Постанова

від 29.01.2013 по справі 5017/2118/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р.Справа № 5017/2118/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лашина В.В.

Суддів: Єрмілова Г.А.

Воронюка О.Л.

При секретарі Бендерук Є.О.

Учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились, про час і місце його проведення повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 18.09.2012р.

по справі № 5017/2118/2012

за заявою кредитора ТОВ „Сантрейд"

до боржника ТОВ „Преміум Південь"

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20 липня 2012 р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантрейд» (далі - ТОВ «Сантрейд») було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Південь» (в подальшому - ТОВ «Преміум Південь») за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі за текстом - Закон про банкрутство) у зв'язку з неможливістю боржника погасити кредиторську заборгованість в сумі 500 000 грн. та відсутністю керівних органів юридичної особи-боржника за її місцезнаходженням.

Постановою господарського суду Одеської області від 07.08.2012 р. ТОВ «Преміум Південь» визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора - ТОВ «Сантрейд», якого зобов'язано повідомити усіх відомих кредиторів, здійснивши заходи, передбачені ст. 52 Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2012 р. (суддя Лепеха Г.А.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ТОВ «Преміум Південь» вирішено припинити; вимоги кредиторів визнані погашеними та провадження у справі про банкрутство ТОВ «Преміум Південь» припинено.

Не погоджуючись з цією ухвалою, Державна податкова інспекція у м. Іллічівську Одеської області (далі - ДПІ у м. Іллічівську) в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом усіх обставин справи, оскільки на підставі даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ «Південь Преміум» допущено порушення податкового законодавства, що може призвести до нарахування цьому товариству заборгованості та надати третім особам можливість безпідставно заявити до бюджетного відшкодування ПДВ або не сплачувати в повному обсязі до бюджету податкові зобов'язання. Скаржник вказує на те, що ініціюючим кредитором при звернені до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство не було надано доказів відсутності ТОВ «Преміум Південь» за його місцезнаходженням та доказів безспірності вимог кредитора. Також скаржник вказує на те, що банкрут подав 20.07.2012 р. податкову декларацію з ПДВ за червень 2012 року.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2012 р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у м. Іллічівську було припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012 р. зазначену ухвалу апеляційної інстанції скасовано.

Учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились, про час і місце його проведення повідомлені належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомили і таким чином не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з приписами спеціальних норм ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону про банкрутство якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором проведена робота по виявленню майна ТОВ «Преміум Південь» та дебіторської заборгованості шляхом направлення запитів до КП «Бюро технічної інвентаризації» Іллічівської міської ради Одеської області та до ВРЕВ ДАІ № 3 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області, до банківській установі, що обслуговує банкрута, направлений лист до відділу Державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області щодо надання відомостей про відкриті виконавчі провадження.

Виносячи оскаржену ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно отриманих відповідей нерухомого майна та транспортних засобів за банкрутом не зареєстровано, грошові кошти на рахунку боржника відсутні.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції зробленими при неповно з'ясованих обставинах справи з огляду на таке.

Частиною другою статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вчинення ним дій по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або встановлює неможливість задоволення вимог конкретних кредиторів та приймає рішення про його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника.

У зв'язку з відсутністю боржника у ліквідатора немає будь-яких документів стосовно його діяльності, тому ліквідатор здійснює їх розшук для з'ясування активу і пасиву боржника шляхом направлення відповідних запитів до явних та потенційних кредиторів боржника, а також до відповідних державних органів.

Водночас, в ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна в порядку ст. 17 Закону про банкрутство тощо). Тобто, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна, ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 27.06.2012 р. у справі № 38/5005/17545/2011.

У відповідності до пунктів 90, 91 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 та відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Проте цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з частиною першою статті 213 ГК України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом про банкрутство. Також, відповідно до частини другої статті 213 ГК України до складу ліквідаційної маси включаються також майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника.

Між тим, ліквідатором не отримано взагалі інформацію від Інспекції державного технічного нагляду Одеської облдержадміністрації щодо наявності реєстрації за банкрутом тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо- будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, не одержано даних щодо наявності на праві власності земельних ділянок, не запитані дані на предмет наявності чи відсутності у банкрута зареєстрованих об'єктів інтелектуальної власності, авіаційної техніки чи морських або річкових плавзасобів. Не перевірено наявність, на підставі даних органу податкової служби, інших поточних рахунків у банкрута та грошових коштів на них.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ліквідатор здійснив усі заходи ліквідаційної процедури, повно вчинив дії по виявленню активів боржника й довів неможливість платоспроможності боржника і задоволення вимог кредиторів.

Окрім цього,судова колегія звертає увагу й на безпідставність порушення справи про банкрутство ТОВ «Преміум Південь», правова оцінка чого була викладена у постанові Одеського апеляційного господарського суду по цій справі від 29.01.2012 р.

Зазначеним судовим рішенням апеляційною інстанцією була скасована постанова господарського суду Одеської області від 07.08.2012 р. та провадження у справі припинено.

Таким чином, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 41 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи внести до Єдиного державного реєстру запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служб, Пенсійного фонду України про внесення такого запису для взяття юридичної особи на облік, а також повідомити юридичну особу про внесення до Єдиного державного реєстру запису про відміну державної реєстрації її припинення.

Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області задовольнити, а ухвалу господарського суду Одеської області від 18.09.2012 р. по справі № 5017/2118/2012 - скасувати.

Відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Преміум» (м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 9, ідентифікаційний код 37914188), проведену відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 18.09.2012 р. по справі № 5017/2118/2012.

Копію постанови направити Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконкому Іллічівської міської ради Одеської області (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна 33) для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідного запису згідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Повний текст постанови складено та підписано 31.01.2013р.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк