Постанова

від 29.01.2013 по справі 5011-62/3928-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа № 5011-62/3928-2012 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л. за участю представників: Генеральної прокуратури України ПП "Енергоінкам Україна" розглянувши касаційну скаргу Гудименко Ю.В. Сукомел О.О. Заступника прокурора м. Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 у справі№ 5011-62/3928-2012 господарського суду міста Києва за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України доКиївської міської ради Приватного підприємства "Енергоінкам Україна" провизнання недійсними рішень, договорів, державного акту та визнання відсутнім права В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду м. Києва від 01.08.2012 (судді - Любченко М.О., Ягічева Н.І., Ломака В.С.) в позові про визнання недійсним рішення №281-3/1491 від 27.05.2004р. Київської міської ради «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею»; визнання недійсним рішення №720/1381 від 24.05.2007р. Київської міської ради «Про поновлення договору оренди земельної ділянки №75-6-00209 від 16.06.2005р. та продаж цієї земельної ділянки Приватному підприємству «Енергоінкам Україна»для будівництва, експлуатації та обслуговування автомобільно-заправного комплексу на просп.Перемоги, 138 у Святошинському районі м.Києва»; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, площею 0,3476 га, вартістю 650335,30 грн., що знаходиться по просп.Перемоги, 138 у Святошинському районі м.Києва, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством «Енергоінкам Україна»та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 16.06.2005р. за №75-6-00211; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2008р., площею 0,1092 га, кадастровий номер 8000000000:75:001:0004, вартістю 1009958 грн., що знаходиться по проспекту Перемоги, 138 у Святошинському районі міста Києва, укладеного між Київською міською радою та Приватним підприємством «Енергоінкам Україна»; визнання недійсним державного акту на право власності Приватного підприємства «Енергоінкам Україна»на земельну ділянку від 25.02.2009р., площею 0,1092 га, кадастровий номер 8000000000:75:001:0004, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації за №05-8-00082; визнання відсутнім у Приватного підприємства «Енергоінкам Україна»права користування земельною ділянкою загальною площею 0,3476 га, вартістю 650335,30 грн., кадастровий номер 8000000000:75:001:0003, що знаходиться по просп.Перемоги, 138 у Святошинському районі м.Києва; визнання відсутнім у Приватного підприємства «Енергоінкам Україна»права власності на земельну ділянку загальною площею 0,1092 га, вартістю 1009958 грн., кадастровий номер 8000000000:75:001:0004, що знаходиться по просп.Перемоги, 138 у Святошинському районі м.Києва відмовлено.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення міської ради №281-3/1491 від 27.05.2004 прийняте у відповідності до вимог законодавства; оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними; з цих же підстав підлягає залишенню без задоволення вимога прокурора про визнання недійсним договору від 26.12.2008 купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1092 га.; виходячи з того, що вказані договори оренди та купівлі-продажу є дійсними вимоги про визнання недійсним державного акту від 25.02.2009р. на право власності Приватного підприємства «Енергоінкам Україна»на земельну ділянку площею 0,1092 га, визнання відсутнім у Приватного підприємства «Енергоінкам Україна»прав користування та власності щодо відповідних земельних ділянок, підлягають залишенню без задоволення, як такі, що мають похідний характер.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 (судді Зубець Л.П., Новіков М.М., Мартюк А.І.) рішення господарського суду м. Києва від 01.08.2012 залишено без зміни.

Заступник прокурора м. Києва в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення вимог позову.

