Постанова

від 24.01.2013 по справі 2а-17309/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 січня 2013 року 10:10 № 2а-17309/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомІванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби доПублічного акціонерного товариства "Банк Велес", Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетерів" простягнення коштів

Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області звернулась до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Банк Велес" заборгованості, яка виникла у зв'язку з непогашенням простих векселів: №3229602479, складеного 13 жовтня 2005 року на суму 510000,00 грн. (дата погашення - 12 січня 2006 року); №3229602466, складеного 04 листопада 2005 року на суму 476000,00 грн. (дата погашення - 02 лютого 2006 року).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2012 року постанову Господарського суду міста Києва від 21 травня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року в справі №29/137-А за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Акціонерного товариства "Банк Велес", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетерів" про стягнення коштів - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставини щодо опротестування векселедержателем векселів від 13.10.2005 р. №3229602479 на суму 510000,00 грн. та від 04.11.2005 р. №3229602466 на суму 476000,00 грн., виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетерів", як виробником алкогольних напоїв, та авальованих Акціонерним товариством "Банк Велес". За висновком Вищого адміністративного суду України, викладеним в ухвалі від 26 листопада 2012 року, у разі не опротестування зазначених векселів у встановленому порядку право вимоги до банку (відповідача) щодо оплати цих векселів відсутнє.

Представник позивача позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму заборгованості за авальованими ним векселями, оскільки відповідач взяв на себе відповідальність за оплату податкових векселів перед позивачем, як векселедержателем.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що обов'язок банка-аваліста сплатити векселедержателю суму, зазначену в податковому векселі, виникає лише в разі звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем. Як зазначив представник, оскільки позивач не вчинив дій щодо опротестування векселів від 13.10.2005 р. №3229602479 та від 04.11.2005 р. №3229602466, то він не має права вимагати від банка-аваліста сплатити суми, зазначені в податкових векселях. Крім того, представник зазначив, що позивачем пропущено строк для пред'явлення податкового векселя для здійснення протесту, в зв'язку з чим позивач втратив право на звернення до банка-аваліста з вимогою про стягнення заборгованості по непогашеному векселю, разом з тим, позивач має право регресу до акцептанта - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетерів". На підставі наведеного представник вважав позовні вимоги безпідставними та просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечила, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з повісткою, з відміткою про його отримання.

Ухвалою суду від 24 січня 2013 року первинного позивача Іванківську міжрайонну державну податкову інспекція Київської області замінено правонаступником - Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби, первинного відповідача Акціонерне товариство "Банк Велес" замінено правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Банк Велес".

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетерів" зареєстроване як юридична особа 26.04.2001 р., присвоєно ідентифікаційний код 30869464, місцезнаходження: 07200, Київська область, Іванківський район, селище міського типу Іванків, вул. Фрунзе, 49, місцезнаходження реєстраційної справи - Іванківська районна державна адміністрація Київської області. На час судового розгляду справи підприємство в стані припинення не перебуває, відомості про юридичну особу підтверджені.

Згідно з ліцензією від 14.12.2001 р. серії АА №126308 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетерів" є виробником алкогольних напоїв, термін дії ліцензії: з 14.12.2001 р. по 14.12.2006 р.

Як убачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетерів" надано Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області прості векселя від 13.10.2005 р. №3229602479 на суму 510000,00 грн., строк погашення - 12.01.2006 р. та від 04.11.2005 р. №3229602466 на суму 476000,00 грн., строк погашення - 02.02.2006 р., які зареєстровані позивачем 13.10.2005 р. та 04.11.2005 р., відповідно, про що зроблено відповідні відмітки на зазначених векселях.

Вказані векселі авальовані Акціонерним товариством "Банк Велес", про що свідчить відмітка банка-аваліста на векселях.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до абзацу першого частини двадцятої статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15 вересня 1995 року №329/95-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №329/95-ВР) до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

Матеріалами справи підтверджується надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетерів" Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області векселів від 13.10.2005 р. №3229602479, від 04.11.2005 р. №3229602466, авальованих Акціонерним товариством "Банк Велес", строк погашення яких, відповідно, до 12.01.2006 р. та до 02.02.2006 р.

Як зазначив представник позивача, станом на час розгляду справи, зобов'язання за вказаними векселями не погашене.

Згідно з частиною двадцятою статті 7 Закону №329/95-ВР у разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю (абзац третій). Порядок випуску, обігу та погашення передбачених цією статтею податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий).

Пунктом 15 "Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 р. №498 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлювалось, що у разі коли податковий вексель не погашено у визначений строк, векселедержатель вчиняє протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та звертається протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим податковим векселем (абзац перший). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати векселедержателю суму, зазначену в цьому векселі (абзац другий).

Відповідно до пункту 1.2 "Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України" затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 року №508, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 року за №174/7495, протест - офіційно засвідчена вимога щодо здійснення встановлених законодавством про вексельний обіг дій за векселем і свідчення про їх невиконання. Протест є фактом, що свідчить про ухиляння від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і про настання певних правових наслідків;

Зміст наведених правових норм дає підстави дійти висновку про обов'язковість опротестування векселедержателем векселя, як передумови для його подальшого пред'явлення банку-авалісту для переказу суми векселедержателю.

Відсутність факту опротестування векселя у встановленому порядку не дає права вимоги векселедержателя до банка-аваліста про здійснення переказу суми векселедержателю.

Відповідна правова позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України в своїй ухвалі від 26 листопада 2012 року К-22715/10.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив, що векселі від 13.10.2005 р. №3229602479 та від 04.11.2005 р. №3229602466 не опротестовувались.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що позивачем не здійснювалось опротестування векселів від 13.10.2005 р. №3229602479 та від 04.11.2005 р. №3229602466, що також убачається з довідки Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області від 23.01.2012 р. №21/10/10-019, долученої позивачем до матеріалів справи, а також беручи до уваги висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 26 листопада 2012 року К-22715/10, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за векселями від 13.10.2005 р. №3229602479 та від 04.11.2005 р. №3229602466, відповідно позовні вимоги є необгрунтованими, відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому судові витрати стягненню з Державного бюджету України на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець