Рішення

від 28.01.2013 по справі 6/93/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 січня 2013 р. Справа № 6/93/2012/5003

за позовом : Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк"

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне сільськогосподарське підприємство "Еліта"

про стягнення 55975 , 59 дол. США та 211945,81 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб"

до Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк"

про визнання недійсним договору поруки №КЕ-266Д/ПІ від 23.04.2008 р.

Головуючий суддя Говор Н.Д. судді Балтак О.О., суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : Ліфанова Л.М. за дорученням від 18.10.2012 р.

відповідача : Постоловський О.М. за дорученням від 17.10.2012 р.

3-ї особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство КБ "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" про стягнення 55975,59 дол. США та 211945,81 грн. за договором поруки №КЕ-266Д/ПІ від 23.04.2008 р. в т. р. 44479 дол. США заборгованість за кредитом, 10821,50 дол. США заборгованість по відсоткам, 675,09 дол. США пеня, 16405,05 грн. заборгованість з винагороди за кредитне обслуговування, 195540,76 грн. штраф.

Позов мотивований тим, що сторонами 23.04.2008 р. укладено договір поруки №КЕ-266Д/ПІ на забезпечення зобов'язань ПСП "Еліта" за кредитним договором № КЕ -266Д від 23.04.2008 р. , за яким виникла заборгованість у сумі 55975,59 дол. США та 211945,81 грн.

Відповідач у відзиві на позов та запереченнях проти позову заперечив з тих підстав, що між приватним підприємством «Еліта» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір № КЕ - 266Д від 23 квітня 2008 року де пунктом А.5. « Обязательства Заемщика обеспечиваются залогом имущественных прав на получение трактора САSЕ РUМА 210 по договору поставки сельскохозяйственной техники № H-44 Т-08 от 30.01.08г. между ООО c ИИ «НОВОФАРМ» и ЧСП «Элита», поручительством ООО «Хлибороб». Даний пункт Кредитного договору ні яким чином не відноситься до ТОВ «Хлібороб» код ЄДРІІОУ 32842308, оскільки в Кредитному договорі не вказані реквізити поручителя та ніде не обумовлена, як згода позичальника так і самого поручителя на вказані дії.

Вважає, що договір поруки безпосередньо впливає на права та обов'язки Позичальника, а відповідно до ст. 511 ЦКУ зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Стверджує, що Договір поруки № КЕ - 266Д/П1 від 23.04.2008 року є недійсним по тій причині, що укладений особою - Бідним Валентином Миколайовичем, який ніколи не являвся директором ТОВ «Хлібороб», хоча при підписанні таких документів провідний експерт Кредитного центру ПриватБанку Калугін С. О. повинен був встановити особу з якою укладав договір, його повноваження та дієздатність. Директором ТОВ «Хлібороб» на той час дійсно являвся Коновал Василь Іванович, але даний договір поруки він не підписував, про його існування не знав, у м. Дніпропетровську ніколи в своєму житті не був. Підпис який стоїть в договорі поруки проти прізвища «Коновал В. І.» насправді Коновалу В. І. не належить і навіть віддалено його підпис не нагадує.

Відповідач до початку судового розгляду по суті подав зустрічну позовну заяву про визнання договору поруки недійсним , яка прийнята до провадження господарським судом ухвалою від 26.10.12 р.

Зустрічний позов мотивований тим, що відповідач не укладав договору поруки №КЕ-266Д/ПІ від 23.04.2008 р. , договір укладений невідомою особою Бідним В.М., який ніколи не був директором товариства, на договорі відсутній підпис директора Коновала В.І.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) у відзиві проти зустрічного позову заперечив з тих підстав, що при укладанні договору поруки ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "Хлібороб" були дотримані всі вимоги законодавства України.

Спростовує твердження позивача за зустрічним позовом про те, що підписи у договорі належать неповноважній особі, оскільки він сам зазначив, що на дату підписання Договору поруки директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" був Коновал Василь Іванович.

Зазначене підтверджується довідкою, виданою ТОВ "Хлібороб" та Витягом з Наказу №1 від 03.03.2004 р. про прийняття Коновала Василя Івановича директором ТОВ "Хлібороб".

Стверджує, що Договір поруки, укладений між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ТОВ "Хлібороб", підписаний уповноваженою особою - директором товариства Коновалом В.І. Також оспорюваний Договір поруки скріплений печаткою ТОВ "Хлібороб".

Вважає вимоги ТОВ "Хлібороб" безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ТОВ "Хлібороб" не надано жодних доказів наявності передбачених законом підстав для визнання недійсним оскаржуваного Договору поруки.

Ухвалою від 12.12.2012р. до участі у справі залучено третю особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне сільськогосподарське підприємство "Еліта".

