Ухвала

від 04.02.2013 по справі 5023/3941/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"31" січня 2013 року Справа № 5023/3941/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Камишева Л.М., суддя. Лакіза В.В.

при секретарі Козікові І.В.

за участю:

кредитора - не з'явився,

боржника - не з'явився,

ліквідатора - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області (вх. № 09 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20 листопада 2012 року у справі № 5023/3941/12

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТК", м. Харків

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 листопада 2012 року у справі № 5023/3941/12 (суддя Дзюба О.А.) затверджено наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс; затверджено реєстр з непогашеною кредиторською заборгованістю перед Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 в сумі 127765,00 грн.; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "МТК", м. Харків, код 31713599, зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.12.2001р., № 10004019268, місцезнаходження: 61001, м. Харків, площа Повстання, буд. 7/8, корпус Ф-15; провадження у справі № 5023/3941/12 припинено; зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Луганської області не погодилась з ухвалою господарського суду першої інстанції та подала до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області у справі № 5023/3941/12 від 20 листопада 2012 року, зупинити провадження у справі до остаточного вирішення судових справ № 2а-4226/12/2070 та № 11546/12/2070, предметом яких є оскарження податкових повідомлень-рішень.

Свої вимоги обґрунтовує, зокрема, тим, що в порушення вимог пункту 37 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", господарським судом першої інстанції не було надіслано ухвалу про порушення провадження у даній справі ДПІ у м. Сєвєродонецьку; судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що в період провадження справи про банкрутство ТОВ "МТК" як відсутнього боржника, останній приймав участь у судовому спорі з ДПІ і був присутній на судових засіданнях; вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та ліквідував ТОВ "МТК" в період проведення цією особою процедури судового узгодження податкових зобов'язань.

Арбітражний керуючий Головко І.В. у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти вимог Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку. Зазанчив, що ним виконано ліквідаційну процедуру та всі вимоги, що покладені на ліквідатора Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; під час ліквідаційної процедури ДПІ у м. Сєвєродонецьку з кредиторськими вимогами не зверталася.

Сторони та апелянт належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін та апелянта про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та апелянта за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Кредитор - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "МТК", м. Харків, в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на тій підставі, що боржник має заборгованість перед кредитором в загальній сумі 122400,00 грн. за договором про надання юридичних послуг № 04/01/2011 від 04 січня 2011 року. Рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2012 р. у справі № 5023/2624/12 про стягнення зазначеної суми не виконано. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Товариство з обмеженою відповідальністю «МТК» за своїм місцезнаходженням: м. Харків, пл. Повстання, 7/8, корпус Ф-15 , відсутнє.

Ухвалою господарського Харківської області від 03 вересня 2012 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МТК", м. Харків за заявою ініціюючого кредитора фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків у порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с.2-3 т.1).

Постановою господарського суду Харківської області від 17 вересня 2012 року визнано банкрутом ТОВ «МТК» м. Харкова; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором арбітражного керуючого Головка І.В., якого зобов'язано виконати вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"( а.с.39 - 42 т.1).

05 листопада 2012 р. ліквідатором банкрута до господарського суду подано клопотання, в якому останній просив затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «МТК»; ліквідувати ТОВ «МТК», як юридичну особу; припинити провадження у справі ( а.с. 74-75 т. 1).

20 листопада 2012 р. судом постановлено оскаржувану ухвалу ( а.с.128-130 т. 1).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство (ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, чинним законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Учасниками провадження у справі про банкрутство згідно зі статтею 1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку статті 52 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення та визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

У той же час порушення права заявника апеляційної скарги - податкового органу, у тому числі позбавлення його можливості стати учасником справи про банкрутство, може мати місце лише у разі наявності у цієї особи відповідного суб'єктивного права.

Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Луганської області в апеляційній скарзі не зазначає про наявність будь-якої податкової заборгованості боржника перед ним.

Отже, не маючи до боржника грошових вимог, Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Луганської області не набула процесуального статусу учасника провадження у справі про банкрутство та, відповідно, не має права на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів покладений на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів того, що оскаржувана ухала господарського суду порушує права та обов'язки скаржника до апеляційної скарги не додано.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області не може бути здійснене, тому підлягає припиненню.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постановах від 16.05.2012р. у справі № 5010/2174/2011-Б-23/78 , від 28.11.2012р. у справі № 5023/10603/11.

На підставі викладеного, керуючись пунктом першим частини першої статті 80, статтями 86,106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області на ухвалу господарського суду Харківської області від 20 листопада 2012 року у справі №5023/3941/12.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Лакіза В.В.