Рішення

від 31.01.2013 по справі 6/5014/3218/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.13 Справа № 6/5014/3218/2012

За позовом

Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК», м. Київ

до Приватного підприємства «АРС», м. Луганськ

про стягнення 427 473 грн. 48 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Дзюрман О.А., дов. № 23 від 02.01.2013;

від відповідача - Заєрков В.Ю., дов. № 8 від 17.12.2012;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про солідарне відшкодування збитків та стягнення з відповідача збитків в сумі 427 473 грн. 48 коп. на підставі договору про надання овердрафту Приватному підприємству "ВІСТА-М" № 45/03-О-08 від 01.09.2009 та договору застави майнових прав № 45-03-З-08 від 31.10.2009.

Відповідач за відзивом на позовну заяву проти позову заперечує з підстав вказаних у відзиві та наведених нижче.

Позивачем до суду надані заперечення на відзив, за якими останній надає пояснення по суті заявлених вимог та просить суд:

1 - відкласти розгляд справи, призначений на 31.01.2013, з метою надання прокурору часу для ознайомлення з матеріалами справи та прийняття рішення щодо вступу у справу.

2 - залучити до участі у справі Приватне підприємство «ВІСТА-М» (91047, м. Луганськ, вул. Краснодонская, буд. 2, код ЄДРПОУ 34525451) в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

3 - викликати у судове засідання для надання пояснень представників Приватного підприємства «АРС»: С.В. Арсьонову, Т.М. Макаренко та О.В. Діденко (91047, м. Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, 2), представника Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» О.О. Салову (91031, м. Луганськ, вул. Оборонная, 10/59), представника Приватного підприємства «ВІСТА-М» Зинченка С.К. (91000, м. Луганськ, вул. Осипенко, буд. 24, кв. 32).

Представник відповідача проти вказаних вимог позивача заперечив.

Вказані клопотання, викладені у запереченнях позивача, слід відхилити, виходячи з наступного.

В рамках даної справи прокурор участь не приймає, будь-яких клопотань або заяв від прокуратури до суду не надійшло, у зв'язку з чим, зокрема, мотиви, вказані позивачем, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Щодо залучення до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватного підприємства «Віста-М», то суд не вбачає необхідності залучення до участі у справі третьої особи, оскільки позивачем взагалі не обґрунтовано необхідність такого залучення, не наведено жодних підстав для залучення саме Приватного підприємства «Віста-М» до участі у справі. Між тим, зазначення підстав у заяві про залучення третіх осіб прямо передбачено частиною 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивачем належним чином не обґрунтовано необхідність виклику певних працівників ПАТ «Родовід банк» і ПП «АРС».

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

01.09.2008 між ПП «ВІСТА-М» та ПАТ «Родовід банк» був укладений договір про надання овердрафту № 45/03-О-08.

Відповідно до п. п. 1.1., 2.1. Кредитного договору Позивач зобов'язався надавати Третій особі кредити (овердрафт) в межах встановленого ліміту в розмірі 450 000, 00 грн., шляхом сплати розрахункових документів Третьої особи понад залишок коштів на його поточному рахунку №26008096000012.980 у Банку з метою поповнення оборотних коштів та на інші господарські потреби, пов'язані з веденням статутної діяльності Третьої особи.

У відповідності до п. п. 1.1., 2.1., 2.2., 2.3., 2.7.1., 2.7.2., 2.7.3., 2.8.1., 2.8.2., 2.8.6. Кредитного договору (із змінами і доповненнями від 15.10.2008, 01.12.2008, 10.12.2008 підприємство зобов'язалося повернути надані кредитні кошти в повному обсязі не пізніше 01.03.2009, сплатити проценти за користування кредитом та здійснити інші платежі, передбачені договором.

Банком підприємству були надані відповідні кредитні кошти, але останній вимоги договору в повній мірі не виконав, що підтверджено рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 05.08.2011 по справі № 2-6052/2011, яким в повному обсязі задоволено позов Банку про солідарне стягнення з Третьої особи та його поручителя Семеничевої Ю.О. боргу за Кредитним договором в розмірі 425 653, 48 грн. та судових витрат в розмірі 1 820, 00 грн. Дане рішення суду набрало законної сили 16.08.2011 та знаходиться на виконанні в Ленінському відділі державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції та Жовтневому відділі державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції з 12.12.2011.

Але станом на 28.11.2012, через відсутність у солідарних боржників будь-якого майна, борг в розмірі 427 473, 48 грн., який складається з простроченого кредиту в розмірі 346 125, 05 грн., пені в розмірі 79 528, 43 грн. та судових витрат в розмірі 1 820, 00 грн. не погашено, про що свідчать розрахунок заборгованості за Кредитним договором та виписка з рахунку Банку №20671096000003.980.

Додатковим забезпеченням виконання зобов'язань Третьої особи перед Позивачем за Кредитним договором згідно укладеного між ними договору застави майнових прав № 45/03-З-08 від 31.10.2008 (надалі - «Договір застави») є застава майнових прав на грошові кошти в сумі 2 976 882, 88 грн. за договором № 03/12-1 від 03.12.2007 (надалі - «Договір»), укладеного Третьою особою з Приватним підприємством «АРС» (надалі - «Відповідач», «Боржник»).

Враховуючи той факт, що протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, порушене зобов'язання третьою особою виконано не було, в порядку, передбаченому ст. 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», позивач звернувся до відповідача з листом № 45-11-6.6./970 від 20.10.2009, в якому повідомив про відступлення на свою користь права грошової вимоги третьої особи до відповідача за договором та запропонував в строк до 20.11.2009 р. сплатити на користь позивача борг третьої особи в розмірі 390 964, 35 грн.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з даного приводу, в т.ч. з листами-вимогами № 45-11-6.6./1045 від 23.11.2009 та № 137-11-6.б./295 від 19.03.2010, в яких надав Відповідачу всі необхідні докази заміни кредитора за договором.

Всупереч умовам договору перерахування грошових коштів здійснювалось відповідачем на поточний рахунок третьої особи в Банку «Фінанси та Кредит», а не в АТ «Родовід БАНК», додаткову угоду до договору щодо зміни платіжних реквізитів укладено не було, відсутність надходження коштів на поточний рахунок третьої особи в Банку теж позбавляло останнього можливості здійснити договірне (примусове) списання коштів в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

В подальшому відповідач не здійснив жодного платежу за договором та листом № 45 від 01.04.2010 повідомив позивача про повернення 01.12.2009 третій особі нереалізованого за договором товару у зв'язку із відсутністю на нього попиту споживачів.

Товар було повернуто за довіреністю від 01.12.2009, оформленою на Зинченка С.К. як директора підприємства боржника. Але відомості про призначення Зинченка С.К новим керівником не були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, даних статистики, податкової інспекції тощо. ПП «Віста-М» як юридична особа взагалі було відсутнє за своїм місцезнаходженням, що підтверджується відповідним витягом з ЄДРЮОФОП № 9860317 від 28.04.2011.

Відповідач порушив право позивача задовольнити свої вимоги за кредитним договором, чим спричинив йому збитки, розмір збитків є безспірним, оскільки підтверджується рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 05.08.2011 у справі № 2-6052/11, яке на момент подання цієї позовної заяви, в результаті вжитих позивачем заходів, не виконано навіть частково.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки (ч. 1 ст. 623 ЦК України).

Також за запереченнями на відзив зазначено, що позовні вимоги до Приватного підприємства «АРС» про солідарне відшкодування збитків на підставі ч. 1 ст. 543 ЦК України, відповідно до якої у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Доказами заподіяння збитків, на думку позивача, є виписка з рахунку Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» № 20671096000003.980 та виписка з рахунку Приватного підприємства «ВІСТА-М» №26008096000012.980, які підтверджують відсутність надходження грошових коштів до Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» для погашення солідарного боргу Приватного підприємства «ВІСТА-М» та Приватного підприємства «АРС».

Доданими до позовної заяви документами доведено про факт невиконання Приватним підприємством «АРС» зобов'язання за договором № 03/12-1 від 03.12.2007 належному кредиторові Публічному акціонерному товариству «РОДОВІД БАНК», що призвело до порушення права застави майнових прав та спричинення збитків у вигляді упущеної вигоди за кредитним договором з Приватним підприємством «ВІСТА-М» № 45/03-0-08 від 01.09.2008.

Причинний зв'язок між діями відповідача та заподіяними збитками - повернення 01.12.2009 товару за договором № 03/12-1 від 03.12.2007 неналежному кредиторові Приватному підприємству «ВІСТА-М» після отримання повідомлення AT «РОДОВІД БАНК» про заміну кредитора у даному зобов'язанні.

Право вимоги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до Приватного підприємства «АРС» виникло з неправомірного акту, яким є цивільне правопорушення, та внаслідок заподіяння збитків.

В обґрунтування вимог за позовом банк також посилається на положення статей 22, 512, 518, 509, 611, 527, 543, 623 1190 ЦК України, ст. 227 ГК України та інші і просить стягнути з відповідача солідарно збитки в сумі 427 473 грн. 48 коп.

Відповідач проти позову заперечив та, зокрема, зазначив, що між ПП «АРС» та ПП «ВІСТА-М» було укладено договір № 03/12-1 від 03.12.2007 про співпрацю у реалізації та всебічному присунені товару ПП «ВІСТА-М» на ринку, згідно якого ПП «АРС» отримав від ПП «ВІСТА-М» товар для його реалізації.

Так згідно з п. 1.1. Договору реалізації № 03/12-1 від 03.12.2007 (далі - Договір) «Стороны договариваются о сотрудничестве в реализации и всестороннем продвижением на рынке товара, предоставляемого продавцом», п. 3.2. Договору «Оплата производится в безналичном порядке, путем перечисления денежных средств на расчетный счет продавца», отже ПП «АРС» не купувало товар, а отримувало його під реалізацію через свою мережу.

Строк (термін) оплати поставленого товару у Договорі № 03/12-1 від 03.12.2007 між ПП «АРС» та ПП «ВІСТА-М» відсутній, а згідно пункту 2 статті 530 ЦК України : «Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явленням вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен був виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства». ПП «ВІСТА-М» не зверталось до «АРС» з вимогами про оплату поставленого товару, а ПП «АРС» самостійно проводило оплату отриманого товару по мірі його реалізації, згідно двохсторонніх домовленостей.

Тож ні на час укладання позивачем Договору застави майнових прав № 45/03-О-08 від 31.10.2009 з ПП «ВІСТА-М», не пізніше заборгованості (тобто простроченої оплати товару) ПП «АРС» перед ПП «ВІСТА-М» по Договору № 03/12-1 від 03.12.2007 не мала, про що позивачу було відомо.

20.08.2008 ПП «АРС» отримав від ПП «ВІСТА-М» лист, у якому він повідомляв про зміну банківських реквізитів. Тож, отриманні від реалізації його товару кошти, ПП «АРС» перерахувало на його рахунок у ВАТ «Банк Фінанси та Кредит».

01.12.2009 та 02.12.2009 залишки нереалізованого товару ПП «АРС» згідно договору (п. 6.1 Договору № 03/12-1 від 03.12.2007) та вимог чинного законодавства, по узгодженню з ПП «ВІСТА-М» були йому повернуті.

Отже, всі свої зобов'язання за договором № 03-12-1 від 03.12.2007 ПП «АРС» перед ПП «ВІСТА-М» виконано в повному обсязі.

Оцінивши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд прийшов до наступного.

01.09.2008 між ПП «ВІСТА-М» та ПАТ «РОДОВІД БАНК» був укладений договір про надання овердрафту № 45/03-О-08.

На виконання умов договору банк надав ПП «ВІСТА-М» кредитні кошти, які підприємство повинно було використати за цільовим призначенням, повернути у встановлений строк, оплатити проценти за користування кредитом та здійснити інші платежі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 05.08.2011 в рамках справи № 2-6052 за позовом «РОДОВІД БАНК» до Семеничевої Ю.О. та ПП «ВІСТА-М» позов було задоволено та стягнуто з відповідачів на користь банку в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 45/03-П-08 в сумі 425 653 грн. 48 коп. На виконання вказаного рішення банку був виданий виконавчий лист від 15.11.2011 № 2-6052/11.

Я вказує сам позивач та підтверджує відповідач, в провадженні Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчих листів № 2-6053 від 15.11.2011 про стягнення в солідарному порядку з Семеничевої Ю.О. та ПП «ВІСТА-М» відповідної заборгованості за кредитним договором № 45/03-О-08.

За текстом позову зазначено, що станом на 28.11.2012, через відсутність у солідарних боржників (Семеничевої Ю.О. та ПП «ВІСТА-М») будь-якого майна, борг в розмірі 427 473, 48 грн., який складається з простроченого кредиту в розмірі 346 125, 05 грн., пені в розмірі 79 528, 43 грн. та судових витрат в розмірі 1 820, 0 грн. не погашено, про що свідчать розрахунок заборгованості за Кредитним договором та виписка з рахунку Банку № 20671096000003.980.

Додатковим забезпеченням виконання зобов'язань боржника перед Позивачем за Кредитним договором згідно укладеного між ними договору застави майнових прав № 45/03-З-08 від 31.10.2008 є застава майнових прав на грошові кошти в сумі 2 976 882, 88 грн. за договором № 03/12-1 від 03.12.2007, укладеного ПП «ВІСТА-М» з Приватним підприємством «АРС».

Відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження були зареєстровані позивачем 07.09.2009, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 24600500 від 07.09.2009.

Як свідчить текст договору № 03/12-1 від 03.12.2007 сторони домовилися про співпрацю з метою більшої реалізації товару, запропонованого ПП «ВІСТА-М».

Разом з цим слід визначити, що за текстом позову та запереченнями на відзив позивач просить стягнути з відповідача солідарно збитки, які утворились внаслідок непогашення відповідачем заборгованості за кредитним договором 45/03-О-08, розмір яких є безспірним відповідно до рішення суду.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки особі, права або законні інтереси якої порушено.

У розумінні статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України, згідно з пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до норми ст. 19 Основного Закону держави - Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Так, позивач зобов'язаний довести суду обставини щодо наявності понесених витрат, протиправної поведінки відповідача, яка потягла за собою зазначені витрати, причинний зв'язок між витратами та поведінкою, вину відповідача як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов'язку відповідача по відшкодуванню збитків та надати докази понесених позивачем збитків у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В даному випадку вбачається, що ПП «ВІСТА-М» не виконало зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим з підприємства та його поручителя - фізичної особи за рішенням суду було стягнуто заборгованість в сумі 425 653 грн. 48 коп. та виконавчий лист № 2-6052/11 від 15.11.2011, за яким стягнуто вказану суму, знаходиться на виконані у відділі державної виконавчої служби. Доказів завершення виконавчого провадження, невиконання рішення суду позивач не надав.

При цьому позивач не довів наявність вини відповідача в невиконанні зазначеного вище рішення суду. Стягнення відповідної заборгованості здійснюється в примусовому порядку органами державної виконавчої служби в рамках Закону України «Про виконавче провадження».

Крім цього, позивачем взагалі не доведено суду, що кошти в розмірі 427 473 грн. 48 коп. у вигляді збитків були спричинені йому саме за виною відповідача, та вказана сума для позивача є упущеною вигодою. Також є неправомірним посилання позивача на ст. 1190 ЦК України щодо завдання шкоди спільними діями або бездіяльністю осіб.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків (шкоди) є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина.

Виходячи з наведених вище обставин справи, доводів позивача за текстом позову та матеріалів справи слід зазначити, що позивачем не доведено факт наявності у нього збитків у заявленій сумі, вини відповідача у заподіяних збитках, причинного зв'язку між діями чи бездіяльністю відповідача та заподіяними збитками, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

На підстав викладеного, ст. 19 Конституції України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 05.02.2013.

Суддя Т.А. Василенко