Ухвала

від 28.03.2013 по справі 2а-17309/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17309/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Банк Велес», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2006 року Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Велес», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетерів» про стягнення коштів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем не здійснено проплату за простими векселями: № 3229602479, складеного 13 жовтня 2005 року на суму 510000,00 грн. (дата погашення - 12 січня 2006 року); № 3229602466, складеного 04 листопада 2005 року на суму 476000,00 грн. (дата погашення - 02 лютого 2006 року). Просить стягнути вказані кошти у судовому порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2012 року постанову Господарського суду міста Києва від 21 травня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року в справі №29/137-А за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Акціонерного товариства "Банк Велес", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетерів" про стягнення коштів - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставини щодо опротестування векселедержателем векселів від 13.10.2005 р. №3229602479 на суму 510000,00 грн. та від 04.11.2005 р. №3229602466 на суму 476000,00 грн., виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетерів", як виробником алкогольних напоїв, та авальованих Акціонерним товариством "Банк Велес". За висновком Вищого адміністративного суду України, викладеним в ухвалі від 26 листопада 2012 року, у разі не опротестування зазначених векселів у встановленому порядку право вимоги до банку (відповідача) щодо оплати цих векселів відсутнє.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетерів" зареєстроване як юридична особа 26.04.2001 року, місцезнаходження: 07200, Київська область, Іванківський район, селище міського типу Іванків, вул. Фрунзе, 49, місцезнаходження реєстраційної справи - Іванківська районна державна адміністрація Київської області.

На час судового розгляду справи підприємство в стані припинення не перебувало, відомості про юридичну особу підтверджені.

Згідно з ліцензією від 14.12.2001 року серії АА № 126308 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетерів" є виробником алкогольних напоїв, термін дії ліцензії з 14.12.2001 року по 14.12.2006 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетерів" надано Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області прості векселя від 13.10.2005 року № 3229602479 на суму 510000,00 грн. зі строком погашення 12.01.2006 року та від 04.11.2005 року № 3229602466 на суму 476000,00 грн. зі строком погашення 02.02.2006 року, які зареєстровані позивачем 13.10.2005 року та 04.11.2005 року, відповідно, про що зроблено відповідні відмітки на зазначених векселях.

Вказані векселі авальовані Акціонерним товариством "Банк Велес", про що свідчить відмітка банка-аваліста на векселях.

Вважаючи, що відповідач повинен погасити вказані векселя, однак цього не вчинив, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірні векселя не були опротестовані позивачем у встановленому законом порядку, то у нього відсутнє право вимоги за ними.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу першого частини двадцятої статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

Судом першої інстанції було встановлено надання Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетерів" Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області векселів від 13.10.2005 року № 3229602479, від 04.11.2005 року № 3229602466, авальованих Акціонерним товариством "Банк Велес", строк погашення яких, відповідно, до 12.01.2006 року та до 02.02.2006 року.

Зобов'язання за вказаними векселями не погашене.

Згідно з частиною двадцятою статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" у разі якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальований банком (податкова розписка), не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя (податкової розписки) у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя (податкової розписки), з опротестованим векселем (податковою розпискою). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем (податковою розпискою), переказати суму, яка вказана у цьому векселі (податковій розписці), векселедержателю (абзац третій). Порядок випуску, обігу та погашення передбачених цією статтею податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий).

Пунктом 15 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання із сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року № 498 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі коли податковий вексель не погашено у визначений строк, векселедержатель вчиняє протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та звертається протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим податковим векселем (абзац перший). Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати векселедержателю суму, зазначену в цьому векселі (абзац другий).

Відповідно до пункту 1.2 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16 грудня 2002 року № 508, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2003 року за № 174/7495, протест - офіційно засвідчена вимога щодо здійснення встановлених законодавством про вексельний обіг дій за векселем і свідчення про їх невиконання. Протест є фактом, що свідчить про ухиляння від законодавчо встановленого порядку обігу векселя і про настання певних правових наслідків;

Зміст наведених правових норм дає підстави дійти висновку про обов'язковість опротестування векселедержателем векселя, як передумови для його подальшого пред'явлення банку-авалісту для переказу суми векселедержателю.

Відсутність факту опротестування векселя у встановленому порядку не дає права вимоги векселедержателя до банка-аваліста про здійснення переказу суми векселедержателю.

Відповідна правова позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України в своїй ухвалі від 26 листопада 2012 року К-22715/10.

Судом першої інстанції було встановлено, що вказані вище векселі позивачем не опротестовувались.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що позивачем не здійснювалось опротестування векселів, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за векселями від 13.10.2005 року № 3229602479 та від 04.11.2005 року № 3229602466, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.