Рішення

від 29.01.2013 по справі 5024/1852/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 р. Справа № 5024/1852/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Реагент", м.Дніпропетровськ

до: Приватного акціонерного товариства "Український силікат" , м. Херсон

про стягнення 67 938,25 грн.

за участі представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Ляшук Н.Г., уповн. представник, довіреність № 19 від 15.11.2012р.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення 67 938,25 грн., з яких 57 000,00 грн. заборгованості з оплати товару, 973,03 грн. в якості річних (3 %), 60,06 грн. в якості втрат від інфляції, 4 865,16 грн. пені та 5 040,00 грн. штрафу, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 07.06.2012р. № 63.

Згідно з заявою про уточнення позовних вимог (вх.№ 868) позивач, в порядку ч.4 ст.22 ГПК України, зменшив до 4 788,99 грн. розмір позовних вимог в частині стягнення пені та до 60,00 грн. розмір позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляції (у зв'язку із виправленням недоліків, що мали місце у розрахунках цих пені та втрат), а також збільшив до 1097,95 грн. розмір позовних вимог в частині стягнення річних (3 %) (нарахував річні по 28.01.2013р). Розмір інших позовних вимог, щодо стягнення основної заборгованості та штрафу, не зазнав змін. Копію заяви про уточнення позовних вимог, з розрахунками до неї, позивач направив відповідачеві листом з описом. Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт отримання цієї заяви відповідачем. Суд приймає вказану заяву позивача до розгляду. Нова ціна позову становить 67 986,94 грн.

Заява позивача про уточнення позовних вимог, також, містить у собі клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву (з супр.листом вх.№ 438), згідно із яким позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати товару не визнає у повному обсязі. При цьому, стверджує, що позивач не виконав належним чином зобов'язання із передачі товару на умовах договору : не передав відповідачеві разом з товаром передбачені договором супровідні документи на товар. Доказів іншого позивач не надав. Відповідач стверджує, що строк оплати товару має обраховуватися саме з дати отримання відповідачем супровідних документів на товар. Оскільки позивач не надав відповідачеві ці документи, то для відповідача не настав строк для виконання зобов'язання з оплати отриманого від позивача товару, й відповідно, це зобов'язання не є простроченим. У відзиві, також, вказано про недоліки, що містять у собі розрахуноки пені, втрат від інфляції та річних. Так, пеня нарахована понад шестимісячний строк та починаючи з 28.06.2012р.(останнього дня виконання зобов'язання). Розрахунок втрат від інфляції виконаний починаючи з 28.06.2012р. (останнього дня виконання зобов'язання) та без врахування зменшення заборгованості з 25.10.2012р до 57 000,00 грн. Розрахунок річних виконаний починаючи з 28.06.2012р. (останнього дня виконання зобов'язання), дні проведення часткової оплати включено, при розрахунку, до періодів існування заборгованості у попередньому розмірі (до здійснення проплат).

У судовому засіданні 15.01.2013р. оголошено перерву до 12 год. 30 хв. 29.01.2013р.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника позивача не унеможливлює розгляд справи № 5024/1852/2012. Розгляд справи за відсутності представника позивача, який належно повідомлений про місце та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав позивача.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 29.01.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Реагент" (надалі - позивач) та Приватне акціонерне товариство "Український силікат" (надалі - відповідач) уклали між собою 07.06.2012р. договір поставки № 63, із додатком № 1 та специфікацією № 1 (надалі - договір) (а.с.14-16). Згідно з п.1.1. та п.1.2. договору позивач (постачальник за договором) зобов'язався передати у власність відповідачу (покупцю за договором) товар, згідно специфікацій, які є невід'ємними частинами договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах договору.

Відповідно до п.2.1. договору загальна фактична вартість товару за договором зазначена у специфікаціях та дорівнює загальній вартості всіх партій товару, які передано згідно специфікацій. Згідно з п.2.2. договору відповідач зобов'язався оплатити 100 % вартості кожної партії отриманого від позивача товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача впродовж 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту фактичної поставки партії товару.

