Постанова

від 16.04.2013 по справі 26/093-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 26/093-12 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач) розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Малого приватного підприємства "Бората" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 26/093-12 господарського судуКиївської області за позовомВиконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області доМалого приватного підприємства "Бората" простягнення 1608157,29 грн. за участю представників: від позивача -Гончаренко І.В., Калініченко І.В. від відповідача -Заміховський М.М.

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Бориспільської міської ради Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Малого приватного підприємства "Бората" про стягнення 1279317,00 грн. боргу, 83 564,41 грн. 3% річних, 188187,13 грн. інфляційної складової боргу та 57088,75 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з перерахування пайового внеску за договором № 53 від 13.10.2008 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 31.10.2012 року (суддя - Лилак Т.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року (головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Гаврилюк О.М., Рєпіна Л.О.), у справі № 26/093-12 позов задоволено повністю, стягнуто з МПП "Бората" на користь місцевого бюджету міста Борисполя 1279317,00 грн. пайового внеску, 188187,13 грн. інфляційної складової боргу, 83564,41 грн. 3% річних, 57088,75 грн. пені. Стягнуто з МПП "Бората" на користь Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області 32163,15 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, МПП "Бората" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування ними фактичних обставин справи.

27.03.2013 року до Вищого господарського суду України представником скаржника були подані доповнення до касаційної скарги, у яких він підтримав заявлені в ній вимоги.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 29.03.2013 року № 03-05/240 для розгляду касаційної скарги у даній справі було сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Глос О.І., судді - Бакуліна С.В., Поляк О.І.

02.04.2013 року до Вищого господарського суду України представником позивача були подані заперечення на касаційну скаргу, у яких він просив оскаржувані судові акти у дані справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 02.04.2013 року було оголошено перерву до 16.04.2013 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 16.04.2013 року № 03-05/437 для розгляду касаційної скарги у даній справі було сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Грейц К.В., судді - Бакуліна С.В., Поляк О.І.

У судове засідання 16.04.2013 року з'явилися представники сторін.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.10.2008 року між виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області (виконком) та МПП "Бората" (замовник) було укладено договір № 53 про сплату коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору замовник здійснює впровадження проекту "Багатоповерховий житловий будинок, що складається з 5 блок-секцій та торгового центру по вул. Ватутіна,99 в м. Бориспіль Київської області" на земельній ділянці, що надана в оренду відповідно до договору оренди землі від 17.07.2007 року.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що кошти замовників, що залучаються для розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури надходять шляхом сплати замовником виконкому певної суми коштів на рахунок цільового фонду соціального та культурного розвитку м. Борисполя або у вигляді передачі майна (рухомого чи не рухомого), виконання певних робіт чи надання послуг, про що надаються підтверджуючі документи та передачі житлової площі на умовах встановлених в даному договорі.

Розмір внеску, що здійснюється замовником за будівництво багатоповерхового житлового будинку, що складається з 5-ти блок - секцій та торгового центру по вул. Ватутіна, 99, в місті Бориспіль визначається рішенням міської ради від 04 вересня 2008 року № 4484-39-V "Про затвердження положення про встановлення розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя" і становить 1779317,00 грн. (розрахунок додається та є невід'ємною частиною даного договору) (пункт 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що на момент підписання договору замовником сплачено кошти в сумі 500000,00 грн. за виконання робіт по розробці архітектурно-планувальних рішень на об'єкт: навчальний корпус спеціалізованої загальноосвітньої школи "Школа лінгвістики" по вул. Горького, 1 (частково). Відповідно корегується сума внеску та становить 1279317,00 грн.

Пунктом 3.5 договору визначено, що кошти замовником перераховуються в місцевий бюджет не пізніше як за 1 місяць до введення закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.

Підтвердженням виконання замовником умов даного договору є довідка, видана фінансовим управлінням про сплату грошових коштів, платіжне доручення та підтверджуючі документи щодо виконання певних робіт послуг, акт прийому - передачі майнового внеску (п. 3.7 договору).

Забудовник повинен здійснити повне виконання взятих на себе зобов'язань за розділом 3 цього договору за місяць до планової здачі І, ІІ, ІІІ та ІV пускового комплексу в експлуатацію (п. 4.1 договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 5.1 договору).

Згідно протоколу спільного засідання постійних комісій з питань планування бюджету, економічної реформи; з питань промисловості, будівництва та архітектури; з питань регламенту та депутатської етики, контролю за виконанням рішень ради, законності та правопорядку, взаємодії із засобами масової інформації; з питань індивідуального будівництва та землекористування № 10 від 10.10.2008 року було прийнято рішення про зарахування в рахунок пайової участі в розвиток інфраструктури міста виконання робіт по проведенню проектно-вишукувальних робіт та складанню проектно-кошторисної документації на будівництво навчального корпусу "Школа лінгвістики".

Однак, замовник в порушення п. 4.1 договору, взятого на себе зобов'язання із здійснення внеску шляхом виготовлення проектно-кошторисної документації чи сплати грошових коштів не виконав, у зв'язку з чим позивачем була пред'явлена йому претензія № 12-31-2486 від 28.05.2012 року про сплату 1279317,00 грн. заборгованості, залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнув з відповідача 1279317,00 грн. заборгованості, 188187,13 грн. інфляційних нарахувань, 83564,41 грн. 3% річних та 57088,75 грн. пені.

Колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій в частині стягнення заборгованості, інфляційних нарахувань та 3% річних, однак, вважає, що у позові в частині заявленої до стягнення суми пені слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення наведених норм, встановивши відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання із здійснення внеску шляхом виготовлення проектно-кошторисної документації чи сплати грошових коштів, строк виконання яких настав, суди попередніх інстанцій дійшли мотивованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 1279317,00 грн. заборгованості.

При цьому, оскільки господарськими судами встановлена відсутність обставин, з якими у розумінні ст. 601 ЦК України пов'язана можливість припинення зобов'язання зарахуванням, останні обґрунтовано відхилили посилання скаржника на акт прийому - передачі від 15.11.2010 року проектно-кошторисної документації на об'єкт "Будівництво навчального корпусу спеціалізованої загальноосвітньої школи "Школа лінгвістики" по вул. Горького, 1 у м. Бориспіль".

Доводи скаржника про те, що розмір внеску, обчислений в розрахунку, який є невід'ємною частиною договору, перевищує граничний розмір пайової участі, встановлений постановою КМУ від 24.01.2007 року № 40 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27.08.2008 року № 772), мотивовано не прийняті до уваги господарськими судами з огляду на закріплену ст. 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину та принцип диспозитивності сторін.

Твердження скаржника про те, що згідно актів готовності об'єкта до експлуатації площа останнього є меншою, ніж визначена проектом, а відтак розмір внеску мав бути відповідно скорегований та підлягав до сплати у меншій сумі, колегія суддів оцінює критично, оскільки згідно умов п. 4.1 договору повне виконання взятого на себе зобов'язання із здійснення внеску відповідач мав виконати за місяць до планової здачі І, ІІ, ІІІ та ІV пускового комплексу в експлуатацію, тобто у розмірі, обчисленому виходячи із запланованої площі об'єкта. У разі, якщо фактична площа об'єкта після його введення в експлуатацію виявилася меншою, ніж передбачалося проектом, сторони мали погодити шляхи корегування вже сплаченої замовником суми внеску.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановивши прострочення відповідачем виконання зобов'язання зі сплати внеску за договором, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача 188187,13 грн. інфляційних втрат та 83564,41 грн. 3% річних, нарахованих позивачем за визначені ним періоди по кожному з пускових комплексів окремо.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 названого Кодексу).

В силу ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Разом з цим, умови договору не містять погодження сторін щодо застосування штрафних санкцій у вигляді сплати пені (з встановленням її розміру) за прострочення виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання із здійснення внеску.

Посилаючись на п. 7 Положення про встановлення розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Борисполя, затвердженого рішенням міської ради від 04.09.2008 року № 4484-39-V, згідно з яким у разі прострочення термінів сплати замовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми коштів за кожну добу прострочення, але не більше граничних розмірів, встановлених чинним законодавством, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що дане положення не носить ознак закону, так само не врахували й те, що розрахунок заявленої до стягнення пені виконаний позивачем у відсотках, визначених обліковою ставкою НБУ, що не відповідає п. 7 Положення.

Крім цього, обрахування пені у відсотках, визначених обліковою ставкою НБУ, на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України також є незаконним, оскільки дана норма не визначає розмір штрафних санкцій, а лише встановлює порядок їх обчислення.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги про стягнення спірної суми пені, суди попередніх інстанцій припустилися порушення норм матеріального права, що має своїм наслідком неправильне вирішення спору по суті, а відтак - і скасування оскаржуваних рішення та постави в цій частині.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Малого приватного підприємства "Бората" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 31.10.2012 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 26/093-12 в частині стягнення 57088,75 грн. пені - скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у позові. В іншій частині оскаржувані судові акти слід залишити без змін.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну Малого приватного підприємства "Бората" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 31.10.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі № 26/093-12 в частині стягнення 57088,75 грн. пені скасувати.

У цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 року у справі господарського суду Київської області № 26/093-12 залишити без змін.

Здійснити новий розподіл судових витрат.

Стягнути з Малого приватного підприємства "Бората" на користь Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області 31021,37 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області на користь Малого приватного підприємства "Бората" 570,89 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 570,89 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити місцевому господарському суду.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк