Ухвала

від 05.02.2013 по справі 5011-53/9062-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"05" лютого 2013 р. Справа № 5011-53/9062-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиТОВ "Виробниче підприємство "Екотеплопром" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. у справігосподарського суду м. Києва за позовомТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Ізобуд" доТОВ "Виробниче підприємство "Екотеплопром" пророзірвання договору та стягнення 27495,00 грн., ВстановиВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До касаційної скарги додано платіжне доручення від 08.01.2013р. № 1, в якому відсутні будь-які відмітки банку про прийняття останнього до виконання.

Разом з тим, відповідно до п.2.14. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.04 № 22, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги, визначені ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, п. 4 вказаної норми передбачено, що касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зміст касаційної скарги зводиться до аналізу фактичних обставин справи, посилання на норми матеріального права та намагання скаржника витлумачити останні.

При цьому в касаційній скарзі не вказано суті допущеного порушення або неправильного застосування норм матеріального права судовими інстанціями, натомість акцентується увага на встановлених судом фактах, та неповно досліджених доказах та обставинах справи.

Згідно вимог ч. ІІ ст. 111 7 касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Після усунення обставин, що зумовили повернення касаційної скарги, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 86, п.п. 4, 6 ст. 111 3 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Виробниче підприємство "Екотеплопром" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. у справі № 5011-53/9062-2012 повернути скаржнику.

Головуючий : Божок В.С.

Судді: Костенко Т. Ф.

Сибіга О.М.