Згідно з додатком № 1 до договору позивачем та відповідачем узгоджено хімічні показники товару - "Гідроксид натрію (сода каустична - пластівці)". Згідно з специфікацією № 1 до договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачеві натрій гідроксид у кількості 10 000,00 кг., ціною за 1 кг. 7,20 грн. (з ПДВ), загальною вартістю 72 000,00 грн., а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити цей товар на умовах договору.

Відповідно до п.3.4. договору позивач відвантажує відповідачеві товар на умовах CPT - м. Херсон, провул. Янтарний, 2 (згідно Інкотермс-2010). Згідно з п.3.5. договору датою поставки вважається дата відвантаження товару зі складу позивача. Згідно з п.3.6. договору право власності на товар, що відвантажується, переходить до відповідача в момент отримання товару від позивача по накладній (товарно - транспортній накладній). Згідно з п.3.7. договору поставка товару по кількості, якості, асортименту та ціні повинна відповідати заявкам відповідача та супровідним документам позивача. Згідно з п.3.9. договору приймання товару здійснюється відповідачем, за якістю - у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966р. № П-7 (із змінами та доповненнями), а за кількістю - у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1966р. № П-6 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.4.1. договору якість товар має бути підтверджена відповідними сертифікатами (паспортами) якості виробника товару. Згідно з п.4.2. договору разом із товаром позивач повинен передати відповідачеві належним чином оформлені документи: рахунок-фактуру, видаткову та податкову накладні на товар, товарно-транспортну накладну форми № 1-ТН, копії паспорту якості та санітарно - гігієнічного заключення виробника.

Відповідно до п.10.5. договору усі правовідносини, які виникають у зв'язку із виконанням умов договору і неврегульовані ним, регламентуються нормами діючого законодавства України.

Відповідно до п.11.1. договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2012р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами договору своїх зобов'язань.

На виконання умов договору позивач 07.06.2012р. передав відповідачу товар вартістю 72 000,00 грн. згідно з видатковою накладною № ТДР06069 від 07.06.2012р. (а.с.17) та на підставі довіреності № 180 від 07.06.2012р на представника відповідача на отримання цього товару (а.с.18). Відповідач здійснив оплату вказаного товару частково, а саме, у розмірі 15 000,00 грн. (12 000,00 грн. - 12.09.2012р. та 3 000,00 грн. - 25.10.2012р.), що підтверджується виписками банку (а.с.21) та платіжними дорученнями від 12.09.2012р. № 1107, від 25.10.2012р. № 1347 та № 1351 (а.с.29-31).

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий, але неоплачений за договором товар, на час розгляду даної судової справи складає 57 000,00 грн.

57 000,00 грн. = 72 000,00 грн. (вартість отриманого відповідачем від позивача товару) - 15 000,00 грн. (сума часткової оплати цього товару)

Наявність у відповідача обов'язку перед позивачем щодо оплати вказаної, у розмірі 57 000,00 грн., заборгованості підтверджується такими первинними документами як, безпосередньо, договір, видаткова накладна № ТДР06069 від 07.06.2012р., а також виписками банку 12.09.2012р. та 25.10.2012р., платіжними дорученнями від 12.09.2012р. № 1107, від 25.10.2012р. № 1347 та № 1351.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Доводи відзиву відповідача стосовно невизнання позовних вимог в частині стягнення 57 000,00 грн. основного боргу відхиляються з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі - продажу.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 Господарського кодексу України постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належними товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у разі, якщо приналежності або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Згідно із ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач прийняв товар від позивача без будь-яких зауважень та заперечень: видаткову накладну № ТДР06069 від 07.06.2012р. підписано представниками позивача та відповідача без зауважень (заперечень) щодо відсутності супровідних документів на товар. Крім цього, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач після прийняття товару звертався до позивача з вимогами надати супровідні документи на товар, перелік яких встановлено у п.4.2. договору, з підстав, що ці документи не було надано відповідачеві позивачем при передачі (поставці) товару. Також, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач мав наміри скористатися наданим йому за законом, згідно з ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України, правом відмовитись від договору та повернути товар, після неотримання від позивача супровідних документів на товар.

За результатами аналізу умов договору, в частині порядку проведення розрахунків за цим договором, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності у нього грошових зобов'язань перед позивачем з оплати товару. На користь цього свідчить наступне. Позивач стверджує, що відповідно до п.4.2. договору надав відповідачеві всі супровідні документи на товар, перелік яких наведений у даному пункті договору, проте не надав суду доказів передачі відповідачеві цих документів. Відповідно, з цієї причини вказані докази відсутні у матеріалах справи. Проте, варто зазначити, що умовами договору не передбачено оформлення у письмовій формі передачі позивачем відповідачеві вказаних у п.4.2. договору супровідних документів на товар. Крім того, з положень п.2.2. та п.4.2. договору слідує, що факт передачі супровідних документів на товар ніяким чином не впливає на виникнення у відповідача грошових зобов'язань з оплати товару : положеннями вказаних пунктів договору не передбачено відповідного взаємозв'язку. З урахуванням наведеного, відповідач згідно з п.2.2. договору, повинен був здійснити оплату отриманого від позивача на підставі видаткової накладної №ТДР06069 від 07.06.2012р. товару впродовж 21 (двадцяти одного) календарного дня з дати отримання відповідачем цього товару.

Суд також, вважає за необхідне вказати наступне. Відповідно до п.7.2. договору передбачено, що у разі порушення позивачем строків виконання зобов'язання по передачі товару, позивач сплачує відповідачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання. Цим же пунктом договору передбачено, що за прострочення строків поставки товару понад 10 (десять) календарних днів позивач додатково сплачує відповідачеві штраф у розмірі 7 (сім) % від вартості невідвантаженої продукції. Стверджуючи про невиконання позивачем на час розгляду судової справи свого обов'язку за договором щодо передачі товару відповідачеві на умовах договору (разом з супровідними документами на товар), відповідач, в той же час, не заявляє будь-яких вимог до позивача про стягнення пені та штрафу на підставі п.7.2. договору. Вказане суд вважає додатковим непрямим доказом того, що передача товару від позивача відповідачеві відбулася в узгодженому ними згідно з положеннями договору порядку.

За вказаних обставин та з урахуванням приписів наведених правових норм позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 57000,00 грн. з оплати товару згідно з договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.1. договору у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань відповідач повинен сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Цим же пунктом договору передбачено, що за прострочення оплати понад 21 (двадцять один) календарний день відповідач сплачує постачальнику додатковий штраф у розмірі 7 (сім) % від суми простроченого грошового зобов'язання.

Позовні вимоги в частині стягнення 1097,95 грн. річних підлягають задоволенню у вказаному розмірі з огляду на наступне. Відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 29.06.2012р.

Розмір річних на суму заборгованості 72 000,0 грн. за період часу з 29.06.2012р. по 11.09.2012р. (75 днів), становить 442,62 грн.

442,62 грн. = ( ( 72 000,00 грн. х 75 днів х 3 % ) / 100 % ) / 366 днів

Розмір річних на суму заборгованості 60 000,0 грн. за період часу з 12.09.2012р. по 24.10.2012р. (43 дні), становить 211,47 грн.

211,47 грн. = ( ( 60 000,00 грн. х 43 дні х 3 % ) / 100 % ) / 366 днів

Розмір річних на суму заборгованості 57 000,0 грн. за період часу з 25.10.2012р. по 31.12.2012р. (68 днів), становить 317,70 грн.

317,70 грн. = ( ( 57 000,00 грн. х 68 днів х 3 % ) / 100 % ) / 366 днів

Розмір річних на суму заборгованості 57 000,0 грн. за період часу з 01.01.2013р. по 28.01.2013р. (28 днів), становить 131,18 грн.

131,18 грн. = ( ( 57 000,00 грн. х 88 днів х 3 % ) / 100 % ) / 365 днів

Загальний розмір річних (3 %), які підлягають стягненню з відповідача становить 1102,97 грн. = 442,62 грн. + 211,47 грн. + 317,70 грн. + 131,18 грн.

Розмір заявлених до стягнення річних - 1097,95 грн. не перевищує вказаний загальний розмір річних.

Позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції у розмірі 60,00 грн. підлягають задоволенню у вказаному розмірі з огляду на наступне. За період існування у відповідача заборгованості у розмірі 60 000,0 грн. - з 12.09.2012р. по 24.10.2012р., індекси інфляції були такими - за вересень 2012 року - 100,1 %, за жовтень 2012 року - 100,0%. Середній індекс інфляції за вересень та жовтень 2012 року складає - 1,001.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1,001 = (1,001 х 1,000)

Розмір заборгованості з урахуванням втрат від інфляції за вказаний період становить 60 060,00 грн. = 60 000,00 грн. х 1,001

Тобто, втрати від інфляції за вказаний період становить 60,00 грн.

60,00 грн. = 60 060,00 грн. - 60 000,00 грн.

Позовні вимоги в частини стягнення пені у розмірі 4 788,99 грн. підлягають задоволенню у вказаному розмірі з огляду на наступне. Відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 29.06.2012р.

Розмір нарахованої пені на суму заборгованості 72 000,0 грн. за період часу з 29.06.2012р. по 11.09.2012р. (75 днів), становить 2 213,11 грн.

2 213,11 грн. = ( ( 72 000,00 грн. х 75 днів х 15 % ) / 100 % ) / 366 днів

Розмір нарахованої пені на суму заборгованості 60 000,0 грн. за період часу з 12.09.2012р. по 24.10.2012р. (43 дні), становить 1 057,38 грн.

1 057,38 грн. = ( ( 60 000,00 грн. х 43 днів х 15 % ) / 100 % ) / 366 днів

Розмір нарахованої пені на суму заборгованості 57 000,0 грн. за період часу з 25.10.2012р. по 28.12.2012р. (65 днів), становить 1 541,80 грн.

1 518,50 грн. = ( ( 57 000,00 грн. х 65 днів х 15 % ) / 100 % ) / 366 днів

Загальний розмір пені, яка підлягають стягненню з відповідача становить

4 788,99 грн. = 2 213,11 грн. + 1 057,38 грн. + 1 518,50 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 7 % від суми простроченого відповідачем грошового зобов'язання з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вказане відповідає п.7.1 договору, а з боку відповідача у період з 29.06.2012р. по 11.09.2012р. фактично мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 72 000,00 грн.

Розрахунок штрафу судом перевірений.

5 040,00 грн. = 72 000,00 грн. х 7 %

Чинне законодавство України не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам ст. 61 Конституції України ("Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення"), оскільки згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій. Тобто, пеня та штраф не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Позивач у грудні 2012 року подав до господарського суду позовну заяву з майновими вимогами у розмірі 67 938,25 грн. В подальшому, згідно з заявою про уточнення позовних вимог (вх.№ 868) позивач збільшив позовні вимоги до 67 986,94 грн.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012р становив 1073,00 грн. За подання позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 67 938,25 грн., як і позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 67 986,94 грн., позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі, що дорівнює 1,5 розміру вказаної мінімальної заробітної плати або 1 609,50 грн. = (1,5 х 1073,00 грн.).

Як доказ сплати судового збору до позовної заяви додано платіжне доручення від 19.12.2012р. № 4700 на сплату 1 673,97 грн. судового збору. Різниця між фактично сплаченою позивачем сумою судового збору та сумою судового збору, яка підлягала сплаті позивачем відповідно до п. 2.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" становить (1 673,97 - 1 609,50) грн. = 64,47 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За вказаних обставин зайве сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 64,47 грн. підлягає поверненню.

Судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, а також п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" суд ,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український силікат" (місцезнаходження - 73000, м. Херсон, провулок Янтарний, 2; ідент. код ЄДР - 32725542; рах.№ 2600711534 в ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 352093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ТД Реагент" (місцезнаходження - 49029, м.Дніпропетровськ, вул.Українська, 5; ідент. код ЄДР - 36574867; рах.№26002060368125 в ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) - 57 000 (п'ятдесят сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1097 (одна тисяча дев'яносто сім) грн. 95 коп. в якості річних, 4 788 (чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 99 коп. пені, 5 040 (п'ять тисяч сорок) грн. 00 коп. штрафу, 60 (шістдесят) грн. 00 коп. в якості втрат від інфляції, а також 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Реагент" (місцезнаходження - 49029, м. Дніпропетровськ, вул. Українська, 5; ідент. код ЄДР - 36574867) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) - 64 (шістдесят чотири) грн. 47 коп. сплаченого згідно із платіжним дорученням від 19.12.2012р. № 4700 судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.02.2013р

Суддя К.В. Соловйов