Постанова

від 15.01.2013 по справі 2а-4954/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4954/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М., секретаря Козійчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроселл» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову Постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити повністю, з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.12.2008 року по 31.12.2011 року, в частині питань визначених постановою слідчого від 30.11.2011 року, про що складено Акт від 03 березня 2012 року № 3/22-08/33545629 (далі - Акт № 3/22-08/33545629), копія якого наявна в матеріалах справи (т. І, а.с. 13-41).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог пп. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року №283/97-ВР та пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а саме, заниження податку на прибуток на суму 1 511 115 грн. у тому числі по періодах: за 2008 рік - 113 356 грн., за І квартал 2009 року - 127 680 грн., за ІІ квартал 2009 року - 96 872 грн., за ІІІ квартал - 164 523 грн., за ІV квартал 2009 року - 196 280 грн., за І квартал 2010 року - 202 887 грн., за ІІ квартал 2010 року - 196 632 грн., за ІІІ квартал 2010 року - 320 771 грн., за І квартал 2011 року - 92 114 грн., порушення вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) від 03.04.1997 року та п. 198.1 ст. 198, ст. 185 Податкового Кодексу України, а саме, заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 208 891 грн. по періодах: за грудень 2008 року - 90 684 грн., за січень 2009 року - 31 188 грн., за лютий 2009 року - 40 930 грн., за березень 2009 року - 30 025 грн., за квітень 2009 року - 46 455 грн., за травень 2009 року - 31 043 грн., за серпень 2009 року - 58 889 грн., за вересень 2009 року - 72 729 грн., за жовтень 2009 року - 52 108 грн., за листопад 2009 року - 19 999 грн., за грудень 2009 року - 84 917 грн., за січень 2010 року - 39 952 грн., за лютий 2010 року - 53 977 грн., за березень 2010 року - 68 381 грн., за квітень 2010 року - 59 966 грн., за травень 2010 року - 47 988 грн., за червень 2010 року - 49 352 грн., за липень 2010 року - 69 821 грн., за серпень 2010 року - 84 983 грн., за вересень 2010 року - 101 813 грн., за лютий 2011 року - 73 691 грн.

На підставі вищезазначених порушень Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року № 0000672208, № 0000682208, копії яких також наявні в матеріалах справи (том І а.с. 42,43), та якими збільшено Позивачу суму грошового зобов'язання на 1 087 018 грн. і 1 397 759 грн. за основним платежем та на 253 333 грн. і 326 413 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) відповідно.

01 березня 2007 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт» укладено Договір №АМ07UFR225 (далі - Договір №АМ07UFR225), копія якого наявна в матеріалах справи (т. ІІ, а.с. 102-114), та за умовами якого Позивач надає послуги з пошуку корпоративних абонентів з метою їх подальшого підключення до мережі Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт», документального оформлення цих дій шляхом підписання договору про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку та передачі всіх укладених документів його уповноваженим особам.

Як вбачається з Агентських договорів від 02 червня 2010 року, від 02 серпня 2010 року, від 24 січня 2011 року, від 17 листопада 2008 року, від 27 липня 2009 року, від 20 листопада 2009 року, копії яких наявні в матеріалах справи (т. ІІ, а.с. 2-26), укладених Позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Преображеніє», Товариством з обмеженою відповідальністю «Прістекс ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «Профінком», Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Фокс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Корнест», Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестком-груп», контрагенти у порядку та на умовах, визначених у зазначених Договорах та чинним в Україні законодавством, зобов'язуються надати послуги Позивачу щодо пошуку та сприяння в підключенні корпоративних клієнтів до мобільної мережі, а Позивач зобов'язаний виплатити їм за це винагороду.

Відповідно до частини п'ятої ст. 203 та частини першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно із ст. 1, частиною першою ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Контрагентами Позивача на виконання умов зазначених вище Договорів, надано первинні документи, а саме, картки рахунку, платіжні доручення, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких наявні в матеріалах справи (т. І, а.с. 59-180).

Проте, як вбачається з Договору №АМ07UFR225, Позивач зобов'язаний особисто виконувати дії, на які він уповноважений Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт», повідомити його письмово про випадки передоручення третім особам та не передавати їм будь-які права та обов'язки за Договором, якщо інше не буде письмово погоджено сторонами. Як зазначено представником Відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та підтверджується Листом начальника департаменту корпоративної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» від 02.08.2012 року №5540, копія якого наявна в матеріалах справи (т. ІІІ, а.с. 30), письмової згоди на передачу Позивачем права на виконання робіт (надання послуг) з пошуку та підключення корпоративних абонентів до мережі мобільного зв'язку за період з 2009 року по 2011 рік Товариствам з обмеженою відповідальністю «Преображениє», «Прістекс ЛТД», «Профінком», «Трейд-Фокс», «Корнест», «Вестком-груп», не надавалось.

Більш того, Постановою старшого слідчого слідчого відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 02 вересня 2011 року, копія якої наявна в матеріалах справи (т. ІІ, а.с. 198-199), порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, тобто, створення (придбання) Товариств з обмеженою відповідальністю «Арктіка», «Тіексім», «Євромаст», «Бета Трейдінг», «Преображеніє», «Промбудексперт», «Альфа-Скрін», «Українські торгівельні шляхи», «Елітсистемгруп», «Феррум груп», «Прістекс ЛТД», «Валденс Компані», «Профіткомпані», «Профінком», «Ольтіма», «Ментекс компані», «Сіріус юнітрейд», «Приват-Спокій ЛТД», СТ «Норд», Приватного підприємства «Профіль-С» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою ст. 205 Кримінального кодексу України. Постановою старшого слідчого слідчого відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 13 жовтня 2011 року, копія якої також наявна в матеріалах справи (т. ІІ, а.с. 195-197), порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, тобто, створення (придбання) Товариств з обмеженою відповідальністю «Екобудтежнолоджи», «Трейд-Фокс», «Корнест», «Корон-Інвестгруп», «ТС Альянс», «Тібурон», «Профіт Голд», «Вестком - Груп», з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого частиною другою ст. 205 Кримінального кодексу України та за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Бакотек» відносно гр. ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого частинами третіми ст. ст. 27, 212 Кримінального кодексу України, відносно гр. ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною п'ятою ст. 27, частиною третьою ст. 212 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з Протоколів допиту свідків та додаткових письмових пояснень Відповідача, копії яких наявна в матеріалах справи (т. ІІ, а.с. 200-215, 228-233, 236-238, 244-246, т. ІІІ, а.с. 13-21), допитані в якості свідків засновники та директори Товариств «Трейд-Фокс» - ОСОБА_4, «Корнест» - ОСОБА_5, «Вестком-Груп» - ОСОБА_6, «Тібурон» - ОСОБА_7, «Преображеніє» - ОСОБА_8, «Профінком» - ОСОБА_9, «Прістекс ЛТД» - ОСОБА_10 зазначили, що вони створили (придбали) вказані суб'єкти підприємницької діяльності за грошову винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності, фактично таку діяльність не вели, не продавали контрагентам товари та не надавали послуги, не складали та не підписували первинні бухгалтерські документи.

Відповідно до частини четвертої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2012 року у кримінальній справі №1-619/2012, копія якого наявна в матеріалах справи (т. ІІІ, а.с. 63, 64), визнано винним засновника субєкта підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображеніє» - ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою ст. 205 Кримінального кодексу України і призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 8 500 грн., на підставі п.в) ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» звільнено ОСОБА_8 від призначеного покарання, запобіжний захід - підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили засудженому залишено без змін. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 07 червня 2012 року у кримінальній справі №1-404/12, копія якої також наявна в матеріалах справи (т. ІІІ, а.с. 65, 66), звільнено директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінком» - ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за частиною першою ст. 205 Кримінального кодексу України на підставі ст. 45 цього Кодексу, у зв'язку з дійовим каяттям, тобто, не за реабілітуючими обставинами.

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 №1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за №1333/20071, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Як вбачається із зазначених вище Вироку та Постанови, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підприємницька діяльність від імені Товариств, засновниками яких вони є, ними не здійснювалась, усі статутні документи Товариств ними передано невстановленим слідством особам, в зв'язку з чим, первинні бухгалтерські документи, зокрема, податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені цих осіб, які заперечують свою участь у створенні, діяльності Товариств з обмеженою відповідальністю «Преображеніє», «Профінком» та у підписанні будь-яких первинних документів, в зв'язку з чим, зазначені звітні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, та такими, які посвідчують факт придбання товарів, робіт, чи послуг, що збігається з позицією Верховного суду України, викладеною у його Постанові від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11.

Відповідно до частини першої ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем виконано, а саме, доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, апеляційна скарга задовольняється, Постанова Окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року скасовується, з ухваленням нової Постанови, якою у задоволені адміністративного позову відмовляється повністю.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити, Постанову Окружного адміністративного суду від 14 травня 2012 року скасувати, ухвалити нову Постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі 21.01.2013 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.