Постанова

від 29.01.2013 по справі 26/093-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа№ 26/093-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Рєпіної Л.О.

за участю представників:

від позивач - представник в судове засідання не з'явився.

від відповідача - Древицький О.В. - представник

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Малого приватного підприємства «Бората» на рішення господарського суду Київської області від 31.10.2012 року у справі № 26/093-12 (Повний текст рішення складено і підписано 07.11.2012) (Суддя - Лилак Т.Д.)

за позовом Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області

до Малого приватного підприємства «Бората»

про стягнення 1 608 157,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Бориспільської міської ради Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Малого приватного підприємства «Бората» про стягнення 1 279 317,00 грн. боргу, 83 564,41 грн. 3% річних, 188 187,13 грн. інфляційної складової боргу, 57 088,75 грн. пені, а загалом 1 608 157,29 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з перерахування пайового внеску за договором № 53 від 13.10.2008 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 31.10.2012 у справі № 26/093-12 позов задоволено повністю, стягнуто з Малого приватного підприємства «Бората» на користь місцевого бюджету міста Борисполя 1 279 317,00 грн. пайового внеску, 188 187,13 грн. інфляційної складової боргу, 83 564,41 грн. 3% річних, 57 088,75 грн. пені. Стягнуто з Малого приватного підприємства «Бората» на користь Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області 32 163,15 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Мале приватне підприємство «Бората» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 31.10.2012 р. у справі № 26/093-12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції було прийнято із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також під час розгляду справи судом були допущені порушення норм процесуального права, хоча скаржник в апеляційній скарзі не зазначив жодної статті ГПК України, які були порушені господарським судом Київської області.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 15.01.2012.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 26/093-12 від 15.01.2013 у зв'язку з перебуванням судді Авдеєва П.В. на лікарняному, для розгляду справи № 26/093-12 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді: Тарасенко К.В, суддів: Гаврилюка О.М., Рєпіної Л.О.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 29.01.2013 року, у зв'язку з неявкою представника позивача, хоча останній про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином про, що свідчить в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.12.2012 року.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представника позивача, який повідомлений про дату, час та місце належним чином.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

13.10.2008 року між виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області та Малим приватним підприємством «Бората» було укладено договір № 53 «про сплату коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя» (надалі - Договір).

Метою даного Договору (пункт 1.2. Договору) є залучення коштів замовників для розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури при здійсненні будівництва, реконструкції, перепрофілювання та добудови об'єктів в місті Борисполі.

Пунктом 3.1. вище зазначеного Договору сторони домовились, що кошти замовників, що залучаються для розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури надходять шляхом сплати «Замовником» «Виконкому» певної суми коштів на рахунок цільового фонду соціального та культурного розвитку міста Борисполя або у вигляді передачі майна (рухомого чи не рухомого), виконання певних робіт чи надання послуг про що надаються підтверджуючі документи та передачі житлової площі на умовах встановлених в даному договорі.

Розмір внеску (пункт 3.2. Договору), що здійснюється замовником за будівництво багатоповерхового житлового будинку, що складається з 5-ти блок - секцій та торгового центру по вул. Ватутіна, 99, в місті Бориспіль визначається рішенням міської ради від 04 вересня 2008 року № 4484-39-V «Про затвердження положення про встановлення розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя і становить 1 779 317,00 (один мільйон сімсот сімдесят дев"ять тисяч триста сімнадцять) грн. (розрахунок додається та є невід'ємною частиною даного Договору).

Також пунктом 3.3. даного Договору встановлено, що на момент підписання договору «Замовником» сплачено кошти в сумі 500 000,00 грн. (п'ятсот тисяч) грн. за виконання робіт по розробці архітектурно - планувальних рішень на об'єкт: навчальний корпус спеціалізованої загальноосвітньої школи «Школа лінгвістики» по вул. Горького, 1(частково). Відповідно корегується сума внеску та становить 1 279 317,00 (один мільйон двісті сімдесят дев'ять тисяч триста сімнадцять) грн.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що кошти «Замовником» перераховуються в місцевий бюджет не пізніше як за 1 місяць до введення закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.

Договором, а саме п. 3.7. визначено, що підтвердженням виконання «Замовником» умов даного Договору є довідка видана фінансовим управлінням про сплату грошових коштів, платіжне доручення та підтверджуючі документи щодо виконання певних робіт послуг, Акт прийому - передачі майнового внеску.

З матеріалів справи вбачається, що кошти від МПП «Бората» в сумі 1 279 317 (один мільйон двісті сімдесят дев'ять тисяч триста сімнадцять) грн. 00 коп. згідно Договору № 53 від 13.10.2008 року «про сплату коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя» до бюджету міста Борисполя не надходили, що підтверджується копією довідки фінансового управління № 1-28/263 від 27.07.2012 року.

За Договором замовник повинен був здійснити повне виконання взятих на себе зобов'язань за розділом 3 цього договору за місяць до планової здачі І-го, ІІ-го, ІІІ-го та IV-го пускового комплексу в експлуатацію (п. 4.1 договору).

Таким чином у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1 279 317 (один мільйон двісті сімдесят дев'ять тисяч триста сімнадцять) грн. 00 коп. за не виконання умов Договору.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 12-31-2486 від 28.05.2012 року про оплату заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Господарський суд Київської області при оголошені перерв у судових засіданнях 20.09.2012 року та 25.10.2012 року зобов'язував відповідача надати суду копію проектно-кошторисної документації по об'єкту «Будівництво навчального корпусу спеціалізованої загальноосвітньої школи «Школа лінгвістики» по вул. Горького, 1 у м. Бориспіль», однак останнім вказану вимогу суду виконано не було, копії вищевказаної проектно-кошторисної документації суду не надано.

Таким чином відповідно до пункту 5.1. Договору № 53 від 15.10.2008 року за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Пункт 2 частини 1 ст. 199 ГК України встановлено, що до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

В частині 1 ст. 509 ЦК України зазначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору № 53 «про сплату коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя» з Малого приватного підприємства «Бората» на користь місцевого бюджету міста Борисполя підлягає стягненню 1 279 317,00 грн. пайового внеску.

Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання зі сплати внеску за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 188 187,13 грн. інфляційної складової боргу, 83 564,41 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 7 положення про встановлення розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя затвердженого рішенням міської ради від 04.09.2008 року № 4484-39-V (положення) у разі прострочення термінів сплати замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми коштів за кожну добу прострочення, але не більше граничних розмірів, встановлених чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, позивачем у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань зі сплати внесків нараховано 57 088,75 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 57 088,75 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства умов договору та положення, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань зі сплати внесків за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Бората» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 31.10.2012 року у справі № 26/093-12 залишити без змін.

Матеріали справи № 26/093-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Гаврилюк О.М.

Рєпіна Л.О.