Рішення

від 29.11.2012 по справі 9/091-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2012 р. Справа № 9/091-12

За позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області

До 1. Ірпінської міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Газ-Дніпро»

Про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від прокуратури Дутчин І.М. (посв. № 007107 від 02.10.2012 р.)

Від позивача Шлягіна І.М. (дов. № 10-21/1770 від 03.09.2012 р.)

Від відповідача 1 не з'явився

Від відповідача 2 не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області до Ірпінської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Газ-Дніпро» про заборону проводити будівельні роботи, визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою суду від 18.09.2012 року порушено провадження у справі № 9/091-12 та призначено розгляд справи на 04.10.2012 р.; зобов'язано прокурора подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; надати довідку ЄДРПОУ по відповідачам; вказати ідентифікаційні коди позивача та відповідачів; письмово обґрунтувати яким чином порушено право позивача спірними рішеннями Ірпінської міської ради № 1834-48-У від 02.06.2008 р. та № 5227-94-У від 10.09.2010 р. та договором оренди № 321090004000002 від 07.02.2011 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; зобов'язано відповідачів подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

В позовній заяві прокурор також просить суд з метою забезпечення позову заборонити будь-яким фізичним чи юридичним особам, в тому числі ТОВ «Торговий Дім «Газ-Дніпро», проводити будівельні роботи на земельній ділянці площею 2 га з кадастровим номером 321090000001:1740046, що розташована в м. Ірпінь в районі житлового масиву «Стоянка», оскільки, на думку прокурора, існує загроза забудови земельної ділянки, що може значно ускладнити процес відновлення законності.

Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. N 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до п. 3 Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»від 23.08.1994 р. № 02-5/611 та відповідно до листа № 01-8/516 від 22.09.2000 р. «Про практику вирішення окремих категорій спорів»умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Крім того, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. (п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»).

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що прокурором не було надано жодних доказів в обґрунтування необхідності застосування заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову з огляду на його необґрунтованість.

03.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання представника відповідача 1 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю представника відповідача 1 у розгляді іншої справи в Ірпінському міському суді та неможливістю бути присутнім в судовому засіданні.

У судове засідання 04.10.2012 року представник відповідача не з'явився; представник відповідача 2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представники прокуратури та позивача з'явилися та надали суду частину документів та пояснень по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 04.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 31.10.2012 р.; зобов'язано прокурора подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; надати довідку ЄДРПОУ по відповідачам; вказати ідентифікаційні коди позивача та відповідачів; письмово обґрунтувати яким чином порушено право позивача спірними рішеннями Ірпінської міської ради № 1834-48-У від 02.06ю2008 р. та № 5227-94-У від 10.09.2010 р. та договором оренди № 321090004000002 від 07.02.2011 р.; зобов'язано позивача подати пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; зобов'язано відповідачів подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

16.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, яким представник відповідача 1 позов не визнає, вважає його безпідставним та необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню судом.

Крім того, у відзиві представник відповідача 1 просить суд розгляд справи провести у відсутність представника Ірпінської міської ради.

У судове засідання 31.10.2012 р. представники відповідача 1 не з'явився; представник відповідача 2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представники прокуратури та позивача з'явилися. Представником прокуратури подано письмове пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 31.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 20.11.2012 р.; зобов'язано прокурора та позивача подати оригінали документів; зобов'язано відповідача 2 подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 20.11.2012 р. представники відповідача 1 не з'явився; представник відповідача 2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представники прокуратури та позивача з'явилися, подали клопотання про продовження строку вирішення спору.

У судовому засіданні представником прокуратури подано заяву про уточнення підстав позову та додаткове обґрунтування позовних вимог, відповідно до якої прокурор зазначив, що проведеною прокуратурою додатковою перевіркою встановлено, що у договорі оренди земельної ділянки, як підставу для укладення договору помилково зазначено рішення Ірпінської міської ради № 5228-94-У від 10.09.2010 р., яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Павбуд»для котеджного будівництва в м. Ірпені (в районі житлового масиву «Стоянка»), площею 3,6 га, що підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими поясненнями головного спеціалісту апарату Ірпінської міської ради Роставицької Л.М.

Ухвалою суду від 20.11.2012 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів; розгляд справи відкладено на 29.11.2012 р.; зобов'язано прокурора та позивача подати оригінали документів; зобов'язано відповідача 2 подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 29.11.2012 р. представники відповідача 1 не з'явився; представник відповідача 2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представники прокуратури та позивача з'явилися та надали суду пояснення по суті позовних вимог.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адреси відповідачів, зазначених у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ, та те, що вони були отримані їх уповноваженими представниками, то суд дійшов висновку, що відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача 2 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача 2 також не надходило.

Згідно з ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Враховуючи те, що відповідач 2 про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ірпінської міської ради Київської області № 1126-33- V від 07.12.2007 р. «Про надання дозволу ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки в м. Ірпені (в районі житлового масиву «Стоянка») для котеджного будівництва»надано дозвіл ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га в м. Ірпені (в районі житлового масиву «Стоянка»).

Рішенням Ірпінської міської ради Київської області № 1834-48-V від 02.06.2008 р. «Про надання дозволу ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка») погоджено місце розташування земельної ділянки площею 2,0 га для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка») та надано дозвіл ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 3 роки.

Рішенням Ірпінської міської ради Київської області № 5227-94-V від 10.09.2010 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»для котеджного будівництва в м. Ірпені (в районі житлового масиву «Стоянка»)»затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»на умовах оренди земельну ділянку площею 2,0 га для котеджного будівництва терміном на 3 роки.

Зі змісту позовної заяви вбачається те, що представник прокуратури звернувся до господарського суду Київської області з вимогою визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати рішення Ірпінської міської ради № 1834-48-V від 02.06.2008 р. «Про надання дозволу ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка»)»; визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати рішення Ірпінської міської ради № 5227-94-V від 10.09.2010 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»для котеджного будівництва в м. Ірпені (в районі житлового масиву «Стоянка»)»; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0 га, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 795 991,70 грн., для котеджного будівництва в м. Ірпінь в районі житлового масиву «Стоянка», укладений 07.02.2011 р. між Ірпінською міською радою та ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро», зареєстрований за № 321090004000002; зобов'язати ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»повернути територіальній громаді м. Ірпінь в особі Ірпінської міської ради земельну ділянку площею 2,0 га, з кадастровим номером 321090000001:1740046, розташовану в м. Ірпінь в районі житлового масиву «Стоянка», вартістю за нормативною грошовою оцінкою 795 991,70 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, прокурор посилається на те, що Ірпінською міською радою при прийнятті вищезазначених рішень та передачі ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»в оренду земельної ділянки площею 2,0 га, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 795 991,70 грн., для котеджного будівництва в м. Ірпінь в районі житлового масиву «Стоянка», було порушено вимоги земельного законодавства, що регулюють порядок передачі в оренду земельних ділянок, що знаходяться в державній або комунальній власності.

Прокурор, зокрема, зазначив, що Ірпінською міською радою, всупереч положенням ст. 124 ЗК України, було передано ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»земельну ділянку в районі житлового масиву «Стоянка», площею 2,0 га, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 795 991,70 грн., для котеджного будівництва в м. Ірпінь, без проведення аукціону.

У відзиві на позовну заяву представник Ірпінської міської ради Київської області зазначає, що зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року за №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», до ст. 124 Земельного кодексу України, якою встановлюється порядок передачі земельних ділянок в оренду шляхом проведення аукціону, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. за №10-рп/2008.

Таким чином, за ствердженням відповідача, Ірпінською міською радою при прийнятті рішення про передачу ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»в оренду земельної ділянки, площею 2,0 га, для котеджного будівництва в м. Ірпені районі житлового масиву «Стоянка»не було порушено норм чинної на момент передачі редакції Земельного кодексу України.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Ірпінської міської ради Київської області №1834-48-V від 02.06.2008 р. «Про надання дозволу ТОВ «Торговий Дім «Газ-Дніпро» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка»)»суд зазначає, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки, судом встановлено, що рішення Ірпінської міської ради Київської області №1834-48-V від 02.06.2008 р. прийнято без порушень вимог чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення №1834-48-V від 02.06.2008 р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Господарським судом встановлено, що зміни до ст. 124 Земельного кодексу України в частині набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, виключно на аукціонах, було внесено Законом України № 309-VI від 03.06.2008 р. та Законом України № 509-VI від 16.09.2008 р., тобто після прийняття Ірпінською міською радою рішення №1834-48-V від 02.06.2008 р.

Згідно із Законом України від 16.09.2008 р. за № 509-VI пункт 1 Перехідних положень Земельного кодексу України доповнено абзацом третім, відповідно до якого, у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Таким чином, судом встановлено, що рішення Ірпінської міської ради Київської області №1834-48-V від 02.06.2008 р. «Про надання дозволу ТОВ «Торговий Дім «Газ-Дніпро»на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка»)»прийняте після 1 січня 2008 року, а тому, на процедуру передачі в 2010 році земельної ділянки в оренду ТОВ «Торговий Дім «Газ-Дніпро»не розповсюджувалась дія абзацу 3 пункту 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України.

Проте, суд дійшов висновку, що рішення Ірпінської міської ради Київської області № 5227-94-V від 10.09.2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Торговий Дім «Газ-Дніпро»для котеджного будівництва в м. Ірпені (в районі житлового масиву «Стоянка»)»не відповідає вимогам чинного законодавства України на момент його прийняття, зокрема положень Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноваженні ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 123 ЗК України відповідно до якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення № 5227-94-V від 10.09.2010 р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій); використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); створення озеленених територій загального користування; будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала; поновлення договорів оренди землі; надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом. Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу.

В силу ст. 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що земельна ділянка площею 2,0 га відноситься до ділянок, які підлягають продажу на конкурентних засадах, а тому, не могла передаватись в оренду інакше як тільки через проведенням земельного аукціону.

Таким чином, позовна вимога в частині визнання незаконним з моменту прийняття та скасування рішення Ірпінської міської ради Київської області № 5227-94-V від 10.09.2010 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Торговий Дім «Газ-Дніпро»для котеджного будівництва в м. Ірпені (в районі житлового масиву «Стоянка»)»підлягає задоволенню.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За ствердженням представника прокуратури, на виконання рішення Ірпінської міської ради Київської області № 5227-94-V від 10.09.2010 р. між Ірпінською міською радою (далі -відповідач 1, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Газ-Дніпро»(далі -відповідач 2, орендар) укладено договір оренди землі від 07.02.2011 р. (далі -договір).

Проте, судом досліджено умови договору оренди землі від 07.02.2011 р. та встановлено, що відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення дев'яносто четвертої сесії п'ятого скликання Ірпінської міської ради від «10»вересня 2010 р. № 5228-94-V для котеджного будівництва, яка знаходиться в м. Ірпені (в районі житлового масиву «Стоянка»).

Тобто, договір оренди землі від 07.02.2011 р. у відповідності до якого ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»отримало у користування спірну земельну ділянку був укладений на підставі рішення Ірпінської міської ради № 5228-94-V від 10.09.2010 р., а не рішення Ірпінської міської ради Київської області № 5227-94-V від 10.09.2010 р., яке є предметом даного спору.

Крім того, рішення Ірпінської міської ради № 5228-94-V від 10.09.2010 р. було предметом розгляду по справі № 23/082-12 у господарському суді Київської області та скасовано відповідно до рішення № 23/082-12 від 14.11.2012 р. (суддя Заєць Д.Г.).

Так, зі змісту наявного в матеріалах справи рішення Ірпінської міської ради Київської області від 10 вересня 2010 року за №5228-94-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Павбуд» для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка»)»затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано ТОВ «Павбуд» на умовах оренди земельну ділянку площею 3,6 га терміном на 3 роки.

Зі змісту заяви про уточнення підстав позову та додаткових обґрунтувань позовних вимог вбачається, що прокуратурою міста Ірпеня проведено додаткову перевірку в ході якої було встановлено, що у договорі оренди землі від 07.02.2011 р. у відповідності до якого ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»отримало у користування спірну земельну ділянку, було допущено помилку в написанні номера рішення, а саме замість № 5227-94-V було написано № 5228-94-V.

На підтвердження вищезазначеної обставини прокуратурою було відібрано письмові пояснення у головного спеціаліста апарату Ірпінської міської ради -Роставицької Людмили Михайлівни, яка пояснила, що при виготовленні копії рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Газ-Дніпро»для котеджного будівництва в м. Ірпені (в районі житлового масиву «Стоянка»)», наявного в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Торговий дім «Газ-Дніпро»нею було допущено помилку в написанні номера рішення, а саме замість № 5227-94- V було написано № 5228-94- V, що в подальшому призвело до помилки в номері рішення, зазначеному в договорі оренди земельної ділянки від 07.02.2011 р., а саме в п. 1 договору, як підставу укладення договору зазначено замість рішення № 5226-94-V, рішення Ірпінської міської ради № 5228-94-V.

Також, як пояснила Роставицька Л.М., оригінал рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Торговий Дім «Газ-Дніпро»для котеджного будівництва в м. Ірпені (в районі житлового масиву «Стоянка»)»має реєстраційний номер № 5227-94-V від 10.09.2010 р.

Крім того, господарським судом встановлено, що зміст договору оренди землі від 07.02.2011 р. також свідчить про те, що підставою укладення даного договору є рішення Ірпінської міської ради № 522 7 -94-V, а не № 522 8 -94-V, оскільки усі істотні умови договору, зокрема, об'єкт оренди (площа земельної ділянки, її кадастровий номер та розташування, зазначені у плані землекористування, який є невід'ємною частиною договору оренди землі від 07.02.2011 р., нормативна грошова оцінка, та цільове призначення), строк дії договору, сторони за договором та їх реквізити, відповідають змісту рішення Ірпінської міської ради № 5227-94-V.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарським судом встановлено, що інформація, зазначена в змісті спірного договору, щодо рішення на підставі якого його було укладено, не відповідає дійсності та є помилковою, а саме в п.1 договору оренди землі від 07.02.2011 р., укладеного між Ірпінською міською радою та ТОВ «Торговий Дім «Газ-Дніпро», помилково зазначено як підставу надання в оренду земельної ділянки рішення Ірпінської міської ради № 522 8 -94- V, замість рішення № 522 7 -94-V.

Таким чином, оскільки рішення Ірпінської міської ради Київської області від 10 вересня 2010 року за № 5227-94-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Торговий Дім «Газ-Дніпро»для котеджного будівництва в м. Ірпені (в районі житлового масиву «Стоянка»)»на підставі якого відповідач 1 передав в оренду відповідачу 2 земельну ділянку площею 2,0 визнано недійсним та скасовано судом, правочин, який був укладений на підставі цього рішення, є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства і в силу статей 203 та 215 Цивільного кодексу України є недійсними.

Таким чином, позовна вимога в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 7 лютого 2011 року підлягає задоволенню.

В силу положень ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частинами 2 та 4 ст. 373 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки, рішення Ірпінської міської ради Київської області від 10 вересня 2010 року за № 5227-94-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Торговий Дім «Газ-Дніпро»для котеджного будівництва в м. Ірпені (в районі житлового масиву «Стоянка»)»на підставі якого відповідач 1 передав в оренду відповідачу 2 земельну ділянку площею 2,0 визнано недійсним та скасовано судом, а договір оренди землі від 07.02.2011 р., який був укладений на підставі цього рішення, у судовому порядку був визнаний недійсним, то господарський суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про зобов'язання ТОВ «Торговий Дім «Газ-Дніпро»повернути територіальній громаді м. Ірпінь в особі Ірпінської міської ради земельну ділянку площею 2,0 га є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що даний спір виник внаслідок неправильних дій Ірпінської міської ради Київської області.

Таким чином, судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на Ірпінську міську раду Київської області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 21, 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати рішення Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а, ідентифікаційний код 33800777) № 5227-94-V від 10.09.2010 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Торговий Дім «Газ-Дніпро» для котеджного будівництва в м. Ірпінь (в районі житлового масиву «Стоянка»)».

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,0 га, вартістю за нормативно грошовою оцінкою 795 991,70 грн., для котеджного будівництва в м. Ірпінь в районі житлового масиву «Стоянка», укладений 07.02.2011 року між Ірпінською міською радою Київської області (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а, ідентифікаційний код 33800777) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Газ-Дніпро»(04080, м. Київ, Подільський район, вул. Фрунзе, буд. 86, ідентифікаційний код 31353807), зареєстрований 07.02.2011 року в відділі Держкомзему у м. Ірпінь за № 321090004000002.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Газ-Дніпро»(04080, м. Київ, Подільський район, вул. Фрунзе, буд. 86, ідентифікаційний код 31353807) повернути територіальній громаді м. Ірпінь в особі Ірпінської міської ради (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а, код 33800777) земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 321090000001:1740046, розташовану в м. Ірпінь в районі житлового масиву «Стоянка», вартістю за нормативно грошовою оцінкою 795 991,70 грн.

4. Стягнути з Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а, код 33800777) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л. В. Сокуренко

Рішення суду підписане 18.12.2012 р.