Постанова

від 18.12.2012 по справі 5004/1146/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року Справа №5004/1146/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Філіпова Т.Л. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Данилік Ф.Я. (довіреність №1-70/5 від 01.10.2012р.)

відповідачів - не з'явився

3-ї особи Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки - Демчук Ю.О. (довіреність №14 від 18.10.2012р.)

інших третіх осіб - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "ВМЛ-Консалтинг" на рішення господарського суду Волинської області від 05 листопада 2012 року у справі №5004/1146/12 (суддя Войціховський В.А.)

за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств

до Приватного підприємства "ЗІА Фруттіс"

Приватного підприємства "Ліон"

Приватного підприємства "ВМЛ-Консалтинг"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

Комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації"

Луцька заготівельно-збутова база Волинської облспоживспілки

третейський суд при товарній біржі "Західноукраїнська"

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

про застосування наслідків нікчемності правочину, визнання недійсним договору, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2012 року, рішенням господарського суду Волинської області було задоволено позов Волинської ОССТ до ПП "ЗІА Фруттіс", ПП "Ліон", ПП "ВМЛ-Консалтинг", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - КП "Волинське обласне БТІ", Луцька ЗЗБ Волинської ОССТ, третейський суд при товарній біржі "Західноукраїнська", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про застосування наслідків нікчемності правочину, визнання недійсним договору, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння та було застосовано наслідки нікчемності правочину купівлі-продажу, укладеного 01 серпня 2008 року між ПП "Ліон" та Луцькою ЗЗБ Волинської ОССТ, визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення лінії шокової заморозки та складу-холодильника м'ясопродуктів укладеного 25 грудня 2008 року між ПП "Ліон" та ПП "ЗІА Фруттіс", витребувано у ПП "ВМЛ-Консалтинг" із чужого незаконного володіння об'єкти нерухомого майна: приміщення лінії шокової заморозки загальною площею 325,20 м 2 та складу-холодильника м'ясопродуктів загальною площею 389,60 м 2 , які розташовані на АДРЕСА_1, зобов'язано КП "Волинське обласне БТІ" скасувати державну реєстрацію прав власності за ПП "ВМЛ-Консалтинг" на дані об'єкти нерухомого майна, а також визнано за Волинською ОССТ право власності на приміщення лінії шокової заморозки загальною площею 325,20 м 2 та складу-холодильника м'ясопродуктів загальною площею 389,60 м 2 , які розташовані на АДРЕСА_1, зобов'язано КП "Волинське обласне БТІ" зареєструвати дане право власності за Волинською ОССТ, стягнуто з відповідачів - ПП "Ліон", ПП "ЗІА Фруттіс", ПП "ВМЛ-Консалтинг" на користь позивача (Волинської ОССТ) по 4 182,00 грн. - судового збору з кожного.

Відповідач - ПП "ВМЛ-Консалтинг", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки судом було відкрито провадження за відсутності порушених прав або законних інтересів позивача, не залучено до справи Луцьку міську раду, як власника земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт нерухомого майна щодо якого судом було вирішено питання про визнання права власності, а позивач, в свою чергу, не довів того, що саме він являється власником даного майна. Також, вважає, що судом не взято до уваги висновки постанови Львівського апеляційного господарського суду №6/58-92 від 30 червня 2010 року та не враховано, що позивачем було пропущено строк позовної давності, оскільки, у 2009 році він був проінформований про укладання Договору купівлі-продажу від 01 серпня 2008 року і зауважує, що будівництво приміщення лінії шокової заморозки та складу-холодильника проводилось ПП "Ліон" за Інвестиційним договором від 01 липня 2006 року. Тому, на думку апелянта, воно, з огляду на дійсність договору купівлі-продажу укладеного між ПП "Ліон" та ПП "ЗІА Фруттіс", є добросовісним набувачем спірного майна - лінії шокової заморозки площею 325,20 м 2 та складу-холодильника для м'ясопродуктів площею 389,60 м 2 .

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до державного акту від 22 грудня 1998 року, земельна ділянка по АДРЕСА_1, за рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №296-2 від 22 червня 2006 року, перебуває у постійному користуванні Луцької ЗЗБ Волинської ОССТ. Позивачу було дозволено провести реконструкцію складу-фруктосховища на 500 тонн, яке розташоване по АДРЕСА_1, в результаті якої утворилися спірні реконструйовані об'єкти, а саме: склад-холодильник для м'ясопродуктів загальною площею 389,60 м 2 та приміщення лінії шокової заморозки загальною площею 325,20 м 2 . Будучи єдиним власником нерухомого майна за вказаною адресою, Волинська ОССТ не укладала жодних договорів на відчуження цього майна, а також не надавала будь-якого дозволу Луцькій заготівельно-збутовій базі на його відчуження.

