Постанова

від 24.12.2012 по справі 2а-9918/12/0170/3

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2012 р. Справа №2а-9918/12/0170/3

(13:46) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача - Джаббаров Т.Р., дов.,

від відповідача - Лукпанова К.В., дов.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000512200 від 27.08.12 р.

Ухвалами суду від 18.10.12 р. по справі призначено комплексну судову економічну експертизу; провадження у справі зупинено.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем законодавчо встановленої процедури перевірки; протиправне віднесення вчинених позивачем господарських операцій до нікчемних.

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову за тих підстав, що взаємовідносини позивача з його контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, з огляду на що вказані правочини є нікчемними, оскільки вчинені господарські операції не підтверджені належними первинними документами.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

ТОВ "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" є юридичною особою, ЄДРПОУ 30389387, зареєстровано 28.05.1999 р. Красногвардійською райдержадміністрацією АР Крим за адресою місцезнаходження: 97060, АР Крим, Красногвардійський р-н, с. Октябрське, пров. Водопроводний, буд.9, що підтверджується Випискою з ЄДР та свідчить довідка статистики.

01.08.2012 р. Джанкойською ОДПІ в АР Крим проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Кримський акумуляторний завод "Укрпромінвест" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "БВП "Строитель-Плюс", ПП "Ротонда Торг", КП "Альянс" за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р., про що складено акт № 2047/22-00/30389387.

Згідно з висновками акту перевірки № 2047/22-00 від 01.08.2012 р. перевіркою встановлено порушення ТОВ КАЗ "Укрпромінвест" серед інших, зокрема:

- ч.1, 5 ст. 203, ст.ст. 215, 228, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочинів, зміст яких суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, таких, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними:

угода між ТОВ КАЗ "Укрпромінвест" та БВП "Строітель Плюс",

угода між ТОВ КАЗ "Укрпромінвест" та ПП "Ротонда Торг",

угода між ТОВ КАЗ "Укрпромінвест" та КП "Альянс";

- п.п. 7.2.1, р.р. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон України "Про податок на додану вартість", п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого:

занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 65128,40 грн.,

зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 166543,40 грн., в тому числі:

за вересень 2009 року - 17116,00 грн.,

за жовтень 2009 року - 10385,40 грн.,

за грудень 2009 року - 8697,50 грн.,

за січень 2010 року - 6616,67 грн.,

за лютий 2010 року - 14030,00 грн.,

за березень 2010 року - 10225,00 грн.,

за квітень 2010 року - 12308,83 грн.,

за травень 2010 року - 4200,00 грн.,

за червень 2010 року - 11296,33 грн.,

за липень 2010 року - 12138,33 грн.,

за серпень 2010 року - 11021,70 грн.,

за вересень 2010 року - 12401,73 грн.,

за жовтень 2010 року - 12666,67 грн.,

за листопад 2010 року- 1750,00 грн.,

за квітень 2011 року - 8620,00 грн.,

за травень 2011 року - 10320,00 грн.,

за серпень 2011 року - 2749,07 грн.

27.08.2012 р. Джанкойською ОДПІ АРК ДПС на підставі акту перевірки № 2047/22-00 за порушення п.п. 7.2.1, р.р. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закон України "Про податок на додану вартість", п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ КАЗ "Укрпромінвест" зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в загальному розмірі 166543,40 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000512200.

П.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

При коригуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування застосовуються база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку із використанням звичайних цін.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку в тому числі з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Вказане положення містить загальне правило визначення бази оподаткування відповідних операцій з необоротними активами. При цьому, база оподаткування визначається виходячи із балансової вартості активів на момент їх постачання.

Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Вказане є підставою для визначення дати виникнення прав платника податку на віднесення сум до податкового кредиту в розумінні абз.1) п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, у прямій залежності від правильності розрахування якого знаходиться вірне визначення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 7.3.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", абз. 4 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже право на нарахування податкового кредиту виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Відповідно до п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, наведені правові норми Закону України "Про податок на додану вартість"та Податкового кодексу України дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, Наказу ДПА України "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" № 969 від 21.12.2010 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1401/18696, які діяли на час оформлення податкових накладних, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та надає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Тобто реальність господарської операції підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.06.1995 р. № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Отже право на нарахування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування ПДВ виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Ознаками останньої є:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ.

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Тобто реальність вчинених господарських операцій характеризується: реальним рухом активів в процесі здійснення господарської операції (первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції); податковим статусом контрагентів позивача як платників ПДВ на час здійснення господарської операції; наявністю безпосереднього зв'язку між фактом придбання (отримання) товарів (робіт, послуг) та господарською діяльністю позивача; наявністю господарської мети при укладенні правочинів з контрагентами позивача.

Тобто, підтвердження постачання (надання) товару (робіт, послуг) від контрагентів позивача у перевірямий період на адресу позивача за перевіряємий період, підтвердження факту отримання товару (робіт, послуг) за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за товар (роботи, послуги) за перевіряємий період, підтвердження транспортування товару за перевіряємий період, підтвердження використання в господарській діяльності товару (робіт, послуг) за перевіряємий період, - свідчить про реальність вчинення відповідних господарських операцій, а відтак, доводить правильність віднесення відповідних сум та нарахування податкового кредиту та від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Надані позивачем в матеріали справи податкові накладні не підтверджують реальності вчинених господарських операцій.

Відповідно до п.201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Позивачем на підтвердження позовних вимог не надано реєстру виданих та отриманих податкових накладних з податковими накладними за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.

Позивачем в матеріали справи не надано зведених регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по взаєморахункам з БВП "Строітель Плюс", ПП "Ротонда Торг", КП "Альянс" з первинними документами, які підтверджують отримання (придбання) товарів, робіт, послуг.

Крім того, з урахуванням положень ч. 1, 2 ст. 9 Закону України № 996 податкова накладна виписується під час здійснення факту постачання товару, транспортування якого підтверджується товаро-транспортною накладною (дорожнім листом).

Позивачем в матеріали справи не надано зведених регістрів бухгалтерського обліку з первинними документами, що підтверджують використання та перевезення отриманих товарів, робіт, послуг, отриманих товарів, робіт, послуг, отриманих від БВП "Строітель Плюс", ПП "Ротонда Торг", КП "Альянс" у власній господарській діяльності за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р.

Позивачем в матеріали справи не надано доказів підтвердження постачання (придбання, отримання) товарів, робіт, послуг від контрагентів на адресу позивача з врахуванням реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у позивача.

Більш того, в обґрунтування позовних вимог позивачем доказів сплати та оприбуткування товару, а саме: банківські виписки обслуговуючих банків, платіжні доручення (про сплату замовленого товару в безготівковій формі), або квитанції до прибуткових касових ордерів (про сплату товару готівкою), в яких чітко вказані підстави сплати з зазначенням призначення платежу за перевіряємий період - не надано.

Позивачем в матеріали справи не надано зведених регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" з первинними документами, які підтверджують оплату за товари, роботи, послуги БВП "Строитель Плюс", ПП "Ротонда Торг", КП "Альянс" за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.

Тобто з комплексним урахуванням вищезазначених обставин, звертаючи при цьому першочергову увагу на причинно-наслідковий зв'язок між усіма фактами, що повинні бути підтверджені первинними документами, в тому числі - податковими накладними, товаро-транспортними документами, документами про сплату товару, вбачається, що позивачем в матеріали справи доказів на підтвердження реального руху активів під час здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами, а саме: постачання товару від контрагентів на адресу позивача за перевіряємий період, підтвердження факту отримання вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за вказаний товар за перевіряємий період, підтвердження транспортування вказаного товару за перевіряємий період - не надано.

Отже матеріалами справи отримання послуг, розробка проектної документації, фактичне отримання верстатних пристосувань, соку, моноблоків, інших товарів, вказаних в податкових накладних, позивачем від контрагентів, вказаних в акті перевірки № 2047/22-00 від 01.08.2012 р., - не підтверджується.

Таким чином, наявність правових підстав для нарахування позивачем податкового кредиту у перевіряємому періоді з підстав реальності здійснення постачання товару - не підтверджується.

Придбання певного виду товару повинно бути характерним для виробничої діяльності такого платника податку.

Згідно з довідкою статистики до основних видів діяльності позивача за КВЕД відноситься: виробництво батарей і акумуляторів, виробництво іншої хімічної продукції, роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Позивачем в матеріали справи доказів, які підтверджують отримання відповідних товарів, робіт, послуг від БВП "Строитель Плюс", ПП "Ротонда Торг", КП "Альянс" та безпосередній зв'язок придбаного товару з характером господарської діяльності позивача - не надано.

Докази щодо використання в господарській діяльності придбаних позивачем товарів матеріалами справи не підтверджуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

По даній справі за заявленим клопотанням позивача було призначено судову економічну експертизу, по якій експертною установою було надано повідомлення про неможливість надання висновку № 251-02/11 від 13.12.12 р. у зв'язку з ненаданням позивачем необхідних документів для проведення експертного дослідження.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Матеріалами справи не підтверджується постачання (надання) товарів (робіт, послуг) від БВП "Строитель Плюс", ПП "Ротонда Торг", КП "Альянс" на адресу позивача за перевіряємий період, не підтверджується факт отримання (придбання) вказаного товару за перевіряємий період, не підтверджується факт сплати за вказаний товар (придбані роботи, послуги) за перевіряємий період, не підтверджується транспортування товару за перевіряємий період; не підтверджується використання в господарській діяльності товару (робіт, послуг) за перевіряємий період.

Позивачем в матеріали справи не надано зведених регістрів бухгалтерського обліку по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" з первинними документами, які підтверджують подальшу реалізацію товарів, робіт, послуг, отриманих від БВП "Строитель Плюс", ПП "Ротонда Торг", КП "Альянс" за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.

Позивачем не надано в матеріали справи зведених регістрів бухгалтерського обліку по матеріальним рахункам (20, 28), які підтверджують використання у власній господарській діяльності або списання товарів, робіт, послуг, отриманих від БВП "Строитель Плюс", ПП "Ротонда Торг", КП "Альянс" за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.

Позивачем в матеріали справи не надано документів, які підтверджують наявність матеріальних та виробничих ресурсів, що були достатні для використання придбаних у БВП "Строитель Плюс", ПП "Ротонда Торг", КП "Альянс" товарів, робіт, послуг в господарській діяльності.

Тобто, зважаючи на всі факти і обставини справи, з урахуванням наданих сторонами доказів, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про правомірність сформування податкового кредиту з боку позивача у перевіряємий період на підставі здійснення господарської діяльності у взаємовідносинах з контрагентами, вказаними в акті перевірки № 2047/22-00 від 01.08.2012 р.

Таким чином, правові підстави для нарахування позивачем податкового кредиту у перевіряємий період -відсутні, з огляду на що сформування позивачем від'ємного значення у перевірямий період є необґрунтованим та таким, що не підтверджується належними доказами.

Позивачем не надано доказів протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Порушення порядка проведення перевірки не є підставою для скасування рішення в разі наявності встановленого правопорушення.

Позивачем в порядку ч. 1 ст. 71 КАС України не надано доказів, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 24.12.12 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В повному обсязі постанову складено 28.12.12 р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.