Рішення

від 22.01.2013 по справі 5011-4/13233-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/13233-2012 22.01.13

За позовомКомунального підприємства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва До Міжнародної спілки громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» Прозобов'язання звільнити нежитлове приміщення та передати його балансоутримувачу та стягнення боргу 47 840,49 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Колісніченко А.О. - по дов.

Від відповідача Тишкевич А.А. - президент, Лалак О.М. - по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - Міжнародної спілки громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» про зобов'язання останнього звільнити нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 27, загальною площею 95,00 кв.м. та передати його по акту приймання-передачі Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району міста Києва. Крім того, просить стягнути з відповідача 34 823,55 грн. заборгованості, 2641,56 грн. пені, 1864,46 грн. 3% річних, 3103,98 грн. інфляційну складову, 5406,94 грн. пеню за несвоєчасне повернення об'єкта оренди, а всього 47 840,49 грн. заборгованості за договором № 0301 оренди комунальної власності від 01.01.2006р.

Відповідач позовні вимоги не визнає, надав письмовий відзив на позовну заяву від 16.10.2012р.

Крім того, відповідачем 22.01.2013р. було подана заява про застосування строк позовної давності по орендній платі та комунальним послугам за період з 01.01.2009р. по 20.09.2009р.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006р. між Комунальним підприємством «Житлорембудсервіс» та Громадською організацією постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» було укладено договір № 0301 оренди комунальної власності (будівель, споруд, приміщень) та надання комунальних послуг.

Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець на підставі розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 30.12.2005 № 1540, додаток № 2, пункт 8 передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення (будівлю, споруду) за адресою: м. Київ, вул. Жукова, 27, загальною площею 95,00 кв.м. для статутної діяльності.

Пунктом 2.1. договору визначено, що об'єктом оренди є нежитлове приміщення (будівля, споруда) загальною площе. 95,00 кв.м., в т.ч. І поверх 84,7 кв.м., ганок 5,30 кв.м., місця загального користування 5,40 кв.м. в т.ч. викопіювальння з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору, устаткування, інвентар та інше (за наявності) згідно переліку, що є невід'ємною частиною цього договору.

За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Деснянської райради від 30.12.2004р. № 23 місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною до цього договору, на дату підписання договору становить 137,69 грн. (без ПДВ). (п.3.1. договору).

Відповідно до п.3.5. договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди. При поверненні об'єкта оренди орендодавцеві останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі.

Згідно п.3.6. договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Пунктом 9.9. договору визначено, що договір припиняється у разі закінчення строк на який його було укладено.

З наведеного слідує, що договір закінчив свою дію 30.12.2006р.

Проте, після закінчення строку дії договору протягом місяця жодна із сторін не звернулась із заявою про припинення договору, що у відповідності до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України призвело до пролонгації договору на той самий строк, а саме до 30.12.2011р.

Позивач зазначає, що листом від 26.01.2012р. № 08-265 повідомив орендаря про закінчення строк дії договору оренди та відсутність наміру на укладення договору на наступний термін.

Позивач стверджує, що всупереч вимогам договору, орендар не звільнив орендоване приміщення та не передав його підприємству по акту, та продовжує користуватися без законних на е підстав і до теперішнього часу.

Відповідно до п.9.3. договору після закінчення строку дії договору оренди орендоване приміщення (будинок) має бути звільненим і передане орендодавцю за актом. За час фактичного користування об'єктом оренди після закінчення дії даного договору до передачі приміщення за актом орендар зобов'язаний внести орендну плату за користування приміщенням в розмірі 100% орендної плати та комунальних послуги в розмірі 100%.

Відповідно до п.6.2. договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар на користь орендодавця сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочки, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, пені з наступних підстав:

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по за період з січня 2009 р. по серпень 2012р. у розмірі 24 805,87 грн. по комунальним послугам та 8 987,85 грн. орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.5. договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди. При поверненні об'єкта оренди орендодавцеві останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі.

Згідно п.3.6. договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 3.5, 3.6 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця.

Проте відповідач свого обов'язку зі спати орендних та інших платежів належним чином не виконав у зв'язку із чим у Відповідача виникла заборгованість по орендній платі та комунальним платежам, а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди №0301 у сумі 8 987,85грн. по орендній платі та 24 926,53грн. за комунальні платежі за період з січня 2009р. по серпень 2012р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований.

Проте, відповідачем в судовому засіданні подана письмова заява, в якій заявлено, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення позивача до суду за період стягнення з 01.01.2009р. по 20.09.2009р., і з цих підстав просить позивачу відмовити в позові за нарахування платежів за цей період.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої, заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови

Так, Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості по сплаті орендних та комунальних платежів за період з 01.01.2009р. по 31.08.2012р., що на думку суду дійсно зі спливом строку позовної давності за період з 01.01.2009р. по 19.09.2009р.

Відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої, заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Тобто, вимога позивача щодо стягнення з Відповідача 2 401,25 грн. заборгованості по сплаті орендним платежам та 3 286,90 грн. заборгованості по сплаті комунальним послугам за період з 01.01.2009р. по 19.09.2009р., знаходиться за межами строку загальної позовної давності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва щодо стягнення з Міжнародної спілки громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» заборгованості, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 21 516,97 грн. заборгованості по комунальним послугам та 6 586,60 грн. суму боргу по орендним платежам, за період з 20.09.2009р. по 01.09.2012р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.6.2. договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар на користь орендодавця сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочки, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством України.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки за несвоєчасну сплату орендних платежів.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну орендних платежів з відповідача належить стягнути пеню у сумі 493,01 грн. за несвоєчасну сплату орендних платежів, відповідно до розрахунку суду.

За несвоєчасну сплату комунальних платежів договором не передбачена сплата пені.

Однак, Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання за несплату і комунальних платежів.

Вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату комунальних платежів не підлягає задоволенню оскільки, відповідно до ст.547 ЦК України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені за несвоєчасну сплату комунальних платежів.

Сторони не надали доказів укладення угоди про неустойку за несвоєчасну сплату комунальних платежів у письмової формі, відповідно до ст.547 ЦК України.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Однак, у даному випадку судом також застосовується Заява подана відповідачем в судовому засіданні, в якій заявлено, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення позивача до суду за період стягнення з 01.01.2009р. по 20.09.2009р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого судом розрахунку, з врахуванням пропущеного позивачем строку на звернення до стягнення за період 01.01.2009р. по 20.09.2009р. з відповідача підлягає стягненню 2 807,54 грн. індекс інфляції та 1 777,66 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Вимога позивача про виселення відповідача із нежитлового приміщення не задовольняється судом, оскільки суду не надано належних доказів направлення позивачем заперечень про продовження терміну дії договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору встановленого п.9.1. договору.

Лист від 26.01.2012р. за № 08/265, який доданий позивачем до позовної заяви, не може вважатись належним доказом попередження про припинення договору.

Суду надано, лише повідомлення про вручення поштового відправлення, поштову квитанцію № 1714 від 27.01.2012р. та журнал реєстрації вихідної документації за 2012р. № 1-14/08 КП «Житлорембудсервіс» про реєстрацію відправлення поштової кореспонденції на адресу Відповідача.

Відповідач стверджує, що Лист від 26.01.2012р. за № 08/265, щодо не укладення договору на наступний термін та прохання звільнити приміщення ним не отриманий.

Суду не подано поштового опису вкладення про відправлення Листа від 26.01.2012р. за № 08/265, тому встановити, який саме лист отримав відповідач не має можливості.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про виселення відповідача з нежитлового приміщення по вул. Жукова, 27 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що позивач належним чином не довів суду, що договір припинив свою дію 30.12.2011р., тому не має правових підстав для нарахування неустойки відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення орендних та комунальних платежів.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 6 586,60 грн. орендної плати, 21 516,97 грн. комунальних послуг, 493,01 грн. пені, 2807 грн. 54 коп. індексу інфляції, 1 777 грн. 66 коп. 3% річних. В решті частині позовних вимог щодо стягнення орендних та комунальних платежів, індексу інфляції, 3% річних, пені та вимозі позивача про звільнення орендованого майна та стягнення неустойки, суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міжнародної спілки громадських організацій постраждалих «Союз робочих Чорнобиля» (02156, м. Київ, вул. Жукова, 27, код ЄДРПОУ 20078760) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлрембудсервіс» Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 31776030) 6 586 грн. 60 коп. орендної плати, 21 516 грн. 97 коп. комунальних послуг, 2807 грн. 54 коп. індексу інфляції, 1 777 грн. 66 коп. 3% річних за період з 20.09.2009р. по серпень 2012р., 493 грн. 01 коп. пені за несвоєчасну сплату орендних платежів, 663 грн. 62 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частини позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 31.01.2012р.