Рішення

від 24.01.2013 по справі 57/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/228 24.01.13

За позовом Капанеллі Володимира Емільйовича

до Приватного товариства з обмеженою відповідальністю "І БІ ПІ ІЗІ Бізнес

Партнерз Лімітед"

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізничсервіс"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Залізничсервіс" від 22.07.2010р., визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Залізничсервіс", протоколу та змін до статуту

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Дементьєв І.Т. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

У судовому засіданні 24.01.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Капанеллі Володимира Емільйовича до Приватного товариства з обмеженою відповідальністю "І БІ ПІ ІЗІ Бізнес Партнерз Лімітед" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Залізничсервіс" від 22.07.2010р., визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Залізничсервіс" протоколу №3 від 22.07.2010р., змін до статуту та визнання державної реєстрації змін до Устаноичих документів такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року порушено провадження у справі № 57/228, призначено її розгляд в судовому засіданні на 16.12.2011р. та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Залізничсервіс" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13; ідентифікаційний код 35196821).

Зазначеною ухвалою для належного повідомлення відповідача про порушення провадження у даній справі та призначення розгляду справи, у відповідності до ст. 126 ГПК України відповідно до вимог пунктів 6.2-6.5 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України, від 27.06.2008 року № 1092/5/54, зобов'язано позивача у строк до 07.08.2011 року надати суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на грецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами та ухвали про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року зупинено провадження у справі № 57/228.

10.08.2011р. через відділ діловодства суду на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року у справі № 57/228 позивач - Капанеллі Володимир Емільйович подав три примірники перекладу на грецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами.

Господарським судом міста Києва відповідно до вимог Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України, від 27.06.2008 року № 1092/5/54, надіслано на адресу компетентного органу іноземної держави примірники нотаріально засвідченого перекладу на грецьку мову позовної заяви з доданими до неї документами та ухвали про порушення провадження у справі для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2011 року поновлено провадження у справі № 57/228.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2011р. розгляд справи відкладено на 19.06.2012р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 19.06.2012р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, справу №57/228 передано на розгляд судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2012р. справу № 57/228 прийнято до свого провадження суддею Пригуновою А.Б. та призначено до розгляду на 10.07.2012р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 10.07.2012р., у зв'язку з виходом судді Гулевець О.В. з відпустки, справу №57/228 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. поновлено провадження у справі №57/228.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2012р. розгляд справ №57/228 відкладено на 24.01.2013р.

Зазначеною ухвалою для належного повідомлення відповідача - Приватного товариства з обмеженою відповідальністю "І БІ ПІ ІЗІ Бізнес Партнерз Лімітед"" (Кіпр, м. Нікосія, вул. Айву Паволоу, 15) про час і місце судового засідання, у відповідності до ст. 126 ГПК України відповідно до вимог пунктів 6.2-6.5 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України, від 27.06.2008 року № 1092/5/54, зобов'язано позивача - Капанеллі Володимира Емільйовича (01011, Україна, м. Київ, вул. Ризницька, буд. 11, кв. 13) у строк до 10.08.2012 року надати суду по три примірники нотаріально засвідченого перекладу на грецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2012 року у справі № 57/228 та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 року зупинено провадження у справі № 57/228.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013р. поновлено провадження у справі №57/228.

Представник позивача - Капанеллі Володимира Емільйовича в судовому засіданні 24.01.2013р. позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача - Приватного товариства з обмеженою відповідальністю "І БІ ПІ ІЗІ Бізнес Партнерз Лімітед" та третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничсервіс" в судове засідання 24.01.2013р. не з'явився.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22.07.2010 року між Капанеллі Володимиром Емільйовичем (продавець) та Приватним товариством з обмеженою відповідальністю "І БІ ПІ ІЗІ Бізнес Партнерз Лімітед" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничсервіс" (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити частину частки в Статутному капіталі TOB "Залізничсервіс", що надає йому корпоративні права на TOB "Залізничсервіс".

Загальний розмір частки, яка належить продавцеві складала 100 (сто) відсотків від загального розміру Статутного капіталу Товариства, що становить 42 000 (сорок дві тисячі) грн. 00 коп. За цим Договором відчужується частка, що складає 50 % (п'ятдесят) відсотків від загального розміру статутного капіталу Товариства та дорівнює 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп. Частка, що відчужується, належить продавцеві на підставі Статуту Товариства, затвердженого Загальними зборами Учасників (Протокол від 16.02.2009р.), та зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 16.03.2009 року.

Відповідно до п. 4 Договору, сторонами було визначено, що ціна за частку розміром в 50% (п'ятдесят) відсотків від загального розміру Статутного капіталу становить 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп., яку покупець сплатив продавцеві до моменту підписання цього Договору, з моменту укладення цього договору та державної реєстрації змін до Статуту Товариства покупець набуває усі права та обов'язки на частку, що відчужується за цим договором.

Згідно п. 2.1. Статуту TOB "Залізничсервіс" визначено, що для господарської діяльності Товариства за рахунок грошових внесків Учасників сформовано Статутний капітал. Розподіл часток Учасників здійснено відповідним чином: - частка Капанеллі Володимира Емільйовича складає 50 % від загального розміру Статутного капіталу, а саме: 21 000 (двадцять одна тисяча) грн.00 коп., що відповідає 50 рівним часткам; - частка Приватного товариства з обмеженою відповідальністю "І БІ ПІ ІЗІ Бізнес Партнерз Лімітед" складає 50 % від загального розміру Статутного капіталу, а саме: 21 000 (двадцять одна тисяча) грн.00 коп., що відповідає 50 рівним часткам.

Пунктом 2.3. Статуту Товариства визначено, що вкладом (внеском) до Статутного капіталу Товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку. Грошові внески в національній валюті - гривні - за номінальною вартістю.

Пунктом 2.5 Статуту Товариства передбачено, що до державної реєстрації кожен з учасників вносить внесок, вартість яких оцінена не менше ніж 50% його частки. А частина частки, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності Товариства.

22.07.2010 року, були проведенні Загальні збори Учасників Товариства (Протокол №3 від 22.07.2010р.), на яких прийнято рішення про передачу (відступлення) частки Капанеллі Володимира Емільйовича у Статутному капіталі Товариства, що становить 21 000 грн. 00 коп та складає 50 % від загального розміру Статутного капіталу Товариства на користь Приватного товариства з обмеженою відповідальністю "І БІ ПІ ІЗІ Бізнес Партнерз Лімітед", прийняти до складу Учасників Товариства Приватне товариство з обмеженою відповідальністю "І БІ ПІ ІЗІ Бізнес Партнерз Лімітед" у зв'язку з набуттям корпоративних прав на Товариство у формі 50 % (п'ятдесяти відсотків) Статутного капіталу Товариства.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідачем було порушено умови Договору та Статуту Товариства, а саме не було здійснено внеску до Статутного капіталу, в підтвердження чого позивач посилається на відсутність даних щодо викупу частки у Статутному капіталі (фонді) Товариства та їх відображення у бухгалтерському обліку підприємства, а також виписками з банку за період з липня 2010 року до липня 2011 року.

Враховуючи зазначені обставини, позивач вважає, що Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничсервіс" від 22.07.2010 року не відповідає вимогам ч.5 ст.203 ЦК України, що є підставою для визнання вказаного Договору недійсним.

Також, на думку позивача, оскільки зміни до Статуту вносились стосовно зміни складу учасників, розміру часток учасників, які не відбулися фактично, то всі надані документи у підтвердження цих змін не відповідають фактичним обставинам щодо викупу частки у статутному капіталі, у зв'язку з відсутністю внеску з боку відповідача до Статутного капіталу Товариства.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не вніс до Товариства відповідну суму грошей та не викупив частки у Статутному капіталі, не набув прав та обов'язків учасника Товариства, є всі підстави для визнання недійсним Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Залізничсервіс" від 22.07.2010р., визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Залізничсервіс", протоколу №3 від 22.07.2010р., змін до статуту та визнання державної реєстрації змін до Установчих документів такою, що підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд зазначає, що звертаючись з вимогою про визнання правочину недійсним у зв'язку з тим, такий правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, позивач повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину.

Як зазначено судом вище, підставою для визнання Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Залізничсервіс" від 22.07.2010р. позивач називає відсутність оплати частки розміром в 50% (п'ятдесят) відсотків від загального розміру Статутного капіталу, яка становить 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп., що свідчить про не відповідність спірного Договору вимогам ч.5 ст.203 ЦК України, згідно яких правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Проте, саме по собі невиконання відповідачем правочину, в даному випадку не здійснення відповідачем оплати частки розміром в 50% (п'ятдесят) відсотків від загального розміру Статутного капіталу, яка становить 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп., не означає, що укладено договір, який не спрямований на реальне настання правових наслідків.

Разом з тим, відповідно до Статуту TOB "Залізничсервіс", затвердженого загальними зборами Учасників (протокол № 3 від 22.07.2010р.) та зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 06.08.2010 року учасниками Товариства є Капанеллі Володимир Емільйович та Приватне товариство з обмеженою відповідальністю "І БІ ПІ ІЗІ Бізнес Партнерз Лімітед".

З огляду на зазначене, позивачем не доведено суду належними та достатніми доказами факту укладання між сторонами договору, який б не був направлений на реальне настання правових наслідків.

Також, судом встановлено, що п. 4 спірного Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Залізничсервіс" від 22.07.2010р., який укладений між Капанеллі Володимиром Емільйовичем (продавець) та Приватним товариством з обмеженою відповідальністю "І БІ ПІ ІЗІ Бізнес Партнерз Лімітед" (покупець), сторонами погоджено, що ціна за частку розміром в 50% (п'ятдесят) відсотків від загального розміру Статутного капіталу становить 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп., яку покупець сплатив продавцеві до моменту підписання цього Договору. З моменту укладення цього договору та державної реєстрації змін до Статуту Товариства покупець набуває усі права та обов'язки на частку, що відчужується за цим договором.

Даний Договір з боку Капанеллі Володимиром Емільйовичем (продавця) підписаний особисто Капанеллі В.Е. та Приватного товариства з обмеженою відповідальністю "І БІ ПІ ІЗІ Бізнес Партнерз Лімітед" (покупця) довіреною особою - Товмасяном А.Р. Факт підписання спірного Договору позивачем не оспорено.

Вищенаведене положення пункту 4 Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Залізничсервіс" від 22.07.2010р. свідчить про зазначення сторонами факту сплати частки розміром в 50% (п'ятдесят) відсотків від загального розміру Статутного капіталу, яка становить 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп. відповідачем позивачу до моменту підписання цього Договору.

Разом з тим, посилання позивача на банківські виписки за період з липня 2010 року до липня 2011 року та дані про рахунки в банківських (фінансових установах) установах ТОВ "Залізничсервіс" не приймається судом до уваги, оскільки, вищевказані документи свідчать про надходження коштів на рахунок ТОВ "Залізничсервіс", в той час як умовами Договору передбачено сплату частки розміром в 50% (п'ятдесят) відсотків від загального розміру Статутного капіталу, яка становить 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп. відповідачем саме продавцеві, яким є позивач - Капанеллі Володимиром Емільйовичем.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Залізничсервіс" від 22.07.2010р. недійсним, у зв'язку з чим, відмовляє в її задоволенні.

Крім того, порушення умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Залізничсервіс" від 22.07.2010р. щодо оплати частки розміром в 50% (п'ятдесят) відсотків від загального розміру Статутного капіталу має наслідком розірвання договору чи стягнення боргу, а не визнання вказаного Договору недійсним.

Позивач також просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Залізничсервіс", протокол №3 від 22.07.2010р. та зміни до Статуту та визнання державної реєстрації змін до Установчих документів такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 Господарською кодексу України).

22.07.2010 року, були проведенні Загальні збори Учасників Товариства (Протокол №3 від 22.07.2010р.), на яких був присутній учасник, який у сукупності володіє 100% голосів та на яких прийнято рішення, зокрема, про передачу (відступлення) частки Капанеллі Володимира Емільйовича у Статутному капіталі Товариства, що становить 21 000 грн. 00 коп та складає 50 % від загального розміру Статутного капіталу Товариства на користь Приватного товариства з обмеженою відповідальністю "І БІ ПІ ІЗІ Бізнес Партнерз Лімітед", прийняття до складу Учасників Товариства Приватне товариство з обмеженою відповідальністю "І БІ ПІ ІЗІ Бізнес Партнерз Лімітед", у зв'язку з набуттям корпоративних прав на Товариство у формі 50 % (п'ятдесяти відсотків) Статутного капіталу Товариства, затверджено Статут Товариства у новій редакції.

Відповідно до ч.3 п. 17, п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Позивач, в позовній заяві, вказує, що підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Залізничсервіс", протоколу №3 від 22.07.2010р., змін до Статуту та визнання державної реєстрації змін до Установчих документів такою, що підлягає скасуванню є відсутність оплати частки розміром в 50% (п'ятдесят) відсотків від загального розміру Статутного капіталу, яка становить 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп.

Проте зазначені обставин, в силу приписів закону, не створюють підстав для визнання рішення загальних зборів ТОВ "Залізничсервіс" від 22.07.2010 року недійсними.

Інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Залізничсервіс" позивачем не вказано та судом не встановлено.

Пунктом 20 Постанови Пленум Верховного Суду України, від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства, вимога про визнання протоколу №3 від 22.07.2010р. задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про визнання недійсними змін до Статуту ТОВ "Залізничсервіс" затвердженого загальними зборами Учасників (протокол № 3 від 22.07.2010р.) та зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 06.08.2010 року, то дана вимога також не підлягає задоволенню з підстав викладених у позовній заяві. Доказів того, що зміни внесені до Статуту ТОВ "Залізничсервіс" затвердженого загальними зборами Учасників (протокол № 3 від 22.07.2010р.) та зареєстрованого Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 06.08.2010 року не відповідають чинному законодавству та порушують права та законні інтереси позивача матеріали справи не містять.

Враховуючи зазначене вище, судом не може бути задоволена й вимога позивача про визнання державної реєстрації змін до Установчих документів такою, що підлягає скасуванню. Крім того, у чинному законодавстві України відсутній такий спосіб захисту прав та інтересів.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, те, що позивачем не доведено правомірності своє позиції та враховуючи безпідставність заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з підстав зазначених в позовній заяві.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 29.01.2013р.

Суддя О.В. Гулевець