cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-18/19112-2012 29.01.13 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву;
до Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторської фірми «»Бізнес Аудит Центр;
про стягнення 11 982,00 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача: Резаненко А. Ю., представник, довіреність №41 від 23.07.2012 р.;
Від відповідача: не з'явилися.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/19112-2012, розгляд справи призначено на 29.01.2013 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 10 925,73 грн. заборгованості, 720,05 грн. пені, 8,45 грн. інфляційних втрат, 327,77 грн. штрафу, а також 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Бізнес Аудит Центр», було належним чином повідомлене про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується відміткою відділу канцелярії Господарського суду міста Києва на звороті ухвали про порушення провадження у справі, яка свідчить про направлення ухвали на адресу відповідача, зазначену у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та поверненим на адресу суду поштовим відправленням, на якому зазначено, що відповідач за вказаною адресою не знаходиться.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги по суті не заперечив, повноважних представників в судове засідання не направив.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
В С Т А Н О В И В:
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю аудиторською фірмою «Бізнес Аудит Центр» (орендар) було укладено договір оренди №6108 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення загальною площею 23,30 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 21, на першому поверсі будівлі, кімната №15, що перебуває на балансі Державного підприємства «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики «Укрлісконсалтинг», вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 28 лютого 2010 року і становить 290 183,00 грн.
Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - травень 2010 року 4 836,08 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2011 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень-грудень місяці 2010 року, січень-грудень місяці 2011 року та січень, лютий місяці 2012 року.
У п. 3.2. договору зазначено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).
Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно з п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Пунктом 3.8. договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
У п. 3.11. договору зазначено, що у разі розірвання за згодою сторін договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3. договору).
Відповідно до п. 5.9. договору, орендар зобов'язується щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01.02.2012 року до 01.01.2015 року включно (п. 10.1. договору).
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).
Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення загальною площею 23,30 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 21, на першому поверсі будівлі, кімната №15, що перебуває на балансі Державного підприємства «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики «Укрлісконсалтинг», вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 28 лютого 2010 року і становить 290 183,00 грн.
Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
На підтвердження виконання свого зобов'язання за договором позивач надав суду акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 21 від 01.02.2012 року, який підтверджує факт передачі орендодавцем орендареві орендованого майна.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до пунктів 1, 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3. договору).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - травень 2010 року 4 836,08 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2011 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень-грудень місяці 2010 року, січень-грудень місяці 2011 року та січень, лютий місяці 2012 року.
У п. 3.2. договору зазначено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).
Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до акту приймання-передачі (повернення) орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 21 від 20.09.2012 року, орендар передав, а орендодавець прийняв з користування нерухоме майно загальною площею 23,30 кв. м. (на першому поверсі будівлі, кімната №15).
30.10.2012 року між сторонами було підписано договір №6108/01 про припинення договору оренди №6108 від 01.02.2012 року, відповідно до умов кого чинність договору оренди №6108 від 01.02.2012 року нерухомого майна, що належить до державної власності, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 21, загальною площею 23,30 кв. м. (на першому поверсі будівлі, кімната №15), що перебуває на балансі Державного підприємства «Український лісогосподарський центр консалтингу та логістики «Укрлісконсалтинг» достроково припинено за взаємною згодою сторін.
Договір оренди №6108 від 01 лютого 2012 року вважається припиненим з 20 вересня 2012 року (п. 2 договору №6108/01).
У п. 3.11. договору зазначено, що у разі розірвання за згодою сторін договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
Відповідач взяті на себе за договором зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду з позовом у розмірі 10 925,73 грн.
Відповідно до п. 5.9. договору, орендар зобов'язується щомісяця до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
Матеріали справи не містять вказаних вище копій платіжних доручень, які б підтверджували перерахування орендної плати за спірний період на рахунки орендодавця та балансоутримувача.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач просить стягнути з відповідача 720,05 грн. пені, 8,45 грн. інфляційних втрат, 327,77 грн. штрафу.
Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Пунктом 3.8. договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.
За період прострочення платежу сукупний індекс інфляції становив менше одиниці, а тому з відповідача не стягуються інфляційні втрати.
Що стосується пені, то позивач у своєму розрахунку зазначає про її нарахування лише до 05.12.2012 року. Здійснивши перерахунок, господарський суд вважає за можливе задовольнити таку вимогу позивача лише частково, у розмірі 572,37 грн.
Також стягненню з відповідача підлягає 327,77 грн. штрафу.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву частково.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. 1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Бізнес Аудит Центр» (інд. 01015, м. Київ, вул. Панфіловців, 32, код ЄДРПОУ 24101941) в дохід Державного бюджету України 10 925 (десять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 73 коп. заборгованості, 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 37 коп. пені, 327 (триста двадцять сім) грн. 77 коп. штрафу. Видати наказ.
3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю аудиторська фірма «Бізнес Аудит Центр» (інд. 01015, м. Київ, вул. Панфіловців, 32, код ЄДРПОУ 24101941) в дохід Державного бюджету України 1 588 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 05.02.2013 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2013 |
Оприлюднено | 06.02.2013 |
Номер документу | 29094619 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні