Постанова

від 29.01.2013 по справі 11/5026/654/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа № 11/5026/654/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач, розглянув касаційну скаргу Лисянської районної ради на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.09.2012р. у справі№11/5026/654/2012 господарського суду Черкаської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доЛисянської районної ради провизнання права власності,

За участю представників:

- позивача: ОСОБА_5, дов. №2733 від 11.06.2008р.;

- відповідача: Козлова Г.П., дов. №01 від 03.05.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом про визнання права власності на 80/100 частини нежитлового приміщення з цільовим призначенням - для розміщення торгівельного об'єкту та здійснення торгівлі, загальною площею 88,8кв.м., розташованого на першому поверсі будівлі кінотеатру "Перемога" за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.06.2012р. у справі №11/5026/654/2012 (суддя Довгань К.І.) у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012р. у справі №11/5026/654/2012 (колегія суддів у складі головуючого судді Тищенко О.В., суддів Іоннікової І.А., Чорної Л.В.) апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволено повністю, рішення господарського суду Черкаської області від 07.06.2012р. у справі №11/5026/654/2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким визнано за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 право власності на 80/100 частини нежитлового приміщення з цільовим призначенням - для розміщення торгівельного об'єкту та здійснення торгівлі, загальною площею 88,8кв.м., розташованого на першому поверсі будівлі кінотеатру "Перемога" за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з Лисянської районної ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 1609,5грн. та судові витрати у розмірі 804,75 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012р. у справі №11/5026/654/2012 та залишити в силі рішення господарського суду Черкаської області від 07.06.2012р. у справі №11/5026/654/2012.

Заявлене скаржником у касаційній скарзі клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012р. у справі №11/5026/654/2012 до закінчення її перегляду в порядку касації судом касаційної інстанції не задовольняється, оскільки у відповідності до ст.121 1 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції, а також через ненадання заявником доказів видачі наказів на виконання даної постанови та відкриття державною виконавчою службою провадження з їх виконання.

Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заперечення на неї, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 13.02.2008р. між Фізичною особою підприємцем - ОСОБА_4 (орендар) та Лисянською районною радою (орендодавець) було укладено договір №26-08 оренди окремого індивідуально визначеного нерухомого майна, з правом викупу, за умовами п.1.1, 11.1 якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення №НОМЕР_1 (окрема кімната) площею 15,8кв.м., №НОМЕР_2 (виділена частина фойє) площею 73кв.м., загальною площею 88,8кв.м., що знаходиться на першому поверсі будівлі кінотеатру "Перемога", розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Вартість якого на момент передачі згідно висновку незалежного експерта становить 13618грн., балансоутримувачем цього нерухомого майна є Дирекція кіновідеомережі Лисянського району. Строк дії договору з 13.02.2008р. по 13.02.2018р.

З договірних умов, обумовлених у п.5.1.5, 6.1.8 договору, сторони визначили обов'язок орендаря здійснювати капітальний, поточний інші види ремонту за власний рахунок лише з дозволу орендодавця та право орендаря поліпшувати орендоване майно за згодою орендодавця.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що за умовами п.7.1.1, 7.1.2 договору відповідач зобов'язаний був передати майно у технічному стані, що відповідає умовам договору оренди №26-08 та попередити позивача про особливі властивості та недоліки майна.

За актом приймання-передачі приміщень від 13.02.2008р., що є додатком №1 до договору оренди №26-08, позивач прийняв в тимчасове володіння та користування від балансоутримувача окреме індивідуально визначене нерухоме майно.

Здійснив аналіз наявних в матеріалах справи документів у відповідності до ст.43 ГПК України, суд апеляційної інстанції з'ясував, що майно, яке є предметом спору, до укладення договору оренди перебувало у користуванні приватного підприємця ОСОБА_7 (далі-попереднього орендаря) за договором. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено укладення між позивачем та попереднім орендарем спірного нерухомого майна 15.03.2006р. договору про спільну діяльність по організації відкриття магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" в приміщенні спірного нерухомого майна, за умовами п.1.1 якого сторони взяли на себе зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти без створення юридичної особи з метою організації магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" в приміщенні кінотеатру "Перемога" на першому поверсі смт. Лисянка та забезпечення його подальшої діяльності.

З умов, визначених у п.1.7, 1.8 договору про спільну діяльність, суд апеляційної інстанції встановив, що попередній орендар взяв на себе зобов'язання щодо безпосередньої організації всіх робіт, які є необхідними для досягнення мети договору про спільну діяльність, в тому числі і щодо виконання необхідних для цього будівельних робот та відповідного оформлення результатів таких робіт, а саме введення їх в експлуатацію та має право від свого імені оформляти будь-які договори та інші документи, які є необхідними для відкриття магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" та здійснювати їх фінансування за рахунок спільних грошових коштів. За умовами Договору про спільну діяльність всі укладені та отримані ПП ОСОБА_7 документи для досягнення мети спільної діяльності створюють права та обов'язки і для іншої сторони, позивача.

Як з'ясовано судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, на виконання умов договору про спільну діяльність попередній орендар звернувся 13.11.2006р. до відповідача з заявою про надання дозволу на реконструкцію спірного приміщення, який був наданий відповідачу, про що зазначено в листі від 17.11.2006р. №512 за підписом голови районної ради. Такий дозвіл також був отриманий й від балансоутримувача спірного майна. На підставі цих дозволів були отримані усі інші документи дозвільного характеру, необхідні для реконструкції об'єкту оренди, та розпочато реконструкцію у 2007р. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено про надання позивачем товарних чеків №13 від 20.02.2007р., №15 від 24.02.2007р., №18 від 25.02.2007р., №21 від 10.03.2007р. щодо фінансування реконструкції спірного приміщення. В-подальшому, попередній орендар відмовився від участі в договорі про спільну діяльність по організації відкриття магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" та передав позивачу всі свої вклади, документи та майнові права за цим договором. Врахував вищевикладені обставини, приписи ст.ст.328, 773, ч.4 ст.778, ч.1 ст.626, ст.ст.627, 1130, 1131, ч.1, 2, 5 ст.1135 Цивільного кодексу України, наявність договору про співпрацю, укладання з іншим учасником договору про співпрацю договору оренди після закінчення дії договору оренди з попереднім орендарем, наявність дозволу на реконструкцію приміщення, витрачання позивачем коштів на проведення реконструкції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про здійснення поліпшень при наявності дозволу на реконструкцію спірного приміщення. Проте зазначені обставини судом першої інстанції не були з'ясовані та не враховані приписи ст.1135 Цивільного кодексу України, на що вірно звернув увагу суд апеляційної інстанції, переглядаючи законність і обґрунтованість прийнятого у даній справі рішення у відповідності до ст.43, 101 ГПК України, що призвело до неправильних висновків суду першої інстанції щодо заявлених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції з урахуванням наданого висновку будівельно-технічного дослідження спірного майна, проведеного Київським бюро судових експертиз та досліджень "Константа" та висновку СПД ОСОБА_8 про вартість спірного майна, здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 ГПК України, дійшов висновку, що після проведення будівельних робіт створено новий об'єкт з іншим функціональним призначенням, проведені невід'ємні поліпшення здійснені за згодою наймодавця за робочим проектом, не можуть бути відокремлені, їх питома вага у порівнянні до ринкової вартості магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" становить 92%, вартість майна становить 34000грн. Зважаючи на зазначене, здійснений аналіз матеріалів справи у відповідності до ст.43 ГПК України, вірно вказав про невстановлення судом першої інстанції усіх обставин справи, суд апеляційної інстанції, керуючись ч.4 ст.778 ЦК України, дійшов вірного висновку про задоволення заявлених позовних вимог, скасував прийняте у даній справі рішення суду першої інстанції.

У відповідності до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Лисянської районної ради залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012р. у справі №11/5026/654/2012 - без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покласти на скаржника.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко