Ухвала

від 28.01.2013 по справі 2а-8670/12/0170/1

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8670/12/0170/1

28.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Керч Акар"- Мішин Сергій Миколайович, довіреність № 8 від 25.01.13

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Керч Акар"- Руденко Ольга Іванівна, довіреність № 7 від 25.01.13

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Керч Акар"- Хижняков Володимир Федорович,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Керч Акар" та Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 16.10.2012 у справі № 2а-8670/12/0170/1

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Керч Акар" (вул. Толстого, 65, місто Керч, Автономна Республіка Крим,98310)

до Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40, місто Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма «Керч Акар» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0000792203 від 30.07.2012 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17025,50 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 15722,00грн., за штрафними санкціями в розмірі 1303,50грн., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0000802203 від 30.07.2012 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 19354,75грн.,у тому числі за основним платежем в розмірі 18389,00грн., за штрафними санкціями в розмірі 965,75грн., в іншій частині позову - відмовлено, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма «Керч Акар» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду в частині незадоволенних позовних вимог.

Також від Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у позові в повному обсязі.

Апеляційні скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Керч Акар» (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2012: № 0000792203 та №0000802203.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000792203 від 30.07.2012 в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 17025,50грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 15722,00грн.(3090 +12632), за штрафними санкціями в розмірі 1303,50грн.(772,50 +531) є протиправним та підлягає скасуванню. Також податкове повідомлення-рішення №0000802203 від 30.07.2012 в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 19354,75 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 18389,00грн.(3863 + 14526), за штрафними санкціями в розмірі 965,75грн. є протиправним та підлягає скасуванню. Також позивачем не підтверджено правомірність включення до податкового кредиту квітня-липня 2010 року суми в розмірі 4800,00грн. та податкового кредиту вересня 2011 року суми в розмірі 1300,00грн., тому в цій частині висновки акту перевірки правильні.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 30.07.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000792203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 25228,25 грн., у тому числі за основним платежем на суму 22284,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 2944,25 грн.; № 0000802203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 28349,75грн.,у тому числі за основним платежем на суму 25884,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 2465,75 грн.

Передумовою прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень став акт № 523/22-03/20670949 від 17.07.2012 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Перевіркою встановлено що сума донарахування податку на додану вартість у розмірі 8352,00 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з завищенням податкового кредиту по операціям з TOB Інтехкомцентр «Альтаір ЛТД» за період квітень - червень 2010року. Крім того, позивачем в порушення пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" завищено валові витрати по операціям з TOB Інтехкомцентр «Альтаір ЛТД» на загальну суму 39450,00грн. та відповідно занижено податок на прибуток на суму 9862,00грн.

Також сума донарахування податку на додану вартість у розмірі 13932,00 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення позивачем статті 198 Податкового кодексу України у зв'язку з завищенням податкового кредиту по операціям з ПП «Антарес К» квітень - жовтень 2011 року. В порушення пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України завищено валові витрати по операціям з ПП «Антарес К» на загальну суму 69660,00грн.та відповідно занижено податок на прибуток на суму 16022,00грн.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності реального виконання договору купівлі - продажу № 26 від 10.01.2010 через наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 10.01.2010 між позивачем та ТОВ Інтехкомцентр "Альтаір ЛТД" укладений договір купівлі-продажу № 26 на придбання будівельних матеріалів, згідно якому ТОВ Інтехкомцентр "Альтаір ЛТД" зобов`язується передати товар згідно накладній, а позивач зобов'язується прийняти товар та сплатити їх вартість у 3-х денний банківський день на розрахунковий рахунок постачальника.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що на виконання зазначеного договору ТОВ Інтехкомцентр "Альтаір ЛТД" здійснило позивачу дві поставки товарно-матеріальних цінностей, факт придбання яких підтверджується відповідними: рахунками, накладною, податковою накладною, оплата позивачем отриманих товарів згідно рахунків за договором купівлі-продажу № 26 від 10.01.2010 здійснена в повному обсязі на суму 18540,00грн.та підтверджується банківськими виписками від 11.06.2010 н та від 16.07.2010.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підтвердження факту отримання товарів за договором № 26 від 10.01.2010, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача та правомірність формування позивачем у червні та липні 2010 року податкового кредиту в сумі 3090,00грн., оскільки позивач здійснює діяльність з виробництва промислових газів за кодом КВЕД 24.11.0 та має дозвіл Кримського територіального управління Держнадзорохоронпраці АРК від 28.10.1996 на зберігання та реалізацію рідкого кисню, його газифікації з наповненням, зберіганням та реалізацією, що підтверджується актом перевірки від 17.07.2012, статутом позивача, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 34-01-22-35/558 від 13.03.2007.

Слід зазначити, що згідно актів позивача на списання ТМЦ на витрати виробництва за липень-листопад 2010 року всі вентелі, кисневі балони, плунжерні пари, придбані позивачем від ТОВ Інтехкомцентр "Альтаір ЛТД" в червні та липні 2010 року, були списані у виробництво, що підтверджує факт придбання товарів з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності позивача.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивачем надані всі документи, що підтверджують валові витрати по вказаному договору в розмірі 15450,00грн. (7000,00грн.по поставці від 10.06.2010 та 8450,00грн.по поставці від 14.07.2010), первинними документами підтверджений зв'язок валових витрат з господарською діяльністю позивача, тому в цій частині висновки акту перевірки про заниження валових витрат на донарахування податку на прибуток в розмірі 3863,00грн. (15450 х 25%) є необґрунтованими.

Помилковими вважаються судовою колегією доводи апеляційної скарги відповідача по цім операціям в частині, що вказані угоди є недійсними, оскільки позивачем не надані документи, що свідчать про перевезення ТМЦ, не підтверджені в судовому засіданні. Так, відповідачем не враховано, що всі товари, придбані від ТОВ Інтехкомцентр "Альтаір ЛТД", позивач ( директор товариства) перевозив власним транспортом, наявність якого підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 352756. Слід зазначити, що кількість товарів, що була предметом договору № 26 від 10.01.2010 є незначною та могла бути перевезена транспортом самого позивача.

Слід зазначити, оскільки правомірне формування позивачем податкового кредиту на суму 3090,00грн.застосування відповідачем фінансових санкцій в розмірі 772,50грн. є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000792203 від 30.07.2012 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов'язання на суму 3862,50 грн., у тому числі за основним платежем на суму 3090,00грн., та 772,50грн.- фінансових санкцій. Також, враховуючи, неправомірне донарахування відповідачем податку на прибуток в розмірі 3863,00грн., застосування відповідачем фінансових санкцій в розмірі 965,75грн. є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення №0000802203 від 30.07.2012 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов'язання на суму 4828,75грн., у тому числі за основним платежем на суму 3863,00грн. та 965,75грн.фінансових санкцій.

Як свідчать матеріали справи 01.10.2010 між позивачем та ПП «Антарес К» укладений договір купівлі продажу № 89 на придбання будівельних матеріалів, відповідно до якого Постачальник (ПП "Антарес К") зобов'язується поставити товар у асортименті відповідно до накладної, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти товар та сплатити згідно домовленості.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо відсутності реального виконання договору купівлі-продажу № 89 від 01.10.2010, оскільки на виконання зазначеного договору ПП "Антарес К" здійснило позивачу чотири поставки товарно-матеріальних цінностей, факт придбання яких підтверджується відповідними: рахунками, накладними, податковими накладними, оплата позивачем отриманих товарів згідно рахунків за договором купівлі-продажу № 89 від 01.10.2010 здійснена в повному обсязі на суму 25872,00грн. та підтверджується відповідними банківськими виписками.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що 10.01.2011 між позивачем та ПП «Антарес К» укладений договір купівлі продажу № 30 на придбання будівельних матеріалів, згідно якому Постачальник (ПП "Антарес К") зобов'язується поставити товар у асортименті, відповідно до накладної, а покупець (позивач)зобов'язується прийняти товар та сплатити згідно домовленості.

Помилковими вважаються посилання в апеляційній скарзі на відсутність реального виконання договору купівлі-продажу №30 від 10.01.2011,оскільки на виконання зазначеного договору ПП "Антарес К" здійснило позивачу сім поставок товарно-матеріальних цінностей, факт придбання яких підтверджується відповідними рахунками, видатковими та податковими накладними, оплата позивачем отриманих товарів згідно рахунків за договором купівлі-продажу № 30 від 10.01.2011здійснена в повному обсязі на суму 49920,00грн. та підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що будівельні матеріали, отримані від ПП «Антарес К» частково були використані для ремонту крівлі та підлоги виробничого приміщення позивача, а частково використані безпосередньо в виробничій діяльності для заправлення та реалізації кисню. Позивач є власником виробничого комплексу - кисневої станції, що розташована за адресою: місто Керч, вул. Толстого, 65, загальною площею 904,3 кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії АВМ № 372077, технічним паспортом на об'єкт, актом приймання-передачі основних засобів. Судом підтверджений факт використання в господарській діяльності позивача отриманих від ПП «Антарес К» в квітні 2011 року будівельних матеріалів на підставі накладної №126 від 12.04.2011 на суму 8832,00грн, у тому числі податок на додану вартість -1472,00грн. та накладної № 126-1 від 11.04.2011 на суму 1440,00 грн. у тому числі податок на додану вартість -240,00 грн., які були використані ним для ремонту виробничих приміщень.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про підтвердження факту отримання товарів за договорами купівлі-продажу № 30 від 10.01.2011 та № 89 від 01.10.2010,їх зв'язок з господарською діяльністю позивача та правомірність формування позивачем у квітні-жовтні 2011 року податкового кредиту в сумі 12632,00грн.

Висновки акту перевірки про заниження валових витрат та донарахування податку на прибуток в розмірі 14526,00грн. є необґрунтованими, оскільки позивачем надані всі документи, що підтверджують валові витрати по вказаному договору в розмірі 63160,00грн., первинними документами підтверджений зв'язок валових витрат з господарською діяльністю позивача. Доводі відповідача по цім операціям в частині, що вказані угоди є недійсними, оскільки позивачем не надані документи, що свідчать про перевезення ТМЦ, не підтверджені в судовому засіданні.

Судова колегія зазначає правомірним формування позивачем податкового кредиту на суму 12632,00грн.,тому застосування відповідачем фінансових санкцій в розмірі 531,00грн. є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000792203 від 30.07.2012 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов'язання на суму 13163,00грн.,у тому числі за основним платежем на суму 12632,00грн. та 531,00грн. фінансових санкцій. Також, враховуючи, в неправомірність донарахування відповідачем податку на прибуток в розмірі 14526,00грн., тому податкове повідомлення-рішення №0000802203 від 30.07.2012 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення грошового зобов'язання на суму 14526,00грн., у тому числі за основним платежем на суму 14526,00грн.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за квітень-жовтень 2011 року, ПП «Антарес К» задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з позивачем, а відтак факт незнаходження за юридичною адресою:ПП «Зенко», TOB «Агрофірма «Зерно-Агро», TOB «Еспекар», ПП «Електросервіс Бровари», TOB «Об'єднання «Будшляхмаш», TOB «Комбудінвест», TOB «Аста Трейд», TOB «Гранд Гамма», ПП «Поромтехсервіс-Юг», які є контрагентами ПП «Антарес К», не може свідчити про безтоварність господарських операцій з поставки позивачу будівельних матеріалів на підставі договорів купівлі-продажу №30 від 10.01.2011 та № 89 від 01.10.2010 та нікчемність вказаних угод.

Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за червень - липень 2010 року ТОВ Інтехкомцентр "Альтаір ЛТД" задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з позивачем, а відтак факт незнаходження за юридичною адресою ПП «ЗЕНКО», яке є контрагентом ТОВ Інтехкомцентр "Альтаір ЛТД", не може свідчити про безтоварність господарської операції з поставки позивачу будівельних матеріалів на підставі договору № 26 від 10.01.2010 та нікчемність вказаної угоди.

Судова колегія звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодного доказу про пов'язаність угод, укладених між ПП «Антарес К» та його контрагентами, а також між ТОВ «Альтаїр ЛТД» та його контрагентами, з договорами, що були укладені з TOB "Фірма" Керч-Акар", а саме відповідачем не доведено, що товар, який реалізовувався вказаними підприємствами на підставі договорів купівлі-продажу № 30 від 10.01.2011, № 89 від 01.10.2010 та № 26 від 10.01.2010 був придбаний саме у контрагетів, місцезнаходження яких неможливо було встановити.

Неспроможними визнаються судовою колегією посилання в апеляційній скарзі відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на інформацію комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМИ: AIC "Облік платників і платежів", APM "Платники податків", APM свідоцтво (ПДВ), комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, інформація яких використана: АІС "Облік податків та платежів"("ТАХ"), АРМ "Митниця", АРМ "Облік", ПК "Бест-Звіт"for Oracle, "Програма автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України", ІС "Зустрічні перевірки", оскільки такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Безпідставними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про нікчемність укладених позивачем з ПП «Антарес К», ТОВ Інтехкомцентр «Альтаїр ЛТД» договорів на підставі статті 228 та частини другої статті 215 ЦК України, оскільки частина друга статті 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів купівлі-продажу, відповідачем не наведено.

Слід зазначити, що відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає неспрямованість укладених позивачем з ПП «Антарес К», ТОВ Інтехкомцентр «Альтаїр ЛТД» правочинів на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Жодною нормою законодавства органи державної податкової інспекції не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними. Спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнані, а відтак є дійсними, направленими на настання реальних наслідків.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000792203 від 30.07.2012 в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 17025,50 грн.,у тому числі за основним платежем в розмірі 15722,00грн. за штрафними санкціями в розмірі 1303,50грн. є протиправним та підлягає скасуванню. Також, податкове повідомлення-рішення №0000802203 від 30.07.2012 в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 19354,75грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 18389,00грн. за штрафними санкціями в розмірі 965,75грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Як свідчать матеріали справи 02.05.2009 між позивачем та ТОВ Інтехкомцентр "Альтаір ЛТД" укладений договір на консультаційні послуги №45, відповідно до якого Замовник (позивач) поручає, а Виконавець (TOB Інтехком центр «Альтаір ЛТД») переймає на собі виконання інформаційного, консультаційно - довідкового обслуговування з питань бухгалтерського і податкового обліку. Згідно з пунктом 4.1 вартість послуг за договором - 7200,00грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Судом встановлено, що 01.10.2010 між ПП «Антарес К» та позивачем був укладений договір надання консультаційних послуг №89, відповідно до якого Замовник (позивач) поручає, а Виконавець (ПП «Антарекс К») переймає на собі виконання інформаційного, консультаційно- довідкового обслуговування з питань бухгалтерського і податкового обліку, вартість послуг за договором - 7800,00грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував фактичність надання контрагентами будь-яких послуг взагалі. Так, ні в рахунках, ні в актах виконаних робіт, ні в податкових накладних не зазначено, які саме послуги надавалися позивачу, що унеможливлює підтвердження факту їх пов'язаності з господарською діяльністю позивача.

Заявником апеляційної скарги позивачем не враховано, що додаткові акти: від 31.04.2010, 31.05.2010, 31.06.2010, 31.07.2010, 30.09.2011, але всі вони є абсолютно ідентичними за змістом, не підтверджуються будь-якими додатковими доказами, що свідчать про результати наданих послуг, виконані після зауважень суду, а тому не можуть підтверджувати реальність надання консультаційних послуг. В зазначених актах вказано, що виконавцем здійснювалося підготовка проектів документів, але такі проекти не надані суду, для дослідження, також як і не надані докази здійснення представництва позивача в державних органах.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що позивачем не підтверджено правомірність включення до податкового кредиту квітня-липня 2010 року суми в розмірі 4800,00грн. та податкового кредиту вересня 2011 року суми в розмірі 1300,00грн.,отже обґрунтованими визнаються висновки акту перевірки в цій частині.

Колегія суддів зазначає, що оскільки суд визнав правомірним донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6100,00грн. та застосування відповідачем фінансових санкцій в розмірі 1525,00грн.,тому податкове повідомлення-рішення № 0000792203 від 30.07.2012 в цій частині є правомірним, а позовні вимоги необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що витрати позивача по операціям, що пов'язані з договором № 45 від 02.05.2009 та договором № 89 від 01.10.2010 про надання консультаційних послуг не підтверджені первинними документами та пов'язані з його господарською діяльністю, тому висновки відповідача про завищення позивачем по цим операціям валових витрат на суму 30500,00грн. правомірні.

Відповідачем донараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток по операціям, що пов'язані з договором №45 від 02.05.2009 та договором №89 від 01.10.2010про надання консультаційних послуг на суму 7495грн. За ці порушення до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 1500,00грн. по договору №45 від 02.05.2009. Фінансові санкції за порушення в 3 кварталі 2011 року по договору №89 від 01.10.2010 згідно розрахунку до відповідача не застосовувалися у зв'язку з Перехідними положеннями Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки підтвердженими висновки акту перевірки про завищення позивачем валових витрат по операціям, що пов'язані з договором №45 від 02.05.2009 та договором №89 від 01.10.2010, тому обґрунтованим є донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 7495,00грн. та застосування відповідачем фінансових санкцій в розмірі 1500,00грн., тому податкове повідомлення-рішення №0000802203 від 30.07.2012 в цій частині є правомірним, а позовні вимоги необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року позивач нарахував податковий кредит по операціям з ТОВ Інтехкомцентр "Альтаір ЛТД" в розмірі 3352,00грн. Проте податковий кредит за липень 2010 року підтверджений лише двома податковими накладними на суму 2890,00грн.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У зв'язку з відсутністю у позивача податкової накладної, що підтверджує правомірність формування податкового кредиту за липень 2010 року по операціям з ТОВ Інтехкомцентр "Альтаір ЛТД" на суму 462,00грн., тому в цій частині висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту є обґрунтованими. Згідно розрахунку штрафних санкцій за липень 2010 року відповідачем застосовані фінансові санкції в розмірі 25%, а тому їх застосування на суму 115,50грн. у зв'язку з завищенням податкового кредиту на суму 462,00грн.- правомірним.

Оскільки суд першої інстанції визнав правомірним донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 462,00грн. та застосування відповідачем фінансових санкцій в розмірі 115,50грн.,тому податкове повідомлення-рішення №0000792203 від 30.07.2012 в цій частині є правомірним, а позовні вимоги необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000792203 від 30.07.2012 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17025,50грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 15722,00грн. за штрафними санкціями в розмірі 1303,50грн. Крім того, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000802203 від 30.07.2012 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 19354,75грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 18389,00грн. за штрафними санкціями в розмірі 965,75грн.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, заявниками апеляційних скарг не доведено обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення та вимоги.

Апеляційні скарги не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційних скарг щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні заявниками апеляційних скарг наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційних скаргах, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Керч Акар» та Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Керч Акар" та Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2012 у справі № 2а-8670/12/0170/1 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко