Ухвала

від 31.01.2013 по справі 2а-8897/12/0170/31

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-8897/12/0170/31

31.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя Дудін С.О. ) від 10.10.12 у справі № 2а-8897/12/0170/31

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана-2008" (вул.Гурзуфська, буд.8-а оф.18,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана-2008" - задоволені частково . Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0003402204 від 23.08.2012 р. в частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Дана-2008" податку на прибуток підприємств в сумі 128 460 грн.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2012 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Згідно з п.2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби під час проведення перевірки при визначенні суми витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, безпідставно не були враховані як витрати суми виплаченої заробітної плати та нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в загальному розмірі 558518,40 грн. Порушення ж позивачем правил ведення податкового обліку, не позбавляють його права на віднесення документально підтверджених витрат до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Апеляційним розглядом встановлено, що з 07.05.2012 р. по 14.05.2012 р. Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана-2008" з питань взаємовідносин з ТОВ "Альянс-Газ" за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., за результатом якої був складений акт №1742/22-8/35874600.

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ "Дана-2008" за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. до ДПІ у м. Сімферополі декларації з податку на прибуток не надавалися, за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р. не задекларований скоригований валовий дохід, за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. не задекларовані доходи, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування. До такого висновку податковий орган дійшов внаслідок того, що в охоплений перевіркою період при виконанні ТОВ "Дана-2008" договірних зобов'язань на підставі договору №1/а від 01.07.2011 р. та додатку до нього №1 з ТОВ "Альянс-Газ" по наданню послуг по обслуговуванню АГЗС на загальну суму 727 280,65 грн., позивачем не надані декларації з податку на прибуток, в порушення вимог п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження доходів, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, у сумі 727281 грн., за 3 та 4 квартали 2011 року. В цей же період позивачем не задекларовані скориговані валові витрати, а за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. не задекларовані витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування. У зв'язку з наведеним, відповідачем був зроблений висновок щодо заниження позивачем податку на прибуток в загальному розмірі 167275 грн.

На складений відповідачем акт позивачем були подані заперечення, які відповідачем до уваги прийняті не були.

На підставі акту перевірки відповідачем було виписано податкове повідомлення-рішення №0001322204 від 23.05.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 167275 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 грн., яке було оскаржено позивачем в адміністративному порядку та рішенням Державної податкової служби в АР Крим №7163/10/10.0223 від 30.07.2012 р. було скасоване в частині застосування штрафних санкцій в сумі 169,00 грн., після чого відповідачем було винесено нове податкове повідомлення-рішення №0003402204 від 23.08.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 167275 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1,00 грн., оскарження якого є предметом розгляду в цій справі.

Об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств визначений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України.

Порядок визначення доходів та їх склад, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та включаються до звітного періоду визначені ст. 135 ПК України. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 135.2 ст. 135 ПК України).

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі укладеного з ТОВ "Альянс-Газ" договору №1/а від 01.07.2011 р. позивачем протягом 3-го та 4-го кварталів 2011 року були отримані доходи, які підлягали врахуванню при визначенні об'єкту оподаткування, в загальній сумі 727281 грн. Реальність господарської операції підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідного договору з додатком, актами приймання-передачі наданих послуг, банківськими виписками що по суті сторонами не заперечується.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України визначені витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають, у тому числі, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

В свою чергу, пункт 138.8 статті 138 ПК України визначає, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до підпункту 138.8.2 пункту 138.8 статті 138 ПК України до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Згідно з п.п. в) п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються інші операційні витрати, що включають, зокрема, інші витрати операційної діяльності, пов'язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно, суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов'язковому порядку, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 143.1 статті 143 ПК України також передбачено, що до складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Судом першої інстанції ретельно з'ясовувалися обставини справи та досліджувалися докази, зокрема і щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з липня по грудень 2011 року включно, та було встановлено що загальна сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами та оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності складає 408 416,49 грн., сума нарахованого єдиного внеску за вказаний період дорівнює 150101,91 грн. Отже, загальна сума витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, сумарно складає 558518,40 грн.

Поза увагою податкового органу залишилася та обставина, що відповідно до пункту 10 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України ставка податку на прибуток підприємств з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно становить 23 відсотки. Отже, сума податку на прибуток підприємств, яка підлягає сплаті позивачем за 2-й та 4-й квартали 2011 року становить 38 815 грн. (727 281 грн. (суми доходів звітного періоду) - 558 518 грн. (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати) х 23% (ставка податку)).

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що податковим повідомленням-рішенням №0003402204 від 23.08.2012 р. суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств необґрунтовано збільшено на суму 128 460 грн. податку (167 275 грн. - 38 815 грн.)., визнавши його протиправним в цій частині та скасувавши.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.12 у справі № 2а-8897/12/0170/31 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 05.02.2013

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна