Постанова

від 30.01.2013 по справі 2а-1670/8210/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8210/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представника позивача - Збираник А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Креймол-Агро" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень', -

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2012 року Приватне підприємство "Креймол-Агро" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0012612301/1589 від 12.10.2012 року, № 0010552301/1006 від 13.07.2012 року та № 0010562301/92 від 13.07.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ про заниження податку на додану вартість за 3-4 квартали 2009 року, 2 квартал 2010 року, листопад 2010 року, червень-липень та листопад 2011 року на 57 800,82 грн., заниження податку на прибуток за 3 квартал 2011 року на 24 310 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за 1 квартал 2010 року та червень 2011 року на суму 17 212,86 грн. вважає необґрунтованими та протиправними, оскільки правомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум коштів, сплачених за оренду сільгосптехніки та при купівлі у ПП "Кремойл" товару (сільгосптехніка, запчастини до сільгосптехніки та інше сільгоспобладнання), підтверджується належним чином оформленими первинними документами. У позивача наявні всі документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне здійснення і виконання господарських операцій, отримання послуг та товару від ПП "Кремойл", їх оплату ПП "Кремойл-Агро", які також надавалися відповідачеві під час перевірки. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочинів між ПП "Кремойл-Агро" та зазначеним контрагентом, обидві сторони правочинів були належним чином зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали статус платників ПДВ та здійснювали свою діяльність згідно вимог чинного законодавства. Тому позивач заперечує висновки про нікчемність відповідних правочинів та висновки про непідтвердженість фінансово-господарських операцій первинними документами, фіктивний характер виконаних господарських операцій.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що ПП "Кремойл-Агро" Кременчуцькою ОДПІ правомірно та на підставі законодавства збільшено податок на прибуток за 3 квартал 2011 року на 11050 грн. та збільшено податок на додану вартість за 3-4 квартали 2009 року, 2 квартал 2010 року, листопад 2010 року, червень-липень та листопад 2011 року на 57 800,82 грн., а також зменшено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за 1 квартал 2010 року та червень 2011 року на суму 17 212,86 грн., з підстав їх формування за рахунок, зокрема, сум податку на додану вартість, та валових витрат, сплачених в ціні товарів та послуг, придбаних у ПП "Кремойл". Податковий орган зазначив, що контрагент позивача, ПП "Кремойл", має стан "8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, у зв'язку із чим не має можливості займатися господарською діяльністю та створює лише видимість господарської діяльності з метою надання вигоди третім особам. Заперечував правомірність включення сум, сплачених за відповідними договорами, до складу податкового кредиту та валових витрат. У зв'язку із цим, на думку відповідача, укладені ПП "Кремойл" договори не несуть ніяких правових наслідків, є нікчемними та суперечать інтересам держави. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення - рішення, якими ПП "Кремойл-Агро" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за 3 квартал 2011 року на 11050 грн., збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за 3-4 квартали 2009 року, 2 квартал 2010 року, листопад 2010 року, червень-липень та листопад 2011 року на 57 800,82 грн., а також зменшено суму від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за 1 квартал 2010 року та червень 2011 року на суму 17 212,86 грн., є обґрунтованими та прийнятими на підставі законодавства.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Приватне підприємство "Кремойл-Агро" зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 14.12.2007 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 35642223. (а.с. 10).

Позивач взятий на податковий облік як платник податків Кременчуцькою ОДПІ 17.12.2007 року за № 23951.

Відповідно до копії довідки АБ № 119818 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України одним із видів діяльності ПП "Кремолй-Агро" є вирощування зернових та технічних культур. (01.11.0 КВЕД).

Кременчуцькою ОДПІ в період з 07.06.2012 року по 13.06.2012 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Креймол-Агро" по питанню взаємовідносин з ПП "Кремойл" за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 28.03.2012 року № 4656/10/23.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт № 1835/22-209/35642223 від 20 червня 2012 року, в якому вказано на порушення позивачем вимог:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 24 310 грн. у тому числі за 3 квартал 2011 року - 24 310 грн.;

- п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 57 800,82 грн., у тому числі за квітень 2009 року - 18073,48 грн., 4 квартал 2009 року 7 981,99 грн., 2 квартал 2010 року - 1023,80 грн., листопад 2010 року - 8840 грн., червень 2011 року 400 грн., липень 2011 року - 17 200 грн., листопад 2011 року - 4 281,55 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 17 217,86 грн. у тому числі 1 квартал 2010 року - 17,86 грн., червень 2011 року - 17 200 грн. (а.с. 15-31).

На підставі висновків даного акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 13 липня 2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0010562301/92, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 17 217,86 грн. (а.с. 37);

- №0010542301/1005, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 30 387,5 грн. з них 24 310 грн. - за основним платежем та 6 077,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 38);

- №0010552301/1006, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 72 152,03 грн., з них 57800,82 грн. - за основним платежем та 14 351,21 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (а.с. 39).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені ПП "Кремойл-Агро" в порядку адміністративного оскарження до вищестоящих органів податкової служби. За результатами розгляду скарги податкові повідомлення-рішення №0010562301/92 та №0010552301/1006 від 13.07.2012 року залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення №0010542301/1005 від 13.07.2012 року скасовано в частині грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 15 575 грн., в тому числі основний платіж 13 260 грн. та штрафна (фінансова) санкція 3 315 грн., та прийнято податкове-повідомлення рішення від 12.10.2012 року № 0012612301/1589, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 13 812,50 грн. з них 11 050 грн. - за основним платежем та 2 762,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 44).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 13 липня 2012 року №0010562301/92 та №0010552301/1006, від 12 жовтня 2012 року № 0012612301/1589, суд зазначає наступне.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач посилався як на правову підставу їх винесення встановлене ним у Акті перевірки порушення позивачем як платником податків п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України,

Висновки відповідача про порушення платником податків зазначених норм законів ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано договори, укладені між ПП "Кремойл-Агро" та ПП "Кремойл".

Так, між ПП "Кремойл" (орендодавець) та ПП "Кремойл-Агро" (орендар) 01.07.2009 року укладено договір № 1 відповідно до якого орендодавець передає в строкове платне користування орендареві з метою використання в у господарській діяльності сільськогосподарську техніку: - комбайн зернозбиральний марки JOНN-DEER-2066 реєстраційний номер 24-761 НО заводський номер Z02066L061306 зареєстрований за орендодавцем на підставі свідоцтва про реєстрацію машини: серія АБ № 233670 видане 03.09.2007 року міською інспекцією Держтехнагляду; - комбайн зернозбиральний марки JOHN-DEER-9500 реєстраційний номер 24-627 НО заводський номер НО9500*667168, зареєстрований за орендодавцем на підставі свідоцтва про реєстрацію машини: серія АБ №193586, видане 16.05.2007 року міською інспекцією Держтехнагляду (а.с. 126).

Між ПП "Кремойл" (орендодавець) та ПП "Кремойл-Агро" (орендар) 01.10.2010 року укладено договір № 1, відповідно до якого орендодавець передає в строкове платне користування орендареві з метою використання в у господарській діяльності сільськогосподарську техніку комбайн зернозбиральний марки JOНN-DEER-2066 реєстраційний номер 24-761 НО, заводський номер Z02066L061306, зареєстрований за орендодавцем на підставі свідоцтва про реєстрацію машини: серія АБ № 233670, видане 03.09.2007 року міською інспекцією Держтехнагляду (а.с. 199).

ПП "Креймол-Агро" (покупець) укладено з ПП "Креймол" (продавець) договір купівлі-продажу № 47 від 01.04.2010 року, згідно якого продавець передає покупцю товар (запасні частини до сільгосптехніки), а покупець у свою чергу приймає та оплачує товар.

ПП "Креймол-Агро" (покупець) укладено з ПП "Креймол" (продавець) договір купівлі-продажу № 4 від 20.02.2011 року, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар (комбайн зернозбиральний марки JOНN-DEER-2066 реєстраційний номер 24-761 НО, заводський номер Z02066L061306, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар та здійснити розрахунки за нього у строк та у порядку, передбачені цим договором (а.с. 205-206).

ПП "Креймол-Агро" (покупець) укладено з ПП "Креймол" (продавець) договір купівлі-продажу № 42 від 02.11.2011 року, згідно якого продавець передає покупцю обладнання (рапсовий стіл НПР-6,1, приладдя для збирання соняшника), а продавець приймає та оплачує товар (а.с. 213-214).

Суми коштів, сплачених ПП "Кремойл-Агро" на користь ПП "Кремойл" за послуги оренди та поставлені на виконання вищезгаданих угод товари, були включені позивачем до складу валових витрат та суми ПДВ, сплачені в їх складі, були включені позивачем до складу податкового кредиту на підставі отриманих від ПП "Кремойл" податкових накладних.

Суд не погоджується із наявністю в діях платника порушень норм податкового законодавства, чинного на час існування відповідних правовідносин.

Норми, про порушення яких позивачем стверджував податковий орган, викладені в законі наступним чином.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час спірних правовідносин), порушення якого мав на увазі відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Спираючись на вищезазначені положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Кременчуцька ОДПІ фактично стверджує про те, що платник неправомірно включив до складу валових суму понесених ПП "Кремойл-Агро" витрат у зв'язку з придбанням у ПП "Кремойл" товару (запасні частини до сільгосптехніки) по фактично неіснуючим фінансово-господарським операціям, які були незаконно відображені в бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку про те, що підприємством занижено податок на прибуток за 3 квартал в сумі 11 050 грн.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час спірних правовідносин), податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

При цьому, згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Зважаючи на вищевказані норми Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, посилаючись на те, що ПП "Кремойл-Агро" фактично не здійснювало оренди сільгосптехніки та придбання товару (сільгосптехніка та обладнання) у ПП "Кремойл", оскільки, на думку контролюючого органу, такі операції фактично контрагентом позивача не виконувалися, а лише полягали у їх документальному оформленні з метою ухилення від сплати податків, відповідач стверджує про заниження податку на додану вартість за 3-4 квартали 2009 року, 2 квартал 2010 року, листопад 2010 року, червень-липень та листопад 2011 року на 57 800,82 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за 1 квартал 2010 року та червень 2011 року на суму 17 212,86 грн.

На підтвердження реальності здійснення вищевказаних господарських операцій позивачем до матеріалів справи надано копії актів приймання-передачі в оренду сільгосптехніки, акти повернення з оренди сільгосптехніки, розрахунків, прибуткових накладних, податкових накладних. (а.с. 122-217).

Дослідивши в судовому засіданні копії наданих податкових накладних, суд встановив, що їх оформлено у відповідності до вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відтак, наведені податкові накладні та інші первинні документи бухгалтерського обліку підтверджують оренду сільгосптехніки та факт придбання ПП "Кремойл-Агро" у ПП "Кремойл" товарів (сільгосптехніка, запчастини та обладнання) та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України є належним доказом у справі.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Дослідивши в судовому засіданні вищезазначені копії документів суд встановив, що вони відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704, наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04 грудня 2009 року №554, тобто є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належний доказ у справі.

Оплату товарів позивачем проведено шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Кремойл", що підтверджується копіями платіжних доручень та банківських виписок, наявними у матеріалах справи (а.с. 155-175).

Позивачем надано докази подальшого використання орендованої сільгосптехніки та придбаних товарів у ПП "Кремойл", так, представником позивача надано суду копії актів списання, договорів про надання послуг по збиранню врожаю , актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). (а.с. 83-121).

Таким чином, в ході судового розгляду справи доведено реальність господарських операцій з оренди сільгосптехніки, придбання сільгосптехніки, запчастин до неї та сільгоспобладнання, встановлено факт понесення позивачем витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Посилання відповідача на те, що вищезазначені договори є нікчемними, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного: відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме:

1. "зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства" -судом встановлено, що таких порушень в договорах між ПП "Кремойл-Агро" та ПП "Кремойл" виявлено не було;

2. "особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності" - з матеріалів справи вбачається, що ПП "Кремойл-Агро" та ПП "Кремойл" мають всі необхідні документи для підтвердження своєї законної діяльності: підприємства зареєстровані у встановленому законом порядку, мають юридичну адресу, отже, підстави для сумніву у законності їх діяльності - відсутні;

3. "волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі";

4. "правочин має вчинятися у формі, встановленій законом" - угоди між сторонами укладались в письмовій формі, з наявністю усіх передбачених чинним законодавством документів;

5. "правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним" - реальність правочинів доведена, наданням суду документів, які свідчать про виконання зобов'язань сторонами один перед одним в повному обсязі (рахунки -фактури, видаткові накладні, податкові накладні).

Доводи відповідача, наведені в акті перевірки, письмових запереченнях та під час судового розгляду, про те, що ПП "Кремойл" має стан платника - відсутність за місцезнаходженням, не грунтуються на законі та не можуть бути підставою для визнання незаконним включення сум, сплачених цьому контрагенту, до складу податкового кредиту та валових витрат.

Крім того, суд враховує, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, інформація щодо відсутності юридичної особи ПП "Кремойл-Агро" була внесена державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області 25.11.2011 року, тобто пізніше ніж були здійснені господарські операції за вищенаведеними договорами, укладеними між позивачем та його контрагентом - ПП "Кремйол". Станом на 23.01.2013 року місцезнаходженням ПП "Кремойл" вказано адресу: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Профспілкова, 1, відомості про юридичну особу підтвердженно. (а.с. 235-237).

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Тому суд вважає, що ПП "Кремойл-Агро"" правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту кошти, спрямовані на оплату оренди сільгосптехніки та придбання товару (сільгосптехніки, запчастин до неї та сільгоспобладнання) від ПП "Кремойл". Звідси випливає, що позивачем не занижено податок на додану вартість за 3-4 квартали 2009 року, 2 квартал 2010 року, листопад 2010 року, червень-липень та листопад 2011 року на 57 800,82 грн., не занижено податок на прибуток за 3 квартал 2011 року на 11 050 грн. та не завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за 1 квартал 2010 року та червень 2011 року на суму 17 212,86 грн.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для включення сум коштів до складу валових витрат та щодо набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження їх розміру.

Суд не погоджується з позицією відповідача у справі з мотивації, наведеної вище та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми податкового законодавства, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано та не на підставі закону, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно до частини першої статі 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0012612301/1589 від 12.10.2012 року, № 0010552301/1006 від 13.07.2012 року та № 0010562301/92 від 13.07.2012 року - визнати протиправним та скасувати.

Повернути з Державного бюджету України на користь ПП "Кремойл-Агро" витрати зі сплати судового збору у сумі 1 031,82 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 лютого 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков