Ухвала

від 22.01.2013 по справі 1570/1330/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 р.Справа № 1570/1330/2012

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012р. по справі за позовом ТОВ «Главстрой» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2011р. ТОВ «Главстрой» (надалі Товариство) звернулося в суд із позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС(надалі ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у період з 13.01.2012р. по 24.01.2012р. ДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Главстрой» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Рекламна агенція «Слон і Мо», їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011р., за результатами якої було складено відповідний акт № 322/23-513/33217376, в якому зазначено, що Товариство порушило п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2011р. на суму 984502грн. На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ складено податкове повідомлення-рішення №0000192350 від 7 лютого 2012р. на суму 1 230 627грн., у тому числі за основним платежем - 984 502грн., за штрафними (фінансовими санкціями) - 246 125грн.

Позивач вважає, що наведені висновки акту перевірки є помилковими, при проведенні перевірки взагалі не взято до уваги наявні первинні документи позивача, які спростовують ці висновки та доводять протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення. Посилаючись на вказані обставини просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012р. позов задоволено.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси № 0000192350 від 07.02.2012 року - скасоване.

Зобов'язано Управління Державної казначейської служби України в м.Одесі стягнути судові витрати у сумі 2146грн. на користь ТОВ "Главстрой» із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову про відмову у задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, стало те, що на думку ДПІ, контрагент, з яким були укладені договори з боку позивача не знаходиться за місцезнаходженням, у нього відсутні первинні та інші документи, відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Між тим, платник податку на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по вказаним операціям надав усі необхідні податкові документи, які підтверджують реальність господарських операцій та їх оплату, а тому суд дійшов висновку, що позивач підтвердив реальність господарських операції, що є підставою для формування податкового кредиту.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що у період з 13.01.2012р. по 24.01.2012р. ДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Главстрой» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Рекламна агенція «Слон і Мо», їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011р.

За результатами перевірки, 24.01.2012р. складено акт за №322/23-513/33217376, в якому зазначено, що платником податку порушено п.198.3, п.198.6, ст.198 Розділу V «Податок на додану вартість» ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2011р. на суму 984502грн. В акті також зазначено, що відповідно до листа ДПІ Оболонського району м.Києва, та наданого акту позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Рекламна агенція «Слон і Мо» від 09.11.2011р. №602/23-3/36080845 встановлено, що у ТОВ «Рекламна агенція «Слон і Мо» на момент проведення перевірки первинні та інші документи відсутні, за адресою, вказаною в реєстраційних документах підприємство не знаходиться. Відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Таким чином, ДПІ зроблений висновок, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Рекламна агенція «Слон і Мо» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

На підставі акту перевірки ДПІ складено податкове повідомлення-рішення №0000192350 від 7 лютого 2012р. на суму 1 230 627грн., у тому числі за основним платежем - 984 502грн., за штрафними (фінансовими санкціями) - 246 125грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості висновків ДПІ та правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

За правилами ст.185ПК України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Як визначено в ст.198ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Виходячи з наведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Крім того, діючим законодавством не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. У разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані всі копії первинних документів, та на підтвердження реальності господарських операцій також надані: договір оренди №01/04-АС від 01.04.2010р., за яким ТОВ «ГлавСтрой Плюс» надає ТОВ «Главстрой» у тимчасове користування складські приміщення за адресою: м.Одеса вул. О.Вишні,1 для використання у виробничих потребах, договори оренди транспортних засобів №04/01-АТ від 04.01.2011р, №02/04-АТ від 02.04.2010р. , договір оренди технічних засобів №09-01.А-09 від 09.01.2009р., витяги з наказів про прийняття на роботу водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які здійснювали перевезення придбаного позивачем у ТОВ «Рекламна агенція «Слон і Мо» товару (будматеріалів), а також свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів. Також позивачем надані суду подорожні листи, товаротранспортні накладні, довіреності ТОВ «Главстрой», на ім"я ОСОБА_4 на отримання товаро-матеріальних цінностей від ТОВ «Рекламна агенція «Слон і Мо», які підтверджують факт отримання повноважним представником позивача придбаних будматеріалів та перевезення їх позивачем з м. Києва на орендований склад у м.Одесі, звідки будматеріали передавалися на буд майданчики та використовувалися у будівництві.

Надані до матеріалів справи податкові документи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «Рекламна агенція «Слон і Мо» відбувались реальні господарські операції.

В свою чергу податковими органами ні в суді першої інстанції, ні в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не доведено, що безпосередньо контрагенти направили свою діяльності для штучного формування податкового кредиту у відносинах з позивачем та мали на меті ухилення від сплати податків. Сам по собі факт неможливості проведення податкової перевірки підприємств-контрагентів, не може бути підставою для позбавлення позивача на формування податкового кредиту.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ по спірним господарським операціям, а тому підстав для визнання їх не реальними немає.

Що стосується нікчемних угод, судова колегія вважає, що відповідно до вимог ст.215ЦК України нікчемність спірних угод може бути визнана тільки в судовому порядку.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко