Рішення

від 28.01.2013 по справі 911/101/04/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2013 р. Справа № 911/101/04/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши позовні матеріали

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір Плюс", смт. Гвардійське, Сімферопольський район

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський",

с. Світанок, Переяслав-Хмельницький район

про визнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача: Леонтьєв Г.Є. - предст., дов. № 01 від 03.01.2013р.

від відповідача: Тютюннік О.В. - керівник, наказ №9-3/К від 09.03.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір Плюс» (позивач) з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський" (відповідач) про визнання права власності на майбутній урожай на полях.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.01.2013 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.01.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача письмового відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав, однак в судовому засіданні проти позову усно заперечував.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

28.01.2013р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаір Плюс" (суборендар) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Кримський" (орендар) було укладено договір суборенди землі, відповідно до умов якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Переяслав-Хмельницького району Київської області та зазначені у Додатку №1 до Договору.

Ціль суборенди - обробка суборендарем землі, посівів та вирощування сільськогосподарських культур, а також збирання врожаю.

Так, на підставі договору та згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.11.2012р. орендар передав, а суборендар прийняв у користування земельні частки (паї) загальною площею 699,015 га, а саме такі поля: 213,81 га в межах земельних часток (паїв) 161-199 земельна ділянка/поле №2 (39 земельних часток (паїв)); 275,135 га в межах земельних часток (паїв) 211-290 земельна ділянка/поле № 1 (73,5 земельних частки (пая)); 162,71 га в межах земельних часток (паїв) 1-45 земельна ділянка/поле №1 (43 земельних частки (пая)); 47,36 га в межах земельних часток (паїв) 367-376 земельна ділянка/поле поле №3 (10 земельних часток (паїв)).

Згідно п. 3 договору, земельна ділянка, що передається в суборенду, належить орендарю на підставі договорів оренди земельних часток (паїв), укладених з власниками земельних ділянок, що підтверджується договорами оренди земельних ділянок та Відомістю Управління Держкомзему від 16.10.2012р. № 06-16/263.

Пунктом 4 договору суборенди встановлено, що договір укладено на 2 роки з врахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою.

01 листопада 2012 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) був укладений договір купівлі-продажу незавершеного виробництва № 0111-НАП-12 від 01 листопада 2012р., згідно якого відповідач передає позивачеві незавершене виробництво врожаю кукурудзи 2013 р. на суму 329410,82 грн., у тому числі ПДВ 54901,80.

Згідно специфікації до договору купівлі-продажу, яка є його невідємною частиною, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити незавершене виробництво кукурудзи на полях № 2 (паї 161-199), № 1 (паї 211-290), № 1 (паї 1-45), № 3 (паї 367-376). Тобто виробництво продукції на переданих позивачеві в суборенду земельних ділянках.

Згідно ч. 1. стаття 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. В п. 1 ч. 2 цієї ж статі зазначено, що способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Підставою для подання позову до господарського суду має бути факт порушення права або його не визнання. В разі заявлення вимоги про визнання права власності, має бути наявність заперечення такого права з боку відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 грудня 2012 року на адресу ТОВ «Альтаір Плюс» надійшов лист за № 14/12 від СТОВ «Кримський», з якого вбачається, що відповідач вважає своєю власністю урожай сільськогосподарських культур на засіяних позивачем полях, оскільки саме він (відповідач) володіє цими земельними ділянками на підставі договорів оренди земельних часток (паїв).

Відповідно до статті 775 Цивільного кодексу України право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані в результаті користування річчю, переданою в найм, належать наймачеві.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Надані позивачем докази підтверджують, що позивач користується земельною ділянкою правомірно у відповідності до Договору суборенди землі, а право на незавершене виробництво врожаю 2013 р. ним було придбано на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2012р.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що майбутній урожай на вищевказаних полях (об'єкт незавершеного сільськогосподарського виробництва, урожай на полі) належить на праві власності ТОВ «Алдьтаір Плюс», а саме: незавершене виробництво кукурудзи площа 213.81 га в межах земельних часток (паїв) 161-199 земельна ділянка/поле №2 (39 земельних часток (паїв)); незавершене виробництво кукурудзи площа 275.135 га в межах земельних часток (паїв) 211-290 земельна ділянка/поле №1 (73.5 земельних частки (пая)); незавершене виробництво кукурудзи площа 162.71 га в межах земельних часток (паїв) 1-45 земельна ділянка/поле №1 (43 земельних частки (пая)); незавершене виробництво кукурудзи площа 47.36 га в межах земельних часток (паїв) 367-376 земельна ділянка/поле поле №3 (10 земельних часток (паїв))

Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, які відповідач у встановленому законодавством порядку не спростував, суд приходить до висновку про достатність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір Плюс» (97513, АР Крим, Сімферопільський р-н, смт Гвардійське, вул. Кірова, 16, код ЄДРПОУ 34842965) право власності на майбутній урожай на полях (об'єкт незавершеного сільськогосподарського виробництва, урожай на полі), а саме: незавершене виробництво кукурудзи площа 213,81 га в межах земельних часток (паїв) 161-199 земельна ділянка/поле №2 (39 земельних часток (паїв)); незавершене виробництво кукурудзи площа 275,135 га в межах земельних часток (паїв) 211-290 земельна ділянка/поле №1 (73,5 земельних частки (пая)); незавершене виробництво кукурудзи площа 162,71 га в межах земельних часток (паїв) 1-45 земельна ділянка/поле №1 (43 земельних частки (пая)); незавершене виробництво кукурудзи площа 47,36 га в межах земельних часток (паїв) 367-376 земельна ділянка/поле поле №3 (10 земельних часток (паїв)).

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський" (08472, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Світанок, вул. Ювілейна, 36, код ЄДРПОУ 32617756) - 6 588 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 22 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 06.02.2013р.

Суддя О.В. Щоткін