Ухвала

від 04.02.2013 по справі 18/2245/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ОКРЕМА УХВАЛА

04.02.2013 Справа № 18/2245/12

Суддя Мацко О.С., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства банк "Форум", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс", м.Кременчук

про стягнення грошових коштів у сумі 2 906 909,47 грн.

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Мантров Олександр Михайлович, м.Кременчук

2. Мантров В"ячеслав Михайлович, м.Кременчук

Пунктами 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ст. 4-3, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.

Основним завданням судочинства в господарських судах є захист економічних прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, сприяння зміцненню законності у цій сфері та розгляду справи у встановлені строки незалежним та незацікавленим судом. Необґрунтоване затягування процесу перешкоджає своєчасному здійсненню правосуддя, що не узгоджується із засадами господарського судочинства.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, винесення у встановленому порядку окремих ухвал (статті 90 Господарського процесуального кодексу України).

Обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена частиною третьою статті 129 Конституції України як одна з основних засад судочинства.

Статтею 13 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України; невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У статті 115 Господарського процесуального кодексу України також зазначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачений обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З урахуванням обставин справи суд вважає, що при розгляді справи № 18/2245/12 у господарському суді Полтавської області має місце недобросовісне використання відповідачем процесуальних прав, наданих сторонам Господарським процесуальним кодексом України, оскільки останній :

1) належним чином не виконував вимоги суду в повному обсязі щодо подання необхідних документальних доказів для вирішення спору по суті, обгрунтованого відзиву на позов, контррозрахунку, з огляду на що розгляд даної справи тричі відкладався; кожного разу відповідною ухвалою відповідач попереджався про можливі наслідки ухилення від вчинення дій, покладених на нього судом;

2) у судовому засіданні 24.12.2012 р. від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в порядку статті 22 ГПК України. У обгрунтування клопотання представник зазначив, що без ознайомлення з матеріалами справи відповідач позбавлений можливості ефективно захищати свої інтереси у суді, підготувати відзив на позовну заяву. Дане клопотання судом було задоволено; при цьому суд зауважив, що така поведінка відповідача спрямована на умисне затягування судового процесу, та попередив відповідача про можливі заходи реагування у випадку продовження зловживання своїми процесуальними правами;

3) у судове засідання 17.01.2013р. відповідач представництво взагалі не забезпечив, надіславши до суду клопотання про відкладення розляду справи у зв"язку з перебуванням представника на лікарняному; жодних підтверджуючих документів при цьому надано не було;

4) відзив на позовну заяву та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач надав суду тільки 04.12.2013р. (ухвалою від 19.11.2012р. порушено провадження у справі та витребувано дані документи, у подальшому ухвалами від 06.12.2012р., 24.12.2012р., 17.01.2013р. суд постійно зобов"язував відповідача виконати вимоги ухвали у цій частині), при цьому відповідні документи надані суду безпосередньо перед початком судового засідання;

5) у судовому засіданні 17.01.2013р. на пропозицію суду дати пояснення стосовно поданого суду контррозрахунку пені (з зазначенням дат початку та закінчення нарахувань, оскільки з поданих документів встановити відповідні періоди було неможливо) представник відмовився давати будь-які пояснення, пояснивши це тим, що у нього відсутні відповідні бухгалтерські знання;

6) представник відповідача 17.01.2013р. залишив залу судових засідань перед оголошенням вступної і резолютивної частини рішення без дозволу суду.

Дані дії відповідача, вочевидь, спрямовані на штучне затягування судового процесу та суперечать вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом впродовж розумного строку. Більше того, вказані дії/бездіяльність відповідача у даній справі свідчать про наявність у діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс" та його представника ознак неповаги до суду.

Згідно з частиною 5 статті 129 Конституції України за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

У п. 5 п.п. 5.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у будь-яких випадках зловживання сторонами та іншими учасниками судового процесу своїми процесуальними правами всупереч обов'язковості добросовісно користуватися ними господарським судам належить реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, - шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав - також і надіслання повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Відповідно до приписів п. 1 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

З огляду на вказані вище порушення, суд приходить до висновку про наявність у діях відповідача зловживання своїми процесуальними правами з метою затягування судового процесу, наявність недоліків у юридичному супроводженні участі даного підприємства в господарському процесі, що в свою чергу є підставою для прийняття окремої ухвали, якою керівника підприємства має бути повідомлено про вказані недоліки та надано вказівку щодо вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 86, 90, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повідомити керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс"- Мантрова В.М. - про вказані недоліки в роботі Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс" для вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

2. Зобов'язати керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс"- Мантрова В.М. про вжиття вказаних заходів повідомити господарський суд Полтавської області до 25.02.2013 р.

3. Окрему ухвалу надіслати керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Текс"- Мантрову В.М. для розгляду за наявною у матеріалах справи адресою відповідача.

Суддя О.С.Мацко