Третя особа письмових пояснень на позов не надала, її представник у судовому засіданні 10.01.2013р. пояснив, що визнав вимоги, заявлені позивачем у справі про банкрутство ПСП "Еліта" у розмірі 44479 дол. США кредиту, 5111,86 дол. США відсотків, 9459,66 грн. винагороди за кредитне обслуговування та 675 дол. США пені. Також стверджує, що позивачем безпідставно нарахований штрафу сумі 195540,76 грн. за неподання фінансової звітності, оскільки на протязі дії договору ним своєчасно та повно подавалась передбачена договором звітність.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, оцінивши подані сторонами та витребувані судом докази, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову з огляду на таке.

Спірні відносини, що є предметом даного судового розгляду, виникли на підставі ст. 553-559 ЦК України, які регулюють зобов'язання, що виникають із договору поруки.

Матеріалами справи встановлені такі фактичні обставини.

23.04.2008р. Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК"' (в договорі Банк) та Приватне сільськогосподарське підприємство "Еліта" (в договорі Позичальник) уклали Кредитний договір № КЕ- 266Д (надалі - Кредитний договір), згідно з яким Банк надав Позичальнику строковий кредит в сумі 111 200,00 доларів США на придбання сільськогосподарської техніки в обмін на зобов'язання Позичальника з повернення кредиту, сплаті відсотків, винагороди, в обумовлені Договором строки. Факт надання кредиту підтверджується платіжним доручення від 25.04.08р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. А.3 Кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки в порядку і терміни відповідно до графіка погашення кредиту (з 25.10.2008р. по 25.04.2013р.).

Відповідно до п. 2.2.7 Кредитного договору Позичальник зобов'язується надавати Банку не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, документи фінансової звітності підприємства (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів, звіт про власний капітал, примітки до звітів, в обсязі, передбаченому законодавством для відповідних звітних періодів для відповідних суб'єктів господарювання, а також сумарні надходження на всі рахунки, що належить Позичальнику, за три останніх місяця в розрізі кожного місяця), а також іншу інформацію за вимогою Банка, в т.ч. про належне Позичальнику на праві власності або повного господарського відання майна.

Відповідно до п. А.6 та п. 4.1 розділу 4 Кредитного договору проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 Договору, в розмірі 11,0% річних.

П. А.7 та п. 4.2 розділу 4 Кредитного договору встановлено, що у разі порушення Позичальником зобов'язань щодо погашення кредиту, передбачених п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, 2.4.1 Договору, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 24,0% річних від суми простроченого кредиту.

Згідно з п. 4.3 розділу 4 Кредитного договору сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1, 4.2, здійснюється в дату сплати процентів. Дата сплати процентів зазначена в п. А 8, згідно з яким датою сплати процентів є 25-е жовтня і 25-е грудня кожного року, починаючи з дати підписання Договору, якщо інше не передбачено п. 7.3. Проценти, розраховані за період з дати списання коштів з позичкового рахунку до 24 жовтня 2008 року, включно, сплачуються 25 жовтня 2008 року. При несплаті процентів у зазначений строк вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2).

П. 4.8 розділу 4 Кредитного договору встановлено, що погашення кредиту, сплата процентів за Договором здійснюється у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за Договором здійснюється в гривні у відповідності до Договору.

Відповідно до п. 4.10 Кредитного договору у разі непогашення кредиту в строк, встановлений п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, заборгованість в частині своєчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості простроченої суми кредиту розрахунок процентів здійснюється у відповідності з п. 4.2 з дня виникнення простроченої заборгованості (крім випадків розірвання договору згідно п. 2.3.2).

Відповідно до п. 4.11 Кредитного договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів по поточну дату сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 4.12 Кредитного договору нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при цьому, проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитним ресурсами, виходячи із 360 днів в році. День повернення кредиту у часовий інтервал нарахування процентів не включається.

Відповідно до п. А. 10 Кредитного договору Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 1 % річних від суми поточного залишку за кредитом на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, зазначених в п. А.2, в поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквівалентів за курсом НБУ на дату розрахунку. Розрахунок винагороди здійснюється щодня. Нарахування винагороди здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п. 5.1 розділу 5 Кредитного договору у разі порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3, строків повернення кредиту, передбачених пп.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6, Позичальник виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквівалентів за курсом НБУ на дату щоденного нарахування.

У п. 5.2 розділу 5 Кредитного договору встановлено, що при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.7, 2.2.8, 2.2.11, 4.8, 7.1 Договору, Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення штраф в розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, штраф сплачується в гривневому еквіваленті за курсом на дату сплати.

Відповідно до п. 5.4 Кредитного договору нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 5.1, 5.2, 5.3 здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Позичальником.

Відповідно до п. 6.1 розділу 6 Кредитного договору він вступає в силу з моменту підписання Договору обома сторонами і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором.

Матеріалами справами стверджується, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2009р. по справі № 31/184-09 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" про стягнення 122570,91 дол. США солідарно стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" заборгованість за кредитним договором № КЕ- 266Д від 23 квітня 2008 р. у сумі 26 247,59 дол. США в т. р. 18765,74 дол. США - простроченої заборгованості з повернення кредиту та 7481,85 дол. США простроченої заборгованості зі сплати процентів станом на 05.12.2008р. та 68291,30 грн. штрафу з підстав п. 2.2.7, 5.2 Кредитного договору.

Вказане рішення суду виконане позичальником ПСП "Еліта" у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.12.2011 року порушено провадження у справі № 10/64/2011/5003 про банкрутство ПСП "Еліта", та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою від 15.01.2013р. у справі № 10/64/2011/5003 затверджено реєстр вимог кредиторів та включено ПАТ КБ "ПриватБанк" до реєстру вимог кредиторів із сумою 410 581,94 грн. основного боргу - перша черга.

На забезпечення зобов'язань позичальника за Кредитним договором № КЕ-266Д від 23 квітня 2008р. ТОВ «Хлібороб» (в договорі Поручитель) та ПАТ "ПриватБанк" (в договорі Кредитор) уклали договір поруки № КЕ-266Д/П1 від 23.04.2008р. (далі Договір поруки).

Відповідно до п. 1 Договору поруки предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ПСП «Еліта» (далі Боржник) ним своїх обов'язків за кредитним договором від 23.04.2008р. № КЕ-266Д, згідно якому Кредитор надав Боржнику кредит в сумі 118150 доларів США, а Боржник зобов'язаний: повернути кредит в строк згідно графіку погашення кредиту , зазначеному в Кредитному договорі, сплачувати за його користування 11% річних в дату сплати процентів , якою є 25-е жовтня та 25- грудня кожного року, починаючи з 25.10.08р., а у випадку порушення строків повернення кредиту - сплачувати 24% річних в дату сплати процентів, зазначену вище, а також сплачувати винагороди, штрафи пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у Кредитному договорі.

Відповідно до п. 2, 3, 4 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений. У випадку невиконання Боржником обов'язків за Кредитним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 5 Договору поруки у випадку невиконання Боржником якого-небудь обов'язку, передбаченого п. 1 даного договору, Кредитор направляє на адресу Поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного(их) обов'язку(ів).

Відповідно до п. 6 Договору поруки Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок(ки), зазначений в письмовій вимозі Кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору.

Третя особа свої зобов'язання за кредитним договором № КЭ-266Д від 23.04.2008р. виконала частково.

Відповідно до умов кредитного договору та на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України у кредитора виникло право вимоги дострокового повернення кредиту та належних до сплати процентів.

Таким чином заборгованість третьої особи станом на день подання позову становила 44479 дол. США кредиту, 10821,50 дол. США відсотків за період з 23.09.2010р. по 12.09.2012р., 675,09 дол. США пені, 16405,05 грн. винагороди за кредитне обслуговування, 195540,76 грн. штрафу, що стверджується розрахунком суми позову, банківськими виписками про рух коштів, умовами кредитного договору № КЭ-266Д від 23.04.2008р., рішенням Господарського суду Дніпропетровської області № 31/184-09 від 24.09.2009р.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Заперечення відповідача проти позову не приймаються судом, а зустрічний позов про визнання недійсним договору поруки № КЕ-266Д/П1 від 23.04.2008р. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач у запереченнях на позов та у зустрічному позові стверджує, що у договорі поруки підпис від імені директора Коновала В. І. не був виконаний власноручно зазначеною особою, що свідчить про відсутність волевиявлення позивача на вчинення даного правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підстави недійсності правочинів передбачені, зокрема, ст. ст. 215 ЦК України. За приписами даної статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

При розгляді справи судом встановлено, що спірний договір поруки № КЕ-266Д/П1 від 23.04.2008р. скріплений печаткою ТОВ "Хлібороб" та ПАТ КБ "Приватбанк".

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Судом встановлено, що органом юридичної особи відповідача (ТОВ "Хлібороб"), уповноваженим набувати цивільні права і обов'язки у договірних відносинах, є директор. Згідно витягу з наказу № 1 від 03.03.2004р. та довідки № 66 від 12.10.2012р. директором ТОВ "Хлібороб" станом на 23.04.2008р. був Коновал Василь Іванович, який без будь-яких обмежень мав право вчиняти правочини від імені ТОВ "Хлібороб" без довіреності.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Таким чином печатка, згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, є обов'язковим реквізитом договору та підтверджує повноваження особи на укладення договору.

Пунктом 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року N17 встановлено, що відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах.

Матеріали справи не містять доказів звернення керівника відповідача з заявою про викрадення або втрату печатки до органів Внутрішніх справ України.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 92 ЦК України, відповідно до яких орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, суд дійшов висновку, що наявність відбитку печатки ТОВ "Хлібороб" на договорі поруки № КЕ-266Д/П1 від 23.04.2008 р. спростовує доводи відповідача про незаконність дій невідомої особи при підписані цього договору.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з поручителя заборгованості по кредиту, заборгованості по відсоткам та заборгованості з винагороди за кредитне обслуговування за період з 23.09.2010 р. по 12.09.2012 р. стверджуються Кредитним Договором, Договором поруки, розрахунком, рішенням у справі № 31/184-09, а тому підлягають задоволенню в сумі 44479 дол. США заборгованості по кредиту, 10821,50 дол. США заборгованості по відсоткам, 16405,05 грн. заборгованості з винагороди за кредитне обслуговування, 675,09 дол. США пені відповідно до ст. ст. 525, 526, 527, 1048 Цивільного кодексу України.

Щодо стягнення з відповідача 195540,76 грн. штрафу за порушення зобов'язання по наданню документів фінансової звітності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2 розділу 5 Кредитного договору встановлено, що при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.7, 2.2.8, 2.2.11, 4.8, 7.1 Договору, Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення штраф в розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Сплата штрафу здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, штраф сплачується в гривневому еквіваленті за курсом на дату сплати.

Відповідно до п. 2.2.7 Кредитного договору Позичальник зобов'язується надавати Банку не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, документи фінансової звітності підприємства (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів, звіт про власний капітал, примітки до звітів, в обсязі, передбаченому законодавством для відповідних звітних періодів для відповідних суб'єктів господарювання, а також сумарні надходження на всі рахунки, що належить Позичальнику, за три останніх місяця в розрізі кожного місяця), а також іншу інформацію за вимогою Банка, в т.ч. про належне Позичальнику на праві власності або повного господарського відання майна.

Позивачем нараховано штраф на підставі вказаних пунктів договору у сумі 195540,76 грн. за неподання третьою особою - позичальником за кредитним договором у період 2, 3, 4 квартали 2009р., 1, 2, 3, 4 квартали 2010р., 1, 2, 3 ,4 квартали 2011р. документів фінансової звітності (всього 11 випадків) .

П. 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст. 3, ч.3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Об'єктивно оцінивши даний випадок порушення зобов'язання, суд вважає за можливе зменшити із власної ініціативи належний до стягнення штраф, передбачений п. п. 2.2.7., 5.2 Кредитного договору до суми 10000 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до умов договору поруки та чинного законодавства поручитель несе солідарну відповідальність за порушення зобов'язання боржником. Однак заслуговує на увагу та обставина, що кредитор на протязі 2009-2011р. жодного разу не повідомив поручителя про факти порушення боржником зобов'язань по наданню документів фінансової звітності, за які нарахований штраф у сумі 195540,76 грн.

Також суд враховує, що позивачем не вказано, до яких негативних наслідків призвело порушення боржником передбаченого п. 2.2.7 Договору зобов'язання, а також те, що розмір стягуваного штрафу неспіврозмірний із сумою реальних збитків позивача, оскільки становить майже 50% від суми невиконаного основного зобов'язання.

Оцінивши подані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства:

заборгованість за кредитом - 44479 дол. США;

заборгованість по відсотках - 10821,50 дол. США;

заборгованість з винагороди за кредитне обслуговування - 16405,05 грн.;

пеня - 675,09 дол. США.

штраф - 10000 грн.;

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 15500 грн., що на 2312,82 грн. більше розміру, встановленого законом, а тому вказана сума підлягає поверненню з бюджету на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", на підставі ухвали суду.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

Позов ПАТ КБ " ПриватБанк " до ТОВ " Хлібороб " задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" ( 24400 вул. Радянська ,23, м. Бершадь , Бершадського району, Вінницької області ,код ЄДРПОУ 32842308 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" ( 49094, вул. Набережна Перемоги,50 м. Дніпропетровськ , код ЄДРПОУ 14360570 ) 44479,00 дол. США заборгованості за кредитом,10821,50 дол. США заборгованості за відсотками, 675,09 дол. США пені, 16405,05 грн. заборгованості з винагороди за кредитне обслуговування , 10000 грн. штрафу, 13187,17 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

В зустрічному позові ТОВ " Хлібороб " до ПАТ КБ " ПриватБанк " відмовити.

Повне рішення складено 04 лютого 2013 р.

Суддя Говор Н.Д.

Судді Балтак О.О.

Банасько О.О.

віддрук.4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ПАТ КБ " Приватбанк (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094)

3 -відповідачу ТОВ "Хлібороб" (вул. Радянська, 23, м. Бершадь, Вінницька область, 24400)

4- ПСП "Еліта" (вул. Котовського, 1, с. Війтівка, Бершадського району Вінницької області