Постанова

від 29.01.2013 по справі 3/67-10-3505

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р.Справа № 3/67-10-3505 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бойко

суддів: Т.А. Величко, С.В. Таран

при секретарі : Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Добров Р.М.; Пахомов В.В.

від відповідача - Єгорова-Гудкова Т.І. (директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Інститут креативних технологій"

на рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2010р.

по справі № 3/67-10-3505 за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до ТОВ "Інститут креативних технологій"

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 111768,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, до ТОВ "Інститут креативних технологій" про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 111768,65 грн. в якій з урахуванням уточнень від 26.10.2010р. просило розірвати договір оренди №87/50 від 24.11.2006р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут креативних технологій", виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут креативних технологій" на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 87,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 83 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут креативних технологій" на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість з орендної плати у сумі 131878,84 грн., пеню у сумі 8129,30 грн. і відшкодувати судові витрати.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.11.2010р. у справі № 3/67-10-3505 позов задоволено. Розірвано договір оренди №87/50 від 24.11.2006р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут креативних технологій". Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут креативних технологій" на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 87,6 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 83. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут креативних технологій" на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради 131878 (сто тридцять одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) грн. 84 коп. заборгованості з орендної плати, 8129 (вісім тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 30 коп. пені, 1485 грн. (тисяча чотириста вісімдесят п'ять) грн. 08 коп. витрат на оплату державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неповідомлення відповідача про розгляд справи і порушення його прав.

За клопотанням ТОВ "Інститут креативних технологій" судом призначено проведення судової будівельно-технічної експертизи. На час проведення зазначеної експертизи провадження у справі було зупинено протягом 2011-2012рр. Для проведення експертизи вимогами експертів у відповідача було запитано ряд документів, які надані не були у зв'язку з їх відсутністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24 листопада 2006 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут креативних технологій" (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №87/50 від 12.08.2003р. в новій редакції, (надалі за текстом -Договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху загальною площею 87,6 кв. м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 83.

За умовами Договору, за орендоване приміщення Орендар зобов'язався сплачувати орендну плату, що становила на перший місяць після підписання договору оренди 1871,26 грн., без урахування ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції. Орендар зобов'язався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів господарської діяльності. Умовами договору передбачався строк його дії до 24.11.2011р.

На підставі двосторонньо підписаного додаткового погодження від 16.06.2007р. до договору оренди нежитлового приміщення сторонами договору встановлено орендну плату, що підлягала сплаті з 01.01.2007р. у розмірі 6034,81 грн.

В порушення вимог Договору, відповідачем з 2007р. сплачувалась орендна плата несвоєчасно та не у повному обсязі.

12.10.2009р. позивач звернувся до відповідача з листом, у якому повідомив про наявну заборгованість, та у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут креативних технологій" просив відповідача прибути на адресу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та укласти додаткову угоду про розірвання договору за погодженням сторін та передати приміщення Представництву. Вказаний лист було отримано відповідачем 20.10.2009р., що вбачається з копії поштового повідомлення про вручення наданої позивачем до матеріалів справи (а.с. 14).

Так, за даними розрахунку позивача за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут креативних технологій" станом на 21.10.2010 року рахується заборгованість з орендної плати в розмірі 131878,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов Договору відповідачем щодо своєчасного внесення орендної плати та направлені на розірвання договору оренди договору оренди №87/50 від 24.11.2006р., стягнення наявної заборгованості та пені та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут креативних технологій" з орендованого приміщення.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно з Положенням про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003р. №1040-ХХІV, у компетенцію Представництва входять питання управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна" серед основних обов'язків орендаря визначено зобов'язання вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного Кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач умови договору щодо сплати орендної плати з 2007р. належним чином не виконує та має заборгованість з орендної плати у розмірі 131878,84 грн. та пені у сумі 8129,30 грн., суд правильно прийшов висновку щодо наявності у Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради законних підстав для розірвання договору.

Положеннями п. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до положень ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, тому заявлені Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради вимоги про виселення відповідача зі спірного приміщення після розірвання договору підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно умов п. 5.2 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем заборгованості з орендної плати станом на 21 жовтня 2010р. та пені за період з листопада 2009р. по жовтень 2010р., вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд прийшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про розірванням договору оренди №87/50 від 24.11.2006р., виселенням відповідача з займаного приміщення, стягненням з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 131878,84 грн. та пені у сумі 8129,30 грн.

Судова колегія погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції та вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 101,103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2010р. у справі № 3/67-10-3505 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Л.І. Бойко

Суддя Т.А. Величко

Суддя С.В. Таран

Повний текст постанови підписаний 04.02.2013р.