Постанова

від 04.02.2013 по справі 5011-10/4520-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р.

Справа№ 5011-10/4520-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»

на рішення господарського суду міста Києва

від 13.11.2012 року

у справі № 5011-10/4520-2012 (головуючий суддя - Котков О.В., судді - Мандриченко О.В., Івченко А.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колорит-Пак», м.Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест», м.Київ,

про стягнення 638836,96 грн., -

за участю представників:

від позивача: Шайдеров П.О. - директор;

від відповідача: Лобатюк Я.М. - предст. (дов. б/н від 20.09.2012р.);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колорит-Пак» (надалі - ТОВ «Колорит-Пак») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (надалі - ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест») 638836,96 грн., у т.ч. 606305,78грн. заборгованості, 27278,16грн. пені та 5253,02грн. 3% річних, мотивуючи вимоги наявністю заборгованості, зумовленої неналежним виконанням зобов'язань за договором № 487/05/11 від 27.05.2011 р.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 216465,00грн. заборгованості, 58533,11грн. пені, 11930,60грн. 3% річних (а.с.133).

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року по справі №5011-10/4520-2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 216465,00грн. основного боргу, 58533,11грн. пені, 11930,60грн. 3% річних та судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права, а також неповне з'ясування судом обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначено розгляд справи на 14.01.2013 року.

В судовому засіданні 14.01.2013 року розгляд справи у відповідності до ст.77 ГПК України був відкладений до 28.01.2013 року.

В судовому засіданні 28.01.2013 року у відповідності до ст.77 ГПК України була оголошена перерва до 04.02.2013 року.

Позивач скористався своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 04.02.2013р. представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив повністю, вважав, що підстави для його скасування відсутні, рішення суду находить законним та обґрунтованим у зв'язку з чим просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

04.02.2013 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 27.05.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Колорит-Пак» (за текстом договору - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» (за текстом договору - покупець) був укладений договір № 487/05/11 (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати партіями у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти від продавця та оплатити виготовлену глибоким способом друку гнучку рулонну етикетку для кондитерських виробів згідно письмово затверджених покупцем оригінал-макету та кольорпроби (а.с.14-16).

Згідно до п.3.3 договору продукція вважається переданою покупцеві з моменту її фактичного вручення йому разом з необхідними супроводжувальними документами, та підписання покупцем відповідної накладної про прийняття цієї продукції. З цього моменту покупець набуває право власності на продукцію.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що кількість та асортимент кожної партії продукції визначається згідно заявок покупця, які покупець передає продавцеві через засоби факсимільного зв'язку, яка регламентує початок друку, та пізніше зазначається у специфікації, яка підписується обома сторонами та скріплюється їх печатками на кожну партію, що поставляється, і після підписання та скріплення печатками є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.3 договору покупець зобов'язався передати продавцеві розроблені та затверджені ним дизайни продукції.

Пункт 4.1 договору визначає, що ціна на продукцію встановлюється за домовленістю сторін і визначається специфікацією, яка підписується обома сторонами та скріплюється їх печатками на кожну, що поставляється, і після підписання та скріплення печатками є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.3 договору розрахунки за продукцію покупець здійснює з продавцем у гривнях, безготівково, у термін 30-ти календарних днів після дня прийняття її на складі покупця разом з необхідними документами, що підтверджують відповідність продукції по якості.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та є чинним до 31.12.2012 року (п.11.1 договору).

До договору укладено, зокрема, додаток Специфікації №1, 7, 7/1, 8, 9 (а.с.33-36, 57).

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки та одночасно договору купівлі-продажу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, укладення ТОВ «Колорит-Пак» та ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» договору № 487/05/11 від 27.05.2011 р. було спрямоване на отримання останнім товару та обов'язку здійснювати плату за отриманий товар.