Вважає нікчемним Договір купівлі-продажу складу-холодильника м'ясопродуктів від 01 серпня 2008 року у зв'язку з тим, що при його укладенні не було дотримано нотаріальної форми та не було проведено його державну реєстрацію у визначеному законом порядку, і тому просить визнати його недійсним.

Третя особа - Луцька ЗЗБ Волинської ОССТ у своєму відзиві на апеляційну скаргу також вважає рішення таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки приміщення лінії шокової заморозки площею 325,20 м 2 та склад-холодильник м'ясопродуктів загальною площею 389,6 м 2 , що розташований на АДРЕСА_1, вибули із володіння власника - Волинської ОССТ поза його волі, в порушення Закону України "Про споживчу кооперацію" та "Положення про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації", і на підставі безвідплатних договорів. Зазначає, що Волинська ОССТ, будучи єдиним власником нерухомого майна на АДРЕСА_1, не укладала ніяких договорів на відчуження зазначеного майна, та не надавала згоди на його відчуження Луцький ЗЗБ, а тому вважає, що колишній директор цієї бази - ОСОБА_4, діючи з перевищенням повноважень та не в інтересах цього підприємства, 01 серпня 2008 року, уклав від імені Луцької ЗЗБ нікчемний договір купівлі-продажу приміщення складу холодильника, яке є власністю Волинської ОССТ. ПП "ЗІА Фруттіс" знало про наявність перешкод для вчинення правочину від 25 грудня 2008 року, в тому числі й те, що ПП "Ліон" неналежний продавець і не має права відчужувати спірне майно - приміщення лінії шокової заморозки площею 325,20 м 2 , та складу-холодильника для м'ясопродуктів площею 389,60 м 2 , оскільки воно набуте незаконним шляхом, а також незаконно здійснило відчуження зазначеного майна на підставі договору купівлі-продажу від 22 липня 2011 року ПП "ВМЛ-Консалтинг". Вважає, що Волинська ОССТ за власні кошти створила зазначені об'єкти нерухомості, які вийшли з її володіння поза її волею, а тому вправі вимагати визнання права власності на дане майно та витребувати його з чужого незаконного володіння, тому суд вірно дійшов висновку про необхідність визнання права власності на ці об'єкти за позивачем.

Інші відповідачі - ПП "ЗІА Фруттіс", ПП "Ліон" та треті особи - КП "Волинське обласне БТІ", третейський суд при товарній біржі "Західноукраїнська", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не скористалися своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте їх відсутність, відповідно ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

03 грудня 2012 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 18 грудня 2012 року.

У судовому засіданні представники позивача та третьої особи - Луцької заготівельно-збутової бази Волинської облспоживспілки підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу і просять відмовити в її задоволенні, а рішення залишити без змін..

Представники відповідачів та інших третіх осіб у судове засідання не з'явились, хоча і були завчасно попереджені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, проте представник відповідача - ПП "ВМЛ-Консалтинг" подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливість прийняти участь у судовому засіданні через зайнятість у іншій справі.

Судова колегія, враховуючи, що ухвала про прийняття до провадження апеляційної скарги була завчасно отримана відповідачем і він мав достатньо часу для забезпечення явки свого представника у судове засідання, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась, відсутність представника товариства, відповідно до ст. 77 ГПК України, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами при відсутності представника відповідача, що повністю відповідає приписам ст.ст. 75, 77 ГПК України.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників відповідачів та третіх осіб - КП "Волинське обласне БТІ", третейського суду при товарній біржі "Західноукраїнська", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи - Луцької ЗЗБ Волинської ОССТ, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

04 вересня 1992 року, виконкомом Луцької міської ради народних депутатів було зареєстровано Луцьке ЗЗБ засноване Волинською ОССТ.

22 грудня 1998 року, за Луцькою заготівельно-збутовою базою було зареєстровано, відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міськради №468 від 30 вересня 1998 року, право на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 2,7297 га по вул. Лівадська, 4 у м. Луцьк виділеної для обслуговування виробничої бази та видано Державний акт на право постійного користування землею серія 1-ВЛ №001042. В подальшому з постійного користування Луцької ЗЗБ, за рішенням Луцької міськради, було вилучено 0,3577 га з наданої цим рішенням земельної ділянки. (а.с. 55-56 т.1)

10 лютого 2003 року, постановою правління Волинської ОССТ №24 було затверджено нову редакцію Статуту Луцької ЗЗБ, яку було зареєстровано у виконкомі Луцької міської ради 12 лютого 2003 року. (а.с. 77-82 т.1)

Згідно п.1.1 зазначеного Статуту, Луцька заготівельно-збутова база Волинської ОССТ є підприємством, створеним Волинською облспоживспілкою (власником), яка є його засновником та власником всього майна.

Відповідно до п.3.1 даного Статуту, майно підприємства складається з основних засобів, переданих власником в оперативне управління, оборотних коштів, а також інших цінностей набутих в процесі господарської діяльності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства, суб'єктом права власності підприємства є Волинська ОССТ як юридична особа, а також юридичні та фізичні особи, частка яких визначається чинним законодавством та нормативними актами.

Згідно п.3.2. цього Статуту, підприємство не має права без погодження з власником продавати майно, здавати в оренду, вносити до статутного фонду інших підприємств, передавати в заставу, фінансовий лізинг.

02 квітня 2003 року, Волинською ОССТ було отримано свідоцтво про право власності на склад-фруктосховище на 500,0 тон, загальною площею 1038,1 м2, виданого на підставі рішення виконкому Луцької міської ради від 31 березня 2003 року №135, яке було зареєстроване в Волинському ОБТІ під №654854. (а.с.46-47 т.1)

01 червня 2006 року, між ПП "Ліон", як інвестором, та Волинською ОССТ, як учасником-замовником, було укладено Інвестиційний договір, орієнтовний обсяг інвестицій якого складає 2,0 млн. грн. Відповідно до умов якого ПП "Ліон" зобов'язалось за власні кошти провести ремонт, реконструкцію, модернізацію приміщення складу-фруктосховища на 500 тонн, а також здійснити добудову об'єкту, встановленням технологічної лінії заморожування ягід, які розташовані по АДРЕСА_1. (а.с. 30-32 т.2)

Згідно п. 1.3 Інвестиційного договору, після введення в експлуатацію, завершений ремонтом, модернізацією та реконструкцією, об'єкт (в тому числі технологічна лінія шокової заморозки ягід) є власністю учасника-замовника, крім добудови до об'єкта - площею 400,00 м 2 , яка лишається власністю інвестора.

22 червня 2006 року, рішенням Луцького міськвиконкому №296-2 "Про дозвіл на будівництво" було дозволено Волинській ОССТ провести реконструкцію складу-фруктосховища на 500,0 тон з встановленням технологічної лінії заморожування ягід на АДРЕСА_1. (а.с. 48 т.1)

08 липня 2008 року, КП "Волинське ОБТІ" було виготовлено технічні паспорти на склад-фруктосховище на 5000 тон з приміщенням лінії шокової заморозки та на склад-холодильник для м'ясопродуктів по АДРЕСА_1, де зазначено Волинську ОССТ (Луцьку ЗЗБ), як єдиного власника будівель. (а.с. 49-54 т.1)

01 серпня 2008 року, між Луцькою ЗЗБ, як продавцем, в особі директора бази ОСОБА_4, ПП "Ліон", як покупцем, в особі директора підприємства ОСОБА_6, та ОСОБА_5, як поручителем, було укладено Договір купівлі-продажу, згідно умов якого продавець продає склад-холодильник для м'ясопродуктів загальною площею 389,6 м 2 , що знаходиться на АДРЕСА_1, а покупець купує зазначене майно за 100 000,00 грн., які покупець повинний внести на рахунок продавця, протягом двох місяців з моменту укладання даного Договору. Право власності на яке, згідно п.3.3. даного Договору, переходить до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі, який є додатком до Договору. (а.с. 79-80 т.2)

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що у разі порушення покупцем зобов'язання по сплаті вартості майна, поручитель відповідає перед продавцем у тому ж обсязі, що і покупець, включаючи сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків.

В цей же день, 01 серпня 2008 року, актом прийому-передачі до Договору купівлі-продажу від 01 серпня 2008 року, Луцька заготівельно-збутова база передала, а ПП "Ліон" прийняло склад-холодильник для м'ясопродуктів, загальною площею 389,6 м 2 , який розташований по АДРЕСА_1. (а.с. 81 т.2)

18 серпня 2008 року, рішенням третейського суду при товарній біржі "Західноукраїнська", у справі №01/10/08, було задоволено позов ПП "Ліон" до ОСОБА_6 про визнання права власності та визнано за ПП "Ліон" право власності на приміщення лінії шокової заморозки, площею 325,2 м 2 , що знаходиться на АДРЕСА_1. (а.с. 7-9 т.2)

22 серпня 2008 року, на підставі ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 22 серпня 2008 року, ПП "Ліон" було видано виконавчий лист про визнання права власності на приміщення лінії шокової заморозки площею 325,2 м 2 за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 43 т.1, а.с. 116 т.2)

26 серпня 2008 року, рішенням третейського суду при товарній біржі "Західноукраїнська", у справі №09/11/08, за позовом ПП "Ліон" до Луцької ЗЗБ Волинської ОССТ та ОСОБА_5 про визнання права власності було визнано дійсним Договір купівлі-продажу від 01 серпня 2008 року та визнано за ПП "Ліон" право власності на склад-холодильник м'ясопродуктів загальною площею 389,6 м 2 , який розташований по АДРЕСА_1. (а.с. 56-58 т.2)

03 жовтня 2008 року, КП "Волинське ОБТІ" зареєструвало за ПП "Ліон" право власності на склад-холодильник м'ясопродуктів загальною площею 389,6 м 2 та приміщення шокової заморозки площею 325,2 м 2 . (а.с. 107, 108 т.2)

25 грудня 2008 року, між ПП "Ліон", як продавцем, в особі директора підприємства ОСОБА_6, та ПП "ЗІА Фруттіс", як покупцем, в особі директора підприємства ОСОБА_4, було укладено Договір купівлі-продажу, згідно умов якого продавець передав у власність покупцю приміщення лінії шокової заморозки площею 325,2 м 2 , вартістю якого складає 320 000,00 грн., яка належить продавцю на підставі рішення Третейського суду при товарній біржі "Західноукраїнська" від 18 серпня 2008 року, та склад-холодильник для м'ясопродуктів загальною площею 389,6 м 2 , вартістю якого складає 50 000,00 грн., який належить продавцю на підставі рішення Третейського суду при товарній біржі "Західноукраїнська" від 26 серпня 2008 року, а покупець прийняв дані приміщення у власність та сплатив за них 370 000,00 грн. (а.с. 44-45 т.1)

Даний Договір зареєстрований в реєстрі за №5582.

17 лютого 2009 року, КП "Волинське ОБТІ" було зареєстровано за ПП "ЗІА Фруттіс" право власності на склад-холодильник м'ясопродуктів загальною площею 389,60 м 2 та приміщення шокової заморозки площею 325,20 м 2 . (а.с. 107, 108 т.2)

23 березня 2010 року, рішенням господарського суду Волинської області, у справі №6/58-92 було повністю задоволено позов Волинської ОССТ до ПП "Ліон" та ПП "ЗІА Фруттіс", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6, третейський суд при товарній біржі "Західноукраїнська", КП "Волинське обласне БТІ", Луцька ЗЗБ Волинської ОССТ, про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення лінії шокової заморозки та складу-холодильника для м'ясопродуктів, укладеного між відповідачами від 25 грудня 2009 року: про визнання права власності на приміщення лінії шокової заморозки, площею 325,20 м 2 , та приміщення складу-холодильника для м'ясопродуктів, площею 389,60 м 2 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; про витребування з чужого незаконного володіння ПП "ЗІА Фруттіс" лінії шокової заморозки, площею 325,20 м 2 , та приміщення складу-холодильника для м'ясопродуктів, площею 389,60 м 2 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та було визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення лінії шокової заморозки та складу холодильника для м'ясопродуктів, укладеного між відповідачами від 25 грудня 2008 року; визнано за Волинською ОССТ право власності на приміщення лінії шокової заморозки, площею 325,2 м 2 та приміщення складу холодильника для м'ясопродуктів, площею 389,6 м 2 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, витребувано у ПП "ЗІА Фруттіс" з чужого незаконного володіння лінії шокової заморозки, площею 325,2 м 2 та приміщення складу холодильника для м'ясопродуктів, площею 389,6 м 2 .

30 червня 2010 року, постановою Львівського апеляційного господарського суду, у справі №6/58-92, було скасовано рішення господарського суду Волинської області від 23 березня 2010 року та прийнято нове рішення, яким відмовлено у заявлених позовних вимогах Волинської ОССТ до ПП "Ліон" та ПП "ЗІА Фруттіс", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_5, ОСОБА_6, третейський суд при товарній біржі "Західноукраїнська", КП "Волинське обласне БТІ", Луцька ЗЗБ Волинської ОССТ. (а.с. а.с. 89-92 т.1)

22 липня 2011 року, було здійснено відчуження приміщення лінії шокової заморозки площею 325,20 м 2 та складу-холодильника для м'ясопродуктів площею 389,60 м 2 на підставі договору купівлі-продажу ПП "ВМЛ-Консалтинг", за яким від 29 травня 2012 року КП "Волинське ОБТІ" зареєстровано право власності на ці об'єкти, згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно. (а.с. 107, 108 т.2)

23 квітня 2012 року, рішенням господарського суду Волинської області, у справі №5004/253/12, залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13 червня 2012 року, було задоволено позов ПП Ліон до ПП "ЗІА Фруттіс" про розірвання договору купівлі-продажу від 25 грудня 2012 року та розірвано нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу приміщення лінії шокової заморозки та складу-холодильника, укладеного 25 грудня 2008 року укладеного між ПП "Ліон" та ПП "ЗІА Фруттіс".

14 вересня 2012 року, Волинська ОССТ звернулась до господарського суду Волинської області з позовом до ПП "ЗІА Фруттіс", ПП "Ліон", ПП "ВМЛ-Консалтинг", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -: КП "Волинське обласне БТІ", Луцька ЗЗБ Волинської ОССТ, третейський суду при товарній біржі "Західноукраїнська", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про застосування наслідків нікчемності правочину, визнання недійсним договору, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння. (а.с. 6-17 т.1)

В своїх позовних вимогах Волинська ОССТ просить:

- застосувати наслідки нікчемності правочину, укладеного 01 серпня 2008 року, укладеного між ПП "Ліон" та Луцькою ЗЗБ Волинської ОССТ,

- визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення лінії шокової заморозки та складу-холодильника м'ясопродуктів від 25 грудня 2008 року, укладеного між ПП "Ліон" та ПП "ЗІА Фруттіс",

- визнати за Волинською ОССТ право власності на приміщення лінії шокової заморозки загальною площею 325,20 м 2 та складу-холодильника м'ясопродуктів загальною площею 389,60 м 2 , які знаходяться по АДРЕСА_1,

- зобов'язати КП "Волинське ОБТІ" скасувати державну реєстрацію права власності на приміщення лінії шокової заморозки загальною площею 325,20 м 2 та складу-холодильника м'ясопродуктів загальною площею 389,60 м 2 , які знаходяться на АДРЕСА_1, за ПП "ВМЛ-Консалтинг",

- зобов'язати КП "Волинське ОБТІ" зареєструвати право власності на приміщення лінії шокової заморозки загальною площею 325,20 м 2 та складу-холодильника м'ясопродуктів загальною площею 389,60 м 2 , які знаходяться по АДРЕСА_1, за Волинською ОССТ;

- витребувати приміщення лінії шокової заморозки загальною площею 325,20 м 2 та складу-холодильника м'ясопродуктів загальною площею 389,60 м 2 , які знаходяться по АДРЕСА_1, у ПП "ВМЛ-Консалтинг".

05 листопада 2012 року, рішенням господарського суду Волинської області було задоволено позов Волинської ОСС до ПП "ЗІА Фруттіс", ПП "Ліон", ПП "ВМЛ-Консалтинг", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - КП "Волинське обласне БТІ", Луцька заготівельно-збутова база Волинської ОСС, третейський суд при товарній біржі "Західноукраїнська", ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про застосування наслідків нікчемності правочину, визнання недійсним договору, визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння та було застосовано наслідки нікчемності правочину купівлі-продажу, укладеного 01 серпня 2008 року між ПП "Ліон" та Луцькою ЗЗБ Волинської ОСС, визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення лінії шокової заморозки та складу-холодильника м'ясопродуктів укладеного 25 грудня 2008 року між ПП "Ліон" та ПП "ЗІА Фруттіс", витребувано у ПП "ВМЛ-Консалтинг" із чужого незаконного володіння об'єкти нерухомого майна: приміщення лінії шокової заморозки загальною площею 325,20 м 2 та складу-холодильника м'ясопродуктів загальною площею 389,60 м 2 , які розташовані на АДРЕСА_1, зобов'язано КП "Волинське обласне БТІ" скасувати державну реєстрацію прав власності за ПП "ВМЛ-Консалтинг" на дані об'єкти нерухомого майна, а також визнано за Волинською ОСС право власності на приміщення лінії шокової заморозки загальною площею 325,20 м 2 та складу-холодильника м'ясопродуктів загальною площею 389,60 м 2 , які розташовані на АДРЕСА_1, зобов'язано КП "Волинське обласне БТІ" зареєструвати дане право власності за Волинською ОССТ, стягнуто з відповідачів - ПП "Ліон", ПП "ЗІА Фруттіс", ПП "ВМЛ-Консалтинг" на користь позивача (Волинської ОССТ) по 4 182,00 грн. - судового збору з кожного. (а.с. 33-52 т.3)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права або законного інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник вправі пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою, а також у разі відсутності документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з квітня 2003 року є власником нерухомого майна - складу-фруктосховища ємкістю 500 тон, яке було передано в управління створеному ним же підприємству - Луцькій ЗЗБ, що розташоване на земельній ділянці на АДРЕСА_1, наданій в постійне користування Луцькій ЗЗБ для обслуговування виробничої бази. (а.с. 55-56 т.1) Рішенням виконкому Луцької міськради №296-2 від 22 червня 2006 року, позивачу було надано дозвіл на проведення реконструкції даного складу-фруктосховища із встановленням технологічної лінії заморожування ягід. Також, між ПП "Ліон", як інвестором, та позивачем, як замовником, був укладений Інвестиційний договір, орієнтовний обсяг інвестицій якого складав 2,0 млн. грн., відповідно до умов якого Волинська ОССТ, після проведення ремонту, реконструкції, модернізації приміщення складу-фруктосховища ємністю 500 тон та здійснення добудови з встановленням технологічної лінії заморожування ягід, додатково ставала власником: - двох реконструйованих камер для охолодження та зберігання ягід площею 440,0 м 2 , з встановленим відповідним обладнанням для цих камер; - добудови під компресорну станцію загальною площею 50,0 м 2 ; технологічної лінії шокової заморозки ягід потужністю 3 т/год.; - встановленої та змонтованої аміачної компресорної станції холодопродуктивністю 500 кВт; - реконструйованої силової електричної підстанції, потужністю 1300 кВА, розташованих на АДРЕСА_1. (а.с. 30-32 т.2) Крім того, Волинською ОССТ було надано вихідні дані НВП "Технічне бюро кадастру" на проектування реконструкції складу-фруктосховища на 500,0 тон із встановленням технологічної лінії заморожування ягід (реєстраційний №33 від 13 квітня 2007 року). (а.с. 44-54 т. 2) По закінченню реконструкції-модернізації, позивачем були отримані технічні паспорти, виготовлені КП "Волинське ОБТІ" на вказані об'єкти (на склад-фруктосховище ємністю 500,0 тон з приміщенням лінії шокової заморозки та на склад-холодильник для м'ясопродуктів). Зазначені об'єкти відповідають державним будівельним, санітарно-гігієнічним та будівельним нормам.(а.с.57-58 т.1)

Будь-яких правочинів на відчуження даного майна, або згоди на його передачу його у власність іншим юридичним або фізичним особам, як це передбачено чинним законодавством та статутними документами Волинської облспоживспілки, позивачем не надавалось, а також господарським судом не встановлено будь-яких рішень щодо відчуження зазначеного майна або незаконності набуття на нього прав власності.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що Волинська ОССТ на законних підставах, в результаті реконструкції нерухомого майна, що належить спілці на праві власності, набула право власності на об'єкти нерухомо майна (склад-фруктосховище ємністю 500,0 тон з приміщенням лінії шокової заморозки та склад-холодильник для м'ясопродуктів), які були створені в результаті цієї реконструкції, проте, по незалежним від неї причинам, не змогла провести державну реєстрацію цього майна, та обґрунтовано задоволено в цій частині позовні вимоги Волинської ОССТ.

Також, господарським судом першої інстанції вірно визначено, що Договір купівлі-продажу складу-морозильника, загальною площею 389,6 м 2 , укладеного 01 серпня 2008 року Луцькою ЗЗБ Волинська ОССТ і ПП "Ліон", за участю поручителя ОСОБА_5, є нікчемним, оскільки за п.п.1.1., 3.1. Статуту Луцької ЗЗБ Волинської ОССТ, на час вчинення правочину, - база Волинської ОССТ є підприємством, створеним Волинською облспоживспілкою, яка є його засновником та власником всього майна, яке складається з основних засобів, переданих власником в оперативне управління, оборотних коштів, а також інших цінностей набутих в процесі господарської діяльності, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства.

Згідно ст. 3.2. цього Статуту - підприємство не має права без погодження з власником продавати майно, здавати в оренду, вносити до статутного фонду інших підприємств, передавати в заставу, фінансовий лізинг.

У той же час, згідно з абз.3 п.3.4. цього Статуту - об'єкти неподільного майна даного підприємства (будівлі, споруди), як сукупність необоротних активів, що не підлягають розподілу та складають статутний капітал підприємства, взагалі не можуть бути продані, безоплатно передані в заставу, фінансовий лізинг (крім організацій і підприємств системи Укоопспілки).

Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", майно споживчих товариств та їх спілок може бути продано, передано, здано в оренду, надано в позичку і безплатне тимчасове користування членам споживчих товариств, державним, кооперативним та іншим організаціям, трудовим колективам, окремим громадянам тільки за рішенням загальних зборів, конференцій та з'їздів відповідних спілок або уповноважених ними органів.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили згоду правління Волинської облспоживспілки та Укоопспілки щодо продажу Луцькою ЗЗБ об'єкту нерухомого майна, а саме: складу-холодильника, загальною площею 389,6 м 2 .

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Причому, відповідно до ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності, лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Таким чином, реалізація майна (складу-холодильника загальною площею 389,6 м 2 ) Луцькою ЗЗБ Волинської ОССТ, що є власністю Волинської облспоживспілки не призвела до набуття ПП "Ліон" права власності на це майно.

Крім того, приписами ст. 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Недотримання даної вимоги закону сторонами щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу складу-холодильника загальною площею 389,6 м 2 призвело до нікчемності даного договору. (ч.1 ст. 220 ЦК України)

Приписами ч.1 ст. 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Посилання апелянта щодо правомірності укладання Договору купівлі-продажу від 01 серпня 2008 року наявним рішенням третейського суду при товарній біржі "Західноукраїнська" від 26 серпня 2008 року у справі №09/11/08, про визнання дійсним даного Договору купівлі-продажу та визнання цим рішенням третейського суду за ПП "Ліон" права власності на склад-холодильник для м'ясопродуктів загальною площею 389,6 м 2 , колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки господарський суд, виходячи з вимог ст. 35 ГПК України, не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише з'ясовує наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог спору підвідомчого господарському суду, як це визначено ст. 12 ГПК України та не може посилатись на факти, встановлені рішення третейського суду з цього приводу. У той же час, з матеріалів справи вбачається, що приміщення складу-холодильника для м'ясопродуктів, яке належить Волинської ОССТ, Луцькою ЗЗБ Волинської ОССТ, в особі її директора ОСОБА_4, реалізовувалось за Договором купівлі-продажу від 01 серпня 2008 року неправомірно. ПП "Ліон", після придбання даного майна, в свою чергу 25 грудня 2008 року реалізувало його ПП "ЗІА Фруттіс", директором якого був же самий ОСОБА_4

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Частиною 5 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до ст.ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, право на звернення з позовом про визнання недійсним оспорюваного правочину надано як стороні такого правочину, так і заінтересованій особі.

Згідно з листом Вищого господарського суду України №01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" від 07 квітня 2008 року, ЦК України не дає визначення поняття "заінтересована особа", тому, коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу лінії шокової заморозки, площею 325,2 м 2 ,та складу-холодильнику для м'ясопродуктів, площею 389,6 м 2 , від 25 грудня 2008 року, позивач не є його стороною, а є власником зазначеного майна , яке вийшло з його володіння поза його волею до іншого власника і цим договором вважає, що порушено його право на володіння, користування та розпоряджання зазначеним майном, а тому вимога про визнання недійсним цього Договору купівлі-продажу заявлена позивачем цілком правомірно.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вже було зазначено, за Інвестиційним договором, в результаті ремонту, модернізації та реконструкції складу-фруктосховища на 500,0 тон на АДРЕСА_1, що належало позивачу, до ПП "Ліон", в результаті його інвестиційної діяльності, переходило у власність приміщення 400,0 м 2 , а Волинська ОССТ ставало власником іншого нерухомого майна, зокрема, технологічної лінії шокової заморозки ягід, площею 325,2 м 2 . (а.с. 30-32 т.2)

Також встановлено, що Волинська ОССТ, будучи єдиним власником спірного нерухомого майна (лінії шокової заморозки, площею 325,2 м 2 та складу-холодильника для м'ясопродуктів, загальною площею 389,6 м 2 ) по АДРЕСА_1, не укладала будь-яких договорів на відчуження даного майна, не проводила змін до Інвестиційного договору щодо розподілу результатів інвестиційної діяльності ПП "Ліон" та згоди на відчуження цього майна ні Луцький ЗЗБ Волинської ОССТ, як це передбачено чинним законодавством та статутними документами, ні ПП "Ліон" не надавала.

Відповідно до ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу лінії шокової заморозки та складу-холодильнику для м'ясопродуктів від 25 грудня 2008 року, укладений між ПП "Ліон", як продавцем, в особі директора підприємства ОСОБА_6, та ПП "ЗІА Фруттіс", як покупцем, в особі директора підприємства ОСОБА_4 є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та ЦК України, а тому є недійсним, відповідно до ст. 236 ЦК України, з часу його вчинення, і задоволив в цій частині позовні вимоги Волинської облспоживспілки.

На даний час, як вбачається з матеріалів справи, ПП "ЗІА Фруттіс" здійснило відчуження спірних приміщень, лінії шокової заморозки та складу-холодильника для м'ясопродуктів, ПП "ВМЛ-Консалтинг", на підставі Договору купівлі-продажу від 22 липня 2011 року, за яким і зареєстровано право власності на дані об'єкти.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами ст. 387 ЦК України, власник майна вправі витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним

Витребування майна власником у добросовісного набувача, за умови його придбання у особи, яка не мала його відчужувати, в розумінні ст.ст. 388, 387 ЦК України, є віндикацією.

Згідно правових позицій зазначених у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009 року, вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Ця вимога може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно відчужено за відплатним договором, то власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею, якщо, зокрема, майно було загублене, викрадене власником або особою, якій він передав майно у володіння, або вибуло з їхнього володіння не з їхньої волі іншим шляхом.

Об'єктом віндикаційного позову є індивідуально визначене майно, яке наявне у незаконному володінні відповідача та існує в натурі на момент подання позову.

Оскільки спірне майно, що належить Волинській облспоживспілці, поза її волею, перейшло до ПП "ЗІА Фруттіс", на підставі Договору купівлі-продажу від 25 грудня 2008 року, який не відповідає закону, та подальше відчуження спірного майна особою, яка не мала правомочності розпорядження цим майном, є незаконним, тому господарський суд правомірно дійшов висновку і про нікчемність Договору купівлі-продажу від 22 липня 2012 року, за яким спірні об'єкти було продано ПП "ВМЛ-Консалтинг".

При прийнятті даного рішення суд вірно посилався на п.6 "Висновків Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 111 16 ГПК України за 2010 - 2011 p.p.", згідно яких, у разі якщо відчуження майна здійснювалося два і більше разів після вчинення недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного (нікчемного) правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, - з підстав, передбачених ч.1 ст. 388 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги Волинської облспоживспілки в цій частині є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію ..." та п. 1.5 "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, де правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно є, в тому числі, рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна..

Оскільки, власником приміщень лінії шокової заморозки загальною, площею 325,20 м 2 , та складу-холодильника м'ясопродуктів, загальною площею 389,60 м 2 , які знаходяться по АДРЕСА_1, являється Волинською ОССТ, то законним та обґрунтованим є її позовна вимога про зобов'язання КП "Волинське обласне БТІ" скасувати державну реєстрацію права власності на дані приміщення за відповідачем ПП "ВМЛ-Консалтинг" та, відповідно, реєстрації права власності на ці приміщення за Волинською обласною спілкою споживчих товариств.

Судова колегія, також, вважає, що господарським судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання відповідача ПП "ВМЛ-Консалтинг" на пропущення позивачем строку позовної давності на звернення з даним позовом, оскільки Волинська ОССТ 15 червня 2009 року звернулась до господарського суду Волинської області з позовними вимогами до ПП "Ліон", ПП "ЗІА Фруттіс", треті особи: ОСОБА_5 ОСОБА_6, третейський суд при товарній біржі "Західноукраїнська", КП "Волинське ОБТІ", Луцька ЗЗБ Волинської облспоживспілки про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на спірне майно.

У зв'язку з зверненням відповідача до суду з частиною позовних вимог, строк позовної давності, відповідно до ст 264 ЦК України було перервано, а перебіг позовної давності знову розпочався лише з 30 червня 2010 року, тому позивачем, термін визначений законом для звернення з даним позовом, пропущений не був.

Враховуючи, що Волинською ОССТ при зверненні до господарського суду з даним позовом було доведено про порушення своїх прав і охоронюваних законом інтересів зі сторони відповідачів - ПП "Ліон", ПП "ЗІА Фруттіс" та ПП "ВМЛ-Консалтинг" суд першої інстанції прийшов вірного висновку про задоволення даних позовних вимог у цілому, а тому рішення від 05 листопада 2012 року вірно залишено без змін, а апеляційна скарга відповідача - "ВМЛ- Консалтинг" - без задоволення.

Посилання відповідача ПП "ВМЛ-Консалтинг" на постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі №6/58-92 від 30 червня 2010 року, якою було відмовлено у задоволенні позовних вимог Волинській ОССТ до ПП "Ліон" та ПП "ЗІА Фруттіс", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_6, ОСОБА_5, третейський суд при товарній біржі "Західноукраїнська", КП "Волинське обласне БТІ", Луцька ЗЗБ Волинської ОССТ про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення лінії шокової заморозки та складу-холодильника для м'ясопродуктів, укладеного між відповідачами від 25 грудня 2009 року: про визнання права власності на приміщення лінії шокової заморозки, площею 325,20 м 2 , та приміщення складу-холодильника для м'ясопродуктів, площею 389,60 м 2 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; про витребування з чужого незаконного володіння ПП "ЗІА Фруттіс" лінії шокової заморозки, площею 325,20 м 2 , та приміщення складу-холодильника для м'ясопродуктів, площею 389,60 м 2 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки у розгляді даного спору не були його учасниками ні саме ПП "ВМЛ-Консалтинг", ні ОСОБА_4, як третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Волинською ОССТ був частково збільшений предмет позовних вимог та змінені його підстави.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 05.11.12 р. у справі №5004/1146/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВМЛ-Консалтинг" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №5004/1146/12 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Саврій В.А.