Рішення

від 31.01.2013 по справі 5010/1436/2012-8/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 р. Справа № 5010/1436/2012-8/45

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,

при секретарі судового засідання Мартиненко І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна

акціонерна компанія "Нафтогаз України"

вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до відповідача: Комунального підприємства "Теплокомуненерго"

Надвірнянської районної ради

вул. Комунальна, 5, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 24 920 грн. 25 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Єгоров В. С. - головний юрисконсульт відділу виконавчих проваджень та проваджень у справах про банкрутство Юридичного департаменту, (довіреність № 14-30 від 30.01.13);

від відповідача: Ягиш В. М. - директор комунального підприємства "Теплокомуненерго", (посвідчення № 99 видане Надвірнянською районною радою на 2006-2014 роки).

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 24 920 грн. 25 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.11.12 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.12.12.

В судовому засіданні 06.12.12 судом оголошено перерву до 20.12.12, про що сторони повідомлялися під розписку.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.12.12 розгляд справи відкладено на 17.01.13.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.13 продовжено строк вирішення спору до 31.01.13 та відкладено розгляд справи на 31.01.13.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилався на невиконання відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу. Внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем нараховано втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення, пеню, 3% річних та 7% штрафу.

В судовому засіданні відповідач підтримав подане клопотання про зменшення штрафних санкцій на суму: 3% річних - з 1 663 грн. 46 коп. на 166 грн. 35 коп., втрати від інфляційних процесів - з 1 384 грн. 09 коп. на 138 грн. 41 коп. та штрафу - з 13 269 грн. 91 коп. на 1 326 грн. 99 коп. (вх. № 1576/13 від 30.01.13) мотивуючи тим, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі. Комунальне підприємство "Теплокомуненерго", засновником якого є Надвірнянська районна рада надає послуги з теплопостачання виключно бюджетним установам району, де станом на 31.12.12 заборгованість Надвірнянської районної лікарні перед відповідачем становить 1 224 636 грн. 40 коп. та заявив про сплату пені в сумі 8 602 грн. 79 коп., про що подав доказ (платіжне доручення № 2 від 16.01.13), (а.с. 59-88).

Представник позивача щодо зменшення штрафних санкцій заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), суд встановив, 30.09.11 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (надалі - Продавець) та Комунальним підприємством "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради (надалі - Покупець) укладено Договір № 14/2459/11 на купівлю-продаж природного газу та Додаткові угоди № 1 від 30.09.11 та № 2 від 11.10.11 до договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.11 № 14/2459/11 (надалі - Договір, Додаткові угоди), (а.с. 8-15).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець (позивач) зобов'язується передати у власність Покупцю (відповідачу) у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець (відповідач) зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

На виконання п. 2.1. Договору позивач передав протягом 2011 року, а відповідач прийняв природний газ обсягом 107,752 тис.куб.м. на загальну суму 414 634 грн. 56 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № 6 ів БО та № 7 ів БО від 31.10.11, підписаними та скріпленими печатками сторін (а.с. 16-17).

Оплата за газ здійснюється Покупцем (відповідачем) виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу (п. 6.1.Договору).

Станом на день подання позову заборгованість за договором за використаний природний газ відсутня.

З метою досудового врегулювання спору позивачем надіслано відповідачу вимогу № 26/2-100-12 від 18.10.12 про сплату штрафних санкцій на суму 21 872 грн. 70 коп., докази направлення містяться в матеріалах справи (а.с. 19-20).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Статтею 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порушення умов Договору відповідачем здійснено оплату за спожитий природний газ несвоєчасно.

Стосовно вимоги про стягнення втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення, 3% річних та 7% штрафу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано

Умовами Договору передбачено, зокрема п. 7.2., що у разі невиконання Покупцем (відповідачем) умов пункту 6.1 цього Договору Продавець (позивач) має право не здійснювати поставку газу Покупцю (відповідачу) або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем (відповідачем) пункту 6.1.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю (позивачу) крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій суд задовольняє його частково виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 статті 83 ГПК України, приймаючи рішення у справі, суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у справі.

Матеріали справи свідчать, що газ, який поставлено за договором № 14/2459/11 від 30.09.11, використовувався відповідачем для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами району.

Станом на 31.12.12 заборгованість Надвірнянської районної лікарні перед відповідачем становить 1 224 636 грн. 40 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 09.01.13 та гарантійним листом № 856 від 04.09.12 (а.с. 64-65). Відповідач також зазначив, що у нього немає правових підстав для нарахування пені та штрафних санкцій за несвоєчасну проплату за теплову енергію бюджетних установ, а також відключення їх від теплоносіїв в опалювальний період.

Крім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, так і права на надання відстрочки, закон відносить на розсуд суду.

У пункті 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Сторонами не заперечується, що основне зобов'язання виконано відповідачем з прострочкою, але в повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи статус відповідача, у відповідності до статті 233 ГК України та на підставі пункту 3 статті 83 ГПК України, суд в порядку виключення вважає за можливе зменшити розмір стягнення штрафу у розмірі 7% від суми простроченого платежу на 50%, в зв'язку з чим до стягнення підлягатиме відповідно 6 634 грн. 96 коп. штрафу.

Враховуючи, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено 8 602 грн. 79 коп. - пені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2 від 16.01.13, провадження в цій частині слід припинити за відсутністю предмету спору відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, з віднесенням на відповідача в цій частині судових витрат.

Таким чином, до стягнення підлягають 1 384 грн. 09 коп. - втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення, 1 663 грн. 46 коп. - 3 % річних та 6 634 грн. 96 коп. - 7% штрафу, правильність нарахування яких перевірена судом.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір, сплачений позивачем, покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 11, 202. 509, 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193, 230, 232, 233 Господарського кодексу України, ст. 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 24 920 грн. 25 коп. задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Комунального підприємства "Теплокомуненерго" Надвірнянської районної ради ( вул. Комунальна, 5, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400; код ЄДРПОУ 35815889) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 20077720) 1 384 грн. 09 коп. (одна тисяча триста вісімдесят чотири гривні 09 коп.) - втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення, 1 663 грн. 46 коп. (одна тисяча шістсот шістдесят три гривні 46 коп.) - 3 % річних, 6 634 грн. 96 коп. (шість тисяч шістсот тридцять чотири гривні 96 коп.) - 7% штрафу та 1 609 грн. 50 коп. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) - судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 8 602 грн. 79 коп. (вісім тисяч шістсот дві гривні 79 коп.) - пені провадження припинити.

В частині стягнення 6 634 грн. 95 коп. (шість тисяч шістсот тридцять чотири гривні 95 коп.) - 7% штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.02.13

Суддя М. А. Шіляк

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"