Постанова

від 05.02.2013 по справі 2а/0570/13008/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року справа №2а/0570/13008/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Старосуда М.І., Юрченко В.П., Чебанова О.О., при секретарі Крамській С.О., за участі представника відповідача Тернинко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року у справі № 2а/0570/13008/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.09.2012 року № 0001781740 та № 0001911740, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що на підставі акту позапланової невиїзної перевірки № 4490/17-211-3-2777517244 від 19 вересня 2012 року, проведеної відповідачем з питань дослідження господарських відносин з ТОВ "Футурама" та правомірності нарахування податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік та податку на додану вартість за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року, Слов'янською ОДПІ 20 вересня 2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001781740, яким їй донараховано (встановлене заниження) податок на додану вартість у сумі 20 426 грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 5 106,50 грн. та № 0001911740, яким нарахований податок на доходи фізичних осіб в сумі 15 677,12 грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 3 919,28 грн. Позивач вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, а вищевказані податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі суперечать вимогам діючого податкового законодавства України, тому просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року позовні вимоги задоволені, внаслідок чого визнані недійсними податкові повідомлення-рішення від 20.09.2012 року № 0001781740 та № 0001911740.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що у контрагента позивача - ТОВ «Футурама» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, що свідчить про неможливість здійснення вказаним товариством господарських операцій. В ході перевірки позивачем не були надані докази, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій із вказаним контрагентом. Відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, оскільки правочини між позивачем та ТОВ «Футурама» носять ознаки нікчемних, а тому не можуть породжувати правових наслідків та підлягають виключенню з податкового обліку, у зв'язку з чим позивачем було неправомірно сформовано податковий кредит.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Слов'янською ОДПІ Донецької області ДПС з 13 по 19 вересня 2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дослідження господарських відносин з ТОВ "Футурама" та правомірності нарахування податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік та податку на додану вартість за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011року, за результатами якої складено акт від 19 вересня 2012 року № 4490/17-211-3-2777517244.

Актом перевірки ФОП ОСОБА_3 встановлені наступні порушення:

1) пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України у вигляді неналежного ведення обліку витрат, у результаті чого завищено витрати на суму 102 130 грн. за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року;

2) пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 15 677,12 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року;

3) пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 20 426 грн. за серпень 2011 року.

На підставі висновків акту перевірки та згідно з підпунктами 54.3.2 та 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби прийняті податкові повідомлення-рішення від 20 вересня 2012 року:

1) № 0001781740, яким за порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25 532,50 грн., у тому числі за основним платежем - 20 426 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 106,50 грн.;

2) № 0001911740, яким за порушення пункту 177.2 статті 177 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 19 596,40 грн., у тому числі за основним платежем - 15 677,12 грн., за штрафними санкціями - 3 919,28 грн.

В акті перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0001781740 від 20 вересня 2012 року, зазначається про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у вигляді завищення суми податкового кредиту за серпень 2011 року на 20 426 грн. та, як наслідок, заниження податку на додану вартість у цьому ж розмірі.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту та формування витрат останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2011 року між ТОВ "Футурама" (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 32, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари в асортименті на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до пунктів 2, 3, 4 та 5 зазначеного договору товар поставляється покупцю відповідно до заявок. Оплата може здійснюватися у безготівковій формі розрахунку. Ціна договору встановлюється відповідно до виписаних продавцем накладних чи рахунків, що є невід'ємною частиною цього договору. Поставка здійснюється автотранспортом покупця за рахунок коштів покупця. Передача товару здійснюється у пункті поставки. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, передбаченому діючим законодавством. Предметом вказаного договору був товар у вигляді продуктів харчування, який позивач отримувала від продавця у м. Алчевську.

Однак, колегія суддів зазначає, що наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції і у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку. У даній категорії спорів дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та формування валових витрат. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність людських ресурсів, кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження виконання договору купівлі-продажу № 32 від 01 серпня 2011 року надані: накладні за період з 01 по 29 серпня 2011 року, згідно яких ТОВ «Футурама», яке знаходиться в с. Петропавлівська Борщаговка Києво-Святошинського району Київської області поставило позивачу продукти харчування, які позивач отримувала від продавця у м. Алчевську; платіжні доручення про перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Оріал" та ПП "Інтенція", з якими позивач жодних договорів не укладала; податкові накладні за період з 01 по 29 серпня 2011 року.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази реального постачання вказаного товару саме товариством «Футурама» позивачу, оскільки акти приймання-передачі товару в пункті поставки останнього не складались, у позивача відсутні об'єктивні докази перевезення саме нібито поставлених ТОВ «Футурама» продуктів харчування з міста Алчевська Луганської області до міста Слов'янська Донецької області.