Згідно зі статтями 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання договору відповідачу був поставлений товар (етикетки для кондитерських виробів) на загальну суму 953 430,67 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000008 від 25.11.2011р. на суму 267382,33 грн., №РН-0000009 від 26.11.2011р. на суму 66586,00 грн., №РН-0000010 від 06.12.2011р. на суму 13156,56 грн., №РН-0000011 від 16.12.2011р. на суму 28356,00грн., №РН-0000012 від 20.12.2011р. на суму 517949,18грн., №РН-0000001 від 07.03.2012р. на суму 30822,00грн. та актами приймання-передачі б/н від 01.12.2011р. на суму 8535,60грн., №ОУ-0000001 від 07.03.2012р. на суму 18853,00грн., №ОУ-0000002 від 07.03.2012р. на суму 1790,00грн. (а.с.17-21, 32, 54-56).

Позивачем були виставлені рахунки-фактури №СФ-0000022 від 16.11.2011р., №СФ-0000023 від 25.11.2011р., №СФ-0000024 від 26.11.2011р., №СФ-0000025 від 06.12.2011р., №СФ-0000026 від 16.12.2011р., №СФ-0000027 від 20.12.2011р., №СФ-0000001 від 07.03.2012р. на оплату товару (а.с.127-132).

Позивачем на адресу відповідача була надіслані претензії №2 від 02.02.2012 року, №3 від 15.02.2012р. про погашення заборгованості за отриманий товар (а.с.22-25), на які відповіді не послідувало.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково на суму 736 965,67грн., що підтверджується банківськими довідками про надходження коштів на рахунок позивача (а.с.37-39, 58-59, 135).

Факт поставки товару та наявність заборгованості відповідача перед позивачем на суму 216465,00грн. також підтверджується актами звірки взаєморозрахунків станом на 15.02.2012 року, 14.03.2012 року, 14.05.2012 року, 28.08.2012 року, 08.10.2012 року (а.с.26, 27, 53, 105, 136). Дані акти підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Судова колегія вважає необґрунтованими посилання скаржника на те, що видаткові накладні №РН-0000008 від 25.11.2011р., №РН-0000009 від 26.11.2011р., №РН-0000010 від 06.12.2011р., №РН-0000011 від 16.12.2011р., №РН-0000012 від 20.12.2011р. виставлені не на виконання договору №487/05/11 від 27.05.2011 р., оскільки не містять посилання на нього, що, на думку скаржника, є достатньою підставою для відмови в задоволенні вимог в частині стягнення заборгованості, яка виникла на підставі таких накладних.

Колегією суддів встановлено, що факт виникнення заборгованості на підставі зазначених видаткових накладних саме на виконання договору підтверджується актами звірки розрахунків та претензіями, отримання яких відповідачем не заперечується.

Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням зазначеного, отримання товару відповідачем на виконання договору без зауважень в розумінні статей 33, 34 ГПК України є належним доказом виконання позивачем обов'язку поставки товару, а отже породжує обов'язок відповідача оплатити його вартість.

Ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» не надано доказів на підтвердження оплати зазначеного товару в повному обсязі.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно встановлено, що на дату прийняття рішення місцевого суду у відповідача існує заборгованість перед позивачем за договором № 487/05/11 від 27.05.2011 року в сумі 216465,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача також 58533,11грн. пені та 11930,60грн. 3% річних.

Пункт 10.4 договору передбачає, що за безпідставне порушення терміну проведення розрахунків за отриману продукцію, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, за кожен день прострочення.

Враховуючи вимоги статей 530, 611, 612, 614 ЦК України, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що несплата заборгованості по договору є порушенням зобов'язання, а тому наявні підстави для застосування встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності у вигляді стягнення з ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» на користь ТОВ «Колорит-Пак» 58533,11грн. пені та 11930,60грн. 3% річних.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявлених вимог ТОВ «Колорит-Пак» до ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест» про стягнення 216465,00грн. основного боргу за поставлений товар, 58533,11грн. пені та 11930,60грн. 3% річних.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест» на рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року у справі №5011-10/4520-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року у справі №5011-10/4520-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи №5011-10/4520-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Жук Г.А.

Остапенко О.М.