Ухвала

від 29.01.2013 по справі 2а-10859/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10859/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Авер-ТЕХ» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авер-ТЕХ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби у м.Києві, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000702280 від 19 квітня 2012 року, рішень про результати розгляду скарг,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 жовтня 2012 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Авер-ТЕХ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби у м.Києві, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000702280 від 19 квітня 2012 року, рішень про результати розгляду скарг відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального права, неповного дослідження доказів, наявних у справі, неправильної оцінки цих доказів та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що у зв'язку з відсутністю документів про наявність у платника податку права власності на землю з квітня 2009 року по вересень 2011 року, власником земельної ділянки була Київська міська рада, як розпорядник земель м.Києва, тому ТОВ «Авер-ТЕХ» не мало правових підстав для нарахування та сплати земельного податку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 23 січня 2012 року по 02 березня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Авер-ТЕХ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акт від 19 березня 2012 року №316/23-02/21665318, в якому встановлено порушення позивачем ст.ст. 2, 13, 14 Закону України «Про плату за землю» внаслідок неподання податкових розрахунків земельного податку за земельну ділянку за адресою: м.Київ, вул.Новопирогівська, 64-а, ненарахування та несплати податку за 2009-2010 роки, п.286.2 ст.286, п.п.287.1, 287.6 ст.287 Податкового кодексу України внаслідок неподання податкової декларації плати за землю за земельну ділянку за адресою: м.Київ, вул.Новопирогівська, 64-а, ненарахування та несплати податку за 2011 рік, та нараховано земельний податок у сумі 694104,51 грн., в тому числі за квітень-грудень 2009 року на суму 195181,14 грн., 2010 рік на суму 285099,07 грн., січень-вересень 2011 року на суму 213824,30 грн.

На підставі акту перевірки №316/23-02/21665318 від 19 березня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0000702280 від 19 квітня 2012 року, згідно якого за порушення ст.ст.2, 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю» та п.286.2 ст.286, пп.287.1, 287.3, 287.6 ст.287 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 832504,26 грн., в тому числі 694104,51 грн. за основним платежем та 138399,75 грн. штрафних санкцій.

На вищезазначене податкове повідомлення-рішення позивачем подавалась скарга до ДПС у м.Києві, за наслідками розгляду якої ДПС у м.Києві прийнято рішення про результати розгляду скарги №3951/10/12-314 від 02 липня 2012 року, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Подана позивачем скарга до ДПС України рішенням про результати розгляду повторної скарги №13596/6/10-2215 від 01 серпня 2012 року залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000702280 від 19 квітня 2012 року - без змін.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, підстави для його скасування відсутні, оскільки позивачем не було нараховано та сплачено податок на землю відповідно до діючого законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, що була чинною до 01 січня 2011 року) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (ст.5 вищезазначеного Закону).

Статтею 13 віщезазначеного Закону передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 15 вищенаведеного Закону передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.271 Податкового кодексу України).

Згідно п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Пунктом 287.1 ст.287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Як вбачається з акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС від 19 березня 2012 року №316/23-02/21665318, позивачем не подано податкові розрахунки земельного податку на земельну ділянку за адресою: м.Київ, вул.Новопирогівська, 64-а, не нараховано та не сплачено земельний податок за 2009-2010 роки, а також не подано податкову декларацію плати за землю за вищезазначену земельну ділянку, не нараховано та не сплачено земельний податок за 2011 рік.

З матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2003 року між ТОВ «Євровин» (продавцем) та позивачем (покупцем) укладено договір купівлі-продажу виробничого комплексу, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого продавець продав і зобов'язується передати у власність покупця виробничий комплекс у складі якого є: Літера А, Літера А', Літера Ж, який знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Новопирогівська, 64А, загальною площею 3532,4 кв.м, а покупець придбав і зобов'язується прийняти даний об'єкт та сплатити його вартість. Виконання умов даного договору купівлі-продажу виробничого комплексу підтверджується актом прийому-передачі виробничого комплексу, розташованого за адресою: м.Київ, вул.Новопирогівська, 64А, літери А, А', Ж від 27 червня 2003 року.

07 квітня 2008 року між Київською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держваної адміністрації), про що зроблено запис віж 10 квітня 2008 року за №79-600617 в книзі записів державної реєстрації договорів, відповідно до п.п.1.1, 2.1. якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 22 серпня 2007 року №172/2006 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - вул.Новопирогівська, 64-а у Голосіївському районі м.Києва; розміром 1,7267 га; цільове призначення - для реконструкції виробничого комплексу з обслуговуванням автотранспорту під виробничо-складський комплекс та його подальших експлуатації і обслуговування; кадастровий номер - 8000000000:90:118:0126. Згідно п.6.1 вищезазначеного договору оренди земельної ділянки передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об'єкта оренди в день державної реєстрації даного договору. 10 квітня 2008 року між Київською міською радою та позивачем підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до якого позивач прийняв у своє володіння та користування земельну ділянку, яка є об'єктом договору оренди земельної ділянки.

Крім того, 13 жовтня 2008 року між Київською міською радою (продавцем) та позивачем (покупцем) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого продавець на підставі рішення Київської міської ради від 28 серпня 2008 року № 116/116 продав, а покупець купив земельну ділянку, місце розташування якої на вул.Новопирогівській, 64-а у Голосіївському районі м.Києва, площею 1,7267 га у межах, які перенесені у натуру (на місцевість) і визначені у технічній документації земельної ділянки, для реконструкції виробничого комплексу з обслуговуванням автотранспорту під виробничо-складський комплекс та його подальших експлуатації та обслуговування.

У відповідності до п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 07 квітня 2008 року строк дії даного договору визначений - 1 рік та закінчився 09 квітня 2009 року, апелянт не звертався з клопотанням до Київської міської ради для укладення нового договору оренди земельної ділянки або продовження строку дії укладеного договору оренди, також в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі земельної ділянки у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що земельна ділянка по вул.Новопирогівській, 64-а в м.Києві площею 1,7267 га знаходиться з 01 квітня 2008 року у фактичному користуванні ТОВ «Авер-ТЕХ», виробничий комплекс, розміщений на зазначеній земельній ділянці, використовується позивачем у господарській діяльності, проте земельний податок позивачем з 01 квітня 2008 року не сплачувався. Зважаючи на наявність договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 13 жовтня 2008 року, укладеного між Київською міською радою та позивачем, який в судовому порядку не визнаний нечинним, не припинений та не розірваний, а також фактичне користування позивачем даною земельною ділянкою та несплату земельного податку з 10 квітня 2009 року, чим порушено ст.ст.2, 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю» та п.286.2 ст.286, пп.287.1, 287.3, 287.6 ст.287 Податкового кодексу України, ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС податкове повідомлення-рішення №0000702280 від 19 квітня 2012 року прийнято обгрунтовано, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Суд першої інстанції також дійшов вірного висновку щодо відповідності прийнятих рішення ДПС у м.Києві про результати розгляду скарги від 02 липня 2012 року №3951/10/12-314 та рішення ДПС України про результати розгляду повторної скарги від 01 серпня 2012 року №13596/6/10-2215 вимогам Податкового кодексу України, а також зважаючи, що зазначені рішення не впливають на права та обов'язки позивача, не тягнуть для нього правових наслідків, в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування зазначених рішень обгрунтовано відмовлено.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авер-ТЕХ» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 04 лютого 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.