Постанова

від 29.01.2013 по справі 4/106-10-3566

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р.Справа № 4/106-10-3566 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(склад судової колегії змінений розпорядженням в.о. голови суду №8 від 08.01.2013р., голови суду №56 від 28.01.2013р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ПП „Бальга" - Букаров Ю.Є. - по довіреності;

від ОСОБА_2 - не з'явився;

від ТОВ „Метал Лайн" - не з'явився;

від Виконавчого комітету Одеської міськради - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Бальга"

на рішення господарського суду Одеської області від 01 листопада 2010 року

по справі №4/106-10-3566

за позовом ОСОБА_2до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Лайн"

про визнання права власності

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Лайн"

до ОСОБА_2третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Одеської міської ради

про визнання права власності

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 29.01.13 р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

16.08.2012р. фізична особа ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Метал Лайн" (надалі - відповідач, ТОВ „Метал Лайн"), в якому просив визнати за ним право власності на 1/10 частину нежитлових будівель металобази, що складається з адміністративної будівлі загальною площею 205,8кв.м., адміністративної будівлі загальною площею 123,4кв.м., прохідної, загальною площею 2,2 кв.м., пункт охорони загальною площею 11,4кв.м., мостіння, водопровідної шахти та огорожі на земельній ділянці загальною площею 0,8025га за адресою: АДРЕСА_1-та Лінія №2; зобов'язати відповідача зареєструвати його право власності на вищезазначені нежитлові будівлі.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що він є учасником ТОВ „Метал Лайн", його частка у статутному капіталі відповідача становить 10%, іншим учасником є ОСОБА_4, з часткою 90%. На підставі ст.ст.355,358,364 ЦК України ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності на 1/10 частину нежитлових будівель металобази за адресою: АДРЕСА_1-та Лінія №2, власником яких є ТОВ „Метал Лайн", посилаючись на відмову у виділенні йому частини спільного майна в натурі за його зверненням до ТОВ „Метал Лайн" від 02.08.2010р.

03.09.2010р. ТОВ „Метал Лайн" подало до суду першої інстанції зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2, в якій просило суд визнати за ним право власності на нежитлові будівлі металобази за адресою АДРЕСА_1-та Лінія №2, що складаються з адміністративної будівлі загальною площею 205,8 кв.м., адміністративної будівлі загальною площею 123,4 кв.м., прохідної, загальною площею 2,2 кв.м., пункт охорони загальною площею 11,4 кв.м., мостіння, водопровідної шахти та огорожі на земельній ділянці загальною площею 0,8025га. та присвоїти окрему поштову адресу: АДРЕСА_1-та Лінія, 2-а.

Зустрічний позов вмотивований посиланням на положення ст.ст. 331,876,882,376,377,392 ЦК України та тим, що згідно п.3.5 договору оренди від 01.12.2007р. (зі змінами від 10.12.2007р.), укладеного між ПП „Бальга" та ТОВ „Метал Лайн", останнє має право самостійно здійснювати перебудови, добудови і перепланування предмету оренди (нежитлові приміщення складської бази площею 945,6 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1-та Лінія №2). Відповідно до п.3.3 вищезазначеного Договору новостворене майно є власністю ТОВ „Метал Лайн". В квітні 2008р. ТОВ „ Метал Лайн" (підрядник по будівництву - ПП „Мортранс-Строй") виконало роботи по будівництву вищезазначеної адміністративної будівлі та інших об'єктів. Також ТОВ „Метал Лайн" є користувачем земельної ділянки загальною площею 0,8025га, на якій розташовані побудовані та перебудовані нежитлові будівлі, оскільки 02.10.2000р. ПП „Бальга" уклало з Одеським акціонерним товариством по випуску кузнечно-пресових автоматів договір купівлі продажу споруд та інших фондів, які знаходяться на окремих земельних ділянках площею 0,8025га та 0,316га за адресою: АДРЕСА_1-та Лінія №2, а в 2007р. між ТОВ „Метал Лайн" та ПП „Бальга" був укладений вищезазначений договір оренди. Спірне нерухоме майно створене ТОВ „Метал Лайн", є його власністю, і це майно не є спільною сумісною власністю засновників ТОВ „Метал Лайн" а тому не може бути виділене ОСОБА_2

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.11.2010р. (суддя Літвінов С.В.) у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено; зустрічні позовні вимоги ТОВ „Метал Лайн" задоволено у повному обсязі - визнано за ТОВ „Метал Лайн" право власності на нежитлові будівлі металобази за адресою АДРЕСА_1-та Лінія №2, що складаються з адміністративної будівлі загальною площею 205,8 кв.м., адміністративної будівлі загальною площею 123,4 кв.м., прохідної, загальною площею 2,2 кв.м., пункт охорони загальною площею 11,4 кв.м., мостіння, водопровідної шахти та огорожі на земельній ділянці загальною площею 0,8025га. Рішення суду вмотивовано посиланням на ст.331,882,377,115,392,ч.ч.1,3 ст.376 ЦК України та тим, що на підставі технічного висновку ПП "Мортранс-Строй" про можливість збереження побудованих споруд, з урахуванням будівництва об'єкту на підставі договору з підрядною організацією при будівництві спірного нерухомого майна були відсутні порушення чинних стандартів та правил будівництва; ТОВ „Метал Лайн" не було порушено цільове призначення наданої у користування земельної ділянки, на якій було здійснено будівництво а тому позовні вимоги ТОВ „Метал Лайн" підлягають задоволенню; позовні ж вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.02.2012р. за заявою ТОВ „Метал Лайн" виправлено в мотивувальній та резолютивній частинах рішення по справі №4/106-10-3566 від 01.11.2010р. описки в описанні об'єкту, що є предметом спору по справі наступним чином: нежитлові будівлі металобази за адресою АДРЕСА_1-та Лінія №2, що складаються з адміністративної будівлі загальною площею 205,8 кв.м. - літера Т, адміністративної будівлі загальною площею 123,4 кв.м. - літера Ф, прохідної, загальною площею 2,2кв.м. - літера Щ, пункт охорони загальною площею 11,4 кв.м. - літера Ц, мостіння, водопровідної шахти та огорожі на земельній ділянці загальною площею 0,8025га. 06.12.2012р. ПП „Бальга" звернулось з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2010р. по справі №4/106-10-3566, посилаючись на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення порушив норми процесуального права - не залучив до участі у справі ПП „Бальга" (інтересів якого безпосередньо стосується рішення по справі), яке на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2003р. є власником будівель та інших основних фондів, розташованих на земельних ділянках 0,8025га та 0,316га за адресою: АДРЕСА_1-та Лінія №2. Дана обставина є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення у відповідності до п.3 ч.3 ст.104 ГПК України. Також господарський суд Одеської області не з'ясував чи вирішував компетентний орган за зверненням ТОВ „Метал Лайн" питання про надання останньому земельної ділянки, розташованої під збудованими нерухомими об'єктами, такого цільового призначення, яке передбачає будівництво на ній. Крім того, місцевий суд в порушення ст.95 ЗУ „Про оренду землі" не з'ясував, чи була згода орендодавця (ПП „Бальга") на спорудження будівель та споруд орендарем (ТОВ „Метал Лайн").

З цих підстав ПП „Бальга" просить суд апеляційної інстанції скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2012р. відновлено ПП „Бальга" пропущений строк подання апеляційної скарги та прийнято останню до провадження.

У засіданні апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представники інших учасників судового процесу в засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, незважаючи на належне повідомлення про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Ухвали апеляційного господарського суду, надіслані на адресу ТОВ „Метал Лайн", повернулись з відміткою відділення поштового зв'язку про „закінчення терміну зберігання" (ухвала від 13.12.2012р.), про відсутність адресата за адресою, вказаною в судових документах (ухвала від 14.01.2013р.), отже ТОВ „Метал Лайн" не вручено ухвали суду апеляційної інстанції з незалежних від суду причин.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПП „Бальга", обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в спірних правовідносинах на стороні позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом виступає фізична особа - громадянин ОСОБА_2, який є учасником ТОВ „Метал Лайн" з часткою 10% з 01.07.2010р. - дати проведення державної реєстрації змін до Статуту ТОВ „Метал Лайн", затверджених рішенням загальних зборів учасників Товариства від 23.06.2010р.

Відповідно до ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Відповідно до ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Пунктами 2,3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. N10 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено наступне: „З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з: приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин. З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Справи, що виникають з корпоративних відносин, - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними актів органів управління господарського товариства, визнання недійсними установчих документів товариства або договорів про відчуження майна тощо. Виняток становлять трудові спори за участю господарського товариства; утворенням суб'єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації, крім відповідних спорів за позовами суб'єктів владних повноважень".

