Постанова

від 24.01.2013 по справі 2а-15577/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 січня 2013 року 11 год. 57 хв. № 2а-15577/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Малашенкової Т.М. (довіреність від 14.08.2012р. б/н), відповідача - Борисова І.І. (довіреність від 06.03.2012р. № 9), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи телебачення і зв'язку» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 листопада 2012 року № 0005662208, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Системи телебачення і зв'язку» (далі - ТОВ «Системи телебачення і зв'язку», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі - ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 листопада 2012 року № 0005662208.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» від 17.10.2012р. № 6780/22-2/30635012 щодо того, що податкові накладні, виписані на адресу Товариства в лютому 2011 року контрагентом-постачальником (ПП «Шуін», код ЄДРПОУ 31927432) не відповідають вимогам чинного податкового законодавства та не дають позивачу права на формування сум податкового кредиту, і що, в свою чергу, на думку податківців, призвело до заниження ним податку на додану вартість за цей звітний (податковий) період на суму 192 271, 00 грн., є протиправними і ґрунтуються лише на необґрунтованих припущеннях (а саме: на висновках Акта ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 12.04.2011р. № 228/23-1/31927432 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Шуін» (код ЄДРПОУ 31927432) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання на податковий кредит за лютий 2011 року»). Зокрема, позивач наголошує на наступному: реальність укладення і виконання Сторонами (ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» - Покупець, ПП «Шуін» - Постачальник) умов договору поставки від 10.12.2010р. за № 10-12, який повністю відповідає вимог чинного законодавства України, підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами (видатковими і податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами, виписками з банківського рахунку, тощо); в періоди укладення та виконання вказаного Договору поставки обидві Сторони були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість; укладення зазначеного Договору поставки безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю позивача. Так, придбані у ПП «Шуін» товари (телевізійне, інше аудіо та відео обладнання) в подальшому були реалізовані іншим суб'єктам господарювання (юридичним особам), що підтверджується відповідними первинними і розрахунковими документами. Зважаючи на викладене, позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за лютий 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 192 271, 00 грн. за результатами фінансово-господарських операцій з ПП «Шуін».

Крім того, позивач вважає, що неможливість проведення регіональним органом державної податкової служби зустрічної звірки на підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагента ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» та не можливість дослідження ланцюгу постачання товару ПП «Шуін» від його контрагентів не можуть бути та не є безумовними і обов'язковими передумовами для визнання контролюючим органом недійсним (нікчемним) договору поставки, укладеного між ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» та ПП «Шуін». Як наслідок, не може бути підставою для визначення контролюючим органом грошового зобов'язання ТОВ «Системи телебачення і зв'язку».

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 24.12.2012р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» перевіряючим встановлено, що Товариством в порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. № 969, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, було занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року на суму 192 271, 00 грн. Зокрема, позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за лютий 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 192 271, 00 грн. за первинними документами, оформленими за результатами нікчемних правочинів з ПП «Шуін». При цьому, відповідач звертає увагу суду на те, що Актом ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 12.04.2011р. № 228/23-1/31927432 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Шуін» (код 31927432) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання на податковий кредит за лютий 2011 року» зафіксована відсутність реальної можливості здійснення вказаним підприємством поставок товарів (робіт, послуг).

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» (ідентифікаційний код 306350012) було зареєстровано як юридичну особу 06 грудня 1999 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в Єдиному державному реєстрі про видачу свідоцтва про державну реєстрацію 1 070 120 0000 003249). 08 грудня 2011 року у зв'язку із зміною місцезнаходження підприємство було перереєстроване в Солом'янській районній у м. Києві державній адміністрації (номер запису в ЄДР видачу нового свідоцтва про державну реєстрацію 1 070 107 0013 003249).

ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 02 лютого 2006 року за № 1847, станом на момент складання Акта перевірки від 17.10.2012р. № 6780/22-2/30635012 перебувало на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.02.2012р. № 20029207 ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» являлося платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 306350126558) по дату складання Акта перевірки від 17.10.2012р. № 6780/22-2/30635012. Станом на 24 січня 2013 року позивача зареєстровано як платника податку на додану вартість, Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.02.2012р. № 20029207, що підтверджується даними з Реєстру платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України (www. sts.gov.ua).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 397427 від 13.12.2011р. до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема: 51.87.0 Оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, 32.20.2 Ремонт та технічне обслуговування передавальної апаратури, 32.20.3 Монтаж передавальної апаратури, 32.30.2 Ремонт і технічне обслуговування апаратури для приймання, запису та відтворення звуку і зображення, 32.30.3 Монтаж і установлення апаратури для приймання, запису та відтворення звуку і зображення, 64.20.0 Діяльність зв'язку.

Протягом періоду з 27.09.2012р. по 10.10.2012р. працівник ДПІ у Солом'янському районі м. Києва провів документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» (код ЄДРПОУ 306350012) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Шуін» (код ЄДРПОУ 31927432) за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р., за результатами якої було складено Акт від 17.10.2012р. № 6780/22-2/30635012.

В ході проведення такої документальної перевірки працівником ДПІ у Солом'янському районі м. Києва були використані наступні документи: податкова декларація з податку на додану вартість Товариства за лютий 2011 року; акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 12.04.2011р. за № 228/23-1/31927432 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Шуін» (код ЄДРПОУ 31927432) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий 2011 року»; запит ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 14.08.2012р. № 16152/10/22-210 про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ПП «Шуін» (код ЄДРПОУ 31927432) за період лютий 2011 року; копії документів наданих до перевірки ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» по взаємовідносинам з ПП «Шуін» (код ЄДРПОУ 31927432) за лютий 2011 року (листи Товариства від 23.08.2012р. № 118/12 (вхід. ДПІ від 23.08.12р. №17031/10) та від 04.10.12р. № 138/12 з доданими до них установчими та реєстраційні документами, податковими накладними за лютий 2011 року, реєстром отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2011 року, видатковими накладними за лютий 2011 року, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, карткою рахунку бухгалтерського обліку 631, податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2011 року), а також відомості, що були отримані з комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМів.

Під час проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлено, що протягом перевіряє мого періоду ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом ПП «Шуін» (код ЄДРПОУ 31927432) в сумі 192 271, 00 грн.

Так, відповідно до наданих ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» первинних та інших документів (листи підприємства від 23.08.2012р. № 118/12 та від 04.10.2012р. № 138/12) встановлено, що між ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» та ПП «Шуін» укладено договір поставки від 10.12.2010р. за № 10-12-10, згідно якого ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» виступає «Покупцем», а ПП «Шуін» - «Постачальником». Предметом Договору є Товар, найменування, кількість, вартість та інші характеристики якого зазначаються у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору. На виконання умов Договору ПП «Шуін» виписано на адресу ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» видаткові та податкові накладні від 23.02.2011р. за № 144 на суму 1 122 164, 34 грн. (в т.ч. ПДВ - 187 027, 39 грн.), від 28.02.2011р. за № 202 на суму 31 462, 83 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 243, 81 грн.), рахунки-фактури на відповідні суми.

Також Товариством до перевірки були надані платіжні доручення від 23.02.2011р. за № 77, № 78, № 79 і № 80 на загальну суму 1 122 164, 34 грн. та від 28.02.2011р. за № 86 на суму 31 462, 86 грн.

Сума податку на додану вартість в розмірі 192 271, 20 грн. була включена ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» до складу свого податкового кредиту за звітний (податковий) період лютий 2011 року та відображена в розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за цей період.

При цьому станом на дату складання цього Акта перевірки державну реєстрацію ПП «Шуін» було скасовано, а саме 07 листопада 2011 року, про що до ЄДР внесено відповідний запис за № 1 103 117 0036 030269.

Крім того, до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва надійшов акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 12.04.2011р. за № 228/23-1/31927432 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Шуін» (код ЄДРПОУ 31927432) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий 2011 року», в тексті якого, зокрема, зазначено наступне: «Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, акт виходу від 18.03.2011 року № 181. Перевірка проводилась без відома керівника ПП «Шуін» у зв'язку з відсутністю посадових осіб за адресою: м. Вишгород, вул. Набережна, 7/1, акт про відсутність платника за місцезнаходженням складений ВПМ від 18.03.2011 року № 181…

Відповідно до матеріалів, що знаходяться у справі ПП «Шуін», інформаційних баз даних АРМ «Облік податків і платежів», АРМ «Бест - Звіт», АІС «Податки», Інтернет «EXPLORER» (в тому числі розділ «Митниця»), система автоматизованого обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, що використовуються в ДПІ у Вишгородському районі, встановлено:

1. Відповідальними за фінансово-господарську діяльність ПП «Шуін» були: керівник - Кузьменко Сергій Михайлович, ШН НОМЕР_2, (призначений на посаду директора згідно Рішення №1/10 власника ПП «Шуін» від 18.01.2010р. та Наказу №2/01/2010 від 25.01.2010р.). Головний бухгалтер відсутній.

2. ПП «Шуін» зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 28.02.2002р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за № 1 074 108 0003 002247. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №013245 серія №013245, перереєстровано, у зв'язку зі зміною місцезнаходження, Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 15.12.2006р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за №1 074 105 0008 002247 (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №127145 серія А01) та Вишгородською районною державною адміністрацією в Київській області 15.12.200р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстраційних справ за №1 074 107 0020 002244 (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №623805 серія А01)…

5. ПП «Шуін» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03.03.2002р. за № 880-ПП, станом на дату складання акта перебуває на обліку в ДПІ у Вишгородському районі.

6. ПП «Шуін» зареєстрований платником ПДВ, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.02.2010 № 100270526, видане ДПІ у Вишгородському районі, індивідуальний податковий номер - 319274326593… Свідоцтво платника ПДВ анульоване 31.03.2011р. у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням.

7. Статутний капітал ПП «Шуін» відповідно до установчих документів на момент його створення складав 100,0 тис.

9. Інформацій про види діяльності, які мав право здійснювати контрагент: 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі…

12. Декларація з податку на додану вартість за лютий 2010 № 9001363979 від 18.03.11 - (податкові зобов'язання (обсяг поставки (без ПДВ) склали 14 320 191,0 грн. в т.ч. по р. 1А Декларації 14 130 517,0 грн.).

Остання податкова звітність: Декларація з ПДВ за лютий 2011 (вх. № 9001363979 від 18.03.11), Декларація з податку на прибуток за 2010 рік (вх. № 9006731431 від 04.02.2011р.) Податковий розрахунок комунального податку за IV квартал 2010 року (вх. № 9006556292 від 26.01.11р.), Декларація з податку на доходи фізичних осіб за лютий 2011р. (вх. № 9001373494 від 18.03.2011 р.)…

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено: за даними Декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2010 рік склала 135 498 623 грн. Основні засоби у ПП «Шуін» відсутні. До декларацій з податку на прибуток за 2010 додаток К1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні. Відповідно до довідки по формі 1-ДФ за IV квартал 2010 року кількість працюючих на підприємстві складає 3 особи у штаті та 8 осіб за цивільно-правовими договорами.

Оскільки на ПП «Шуін» відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

ДПІ у Вишгородському районі встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг), ПП «Шуін». Отже, договори відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

З огляду на те, що ПП «Шуін» скасовано державну реєстрацію та на наявність Акта ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 12.04.2011р. № 228/23-1/31927432 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Шуін» (код ЄДРПОУ 31927432) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за лютий 2011 року», яким встановлено, що податкові зобов'язання ПП «Шуін» становлять « 0» грн., працівник відповідача прийшов до висновку, що ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» завищено податковий кредит за лютий 2011 року на суму податку на додану вартість 192 271, 20 грн.

Також на думку перевіряю чого, Договір поставки від 10.12.2010р. за № 10-12-10 в дійсності було укладено без волевиявлення уповноваженої особи ПП «Шуін», яка значиться стороною (Постачальник) за цим Договором, а тому, як наслідок, такий правочин не відповідає обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України. В зв'язку з вищевикладеним вбачається, що фінансово-господарська діяльність ПП «Шуін» здійснювалась поза межами правового поля, що, у свою чергу, свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ПП «Шуін», фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Шуін» та його контрагентами (в тому числі ТОВ «Системи телебачення і зв'язку») є фіктивним правочином, та таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, а також не має на меті настання реальних наслідків, які зумовлювались цим правочином (ст. 234 Цивільного кодексу України).

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 17.10.2012р. № 6780/22-2/30635012 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» вимог п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8, п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України та п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010р. № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ним було занижено податок на додану вартість на загальну суму 192 271, 00 грн., в тому числі за період лютий 2011 року на аналогічну суму.

Не погоджуючись з висновками Акта документальної перевірки позивач подав до канцелярії ДПІ у Солом'янському районі м. Києва письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (від 25.10.2012р.).

Відповідач своїм листом від 31.10.2012р. № 23291/10/22-8 «Щодо розгляду заперечення до акту перевірки» залишив висновки зазначеного Акта перевірки без змін.

02 листопада 2012 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва на підставі Акта перевірки від 17.10.2012р. № 6780/22-2/30635012 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0005662208, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 7 підрозділу Х «Інші перехідні положення» цього Кодексу за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 192 272, 00 грн., в т.ч. 192 271, 00 грн. - основний платіж, 1, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

В розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «податковим кредитом» визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який діяв на момент виписки податкових накладних)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також було встановлено, що 10 грудня 2010 року між ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» (Покупець), в особі директора Братіної О.Д,, та ПП «Шуін» (Постачальник), в особі директора Кузьменка С.М., був укладений договір поставки за № 10-12-10, згідно якого Постачальник зобов'язується протягом строку дії даного Договору передавати на умовах, передбачених даним Договором, товар, у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати вищезазначений товар і оплачувати його в строки, в розмірі та на умовах, визначених даним Договором. Товар згідно даного Договору передається у власність Покупця партіями. Найменування, кількість, вартість та інші характеристики Товару (телевізійне, інше аудіо та відео обладнання) зазначаються у відповідних рахунках-фактурах на кожну окрему партію Товару. При цьому вартість кожної окремої партії Товару визначається у відповідних товарних накладних та актах виконаних робіт (п. 1.1, 1.2 і 6.2 цього Договору).

Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору Товар поставляється Постачальником у власність Покупця на підставі та у відповідності із заявками Покупця (заявка виконується в усній або письмовій формі), погодженими з Постачальником.

Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту прийому-передачі Товару і оформлення відповідних належних документів Сторонами (п. 5.6 цього Договору).

Згідно умов п. 5.2 і 5.3 цього Договору Товар має бути наданий Постачальником у розпорядження Покупця протягом 30 календарних днів з дня виконання Покупцем відповідної заявки згідно п. 3.1 даного Договору. Товар має бути наданий у розпорядження Покупця у місці, яке визначається Сторонами щодо кожної партії Товару окремо.

Товар вважається наданим у розпорядження Покупця, якщо він готовий до передання Покупцеві у строк, зазначений у п. 5.2. даного Договору, і у місці, зазначеному у п. 5.3 даного Договору, і Покупець проінформований про це (в усній або письмовій формі) (п. 5.4 Договору).

Розрахунки між Сторонами здійснюються за кожну окрему партію Товару, надані Покупцю згідно з умовами даного Договору. Покупець повинен повністю сплатити вартість Товару протягом 6 (шести) місяців з моменту надання Товару в розпорядження Покупця згідно умов ст. 5 - 6 даного Договору.

При цьому відповідно до п. 6.3 даного Договору Сторони домовились, оскільки постачання та проплати мають регулярний характер, Постачальник може виписати Покупцю зведену податкову накладну на поставки та сплати, здійснені протягом місяця, але не пізніше останнього дня місяця.

Договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріпленні печатками Сторін, і діє до 09 грудня 2011 року.

Факт виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки та оплати товару) за вказаним Договором поставки підтверджуються наступними первинними і розрахунковими документами:

- видатковими накладними від 23.02.2011р. № 144 на суму 4 462, 49 грн., від 28.02.2011р. № 202 на суму 31 462, 86 грн., від 15.03.2011р. № 031502 на суму 283 440, 00 грн., від 22.03.2011р. № 032203 на суму 321 038, 64 грн., від 18.03.2011р. № 031803 на суму 60 440, 82 грн., від 20.04.2011р. № 042013 на суму 736 222, 39 грн. щодо поставки та отримання замовлених товарів. Відповідно до письмових пояснень позивача, наданих до канцелярії суду 22 листопада 2012 року (заява про усунення недоліків позовної заяви б/н від 21.11.2012р.) кожна партія Товару постачалась Постачальником на склад позивача, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Металістів, буд. 9, нежиле приміщення № 45 (в літ. А). Дати постачання кожної партії Товару відповідають датам, вказаним у видаткових накладних. Товар передавався директором ПП «Шуїн» Кузьменко С. М. та отримувався директором ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» Братіною О.Д. При цьому позивач звертає увагу суду на те, що, оскільки обсяг, розміри та вага кожної з партій Товару за Договором були досить незначними, то доставка такого Товару не потребувала наявності середньо- або великогабаритного транспортного засобу. А тому як наслідок у позивача не було жодної необхідності окремо наймати інших фізичних або юридичних осіб для здійснення операцій з розвантаження Товару. До моменту подальшої реалізації товар зберігався на складі позивача, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 9, оф. 45, в літ «А»;

- довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданими Братіній О.Д., витягом з реєстру таких довіреностей за 2011 рік;

- роздруківками карток бухгалтерського рахунку 281 «Товари на складі» за періоди з 22.03.2011р. по 28.03.2011р., з 15.03.2011р. по 25.03.2011р. , з 18.03.2011р. по 28.03.2011р. та з 20.04.2011р. по 29.08.2011р.;

- рахунками-фактурами від 14.02.2011р. № СФ-0000493, від 16.02.2011р. № СФ-0000501, від 23.02.2011р. № СФ-0000507, від 23.02.2011р. № СФ-0000510, від 24.02.2011р. № СФ-0000533;

- платіжними дорученнями від 23.02.2011р. за № 77 на суму 60 440, 82 грн., за № 78 на суму 321 038, 64 грн., за № 79 на суму 354 617, 62 грн., за № 80 на суму 386 067, 26 грн., та від 28.02.2011р. за № 86 на суму 31 462, 86 грн.; виписками з банківського рахунку позивача за вказані дати. Оплата за придбані товари здійснювалося ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» шляхом перерахування безготівкових коштів зі свого рахунку № 26005284763001 в Київському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 321842) на рахунок свого контрагента № 26002300001338 в АТ «Златобанк» (МФО 380612), що не заперечується Відповідачем.

За результатами здійснення поставки Товарів ПП «Шуін» були виписані такі податкові накладні: № 144 від 23.02.2011р. на суму 1 122 164, 34 грн. (в т.ч. ПДВ - 187 027, 39 грн.), № 202 від 28.02.2011р. на суму 31 462, 86 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 243, 81 грн.), які підписані керівником Підприємства Кузьменком С.М. та містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та вказаного Положення.

Відповідно до письмових пояснень позивача від 24.12.2012р. б/н, наданих до канцелярії суду в ході розгляду даної справи, з документальним підтвердженням, придбані товари були використанні Товариством в своїй подальшій господарській діяльності (зокрема, реалізований в подальшому своїм контрагентам-покупцям - - Іноземному підприємству « 1+1 Продакшн», ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ», ТОВ «Екобудтех», ТОВ «ТРК «Студія 1+1», ТОВ «Лізко», тощо), про що свідчать наступні документи: внутрішні документи позивача - штатний розклад Товариства станом на 2011 рік (на підтвердження наявності у позивача необхідних трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності); документи щодо придбання позивачем транспортного засобу (а саме: довідка органу ДАІ про закріплення коду за підприємством, довідка-рахунок ДП ТОВ «Італавто» серії КІВ № 411671 на придбання автомобіля), витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 03 квітня 2012 року щодо реєстрації за Товариством права власності на нежиле приміщення № 45 (літ «А») загальною площею 153,70 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Металістів, 9, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 10.11.2005р. № 3738, та розшифровки даних рядків 031 - 032 «Основні засоби: первісна вартість/знос» балансів підприємства станом на 31 грудня 2010 року та 31 грудня 2011 року (на підтвердження наявності відповідних складських і офісних приміщень, транспортних засобів та ін. необоротних активів); договори поставки обладнання, укладені ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» (Постачальником) з рядом суб'єктів господарської діяльності (Покупцями) протягом 2010 - 2011 років, видаткові і податкові накладні по цим договорам, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, отримані позивачем від уповноважених посадових осіб контрагентів-покупців, акт приймання-передавання обладнання, рахунки-фактури; виписки з банківського рахунку позивача на підтвердження отримання коштів від контрагентів-покупців за реалізовані товари.

Відповідачем не надано доказів відсутності у ПП «Шуін» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в лютому 2011 року. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за лютий 2011 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у ПП «Шуін» умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 17.10.2012р. № 6780/22-2/30635012 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем, Постачальником) шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між Позивачем і його контрагентом - ПП «Шуін».

Зокрема, в Акті перевірки від 17.10.2012р. № 6780/22-2/30635012 також відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам Товариства за фактом ухиляння від сплати податків, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Частинами 2, 3 ст. 323 цього Кодексу передбачено, що суд може обґрунтовувати свій вирок лише тими доказами, які були розглянуті ним у судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Однак відповідачем не було надано суду будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «Системи телебачення і зв'язку» або його контрагента - ПП «Шуін», з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача усі фактично здійснені та документально підтверджені ним судові витрати в розмірі 1 922, 72 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи телебачення і зв'язку» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від 02 листопада 2012 року № 0005662208.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Системи телебачення і зв'язку» (03057, м. Київ, вул. Металистів, 9, н/п № 45 в літ. «А», ідентифікаційний код 30635012) 1 922, 72 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова