Рішення

від 01.02.2013 по справі 2-6360/11

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-6360/11

(2/199/258/13)

РІШЕННЯ

Іменем України

„28В» січня 2013 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Спаї В.В.,

при секретареві - Пантелєєвій Я.В.,

за участі позивача -ОСОБА_1,

за участі представника відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина»про скасування наказів та про поновлення на роботі, про стягнення шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що про те, що у справі про її поновлення на роботі ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 року рішення суду Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 22.07.2011 р. залишено без зміни вона дізналася 01.12.2011 року. 3.12.2011 року вона отримала лист від директора ТОВ «Калина»ОСОБА_2 з претензіями стосовно нез’явлення на роботу з 25.11.2011 року та з прохання надання пояснень з цього приводу. Та 04.12.2011 року вона звернулася із заявою про поновлення на роботі і проханням оформити відпустку до 04.04.2012 р. у зв’язку зі станом здоров’я. Директор ТОВ «Калина» повідомила про поновлення на роботі з 25.11.2011 року та про те, що оскільки позивач не з’явилася до 04.12.2011 року на роботу, про звільнена з роботи. З часу проголошення ухвали апеляційним судом рішення суду першої інстанції набрало чинності, і позивач вважає, що вона вже не є порушником дисципліни, а є добросовісним працівником підприємства, якого незаконно було звільнено, і провина за звільнення, яке визнана судом незаконним, полягає на підприємство та саме підприємство зобов’язано поновити на роботу незаконно звільненого працівника за всіма правилами.

Директор ОСОБА_2 була зобов’язана довести до відома звільненого працівник про те, що вона рішення суду про поновлення на роботі виконає в добровільному порядку, та працівникові не треба буде звертатися до державного виконавця. Директор повідомила, що вона видала наказ про поновлення на роботі від 25.11.2011 року і що ОСОБА_1 має право приступати до роботи. Цей обов’язок покладається саме на відповідача поновити порушене право працівника і дати останньому знати що його було поновлено на роботі.

Директор ОСОБА_2 скористалась тим, що позивач не була присутньою на судовому засіданні 24.11.2011 р. та не обізнана із слуханням справи, із тим, що ОСОБА_1 не знаю яке рішення винесено апеляційним судом, вдруге вирішила порушити права працівника, та замість того щоб їх поновити.

Предмет позову становить вимога про визнання наказів про звільнення з роботи за прогул без поважних причин від 04.12.2011 року незаконним та його скасування, про поновлення позивача на роботі, про визнання дій директора ТОВ «Калина»ОСОБА_2 катуванням, нелюдським поводженням, знущанням над інвалідом 3 групи, небажанням поновити на роботу під любим приводом, залишенням без засобів існування і моральним катуванням, а також про стягнення з відповідача моральної шкоди та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі мінімальної заробітної плати.

У судовому засіданні позивач підтримала вимоги позову повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні; відповідно до заперечень відповідача рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Калина»про поновлення на роботі (ОСОБА_1 було поновлено на роботі та було ухвалено про скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 р. було залишено без зміни. 25.11.2011 р. на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.07.2011 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 року ТОВ «Калина»був виданий наказ № 14 від 25.11.2011 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі перукаря. 25.11.2011 р. ОСОБА_1 на роботу не вийшла, на телефонні дзвінки не відповідала. З медичних закладів м. Дніпропетровська були отримані відповіді, що у листопаді 2011 р. ОСОБА_1 на лікуванні не перебувала. Утім, на протязі тривалого часу з 25.11.2011 р. по 04.12.2011 р. ОСОБА_1 на роботу не виходила, тому був виданий наказ №15 від 04.12.2011 р., тому що ОСОБА_1 відмовилась пояснити причину свого невиходу на роботу. Коли ОСОБА_1 вийшла на роботу 04.12.2011 р. та подала заяву про поновлення на роботі, але не надала трудову книжку та заяву про надання відпустка на півроку до квітня 2012 р., тому 04.12.2011 р. ТОВ «Калина»був виданий наказ №15 про звільнення за прогули без поважних причин; від підпису ОСОБА_1 відмовилася.

07.12.2011 р. ТОВ «Калина» видало наказ № 16, яким скасований наказ № 15 у зв’язку з тим, що при виході на роботу 04.12.2011 року ОСОБА_1 не надала трудову книжку, тобто трудових відносин, а саме трудового договору не було; ОСОБА_1 могла бути тільки допущена до роботи з моменту виходу на роботу та пред’явлення трудової книжки.

Наприкінці січня 2012 року ТОВ отримало постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2012 р., та підставі якої позивач з’явилася до ТОВ 08.02.2012 р. із трудовою книжкою для внесення записів про поновлення на роботі на підставі рішення суду, була ознайомлена із наказом про її поновлення та відмовилася від підпису про ознайомлення із посадовою інструкцією, графіками виходу на роботу на лютий 2012 року, правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором.

До трудової книжки позивача наказ №15 від 04.11.2011 р. не був внесений, до трудової книжки внесений запис про скасування наказу №17 від 07.12.2007 р. та наказу №14 від 25.11.2011 р. про поновлення на роботі; інших записів не має, тому відповідач вважає незаконним вимоги позивача, оскільки вона до цього часу не приступила до роботи, та відповідач не може її звільнити.

Заслухав пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про відмову в задоволенні позову повністю, виходячи з наступного.

Як встановлено судом у цій справі рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.07.2011 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Калина», де третя особа директор ТОВ «Калина»ОСОБА_2 про поновлення на роботі, зняття дисциплінарного стягнення, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, визнання наказу від 07.12.2007 р. незаконним та його скасування, про скасування наказу від 16.10.2007 р. про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, визнання незаконним протоколу засідання первинної профспілкової організації ТОВ «Калина» від 28.11.2007 р., про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 грн., судом були частково задоволені вимоги позову, та було ухвалено скасувати наказ директора Товариства з обмеженою відповідністю «Калина»ОСОБА_2 про звільнення ОСОБА_1 від 07.12.2007 р. за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та поновити ОСОБА_1 на роботі перукарем у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Калина»з 11.11.2007 р., було ухвалено судом скасувати наказ директора Товариства з обмеженою відповідністю «Калина»ОСОБА_2 від 16.10.2007 р. про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, та ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю «Калина»на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1 500,00 грн.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 р. рішення суду від 22.07.2011 р. було залишено без зміни; ОСОБА_1 не пред’являла до виконання виконавчий лист про поновлення її на роботі.

За ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Судом було встановлено, що ТОВ видано наказ №14 від 25.11.2011 р. про поновлення ОСОБА_1 на роботі на виконання рішення суду про поновлення звільненого працівника на роботі.

Також судом в цій справі було встановлено, що, не зважаючи на набрання судовим рішенням від 22.07.2011 р. законної сили, з 25.11.2011 р. по 04.12.2011 р. ОСОБА_1 на роботу не виходила, та був виданий наказ №15 від 04.12.2011 р. Разом з тим, 07.12.2011 р. ТОВ «Калина» видало наказ №16 про скасування наказу №15.

Наприкінці січня 2012 року ТОВ «Калина» отримало постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2012 р., та підставі якої позивач з’явилася до ТОВ 08.02.2012 р. із трудовою книжкою для внесення записів про поновлення на роботі на підставі рішення суду, була ознайомлена із наказом про її поновлення та відмовилася від підпису про ознайомлення із посадовою інструкцією, графіками виходу на роботу на лютий 2012 року, правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором.

До трудової книжки позивача наказ №15 від 04.11.2011 р. не був внесений, до трудової книжки внесений запис про скасування наказу №17 від 07.12.2007 р., тобто є чинним наказ №14 від 25.11.2011 р. про поновлення ОСОБА_1 на роботі (за ч. 1 ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір). Таким чином наказом ТОВ «Калина» було оформлено укладення трудового договору із ОСОБА_1, утім, до цього часу ОСОБА_1 не приступила до виконання роботи. Таким чином, оскільки відсутній предмет спору, вимога позову про поновлення на роботі та скасування наказів не є такою, що підлягає задоволенню (за ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів).

Що стосується вимоги позову про визнання дій директора ТОВ «Калина» ОСОБА_2 катуванням, нелюдським поводженням, знущанням над інвалідом 3 групи, небажанням поновити на роботу під любим приводом, залишенням без засобів існування і моральним катуванням, то остання не підлягає також задоволенню, оскільки ЦК не передбачений такий спосіб захисту прав (ст. 16 ЦК). .

Не підлягає задоволенню вимога позову про відшкодування моральної шкоди, оскільки є похідною від задоволенні вимог про скасування наказів та про поновлення на роботі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення суду надирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя