Постанова

від 03.02.2009 по справі 14/464-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/464-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

                                                   ПОСТАНОВА

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       02 лютого 2009 р.                                                         Справа №14/464-08

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Карбань І.С., судді Гончар Т.В., судді Кравець Т.В.,

при секретарі Колесніковій С.В.,

за участю представників сторін:

позивача –Эфіменко Л.І. за довіреністю № юр-636/д від 20.11.2008р.,

відповідача –Глазунов Д.В. за довіреністю № 30/222 від 24.12.2008р.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», (вх. № 3103С/2-4) на рішення господарського суду Сумської області від 05.12.2008р. по справі № 14/464-08

за позовом ВАТ «Укрнафта»в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», м. Охтирка,

до ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», м. Суми,

про визнання договору укладеним, -

встановила:

ВАТ «Укрнафта»в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»звернулося до господарського суду Сумської області з позовною заявою та уточненнями до неї, в яких просило визнати укладеним з 01.01.2008 р. між сторонами по справі договір про надання послуг з транспортування природного газу власного видобутку для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів.  

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.12.2008р. (суддя Миропольський С.О.) позов було задоволено. Визнано укладеним з 1 січня 2008 р. договір між ВАТ "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" та ВАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" про надання послуг з транспортування природного газу власного видобутку для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів в редакції виконавця.  

 ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Сумської області від 05.12.2008р. скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважав, що даний спір повинен був розглядатись судом першої інстанції в порядку переддоговірного спору.  Апелянт також вказує, що для правильного вирішення спору суду першої інстанції необхідно було з'ясувати, в чому саме полягає порушене право позивача та чи відповідає обраний ним спосіб його захисту способам, визначеним законодавством.

Позивач, ВАТ «Укрнафта»в особі нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз», відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення, вважаючи, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно матеріалів справи, 14.03.2008р. позивачем на адресу відповідача було надіслано проект договору на транспортування природного газу власного видобутку для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету та місцевих бюджетів. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення проект договору був отриманий відповідачем 19.03.2008р.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідач не виконав вимоги вищевказаної статті та на протязі зазначеного періоду договір з протоколом розбіжностей не повернув.

При цьому, протягом 2008 р. відповідач фактично отримував послуги з транспортування природного газу, підписував акти приймання-передачі протранспортованого газу, та сплачував   кошти за отримані послуги з транспортування, що підтверджується доданими позивачем до відзиву на апеляційну скаргу копіями актів виконаних робіт по транспортуванню природного газу за період з січня по листопад 2008р., копією двостороннього акту звірки розрахунків станом на 01.10.2008р.

Тільки 10.07.2008 р., майже через чотири місяця по тому, позивач поштовим відправленням отримав від відповідача примірник договору на транспортування природного газу власного видобутку для забезпечення потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів з протоколом розбіжностей до нього. Розбіжності, викладені в протоколі розбіжностей, який долучено до примірника оскарженого договору не прийняті виконавцем по договору і суперечать чинному законодавству, як по своїй суті так і по строках їх оформлення.

По суттєвим умовам договору  відповідач протокол розбіжностей не складав, тобто сторони досягли згоди по суттєвим умовам договору, у зв'язку з чим такий договір вважається укладеним відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України.

Момент укладення договору визначається відповідно до норм ЦК України, а саме ст. 640 даного Кодексу України, за якими договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття такої пропозиції.

Відповідно до п. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом".

Враховуючи, що відповідач фактично отримував природний газ від позивача, сторони щомісячно складали та підписували акти виконаних робіт по транспортуванню цього газу та проводили розрахунки за надані послуги з транспортування за ціною, визначеною в договорі, то у суду є всі підстави вважати, що сторони договору дійшли згоди про укладання договору та погодились з його умовами.

Твердження апелянта, що спір виник саме при укладанні договору, і тому мав розглядатись в порядку переддоговірного спору щодо врегулювання кожної спірної умови договору, є необґрунтованим, оскільки це не є предметом спору по даній справі, а також розбіжності були надані відповідачем з порушенням законодавчо визначених термінів для їх подання та узгодження, що в даному випадку є спробою внести зміни у вже діючий договір, а тому підстави для врегулювання переддоговірного спору відсутні.

Крім того, позивач не надавав своєї згоди на внесення змін до умов договору, тим більш шляхом складення та підписання протоколу розбіжностей всупереч нормам діючого законодавства.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на невідповідність обраного позивачем способу судового захисту вимогам закону, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Однак, дане твердження відповідача є помилковим, оскільки підтвердженням того, що звернення позивача з позовом до суду з вимогою про визнання договору укладеним відповідає способам захисту, визначеним діючим законодавством є п. 36 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», згідно якого суд може приймати рішення про визнання договору укладеним і саме так вказувати у його резолютивній частині, а також судова практика.

У судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач виклав усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю надати пояснення щодо протоколу розбіжностей, який у нього на даний момент відсутній.

Судова колегія вважає, що дане клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2008 р. про прийняття апеляційної скарги до розгляду, відповідачем була отримана 09.01.2009 р. і у нього було достатньо часу для підготовки до розгляду його апеляційної скарги.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

За таких обставин, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала першої інстанції прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в ухвалі суду висновки відповідають обставинам справи, а тому ухвала господарського суду Сумської області від 05.12.2008р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103,  ст. 105 ГПК України, -

постановила:

Усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 05.12.2008р. по справі № 14/464-08 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 03.02.2009р.

       Головуючий суддя                                                           Карбань І.С.

                               Суддя                                                           Гончар Т.В.

                                         Суддя                                                     Кравець Т.В.