Рішення

від 30.01.2013 по справі 2-6222/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 2-6222/11

Провадження № 2/520/1717/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2013 року Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Васильків О.В.

при секретарі - Дикун В.Б.

розглянувши в судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, суд, -

в с т а н о в и в:

12.09.2011 року позивач ОСОБА_1 подав до суду позов, який неодноразово уточнював, станом на час розгляду справи, просить поділити майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, а саме: 17/250 частин житловий будинок та гараж, що знаходяться за адресою: м. Одеса, проспект Свободи, 50, та визнати за ним право власності на Ѕ частину майна, а саме 17/500 частин.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, заявлені 03.10.2012 року /а.с.152-153/ та просить позов задовольнити.

Відповідач та її представник заперечували проти позову, вказували, що спірне майно придбане відповідачем на особисті кошти, тому вважають, що в задоволенні позову необхідно відмовити, так як вказаний будинок є особистою власністю відповідача.

Вислухавши представника позивача, відповідача та її представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом ОСОБА_1 та ОСОБА_1 / до шлюбу - Щербань/ ОСОБА_3 уклали шлюб 06.11.1987 року, що вбачається з запису акту про шлюб №1408 /т.1 а.с.31/, та згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу, яке ОСОБА_1 отримав 09.09.2008 року, шлюб сторін розірвано 09.09.2008 року, актовий запис №650 /т.1 а.с.5/.

З наданого суду договору купівлі-продажу від 24.10.1990 року 17/250 частин будинку № 50 по проспекту Свободи в м. Одесі вбачається, що вказана частина будинку придбана на ім’я ОСОБА_2, та вказаний договір зареєстровано в КП «ОМБТ та РОН» 26.10.1990 року /т.1 а.с.18-19/.

Відповідно до довідки КП «ЖКС «Чорноморський» № 1340 від 12.12.2011 року за спірною адресою: м. Одеса, проспект Свободи, 50, зареєстрована ОСОБА_2 з 03.04.1991 року /т.1 а.с.28/.

Згідно з розпорядженням №104 від 07.02.2003 року Київською районною адміністрацією виконавчого комітету Одеської міської ради прийнято в експлуатацію будівлі по пр. Свободи, 50 /т.1 а.с.33/. Згідно з Актом прийняття в експлуатацію споруджених (реконструйованих) будівель від 09.03.2000 року добудови літ. «б4» площею 22,9 кв.м. - кухня та санвузол прийняті до експлуатації на строк до реконструкції району /т.1 а.с. 34/.

Як вбачається з договору купівлі-продажу 17/250 частин будинку придбано 24.10.1990 року, на час дії КпШС України, тому правовідносини сторін регулювались ст. 22 КпШС України.

Згідно з ч. 1 ст. 22 КпШС України від 20.06.1969 року майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 КпШС України від 20.06.1969 року подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

На запису акту про укладення шлюбу /т.1 а.с.31/ міститься штамп, з якого вбачається, що шлюб сторін розірвано 09.09.2008 року згідно з спільною заявою подружжя, актовий запис №650. Тобто, шлюб розірвано під час дії СК України, тому на правовідносини між сторонами також розповсюджуються положення статей СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 СК України об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Допитані судом свідки ОСОБА_4,ОСОБА_5, пояснили, що спірна частина будинку була придбана під час шлюбу сторін, вони жили нормально, про те, що будинок був придбаний на кошти ОСОБА_2 свідки не знали.

Свідок ОСОБА_6 підтвердив доводи відповідача стосовно того, що він надавав їй допомогу в оформленні договору купівлі-продажу, а саме підвозив її до нотаріальної контори, бачив, що ОСОБА_2 сплачувала кошти за придбання квартири. Свідок також пояснив, що не пам’ятає, чи була ОСОБА_2 на той час заміжня, та зазначив, що позивача при укладенні угоди не було. Однак показання свідка ОСОБА_7 не спростовують того факту, що спірна частина будинку придбана в період шлюбу, а також не доводять того, що кошти, які витратила при укладанні даної угоди відповідач були її особистими.

Доводи відповідача стосовно того, що вказаний будинок придбано нею на її власні кошти, в тому числі і кошти, отримані нею від продажу спадщини в Молдові після смерті бабусі, які були витрачені нею на придбання будинку суд вважає недоведеними, так як згідно наданої виписки з рахунку, що відкритий відповідачем в Ощадбанку 24.02.1988 року, слідує, що кошти приймались та видавались відповідачу як до часу придбання будинку, так і на момент придбання будинку. Суд розцінює вказані обставини як такі, що підтверджують існування сімейного бюджету сторін. При цьому позивачем суду також надано копію книжки, оформленої на ім’я позивача в АК «Промислово - інвестиційного банку», на якій зберігались кошти, а також на підтвердження доводів, що позивач працював за час перебування в шлюбі з відповідачем суду надано копію трудової книжки на ім’я позивача /а.с.127-134/.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, так як доведені та обґрунтовані.

Керуючись ст. ст.10, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст. 372 ЦК України, ст. ст. 22, 28-29 КпШС України, ст. ст. 60, 61, 70 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 17/500 частин домоволодіння та надвірних споруд, які розташовані за адресою м. Одеса, проспект Свободи, 50.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення або протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення.

Суддя підпис ОСОБА_8