Прокурор доводить порушення ст. 1 Закону України "Про землеустрій", ст.ст. 7, 12, 14, 26, 27, 29 Закону України "Про екологічну експертизу", оскільки проект відведення земельної ділянки не проходив обов'язкову державну екологічну експертизу; порушено ст. 123 Земельного кодексу України, оскільки не проведено державну землевпорядну експертизу; оскільки оспорювані договори укладенні на підставі оскаржуваних рішень міської ради, вони підлягають визнанню недійсними з підстав, визначених ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням відповідача Київської міської ради №281-3/1491 від 27.05.2004р. "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" було затверджено проект відведення земельних ділянок відповідачу-2 для будівництва, експлуатації та обслуговування автомобільно-заправного та торговельного комплексу на проспекті Перемоги, 138 у Святошинському районі м. Києва, а також передано відповідачу-2 земельні ділянки загальною площею 0,51 га на проспекті Перемоги, 138 у Святошинському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови, з них:

- ділянку №1 площею 0,35 га - у довгострокову оренду на 10 років для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу;

- ділянку №2 площею 0,11 га - у короткострокову оренду на 1 рік для будівництва, експлуатації та обслуговування автомобільно-заправного комплексу;

- ділянки загальною площею 0,05 га (ділянка №3 - площею 0,02 га, в т.ч. в межах червоних ліній площею 0,015 га, ділянка №4 - площею 0,03 га в межах червоних ліній) - у короткострокову оренду на 5 років для будівництва, експлуатації та обслуговування автомобільно-заправного та торговельного комплексу.

26.04.2005р. між відповідачем-1, як орендодавцем, та відповідачем-2, як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки по проспекту Перемоги, 138 у Святошинському районі м. Києва, за умовами якого (п.п.1.1, 2.1, 3.1) орендодавець на підставі п.1 рішення №281-3/1491 від 27.05.2004р. Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку розміром 3476 кв. м., кадастровий номер 8000000000:75:001:0003 для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу. Договір укладено на 10 років.

26.04.2005р., між відповідачами було укладено ще один договір оренди земельної ділянки, згідно з яким (п.п.1.1, 2.1, 3.1) відповідач-1, як орендодавець, за актом приймання-передачі передає, а відповідач-2, як орендар, приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку по проспекту Перемоги, 138 у Святошинському районі м.Києва розміром 1092 кв. м., кадастровий номер 8000000000:75:001:0004 для будівництва, експлуатації та обслуговування автомобільно-заправного комплексу. Договір укладено на 1 рік.

Рішенням відповідача-1 №720/1381 від 24.05.2007р. було вирішено поновити з 17.06.2006р. до 25.12.2008р. договір оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автомобільно-заправного комплексу на проспекті Перемоги, 138 у Святошинському районі м. Києва, зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів від 16.06.2005р. за №75-6-00209, а також продати відповідачу-2 земельну ділянку площею 0,1092 га за ціною 1 009 958 грн. для будівництва, експлуатації та обслуговування автомобільно-заправного комплексу на проспекті Перемоги, 138 у Святошинському районі м. Києва.

26.12.2008р. між відповідачем-1, як продавцем, та відповідачем-2, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, за умовами якого (розділ 1) відповідач-1 продав, а відповідач-2 купив земельну ділянку по проспекту Перемоги у Святошинському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:75:001:0004), загальною площею 1092 кв. м. у межах, які перенесені у натуру (на місцевість) і зазначені у технічній документації земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування автомобільно-заправного комплексу.

25.02.2009р. відповідачу-2 було видано державний акт про право власності на вищезгадану земельну ділянку, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за №05-8-00082.

У 2003 році на замовлення відповідача-2 Товариством з обмеженою відповідальністю "Топос" було розроблено проект відведення земельних ділянок відповідачу-2 для будівництва, експлуатації та обслуговування автомобільно-заправного та торговельного комплексу на проспекті Перемоги, 138 у Святошинському районі м. Києва, який, зокрема, містить погоджувальний висновок №943 (№08-8-20/4742) від 03.07.2003р. та лист №10-10-12/2698 від 22.04.2003р. Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві. При цьому, вищевказаним висновком не було встановлено відповідачу-2 обов'язку по проведенню екологічної експертизи.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття відповідачем оскаржуваного рішення) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

В ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Норми ст. 123 Земельного кодексу України не містять вказівок щодо обов'язкового проведення екологічної експертизи проектів відведення земельних ділянок, натомість встановлюють, що державна землевпорядна експертиза проводиться не у всіх випадках, а лише по об'єктах, які їй підлягають.

Твердження прокурора про порушення Закону України "Про екологічну експертизу" і Постанови Кабінету Міністрів України №554 від 27.07.1995р. "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вони встановлюють види діяльності, із здійснення якої пов'язується необхідність проведення державної екологічної експертизи.

Як вірно зазначив господарський суд, обов'язковість проведення експертизи землевпорядної документації була встановлена Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації" , який набрав чинності лише 15.07.2004р., тобто, після затвердження проекту відведення земельних ділянок відповідачу-2 на підставі рішення відповідача-1 №281-3/1491 від 27.05.2004р. "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею".

Згідно з положеннями ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність обставин, які б зумовлювали недійсність рішення відповідача-1 №281-3/1491 від 27.05.2004р. "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею".

Відносно позовних вимог про визнання недійсним рішення відповідача-1 №720/1381 від 24.05.2007р. "Про поновлення договору оренди земельної ділянки №75-6-00209 від 16.06.2005р. та продаж цієї земельної ділянки Приватному підприємству "Енергоінкам Україна", у зв'язку з тим, що відповідачем-1 не було проведено земельних торгів, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. ст. 127 , 134 , 135 Земельного кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування і державні органи приватизації відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу . Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі. Земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, підлягають продажу на конкурентних засадах (земельні торги). Земельні торги проводяться у формі аукціону або конкурсу. Форма проведення земельних торгів (аукціон або конкурс) визначається власником земельної ділянки, якщо інше не передбачено законом.

Рішенням відповідача-1 №304/1738 від 14.03.2002р. було затверджено Тимчасовий порядок продажу земельних ділянок в м. Києві, згідно з положеннями п.п.1, 2 якого продаж земельних ділянок здійснюється на земельних торгах, крім: земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців; земельних ділянок, на які є документи, що посвідчують право користування ними (державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі, договір тимчасового користування, у тому числі на умовах оренди); земельних ділянок, які надані в користування згідно з рішеннями Київради, розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, рішеннями виконкому Київради.

Оскільки відповідач-2 на момент прийняття відповідачем-1 рішення №720/1381 від 24.05.2007р. "Про поновлення договору оренди земельної ділянки №75-6-00209 від 16.06.2005р. та продаж цієї земельної ділянки Приватному підприємству "Енергоінкам Україна" був орендарем земельної ділянки, то її відчуження відповідно до Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві підлягало здійсненню не на конкурентних засадах (земельних торгах).

На даний час рішення відповідача-1 №304/1738 від 14.03.2002р. є чинним. Належних та допустимих доказів, які б свідчили про зміну, скасування або визнання недійсним вищевказаного рішення суду не надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення відповідача-1 №720/1381 від 24.05.2007р. "Про поновлення договору оренди земельної ділянки №75-6-00209 від 16.06.2005р.

Згідно з нормами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу , а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Виходячи з системного аналізу норм діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами ст. ст. 84 , 118 , 123 , 124 Земельного кодексу України , з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. У зв'язку з цим підлягає встановленню наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а, отже, й дійсність укладеного договору, що оспорюється. Окрім того, оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду (аналогічна правова позиція викладена в п.2.24 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" ).

Оскільки судом не було встановлено наявність обставин, з якими законодавець пов'язує недійсність правового акту індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування (в даному випадку рішення №281-3/1491 від 27.05.2004р.), на підставі якого укладались оспорювані договори, позовні вимоги в частині визнання договорів недійсними слід визнати необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на дійсність договорів оренди та купівлі-продажу земельних ділянок, позовні вимоги про визнання недійсним державного акту від 25.02.2009р. про право власності відповідача-2 на земельну ділянку, а також визнання відсутніми у відповідача-2 права користування та права власності на спірні земельні ділянки, які є похідними від вимог про визнання недійсними договорів оренди та купівлі-продажу земельних ділянок, також не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого судами попередніх інстанцій оскаржуваного судового рішення, у зв'язку з чим скаргу залишає без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову - без змін.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 та рішення господарського суду м. Києва від 01.08.2012 у справі № 5011-62/3928-2012 господарського суду міста Києва залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун