Постанова

від 24.01.2013 по справі 2а-13072/12/0170/12

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2013 р. 16:39 Справа №2а-13072/12/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС

при залученні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСМ»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.12р. № 9858501701

за участю представників:

позивача - ОСОБА_3, довіреність №б/н від 09.11.12р.;

відповідача - Тарасенко О.В., посвідчення УКР №081616 від 30.04.10р.;

третьої особи - не з'явився;

Суть спору: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС (далі - відповідач, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.12р. № 9858501701, мотивуючи свої вимоги тим, що воно прийняте із порушенням норм законодавства.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.11.12р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до Ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.12.12р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІСМ».

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, визначених в письмових запереченнях від 03.12.12р., відповідно до яких вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

01.11.12р. ревізором-інспектором Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС Шляховою П.О. була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання податкового законодавства фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.10р. по 31.12.10р.

За результатам перевірки був складений акт від 01.11.12р. №8625/17-1/НОМЕР_2, яким встановлено порушення , п.п. 8.2.1 п 8.2.ст 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 -IV, що виявилось у незадекларуванні доходу, отриманого від осіб, що не є податковими агентами у 2010 році у розмірі 177438,31грн., в результаті чого позивачу донараховано податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 26615,75грн. (а.с. 26-28).

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.12р. № 9858501701, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 26615,75грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 6653,94грн. (а.с. 6).

Надаючи оцінку вказаним податковим повідомленням-рішенням суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 -IV(який діяв у періоді, за який встановлено порушення) дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

З метою оподаткування до доходів платника податку також включаються:

звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продати таке майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності.

Якщо повірений повертає кошти, отримані внаслідок такого продажу (відчуження) довірителю у майбутньому, то:

сума таких коштів не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу повіреного;

позитивна різниця між сумою таких коштів та звичайною вартістю майна, переданого за довіреністю, включається до складу загального оподатковуваного доходу довірителя відповідного звітного податкового періоду;

сума коштів або вартість майна, у тому числі цінних паперів, які надходять у власність юридичної особи, якщо згідно з довіреністю, наданою такою юридичною особою або її засновниками платнику податку, будь-які активні (видаткові) операції з такими коштами або майном здійснюються виключно за рішенням такого платника податку чи за його передорученням (окремою довіреністю) - третьою особою.

Посадовою особою відповідача в акті перевірки було зазначено, що згідно інформації Головного Управління МВС України в АР Крим відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи з обслуговування м. Сімферополя, Сімферопольського та Бахчисарайського районів при Управлінні ДАІ, позивачем у 2010 році зняті з реєстрації для продажу легкові транспортні засоби: PEUGEOT 307 XT 2.OE, CHEVROLET AVEO SF69Y, BMW 540.

Відповідно до висновків від 27.09.10р. №0360/10 експертних автотовароведческих досліджень про оцінку транспортних засобів, вартість легкового транспортного засобу CHEVROLET AVEO SF69Y складає 51455,39грн.

Згідно пояснень фізичної особи ОСОБА_6 від 25.10.12р., яка є покупцем у позивача вищезазначеного транспортного засобу, він був придбаний нею приблизно за 7000 у.о.

Відповідно до висновків від 15.12.10р. №44/12 експертних автотовароведческих досліджень про оцінку транспортних засобів, вартість легкового транспортного засобу BMW 540 складає 126082,92грн.

Стосовно вартості легкового транспортного засобу PEUGEOT 307 XT 2.OE спрямовано запит 19.10.12р. (вих. 7798/7/17-1) до ДПІ у м. Херсон. На час проведення перевірки даних не отримано.

Згідно відомостей Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПС України про суми виплачених доходів, дохід, нарахований (виплачений) ОСОБА_1 у 2010 році від операцій з майном, складає 100,00грн., з якого сплачено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 15,00грн. (ТОВ «Вісм», ЄДРПОУ 32012237).

На підставі зазначених у акті перевірки обставин, посадовою особою відповідача зроблений висновок про недекларування позивачем доходу, отриманого від осіб, що не є податковими агентами у 2010 році у розмірі 177438,31грн.

Відповідно до п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 -IV(який діяв у періоді, за який встановлено порушення) податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент (п.п. «а» п. 17.2 ст. 17 Закону).

Підпунктом 8.1.5 пункту 8.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 -IV(який діяв у періоді, за який встановлено порушення) встановлено, що податковий агент зобов'язаний подавати органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку з доходів фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, які нараховані на користь платників податку, і загальні суми податку з доходів фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету.

Платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку (пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону №889).

Відповідно до пп. 8.2.2. п 8.2. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 -IV(який діяв у періоді, за який встановлено порушення) особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Виходячи з системного аналізу наведених норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 -IV(який діяв у періоді, за який встановлено порушення), суд дійшов висновку, що тільки у випадку, коли платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Згідно відомостей, викладених у відповіді відділу екзаменаційної роботи УДАІ в м. Сімферополі та Сімферопольському районі від 03.10.12р. №11/м/1-5050, автомобіль CHEVROLET AVEO SF69Y зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі довідки-рахунку №117284 від 20.09.10р., виписаної ТОВ «Вісм», а автомобіль BMW 540 - у м. Ялта за ОСОБА_7 (ТОВ Снага) (а.с. 34-35).

В матеріалах справи є заява ОСОБА_6 011168728 (3732827) на реєстрацію транспортного засобу CHEVROLET AVEO SF69Y (а.с. 76), в якій у якості додатку зазначена довідка-розрахунок №117284 від 20.09.10р., яка містить підпис та печатку ТОВ «Вісм» (а.с. 76-77).

Крім того, згідно реєстраційної картки із відміткою ТОВ «Вісм», реалізація зазначеного транспортного засобу була здійснена на підставі довідки-рахунку №117284 від 20.09.10р. (а.с. 94).

Відповідно до довідки-рахунку №414680 від 11.12.10р., виписаної ТОВ «Снага» ОСОБА_7, відповідно до якої останньому продано автомобіль BMW 540. Зазначена довідка-рахунок скріплена печаткою зазначено юридичної особи. До неї також додано копії квитанцій, сплачених ОСОБА_7 при реєстрації зазначеного транспортного засобу (а.с. 106-107).

Таким чином, обидва легкових транспортних засоби було відчужено позивачем через юридичних осіб, які здійснювали комісійну торгівлю транспортними засобами, та які виконували функції податкових агентів.

Пунктом 18.2 статті 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 -IV(який діяв у періоді, за який встановлено порушення) встановлено, що для цілей цього Закону обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

Відповідно до п. 12 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери» від 11.11.09р. №1200 (в редакції, що діяла у періоді, за який встановлено порушення) суб'єкт господарювання для продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, повинен мати довідки-рахунки, а підприємство-виробник - акти приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери (далі - акти приймання-передачі), а також номерні знаки для разових поїздок.

Бланки довідок-рахунків, акти приймання-передачі та номерні знаки для разових поїздок є документами суворої звітності і повинні зберігатися суб'єктом господарювання відповідно до вимог законодавства.

Забезпечення суб'єктів господарювання бланками довідок-рахунків, актами приймання-передачі та номерними знаками для разових поїздок здійснюється Державтоінспекцією в установленому законодавством порядку.

Згідно п. 14 Постанови КМУ від 11.11.09р. №1200 (в редакції, що діяла у періоді, за який встановлено порушення) у графу «вартість» вноситься вартість продажу транспортного засобу або складової частини, що має ідентифікаційний номер, у грошовій одиниці України.

Пунктом 19 Постанови КМУ від 11.11.09р. №1200 (в редакції, що діяла у періоді, за який встановлено порушення) встановлено, що на один транспортний засіб та його складові частини, що мають ідентифікаційні номери, видається по одному примірнику довідки-рахунка та акта приймання-передачі або біржової угоди.

Відповідно до п. 55 Постанови КМУ від 11.11.09р. №1200 (в редакції, що діяла у періоді, за який встановлено порушення) на продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, комісіонер видає покупцеві акт технічного стану транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, сервісну книжку (гарантійний талон), довідку-рахунок, розрахунковий документ, який посвідчує факт купівлі.

Після продажу транспортних засобів комісіонер у графі «особливі відмітки» розділу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) та/або в реєстраційно-обліковій картці робить запис "автомобіль (інший транспортний засіб) продано на підставі довідки-рахунка, серія, номер, дата». Запис підписується та скріплюється печаткою комісіонера (п. 56 Постанови КМУ від 11.11.09р. №1200 (в редакції, що діяла у періоді, за який встановлено порушення).

Пунктом 8 Постанови КМУ від 07.09.1998р. №1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (в редакції, що діяла у періоді, за який встановлено порушення) документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Бланки довідок-рахунків, актів приймання-передачі транспортних засобів підприємств-виробників таких засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, за формами згідно з додатками 1 і 6 є бланками суворої звітності і виготовляються відповідно до порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 283.

На підставі вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт того, що реалізація транспортних засобів була проведена позивачем через спеціалізовані торгівельні організації, які знаходились на обліку в ДАІ та забезпечувалась довідка-розрахунками.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 -IV(який діяв у періоді, за який встановлено порушення) якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Таким чином, саме торгівельні організації повинні були виступати у якості податкових агентів та провести дії щодо нарахування та сплати податку до бюджету.

Відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 -IV(який діяв у періоді, за який встановлено порушення) для цілей цього Закону обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.11.12р. № 9858501701, про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 26615,75грн. та штрафних санкцій у розмірі 6653,94грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

В судовому засіданні 24.01.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 29.01.13р.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 06.11.12р. № 9858501701, про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 26615,75грн. та штрафних санкцій у розмірі 6653,94грн.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_2) за рахунок коштів на утримання Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС 107,30грн. судового збору.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя підпис Котарева Г.М.