Постанова

від 04.06.2013 по справі 5024/1852/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р.Справа № 5024/1852/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Шевченко В. В.

суддів: Головея В.М., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Подуст Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Годованець Є.О. - за дорученням

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український силікат"

на ухвалу господарського суду Херсонської області

від 23 квітня 2013 року

у справі № 5024/1852/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Реагент"

до Публічного акціонерного товариства "Український силікат"

про стягнення 67.938 грн. 25 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.01.2013 р., що набрало законної сили, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Реагент" (далі ТОВ) задоволені у повному обсязі та з Публічного акціонерного товариства "Український силікат" (далі ПАТ) на користь ТОВ стягнуто: 57.000 грн. -боргу, 1097 грн. 95 коп. - 3 % річних, 4788 грн. 99 коп. - пені, 5040 грн. - штрафу, 60 грн. - індексу інфляції, а також 1609 грн. 50 коп. - понесених витрат на сплату судового збору.

12.04.2013 р. ПАТ звернулось до господарського суду Херсонської області із заявою про розстрочку виконання названого судового рішення строком на 6 місяців, посилаючись на неможливість своєчасного виконання рішення суду щодо сплати стягнутої суми заборгованості, оскільки тривають протягом останніх років роботи з технічного переоснащення промислової бази боржника, з реконструкцією цеху із виробництва силікату натрію, на які за період з 01.01.2012 р. по 28.02.2013 р. боржником витрачено 981.081 грн. 61 коп. Крім того, укладання боржником більшості договорів на поставку продукції власного виробництва - рідкого скла натрієвого на умовах оплати цієї продукції її покупцями - контрагентами боржника, з відстрочкою платежу, а також безоплатне утримання боржником (тобто, утримання за власний кошт боржника), відповідно до договору відповідального зберігання від 10.03.2011 р. № 04-01-11 державного майна - гуртожитку, що розташований за адресою м. Херсон, вул. Поповича, 15 та сплату боржником заборгованості мешканців вказаного гуртожитку за комунальні послуги на користь підприємств (виробників) комунальних послуг, що підтверджується відповідними копіями договорів поставки № 5 від 17.01.2013 р., № 1 від 08.01.2013 р., № 3 від 14.01.2013 р., № 4 від 17.01.2013 р., договором відповідального зберігання державного майна - гуртожитку, що розташований за адресою: м. Херсон, вул. Поповича, 15 № 04-01-11 від 10.03.2011 р., копією Дозволу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області від 18.01.2008р. № 4/2008 на виконання будівельних робіт по робочому проекту "Технічне переоснащення промислової бази з реконструкцією цеху із виробництва силікату натрію по пров. Янтарному, 2 в м. Херсоні", оборотно-сальдовими відомостями, усі ці обставини роблять неможливим своєчасне виконання рішення суду.

ТОВ відзив на вищеназвану заяву ПАТ не надав та в судове засідання не з'явився, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце її розгляду, внаслідок чого остання була розглянута місцевим судом за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України за відсутністю представника ТОВ.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.04.2013 р. (суддя Соловйов К.В.) у задоволені заяви ПАТ про надання розстрочки виконання судового рішення - відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що надані заявником докази та вказані обставини справи ніяким чином не свідчать про неможливість виконання рішення суду та не є винятковими у розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України, внаслідок чого підстави для надання розстрочки виконання рішення суду від 29.01.2013 р. відсутні.

В апеляційній скарзі ПАТ посилаючись на те, що ухвала місцевого суду прийнята з порушенням норм як процесуального, так і матеріального права просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким задовольнити його заяву про розстрочку виконання рішення суду на 6 місяців у повному обсязі, оскільки наведені боржником обставини є винятковими і можуть бути підставою для надання розстрочки виконання судового рішення.

Скаржник був своєчасно та належним чином повідомлений про день, часі місце розгляду справи, але не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ просить ухвалу місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ без задоволення. У судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції рішенням господарського суду Херсонської області від 29.01.2013 р., що набрало законної сили, позовні вимоги ТОВ задоволені у повному обсязі та з ПАТ на користь ТОВ стягнуто: 57.000 грн. - боргу, 1097 грн. 95 коп. - 3 % річних, 4788 грн. 99 коп. - пені, 5040 грн. - штрафу, 60 грн. - індексу інфляції, а також 1609 грн. 50 коп. - понесених витрат на сплату судового збору.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України „Про виконавче провадження".

Згідно ст. 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ретельно дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що надані заявником докази та вказані обставини справи ніяким чином не свідчать про неможливість виконання рішення суду та не є винятковими у розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України та з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансового стану, ступені вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно ПАТ - відсутності загрози його банкрутства та недоведеності останнім відсутності коштів на його банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення підставне залишив заяву ПАТ про розстрочку виконання рішення суду від 29.01.2013 р. без задоволення, у зв'язку з чим протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 23.04.2013 року у справі № 5024/1852/2012 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український силікат" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.06.2013 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.