З акту Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 30.11.2011 року № 1214/23-3/34564773 також вбачається, що у ТОВ «Футурама» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, що вказане товариство не здійснює господарську діяльність, тому це товариство не мало можливості постачати позивачу продукти харчування.

Отже, у позивача відсутні належні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Футурама», яке не мало можливості постачати продукти позивачу, тому податкові накладні не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту та формування витрат.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Футурама» не знаходиться за своїм місцезнаходженням, а особа, яка значиться директором цього товариства та нібито підписала податкові накладні, а саме ОСОБА_4, є особою без визначеного місця проживання, зареєстрованою в місті Києві у Будинку соціального піклування для осіб без визначеного місця проживання, вказана особа веде антисоціальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, він неодноразово втрачав паспорт і господарською діяльністю від імені ТОВ «Футурама» не займався і податкові накладні зазначеного товариства не підписував.

З висновку Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в місті Києві від 24.11.2011 року № 1958 також вбачається, що підписи в реєстраційних документах ТОВ «Футурама» від імені ОСОБА_4 виконані не останнім, а іншою особою.

Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, від 21.12.2010 року № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", який діяв на час виникнення спірних відносин, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно пункту 5 Порядку № 969 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначеною у цьому пункті.

Зважаючи на те, що податкові накладні від імені ТОВ «Футурама» виписані та підписані особою, яку неможливо встановити та ідентифікувати, що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису зазначених податкових накладних, колегія суддів приходить до висновку, що складені у порушення вимог чинного законодавства податкові накладні не можуть слугувати документом, який підтверджує право позивача на включення до податкового кредиту суми ПДВ.

Отже, неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги чи постачання товарів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 21 січня 2011 року (справа № 21-37а10) та відповідно до статті 244-2 КАС України є обов'язковою для застосування в судовій практиці.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено відсутність реального виконання договору купівлі-продажу від 1 серпня 2011 року, у зв'язку з чим позивач не мав права нараховувати податковий кредит та формувати витрати на підставі вказаного договору.

Щодо правомірності нарахування позивачем податку на доходи фізичних осіб колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем завищено витрати на суму 102 130 грн. за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 15 677,12 грн. за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, оскільки по господарським відносинам позивача з ТОВ "Футурама" за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "Футурама" до ФОП ОСОБА_3, що свідчить про завищення платником витрат на суму 102 130 грн.

Пунктом 177.2 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначену суму витрат в розмірі 102 130 грн. позивач включив до складу витрат по господарським відносинам з ТОВ "Футурама" відповідно до договору купівлі-продажу продуктів харчування № 32 від 01 серпня 2011 року.

Однак, яке зазначалось раніше, відповідачем доведено відсутність реального виконання договору купівлі-продажу від 1 серпня 2011 року, тобто доказано недійсність укладеного правочину між позивачем та ТОВ "Футурама", а тому позивачем завищені валові витрати у періоді з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року на суму 102 130 грн., внаслідок чого занижено розмір податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15 677,12 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач порушив вимоги пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, тому у податкового органу були наявні підстави для збільшення позивачу податковим повідомленням-рішенням № 0001911740 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 15 677,12 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 919,28 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено відсутність реального виконання договору купівлі-продажу від 1 серпня 2011 року, у зв'язку з чим позивач не мав права нараховувати податковий кредит та формувати витрати на підставі вказаного договору, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними, що є підставою для відмови в задоволенні позову про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20 вересня 2012 року № 0001781740 та № 0001911740.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195,196,198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року у справі № 2а/0570/13008/2012 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року у справі № 2а/0570/13008/2012 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.09.2012 року № 0001781740 та № 0001911740 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 08.02.2013 року.

Головуючий М.І. Старосуд

Судді В.П. Юрченко

О.О. Чебанов