У пунктах 1,2,6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснюється наступне: „При розгляді справ, що виникають із корпоративних відносин, суд повинен з'ясувати, якими нормами матеріального права регулюються відповідні відносини, і на основі цих норм вирішувати справу. Корпоративні відносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Господарським кодексом України (далі - ГК), законами України від 19 вересня 1991 р. N 1576-XII "Про господарські товариства" (далі - Закон про господарські товариства), від 23 лютого 2006 р. N 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок", від 10 грудня 1997 р. N 710/97-ВР "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (далі - Закон про Національну депозитарну систему), від 15 травня 2003 р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон про державну реєстрацію), Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - ДКЦПФР) від 17 жовтня 2006 р. N 1000, Положенням про депозитарну діяльність, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 17 жовтня 2006 р. N 999, Положенням про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 22 лютого 2007 р. N 387, Положенням про проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних товариств, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 23 грудня 1998 р. N 199, іншими нормативно-правовими актами. Положення законодавчих актів, які діяли до набрання чинності ЦК, застосовуються в частині, в якій вони не суперечать цьому Кодексу. Законом України від 15 грудня 2006 р. N 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (далі - Закон N 483-V) до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК , згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. У разі якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 1 ГПК господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Усі спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язані зі здійсненням ними корпоративних прав та виконанням обов'язків учасника господарського товариства, на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК підвідомчі (підсудні) господарським судам незалежно від суб'єктного складу учасників спору. Підвідомчими (підсудними) господарським судам є справи за позовами акціонерів закритого акціонерного товариства (далі - ЗАТ) про переведення на акціонера прав та обов'язків покупця акцій у зв'язку з наявністю переважного права на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства. Таке право є корпоративним правом акціонерів ЗАТ відповідно до частини третьої статті 81 ГК. З цих самих підстав згідно з частиною другою статті 147, частиною четвертою статті 151 ЦК, частиною третьою статті 53, частиною третьою статті 65 Закону про господарські товариства підвідомчими господарським судам є справи за позовом учасника товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) чи товариства з додатковою відповідальністю (далі - ТДВ) про переведення на учасника прав та обов'язків покупця частки (її частини) у зв'язку з порушенням їх переважного права на купівлю. У зв'язку з тим, що такі права відповідно до частини першої статті 167 ГК належать до корпоративних, зазначені справи є такими, що виникають із корпоративних відносин. Підвідомчими (підсудними) господарським судам на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК є також спори між учасниками (засновником) господарського товариства та господарським товариством щодо права власності на майно, переданого товариству як вклад до статутного (складеного) капіталу".

Як вбачається із змісту позовної заяви гр.ОСОБА_2, його позовні вимоги спираються на твердження, що він є співвласником начебто належного ТОВу „Метал Лайн" нерухомого майна з часткою 1/10 у праві спільної часткової власності, розмір якої визначений виходячи з його долі в статутному капіталі відповідача. ОСОБА_2 вимагає визнати за ним право власності на 1/10 частини нежитлових будівель на підставі ст.ст.355,358,364 ЦК України, тобто вимагає вирішити спір в межах правовідносин у сфері спільної часткової власності як суб'єкт таких правовідносин, при цьому не вказуючи на те, що будь-яке майно ним передано як вклад до статутного капіталу Товариства.

Таким чином спір між ОСОБА_2 як учасником господарського товариства та самим Товариством не пов'язаний із здійсненням корпоративних прав ОСОБА_2, поняття яких визначено частиною 1 ст.167 Господарського кодексу України, а також розділом 3 Статуту ТОВ „Метал Лайн", зокрема пунктом 3-6 розділу 3 Статуту.

Виходячи з викладеного, предмет позову в даній справі не відповідає визначеним пунктом 4 ч.1 ст.12 ГПК України справам, що виникають з корпоративних відносин, даний спір не підвідомчий господарському суду та за своїм суб'єктним складом має розглядатись загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Стосовно зустрічного позову ТОВ „Метал Лайн" до ОСОБА_2 про визнання права власності, вимоги якого спираються на твердження про оспорення ОСОБА_2 права власності Товариства на нежитлові будівлі і споруди та приписи ст.376,392 ЦК України, то спірні правовідносини не є ані господарськими, ані корпоративними. Даний спір за своєю природою є цивільно-правовим та його розгляд належить до компетенції загального суду в порядку цивільного судочинства; юрисдикція господарського суду не поширюється на вирішення такого спору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Місцевий господарський суд не надав належної юридичної оцінки підвідомчості даної справи господарському суду, не дослідив питання, в межах яких правовідносин виник спір за первісним та зустрічним позовами, вирішив спори за первісним та зустрічним позовами по суті в порушення положень ст.ст.1,21,12 ГПК України, незважаючи на їх непідвідомчість господарському суду.

Викладене є підставою для скасування оскарженого рішення у зв'язку із порушенням норм процесуального права при його прийнятті та припинення провадження у справі №4/106-10-3566 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ „Метал Лайн" та зустрічним позовом ТОВ „Метал Лайн" до ОСОБА_2

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги стосовно неправильності висновків місцевого господарського суду по суті спору колегією суддів не досліджуються, оскільки встановлена непідвідомчість даної справи господарському суду виключає можливість надання юридичної оцінки спірним правовідносинам по суті заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.80 ч.1 п.1, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ПП „Бальга" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 01.11.2010р. скасувати повністю.

Провадження у справі №4/106-10-3566 за первісним та зустрічним позовами припинити.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 04.02.2013р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.