Постанова

від 16.11.2012 по справі 2а-1872/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2012 р. Справа № 2a-1872/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання Куриша Р.В.,

представників позивача -Солонини Р.Д.,

представника відповідача -Мельника Р.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Техноресурс"

до відповідача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби

про визнання протиправними податкових рішень № 0000402302/2, № 0000392302/2 та № 0001832301/2 від 02.06.2012 року, № 0001372302/1 та № 0001382302 від 14.06.2012 року та їх скасування за участю прокуратури Івано-Франківської області,-

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Техноресурс" (надалі - позивач, ПП "Техноресурс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі -відповідач, Калуська оДПІ) про визнання протиправними податкових рішень № 0000402302/2, № 0000392302/2, № 0001832301/2 від 02.06.2012 року, № 0001372302/1, № 0001382302 від 14.06.2012 року та їх скасування.

Листом від 30.08.2010 року № 05/1-696вих-10 прокуратура Івано-Франківської області повідомила про вступ у розгляд вказаної справи (а.с.91 том І).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000402302/2 та № 0000392302/2 від 02.06.2010 року, № 0001372302/1 та № 0001382302/1 від 14.06.2010 року протиправними, так як не погоджуються із зафіксованими в актах перевірки висновками, вважає їх необґрунтованими, непідтвердженими належними засобами доказування. Вказав, що посилання відповідача на те, що первинні документи (податкові та видаткові накладні, складені ТзОВ "Стар-Інкомтрейд", ТзОВ "Захід-Навігатор", ТзОВ "Астрея") підписані без зазначення даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка підписала такі документи, є безпідставними, оскільки висновки спеціаліста, зроблені на основі звірки підписів в копіях документів. Зазначив, що оскільки рішеннями Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, які набрали законної сили, визнано дійсними договори оренди автотранспорту, укладені між ПП "Техноресурс" та фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, позивачем правомірно включено до складу валових витрат понесені ним витрати на паливно-мастильні матеріали внаслідок експлуатації транспортних засобів, орендованих на підставі договорів оренди у вказаних фізичних осіб та відповідно правомірно включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сплачену суму ПДВ. Повідомив суду, що ТзОВ ''Техмаш'' на вимогу ПП "Техноресурс" було усунено недоліки у податкових накладних, і на час проведення перевірки останні відповідали вимогам, встановленим пп.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а тому відповідачем протиправно позбавлено позивача права на включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначених у згаданих податкових накладних. Погодився, що позивачем, в порушення вимог чинного законодавства, не нараховано податок з доходів фізичних осіб на вартість наданої ОСОБА_4 путівки в кардіологічний відділ ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" за січень 2008 року. Просив позов повністю задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник прокуратури у судові засідання, призначені на 10:10 год. 05.11.2012 року та 10:00 год. 16.11.2012 року, не з'явився з невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення та телефонограмою. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності представника прокуратури.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні та подані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ПП "Техноресурс" 18.03.1999 року зареєстроване Виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа (код ЄДРПОУ 30342270) та 23.03.1999 року взяте на податковий облік як платник податків Калуською оДПІ (а.с.9).

З матеріалів справи вбачається, що з 25.09.2012 року по 15.01.2010 року посадовими особами Калуської оДПІ на підставі направлень та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну перевірку ПП "Техноресурс", яку продовжено з 20.01.2010 року по 26.01.2010 року, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт № 178/2302/30342270 від 29.01.2010 року (а.с.9-46 том І).

У даному акті зафіксовані наступні порушення:

- ст.3, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп. 5.2.1, 5.2.5 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.4.6, 5.4.8 п.5.4, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7, п.5.9 ст.5, пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1, пп.8.2.1, 8.2.2 п.8.2, пп.8.3.1, 8.3.2 п.8.3, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8, п.10.1 ст.10, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 453 331,00 грн., у тому числі за 2006 рік -у сумі 15 841,00 грн., за І квартал 2007 року -у сумі 8 261,00 грн., за ІІ півріччя 2007 року -у сумі 13 257,00 грн., за ІІІ квартали 2007 року -у сумі 26 946,00 грн., за 2007 рік - у сумі 50 859,00 грн., за І півріччя 2008 року -у сумі 1 691,00 грн., за ІІІ квартали 2008 року -у сумі 7 004,00 грн., за 2008 рік -у сумі 201 725,00 грн., за І квартал 2009 року -у сумі 112 004,00 грн., за І півріччя 2009 року -у сумі 170 007,00 грн., за ІІІ квартали 2009 року -у сумі 184 906,00 грн.; завищено податок на прибуток всього в сумі 3 011,00 грн., у тому числі за І квартал 2008 року -у сумі 3 011,00 грн.; - пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.2.1, 7.2.3пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, п.7.4.5 п7.4 ст.7, пп.7.5.1 п.7.5 с.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено заниження податку на додану вартість всього у сумі 462 205,00 грн., у тому числі за серпень 2009 року в сумі 215 784,00 грн., за вересень 2009 року в сумі 238 171,00 грн., за січень 2010 року в сумі 7 718,00 грн., за травень 2010 року в сумі 532,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Калуською оДПІ 02.06.2010 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0001832301/2, згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 1 350,00 грн., у тому числі 450,00 грн. основного платежу та 900,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000392302/2, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 679 997,00 грн., у тому числі 453 331,00 грн. за основним платежем та 226 666,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000402302/2, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 430 606,00 грн., у тому числі 273 930,00 грн. за основним платежем та 156 676,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.47-49 том І).

Крім того, судом встановлено, що посадовими особами Калуської оДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ПП "Техноресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин із ТзОВ "Астрея" за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт № 1360/23-02/30342270 від 28.04.2010 року (а.с.50-57 том І).

У даному акті зафіксовані наступні порушення:

- ст.3, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 115 670,00 грн.; - пп.7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет всього у сумі 92 536,00 грн., у тому числі за червень 2009 року в сумі 40 176,00 грн., за липень 2009 року в сумі 52 360,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Калуською оДПІ 14.06.2010 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0001372302/1, згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 161 938,00 грн., у тому числі 115 670,00 грн. основного платежу та 46 268,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001382302/1, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 138 804,00 грн., у тому числі 92 536,00 грн. за основним платежем та 46 268,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.58, 59).

Не погоджуючись із даними рішеннями позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Щодо висновків перевіряючих про наявність порушень згідно акту перевірки № 178/2302/30342270 від 29.01.2010 року слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що на протязі періоду, охопленого перевіркою (з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року) ПП "Техноресурс" (Покупець) на підставі усних домовленостей із ТзОВ "Стар-Інкомтрейд" (Продавець) придбано у останнього матеріальні цінності (діафрагми Д-70, сирої гуми, манжети клапана, сідла клапана) згідно відпускних документів. Факт відвантаження Продавцем товару у листопаді 2008 року Покупцю підтверджується податковою накладною № 1008 від 06.11.2008 року на суму 614 700,00 грн., у тому числі ПДВ -102 450,00 грн. Витрати по придбанню товару у сумі 512 250,00 грн. були включені до складу валових витрат за 2008 рік. Податок на додану вартість у сумі 102 450,00 грн. включено до складу податкового кредиту за листопад 2008 року. Транспортування товару здійснювалось власним транспортом ПП "Техноресурс" (автомобіль НОМЕР_2) згідно шляхового листа № 49 «М»від 05.11.2008 року за рахунок ПП "Техноресурс". Оплата за придбані товарно-матеріальні цінності від ТзОВ "Стар-Інкомтрейд" позивачем не здійснювалася. Станом на 30.09.2009 року кредиторська заборгованість перед ТзОВ "Стар-Інкомтрейд" по рахунку № 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками»складає 614 700,00 грн. (а.с.18 том І).

Судом також встановлено, що на протязі періоду, охопленого перевіркою (з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року) ПП "Техноресурс" (Покупець) на підставі усних домовленостей із ТзОВ "Захід-Навігатор" (Продавець) придбано у останнього матеріальні цінності (насос НБ б/у (коробка гідравлічна), станок токарний 1 М63, труба діаметром 235 мм * 40мм, круг діаметром 100 мм та 120 мм, манжета поршня, сальник поршня) згідно відпускних документів (накладних). Факт відвантаження Продавцем товару у грудні 2008 року Покупцю підтверджується товарними накладними на загальну суму 993 120,00 грн., у тому числі ПДВ -165 520,00 грн. згідно накладних та податкових накладних № 15, 17 та 21 від 04.12.2008 року. Витрати по придбанню товару у сумі 467 600,00 грн. були включені до складу валових витрат за 2008 рік. Згідно акту від 25.12.2008 року введено в експлуатацію Верстат токарний 1 М 63 як основний фонд 2 групи балансовою вартістю 360 000,00 грн. Податок на додану вартість включено до складу податкового кредиту за грудень 2008 року. Оплата за придбані товарно-матеріальні цінності від ТзОВ "Захід-Навігатор" позивачем не здійснювалася. Станом на 30.09.2009 року кредиторська заборгованість перед ТзОВ "Захід-Навігатор"по рахунку № 631 «Розрахунки із вітчизняними постачальниками»складає 993 120,00 грн. (а.с.17 том І).

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що 1) ТзОВ "Стар-Інкомтрейд" зареєстроване Деснянською районною державною адміністрацією у м. Києві з 16.04.2008 року; на податковому обліку знаходиться в ДПІ Деснянського району м. Києва з 17.04.2008 року за юридичною адресою: м. Київ, вул. Бритиславська, 8. Свідоцтво платника ПДВ № 100115563, ІПН НОМЕР_3 від 13.05.2008 року, анульоване 20.07.2009 року. Засновник, директор та головний бухгалтер ТзОВ "Стар-Інкомтрейд" ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) (лист УМП ДПА у м. Києві № 3166/7вх/26-3515 від 08.09.2009 року) (зворотна сторона а.с.18 том І); 2) ТзОВ "Захід-Навігатор" зареєстроване Дніпровською районною державною адміністрацією 11.08.2008 року, на податковому обліку знаходиться в ДПІ Дніпровського району м. Києва з 13.08.2008 року за юридичною адресою: м. Київ, вул. Челябінська, 2. Свідоцтво платника ПДВ № 100140003 ІПН 360694326538 від 17.09.2008 року. Керівник та засновник ТзОВ "Захід-Навігатор" ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) повідомив, до фінансово-господарської діяльності товариства не має причетності (лист УМП ДПА у м. Києві № 1041/7вх/26-3515 від 08.04.2009 року) (зворотна сторона а.с.17 том І).

Крім того, згідно висновку спеціаліста експертного сектору ІТСЕ СБУ в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області ОСОБА_7 від 17.12.2009 року № 24-ДПА у податковій та видатковій накладній, виписаній ТзОВ «Стар-Інкомтрейд»за № 1012 від 06.11.2008 року на суму 614 700,00 грн., підписи від імені ОСОБА_5 у графі «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»та в графах «директор», «відпустив»ймовірно виконані не ОСОБА_5, а іншою особою; у податкових та видаткових накладних, виписаних ТзОВ «Захід-Навігатор»за № 17, № 19 та № 23 від 04.12.2008 року на суму 616 800,00 грн., на суму 289 200,00 грн. та на суму 86 400,00 грн. відповідно, підписи від імені ОСОБА_6 в графі «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»та в графах «директор», «відпустив»виконані не ОСОБА_6, а іншою особою (а.с.110-116 том І).

З урахуванням викладеного, відповідач прийшов до висновку про те, що складена ТзОВ "Стар-Інкомтрейд" видаткова накладна № 1008 від 06.11.2008 року та податкова накладна № 1012 від 06.11.2008 року, а також виписані ТзОВ "Захід-Навігатор" видаткові та податкові накладні № 15, 17 та 21 від 04.12.2008 року підписані без зазначення даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка підписала такі документі, тому вказані видаткові накладні не підтверджують витрати на придбання матеріальних цінностей на суму 512 250,00 грн. без ПДВ та на суму 467 600,00 грн. без ПДВ відповідно. А отже, ПП "Техноресурс" в порушення вимог п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»завищено валові витрати на 512 250,00 грн. та на 467 600,00 грн. за 2008 рік (а.с.18,19 том І), а також в порушення вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено податковий кредит з податку на додану вартість за листопад 2008 року у сумі 102 450,00 грн. (а.с.37-38 том І) та за грудень 2008 року у сумі 165 520,00 грн. (а.с.37-38 том І).

Судом також встановлено і з акту перевірки № 1360/23-02/30342270 від 28.04.2010 року вбачається, що ПП "Техноресурс" у період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року придбано у ТзОВ "Астрея" товарно-матеріальні цінності (труби, круги) на загальну суму 1 003 824,00 грн., у тому числі ПДВ -167 304,00 грн. В результаті проведення господарських операцій з придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей ПП "Техноресурс" на підставі підтвердженими первинними документами (податкових накладних, виписаних ТзОВ "Астрея" за № 060401 від 04.06.2009 року на суму 314 160,00 грн., за № 061001 від 10.06.2009 року на суму 241 056,00 грн., за № 070701 від 07.07.2009 року на суму 150 336,00 грн., за № 080503 від 05.08.2009 року на суму 298 272,00 грн.) включено до складу валових витрат 836 520,00 грн. та до податкового кредиту віднесено 167 304,00 грн. податку на додану вартість. Станом на 30.09.2009 року кредиторська заборгованість по ТзОВ "Астрея" по рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»становить 420 794,00 грн. (оплата проводилась у безготівковому вигляді (а.с.53 том І).

Однак, в ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що юридична адреса ТзОВ "Астрея" (код ЄДРПОУ 32348012): м. Київ, пр. Правди, 62; фактична адреса: вул. Росошанська, 3/5. Згідно інформаційної бази даних АІС ДПА у м. Києві стан платника -направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Засновник, директор та головний бухгалтер ТзОВ "Астрея" є ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) (зворотна сторона а.с.53 том І). Згідно висновку спеціаліста експертного сектору ІТСЕ СБУ в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області ОСОБА_7 від 02.04.2010 року № 6-ДПА у податкових та видаткових накладних, виписаних ТзОВ "Астрея" за № 070701 від 07.07.2009 року і за № 080503 від 05.08.2009 року в графі «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»та в графі «відвантажив (ла)»виконані з підписів ОСОБА_8; у податкових та видаткових накладних, виписаних ТзОВ "Астрея" за № 060401 від 04.06.2009 року і за № 061001 від 10.06.2009 року в графі «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну»та в графі «відвантажив (ла)»виконані не ОСОБА_8 а іншою особою (а.с.54,153 том І).

З урахуванням викладеного, відповідач прийшов до висновку про те, що виписані ТзОВ "Астрея" видаткові та податкові накладні за № 060401 від 04.06.2009 року і за № 061001 від 10.06.2009 року підписані без зазначення даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка підписала такі документи, і відповідно останні не відповідають законодавчим та нормативним актам, тому не підтверджують витрати на придбання товару на загальну суму 462 680,00 грн. без ПДВ та право на податковий кредит з ПДВ на загальну суму 92 536,00 грн. (зворотна сторона а.с.54 том І).

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи висновки спеціаліста експертного сектору ІТСЕ СБУ в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області від 17.12.2009 року № 24-ДПА та від 02.04.2010 року № 6-ДПА (а.с.110-116, 150-153 том І)., вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок проведення судових експертиз та експертних досліджень регламентовано Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року.

Згідно 1.7 розділу 1 цієї Інструкції, підставою для проведення є передбачений законом процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).

Однак, із самих висновків спеціаліста експертного сектору ІТСЕ СБУ в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області від 17.12.2009 року № 24-ДПА та від 02.04.2010 року № 6-ДПА вбачається, що головний спеціаліст вказаного сектору ОСОБА_7 провів почеркознавче дослідження підписів ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на підставі листа-звернення № 4779/10-26-34/1123 від 10.12.2009 року та листа-звернення № 1058/10/26-34/226 відповідно, підписаних т.в.о. начальника УМП ДПА України в Івано-Франківській області полковником податкової міліції ОСОБА_9, а не постанови чи ухвали про призначення експертизи (а.с.110, зворотна сторона а.с.150 том І).

Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року, встановлено, що для проведення досліджень особа або орган, які призначають експертизу (почеркознавча експертиза), повинні надати експертові вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Як вбачається з висновків спеціаліста експертного сектору ІТСЕ СБУ в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області від 17.12.2009 року № 24-ДПА та від 02.04.2010 року № 6-ДПА, дослідження було проведено на основі навіть не оригіналів, а просто копій документів (податкових накладних, видаткових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість) та тільки з урахуванням вільних і умовно-вільних взірців підписів ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 При цьому для дослідження надано зразки підпису вказаних осіб (вільні та умовно-вільні) в копіях пояснень та в копіях паспорта. Відповідно ж до пункту 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року, дослідження за копіями можуть бути проведеними експертами в галузі технічного дослідження документів тільки після розв'язання питання про відсутність монтажу. Однак, у висновках спеціаліста експертного сектору ІТСЕ СБУ в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області від 17.12.2009 року № 24-ДПА та від 02.04.2010 року № 6-ДПА питання про відсутність монтажу на копіях досліджуваних документів не розв'язувалось. Більше того, самим спеціалістом у вказаних висновках зазначено, що вирішити поставлені перед ним питання можливо при наявності оригіналів документів.

Крім того, оскільки зазначене дослідження підписів ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 головний спеціаліст експертного сектору експертного сектору ІТСЕ СБУ в Управлінні СБУ в Івано-Франківській області ОСОБА_7 проводив як спеціаліст, а не як експерт, який відповідно до статті 4 Закону України «Про судову експертизу»несе кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку, то суд не може розцінювати висновок спеціаліста експертного сектору ІТСЕ СБУ в Івано-Франківській області від 17.12.2009 року № 24-ДПА та від 02.04.2010 року № 6-ДПА як доказ в силу статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

За таких обставин, висновки відповідача про те, що податкова та видаткова накладні, виписані ТзОВ "Стар-Інкомтрейд" за № 1012 від 06.11.2008 року; податкові та видаткові накладні, виписані ТзОВ "Захід-Навігатор" за № 17, № 19 та № 23 від 04.12.2008 року; податкові та видаткові накладні, виписані ТзОВ "Астрея" за № 060401 від 04.06.2009 року, за № 061001 від 10.06.2009 року, за № 070701 від 07.07.2009 року, за № 080503 від 05.08.2009 року підписані без зазначення даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка підписала такі документи, чим порушено вимоги п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо висновків перевіряючих про наявність порушень згідно акту перевірки за № 178/2302/30342270 від 29.01.2010 року по взаємовідносинах ПП "Техноресурс" із ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ПП "Техноресурс" згідно Договору купівлі-продажу № 09/01 від 02.09.2009 року, укладеного із ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд", придбано товарно-матеріальні цінності (коробки гідравлічні, колектори всмоктувальні та нагнітальні, вал трансмісійний, шків привідний, пневмокомпенсатори, станина насоса) на загальну суму 2 045 721,60 грн. у тому числі ПДВ 340 953,60 грн.

ПП "Техноресурс", в ході проведення перевірки, представлено відповідачу видаткову накладну № РН-020909 від 02.09.2009 року та податкову накладну № 209 від 02.09.2009 року на придбання від ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" вищевказаних товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2 045 721,60 грн., у тому числі ПДВ 340 953,60 грн. Згідно глави «Відвантажив (ла)»видаткової накладної № РН-020909 від 02.09.2009 року передала (відвантажила) товар ОСОБА_10.О., згідно графи «Отримав (ла)»- прийняв (отримав) товар ОСОБА_4 Витрати по придбанню у сумі 1 704 768,00 грн. були включені до складу валових витрат за три квартали 2009 року. Податок на додану вартість у сумі 340 953,60 грн. було включено до складу податкового кредиту за вересень 2009 року (а.с.19, 20 том І).

При цьому Калуською оДПІ в ході проведення перевірки встановлено, що ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 29.05.2007 року, на податковому обліку знаходиться у ДПІ Шевченківського району м. Києва з 12.06.2007 року за юридичною адресою: м. Київ, вул. В.Чорновола, 26/2; свідоцтво платника ПДВ № 10047809, ІПН 351366326596 від 19.06.2007 року. Згідно довідки про взяття на облік платника податку форми № 4-ОПП від 25.02.2008 року № 20002/29-107 директором ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" є ОСОБА_11

Відповідно до Витягу серії АВ № 442666 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України засновниками ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" є ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, керівником -ОСОБА_10 Довідкою АВ № 442666 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України надається інформація про те, що зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, зокрема про реєстрацію керівником ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" ОСОБА_10.О., відбулися 21.09.2009 року за № 10741070002025407 (а.с.20 том І).

З урахуванням наведеного, відповідач дійшов висновку про те, що складені ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" видаткова накладна № РН-020909 від 02.09.2009 року та податкова накладна № 209 від 02.09.2009 року підписані особою, не уповноваженою підписувати такі документи, тому не підтверджує витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей (коробки гідравлічні, колектори всмоктувальні та нагнітальні, вал трансмісійний, шків привідний, пневмокомпенсатори, станина насоса) на загальну суму 1 704 768,00 грн. А відтак ПП "Техноресурс" в порушення вимог п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено валові витрати на 1 704 768,00 грн. за три квартали 2009 року та в порушення вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено податковий кредит з податку на додану вартість за вересень 2009 року у сумі 340 953,60 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 145 Цивільного кодексу України встановлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників (ч.1).

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства (ч.2). Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства (ч.3).

Аналогічно ст. 62 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства (ч.). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників (ч.2). Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами (ч.4).

01.07.2009 року відбулися загальні збори учасників ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд", за результатами яких прийнято рішення: 1) звільнити ОСОБА_15 з посади директора ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" з 01.07.2009 року за її власним бажанням, про що видати наказ; 2) призначити на посаду директора ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" ОСОБА_10 з 01.07.2009 року, про що видати наказ. При цьому їй як директору надати права, передбачені Статутом Товариства, зокрема, без довіреності діяти від імені Товариства, представляти його у відносинах з усіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами; мати право першого підпису фінансових документів, у т.ч. платіжних, банківських; укладати угоди, контракти, в тому числі зовнішньоекономічні; 3) провести державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу - ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд", що містяться у ЄДР, у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»№ 755 від 15.05.2003 року (із змінами). Обов'язки по реєстрації покласти на ОСОБА_10 (а.с.135 том І).

У своїх поясненнях, наданих 21.01.2010 року старшому оперуповноваженому УМП ДПА в Івано-Франківській області ОСОБА_16, ОСОБА_10 вказала, що вона являється директором ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" з 01.07.2009 року. Її призначення на вказану посаду відбувалося за участі засновників ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_12 на засіданні загальних зборів даного Товариства. Повідомила також, що у серпні-вересні 2009 року нею як директором ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" було укладено договір з ПП "Техноресурс" (а.с.137 том І).

Враховуючи вищевикладене, висновки відповідача про те, що виписані ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" видаткова накладна № РН-020909 від 02.09.2009 року та податкова накладна № 209 від 02.09.2009 року підписані особою, не уповноваженою підписувати такі документи, чим порушено вимоги п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є безпідставними та необґрунтованими.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що сам факт не внесення станом на 02.09.2009 року (дата укладення договору купівлі-продажу із ПП "Техноресурс" та дата складання видаткової та видаткової накладних) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців змін відомостей про юридичну особу, що не пов'язані із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, а саме щодо зміни керівника ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" ОСОБА_11 на ОСОБА_10, не може бути достатньою та вагомою підставою для висновку про відсутність у останньої повноважень, наданих їй як директору ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" згідно рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" (протокол № 3 від 01.07.2009 року).

Посилання відповідача у акті перевірки № 178/2302/30342270 від 29.01.2010 року на те, що ОСОБА_13 (учасник ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд") у своїх поясненнях від 21.01.2010 року вказав, що з громадянкою ОСОБА_10 він не знайомий, на даному товаристві вона ніколи не працювала та не мала жодного відношення до діяльності вказаного товариства, суд оцінює критично, оскільки згідно довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 24.09.2009 року № 27415/29-111 керівником ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" значиться ОСОБА_10 (а.с.131 том І). Дана обставина підтверджується також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 442666 станом на 29.01.2010 року (а.с.124 том І).

Посилання представника відповідача у судових засіданнях з приводу того, що договори на придбання товарно-матеріальних цінностей, укладені позивачем з ТзОВ "Стар-Інкомтрейд", ТзОВ "Захід-Навігатор", ТзОВ "Астрея" та ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд", не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд не приймає до уваги, оскільки у актах перевірки № 178/2302/30342270 від 29.01.2010 року та № 1360/23-02/30342270 від 28.04.2010 року відповідачем зазначено, що придбаний у даних контрагентів товар ПП "Техноресурс" належним чином обліковано та частково використано у власній господарській діяльності при здійсненні токарних, відновлювальних та механічно-складальних робіт запасних частин до нафтогазового устаткування та нафтогазового обладнання. Крім того, судом також встановлено, що позивачем забезпечено доставку придбаних у вищевказаних контрагентів товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується наявними у матеріалах справи подорожніми листами вантажного автомобіля (а.с.213-218 том ІІ), угодами на разове перевезення вантажу (а.с.5-7, 224 том ІІ), товарно-транспортними накладними (а.с.227-228 том ІІ), а також актами виконання робіт (а.с.8-10 том ІІ).

Щодо правомірності віднесення понесених позивачем витрат до валових витрат, то слід зазначити, що у відповідності до вимог п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 згаданого Закону не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам (абзац 2). Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абзац 4).

Пунктом 5.9 ст.5 цього Закону встановлено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Згідно п.5.11 ст.5 цього Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

У відповідності до вимог пп. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 даного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З акту перевірки № 178/2302/30342270 від 29.01.2010 року та № 1360/23-02/30342270 від 28.04.2010 року вбачається, що придбані у ТзОВ "Стар-Інкомтрейд", ТзОВ "Захід-Навігатор", ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" та ТзОВ "Астрея" товарно-матеріальні цінності були належним чином оприбутковані ПП "Техноресурс".

Як уже встановлено судом, виписані ТзОВ "Стар-Інкомтрейд", ТзОВ "Захід-Навігатор", ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" та ТзОВ "Астрея" податкові та видаткові накладні відповідають вимогам чинного законодавства, а отже підтверджують сплачені (нараховані) витрати у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат, понесені ним витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ "Стар-Інкомтрейд", ТзОВ "Захід-Навігатор", ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" та ТзОВ "Астрея" у сумі 512 250,00 грн., у сумі 467 600,00 грн., у 1 704 768,00 грн. та у сумі 462 680,00 грн. відповідно.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити також наступне.

Статтею 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею(пп.8.1.1 п.8.1).

Амортизації підлягають витрати на, зокрема, придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення (пп. 8.1.2 п. 8.2);

Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом (пп. 8.2.1 п. 8.2).

Як уже встановлено судом, ПП "Техноресурс" згідно Акту від 25.12.2008 року введено в експлуатацію верстат токарний 1М 63 як основний фонд балансовою вартістю 360 000,00 грн. За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно зменшено об'єкт оподаткування податком на прибуток на суму амортизаційних відрахувань, яка припадає нарахованій амортизації по станку токарному 1М 63 як складової балансової вартості 2 групи за І квартал 2009 року у розмірі 36 000,00 грн.

Щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових, понесені ним витрати на паливно-мастильні матеріали внаслідок експлуатації транспортних засобів, орендованих згідно договорів оренди у фізичних осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у загальній сумі 376 283,63 грн., суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, ПП "Техноресурс" на підставі договорів оренди від 02.01.2006 року, 02.01.2007 року, 03.01.2008 року та 05.01.2009 року, укладених із ОСОБА_3, орендувало у останнього вантажний автомобіль НОМЕР_7, а на підставі договорів оренди від 02.01.2006 року, 02.01.2007 року, 02.01.2008 року та 02.01.2009 року, укладених із ОСОБА_4, позивач орендував вантажний автомобіль НОМЕР_8 (зворотна сторона а.с.21 том І).

У період, за який проводилася перевірка, а саме з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, ПП "Техноресурс" внаслідок експлуатації орендованих вантажних автомобілів НОМЕР_7 та Мерседес-308Д, д.н. НОМЕР_9 в податковому обліку згідно актів списання паливно-мастильних матеріалів відображено витрати на паливно-мастильні матеріали (в бухгалтерському обліку відображено бухгалтерські проведення Дт23-Кт203) у загальній сумі 376 283,63 грн. Реєстри подорожніх листів та акти на списання паливно-мастильних матеріалів ПП "Техноресурс" внаслідок експлуатації орендованих вантажних автомобілів НОМЕР_10 та Мерседес -308 Д, д.н. 687-04 наведено в додатках № 17-22 до акту перевірки (а.с.22 том І).

При цьому Калуською оДПІ в ході проведення перевірки встановлено, що вищевказані договори оренди транспортних засобів в порушення вимог ч.2 ст.799 Цивільного кодексу України нотаріально не посвідчені, а відтак в силу ч.1 ст. 220 цього Кодексу є нікчемними. Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно ч.1 ст. 216 вказаного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки експлуатація орендованих вантажних автомобілів згідно договорів оренди від 02.01.2006 року, 02.01.2007 року, 03.01.2008 року та 05.01.2009 року, укладених позивачем із ОСОБА_3, та згідно договорів оренди від 02.01.2006 року, 02.01.2007 року, 02.01.2008 року та 02.01.2009 року, укладених позивачем із ОСОБА_4, була неправомірною, то й створені ними податкові наслідки (списання паливно-мастильних матеріалів) підлягають анулюванню.

З урахуванням наведеного, відповідач прийшов до висновку про те, що відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у орендаря - ПП "Техноресурс" не виникає права на валові витрати при списанні паливно-мастильних матеріалів внаслідок експлуатації вищевказаних орендованих вантажних автомобілів (а.с.23 том І).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, згідно ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.11.2010 року у справі № 2-2432/10 задоволено позов ПП "Техноресурс" до ОСОБА_3 про визнання договорів дійсними. Визнано дійсними договори оренди автотранспорту, укладені між ПП "Техноресурс" та ОСОБА_3 від 02.01.2006 року, 02.01.2007 року, 03.01.2008 року, 05.01.2009 року (а.с.213 том І).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.11.2010 року у справі № 2-2431/10 задоволено позов ПП "Техноресурс" до ОСОБА_4 про визнання договорів дійсними. Визнано дійсними договори оренди автотранспорту, укладені між ПП "Техноресурс" та ОСОБА_4 від 02.01.2006 року, 02.01.2007 року, 02.01.2008 року, 02.01.2009 року (а.с.212 том І).

Частиною 2 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із рішень Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.11.2010 року у справі № 2-2432/10 та від 15.11.2010 року у справі № 2-2431/10 вбачається, що вони набрали законної сили 23.11.2010 року та 26.11.2010 року відповідно.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат понесені ним витрати на паливно-мастильні матеріали внаслідок експлуатації транспортних засобів, орендованих на підставі вищевказаних договорів оренди у фізичних осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у загальній сумі 376 283,63 грн., що виключає допущення позивачем заниження податку на прибуток за вказаний період.

Суд погоджується з висновками відповідача про те, що позивачем в порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до доходів від продажу товарів (робіт, послуг) в рядку 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»віднесено дохід від списання кредиторської заборгованості без урахування податку на додану вартість перед підприємством «Джерело життя»ВОІ «СОІУ»(код за ЄДРПОУ 32703686), за якою минув строк позовної давності за І квартал 2009 року в сумі 289 500,00 грн., за півріччя 2009 року -в сумі 289 500,00 грн., за три квартали 2009 року -в сумі 289 500,00 грн., який підлягає віднесенню в рядок 01.6 «Інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5»з урахуванням податку на додану вартість 347 400,00 грн. Декларацій з податку на прибуток за І квартал, півріччя та три квартали 2009 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно збільшено ПП "Техноресурс" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 453 331,00 грн. та на 115 670,00 грн. і, як наслідок, безпідставно накладено на даного платника податків штраф у розмірі 226 666,00 грн. та у розмірі 46 268,00 грн. відповідно, а тому податкові повідомлення-рішення Калуської оДПІ за № 0000392302/2 від 02.06.2012 року та за № 0001372302/1 від 14.06.2010 року є протиправними.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як уже було встановлено судом, і позивач, і його контрагенти на час укладання правочинів, були зареєстровані як платники ПДВ.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах.

Як уже встановлено судом, придбані у ТзОВ "Стар-Інкомтрейд", ТзОВ "Захід-Навігатор", ТзОВ "Моноліт-Спецрембуд" та ТзОВ "Астрея" товарно-матеріальні цінності були належним чином оприбутковані ПП "Техноресурс" та використовуються позивачем у господарській діяльності по даний час.

Факт експлуатації ПП "Техноресурс" орендованих згідно договорів оренди, укладених із фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, транспортних засобів підтверджується реєстрами подорожніх листів та актами на списання паливно-мастильних матеріалів внаслідок експлуатації орендованих вантажних автомобілів НОМЕР_7 та Мерседес-308Д, д.н. НОМЕР_9, про що відповідачем зазначено в самому акті перевірки за № 178/2302/30342270 від 29.01.2010 року (зворотна сторона а.с.22 том І).

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.1. п7.2 ст.7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Абзацом 1 пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту: за листопад 2008 року - 102 450,00 грн. ПДВ згідно податкової накладної, виписаної ТзОВ ''Стар-Інкомтрейд'' за № 1012 від 06.11.2008 року; за грудень 2008 року -165 520,00 грн. ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ТзОВ ''Захід-Навігатор'' за № 17, № 19 та № 23 від 04.12.2008 року; за червень 2009 року -у сумі 40 176,00 грн. ПДВ, за липень 2009 року -у сумі -52 360,00 грн. згідно податкових накладних, виписаних ТзОВ ''Астрея'' за № 061001 від 01.06.2009 року та за № 060401 від 04.06.2009 року відповідно; за вересень 2009 року -у сумі 340 953,60 грн. ПДВ згідно податкової накладної, виписаної ТзОВ ''Моноліт-Спецрембуд'' № 209 від 02.09.2009 року, а також правомірно включено до складу податкового кредиту 75 260,00 грн. ПДВ по списаних паливно-мастильних матеріалах внаслідок експлуатації орендованих у фізичних осіб вантажних автомобілів НОМЕР_7 та Мерседес-308Д, д.н. НОМЕР_9.

З акту перевірки № 178/2302/30342270 від 29.01.2010 року вбачається, що позивачем протиправно включено до складу податкового кредиту: за жовтень 2007 року -568,33 грн. ПДВ, за грудень 2007 року -800,00 грн., за лютий 2008 року -1 903,33 грн., за квітень 2008 року -2 446,00 грн., за травень 2008 року -15 000,00 грн., за вересень 2008 року -3 239,00 грн., за жовтень 2008 року -3 184,50 грн., за січень 2009 року -65,50 грн., за березень 2009 року -5 000,00 грн., за червень 2009 року -5 461,29 грн. згідно податкових накладних, виписаних ТзОВ ''Техмаш'' за № 83 від 24.09.2007 року, за № 96 від 30.10.2007 року, за № 1 від 11.01.2008 року, за № 26 та № 29 від 30.04.2008 року, за № 35 від 30.05.2008 року, за № 64 від 18.09.2008 року, за № 70а від 30.10.2008 року, за № 2 від 21.01.2009 року, за № 14 від 10.03.2009 року, № 17 від 31.03.2009 року, за № 59 та 60 від 12.06.2009 року відповідно, оскільки вказані податкові накладні оформлені не належним чином (відсутня дата поставки послуг,номенклатура поставки послуг, одиниця виміру, кількість (обсяг, об'єм), ціна поставки одиниці продукції) (а.с.36 том І).

Разом з тим, у вищевказаному акті перевірки відсутні будь-які посилання з приводу того, що господарські операції між ТзОВ ''Техмаш'' та ПП "Техноресурс", на підставі яких позивачем сформовані дані податкового обліку, були безтоварними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що сам факт відсутності у податкових накладних, виписаних ТзОВ ''Техмаш'', дати поставки послуг, номенклатури поставки послуг, а також не зазначення одиниці виміру, кількості (обсягу, об'єму), ціни поставки одиниці продукції, за наявності усіх інших обов'язкових реквізитів, які повинна містити податкова накладна, а також підпису і прізвища особи, яка її склала, скріпленого печаткою ТзОВ ''Техмаш'', не може бути достатньою підставою для позбавлення позивача права на включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, зазначених у згаданих податкових накладних.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що ТзОВ ''Техмаш'' на вимогу ПП "Техноресурс" було усунено недоліки у вищевказаних податкових накладних, і на час проведення перевірки податкові накладні № 83 від 24.09.2007 року, № 96 від 30.10.2007 року, № 1 від 11.01.2008 року, № 26 та № 29 від 30.04.2008 року, № 35 від 30.05.2008 року, № 64 від 18.09.2008 року, № 70а від 30.10.2008 року, № 2 від 21.01.2009 року, № 14 від 10.03.2009 року, № 17 від 31.03.2009 року, № 59 та 60 від 12.06.2009 року відповідали вимогам, встановленим пп.7.2.1. п7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, копії яких містяться у матеріалах справи (а.с.70-82 том І). Однак вказана обставина не була взята до уваги посадовими особами Калуської оДПІ.

За таких обставин, висновки відповідача про те, що ПП "Техноресурс" завищено податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2007 року на 568,33 грн. ПДВ, за грудень 2007 року на 800,00 грн., за лютий 2008 року на 1 903,33 грн., за квітень 2008 року на 2 446,00 грн., за травень 2008 року на 15 000,00 грн., за вересень 2008 року на 3 239,00 грн., за жовтень 2008 року на 3 185,00 грн., за січень 2009 року на 66,00 грн., за березень 2009 року на 5 000,00 грн., за червень 2009 року на 5 461,00 грн. є безпідставними.

Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що згідно наявних у матеріалах справи звітних форм "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" по платнику ПП "Техноресурс" за звітний період 01.11.2008 року, 01.12.2008 року, 30.06.2009 року, 31.07.2009 року, 31.08.2009 року та за звітний період 30.09.2009 року відхилення у сумі податку на додану вартість із контрагентами: ТзОВ ''Стар-Інкомтрейд'', ТзОВ ''Захід-Навігатор'', ТзОВ ''Моноліт-Спецрембуд'', ТзОВ ''Астрея'' та ТзОВ ''Техмаш'' відсутні (а.с.214-222 том І).

Враховуючи вищевикладене, відповідачем протиправно збільшено ПП "Техноресурс" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 273 930,00 грн. та на 192 536,00 грн. і, як наслідок, безпідставно накладено на даного платника податків штраф у розмірі 156 676,00 грн. та у розмірі 46 268,00 грн. відповідно, а тому податкові повідомлення-рішення Калуської оДПІ за № 0000402302/2 від 02.06.2012 року та за № 0001382302/1 від 14.06.2010 року є протиправними.

Щодо посилання позивача на протиправність нарахування податкових зобов'язань з сплати податку на доходи з фізичних осіб, суд зазначає наступне.

З акту перевірки № 178/2302/30342270 від 29.01.2010 року вбачається, що у січні 2008 року ПП "Техноресурс" згідно рахунку-фактури № КР-0000011 від 21.01.2008 року платіжним дорученням № 6 від 21.01.2008 року перераховано 3 000,00 грн. ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" за одну путівку в кардіологію на період 12 днів, з 21.01.2008 року по 01.02.2008 року, для ОСОБА_4 Згідно виданої ПП "Техноресурс" довіреності серії ЯОМ № 240360 від 21.01.2008 року ОСОБА_4 по накладній № 63 від 22.01.2008 року одержав від ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" 1 одну путівку вартістю 3 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 500,00 грн.) (а.с.42 том І).

Згідно п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платниками податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (п.3.1 ст.3). До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаться: дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті (пп «е»пп.4.2.9 п.4.2 ст.4).

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8).

Ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті (пункт 7.1 статті 7).

Судом встановлено, що ПП "Техноресурс" у відповідності до вимог пп.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, являється податковим агентом платника податку з доходів фізичних осіб -ОСОБА_4, а отже зобов'язаний нараховувати (виплачувати) оподатковуваний дохід на користь платника податку та утримувати податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку.

Однак, позивачем, в порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.2.9 «е» п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не нараховано податок з доходів фізичних осіб на вартість наданої ОСОБА_4 путівки в кардіологічний відділ ДП "Клінічний санаторій "Жовтень" у розмірі 529,41 грн. за січень 2008 року. Дана обставина також не заперечувалася представником позивача у судовому засіданні.

Згідно пп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0001832302/2 від 02.06.2010 року, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 450,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 900,00 грн., а отже позовна вимога у цій частині не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до пунктів 1,2,3,4,5,6 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області № 0000402302/2 та № 0000392302/2 від 02.06.2010 року, № 0001372302/1 та № 0001382302/1 від 14.06.2010 року.

У задоволенні решти позовної вимоги - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 20.11.2012 року.