Постанова

від 23.11.2012 по справі 2а/0570/13008/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13008/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Кобець О.А.

з участю представників:

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - Тернинко С.М., Ройко Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20 вересня 2012 року № 0001781740 та № 0001911740, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач або ФО-П ОСОБА_5) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20 вересня 2012 року № 0001781740 та № 0001911740.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що на підставі акту позапланової невиїзної перевірки № 4490/17-211-3-2777517244 від 19 вересня 2012 року, проведеної Слов'янською ОДПІ, з питань дослідження господарських відносин з ТОВ «Футурама» та правомірності нарахування податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік та податку на додану вартість за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року Слов'янською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001781740 від 20 вересня 2012 року, згідно з яким позивачу донараховано (встановлене заниження) податок на додану вартість у сумі 20 426 грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 5 106,50 грн., а також податкове повідомлення-рішення № 0001911740 від 20 вересня 2012 року, яким нараховані податок на доходи фізичних осіб в сумі 15 677,12 грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 3 919,28 грн. Позивач вважає, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, а вищевказані податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі, суперечать вимогам діючого податкового законодавства України та підлягають скасуванню, так як порушення, зазначені в акті перевірки, виявлені згідно з актом позапланової перевірки № 1214/23-3/34564773 від 30 листопада 2011 року, проведеної ДПІ у Києво-Святошинському районі у ТОВ «Футурама» (код ЄДРПОУ 34564773) з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень 2011 року, липень 2011 року та серпень 2011 року по взаєморозрахункам з контрагентами-покупцями. При перевірці ТОВ «Футурама» було встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. На підставі викладених даних фахівцями Слов'янської ОДПІ зроблено висновки, що правочини укладені між ТОВ «Футурама» та покупцями, в тому числі з позивачем, є нікчемними. Наведені висновки державної податкової служби є припущенням, які не відповідають фактичним обставинам та протирічать нормам діючого податкового законодавства. Продукти харчування, придбані ФО-П ОСОБА_5, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю. Позивач має всі необхідні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ «Футурама», а саме: видаткові, товарно-транспортні та податкові накладні, документи про сплату за товар, та інші документи, наявність яких передбачено діючим законодавством. Придбаний товар - продукти харчування поставлені ФО-П ОСОБА_5 кінцевому споживачеві - дитячому оздоровчому табору, що теж підтверджується документально. Таким чином, всі укладені правочини з ТОВ «Футурама» є дійсними, тому що їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини), та питання про їх недійсність або нікчемність судом або контролюючими органами не встановлена. Також позивач зазначила, що на час складення податкових накладних вона та її контрагенти рахувались в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, були зареєстровані за адресами, вказаними на виданих податкових накладних, були зареєстровані та стояли на обліку як платники податку на додану вартість. Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про продавця (постачальника робіт, послуг), включених до Єдиного державного реєстру, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій. Позивач також зауважувала на тому, що відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності. Узагальнюючи все вищенаведене, вважає, що сукупність документів податкового та бухгалтерського обліку позивача підтверджують законність його дій та дійсність операцій з придбання продуктів харчування у ТОВ «Футурама», а Слов'янською ОДПІ при перевірці зворотне не доведено.

На підставі вищевикладеного, просила визнати недійсним у повному обсязі податкове повідомлення-рішення № 0001781740 від 20 вересня 2012 року, згідно з яким донараховано (встановлене заниження) податок на додану вартість в сумі 20 426 грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 5 106,5 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001911740 від 20 вересня 2012 року, згідно з яким нараховані податок на доходи фізичних осіб в сумі 15 677,12 грн. та застосовано фінансову санкцію в сумі 3 919,28 грн. (том 1 арк. справи 3-7).

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби заперечували проти задоволення позовних вимог, про що надали письмові заперечення (том 2 арк. справи 50-51), в яких зазначили, що до Слов'янської ОДПІ надійшов акт №1214/23-3/34564773 від 30 листопада 2011 року, складений ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва про проведення невиїзної перевірки ТОВ «Футурама» з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень, липень, серпень 2011 року по взаєморозрахункам з контрагентами-покупцями. Даним актом було встановлено відсутність у ТОВ «Футурама» трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. Отже, в ході перевірки ТОВ «Футурама» не підтверджено здійснення ним поставок товарів (послуг) підприємствам покупцям, встановлена діяльність спрямована на «ймовірне» здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Футурама» та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. За даних обставин, зазначені правочини не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

З метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням податкового законодавства Слов'янською ОДПІ ФО-П ОСОБА_5 було направлено листа про надання пояснень та копій документів з приводу взаємовідносин з ТОВ «Футурама». Протягом десятиденного строку з дня отримання запиту підприємцем не були надані пояснення, витребувані документи надані не у повному обсязі. За викладених обставин податковою інспекцією на підставі пункту 79.2 статті 79, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача. Під час проведення перевірки встановлено, що ФО-П ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу № 32 від 01 серпня 2011 року. За результатами виконання цього договору та на підставі податкових накладних та накладних, виписаних ТОВ «Футурама» ФО-П ОСОБА_5 було включено до валових витрат суму у розмірі 102 130,00 грн. та до податкового кредиту суму у розмірі 122 554,80 грн.

Також у запереченнях зазначено, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою формування податкового обліку платника податків.

За приписами статті 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС. Враховуючи вищенаведені норми, обставини, встановлені ДПІ у Святошинському районі м. Києва щодо не підтвердження поставок продукції покупцям та той факт, що під час проведення перевірки ОСОБА_5 не було надано жодного документу, що підтверджує транспортування отриманого нею від ТОВ «Футурама» товару Слов'янська ОДПІ дійшла висновку про порушення підприємцем вимог пункту 177.2 статті 177 ПК України в частині завищення валових витрат, яке призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 15 677,12 грн., порушення підприємцем пункту 177.2 статті 177 ПК України в частині завищення податкового кредиту, яке призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 20 426,00 грн. по операціям з ТОВ «Футурама».

Таким чином, Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби вважає вимоги, викладені у позовній заяві фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20 вересня 2012 року необґрунтованими. За викладених обставин відповідач просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 року замінено відповідача, Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію, на його правонаступника - Слов'янську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач, Слов'янська ОДПІ Донецької області ДПС).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_5 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області 21 вересня 2007 року за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_6 ( том 1 арк. справи 8). Відповідно до свідоцтва НОМЕР_7 Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (ІНП НОМЕР_3) є платником податку на додану вартість з 09 липня 2010 року (том 1 арк. справи 9).

Відповідач - Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

У підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України зазначено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до пунктів 79.2 та 79.3 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

На адресу Слов'янської ОДПІ надійшов акт Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 30 листопада 2011 року № 1214/23-3/34564773 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Футурама» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період - червень, липень, серпень 2011 року. Даним актом не підтверджено поставку товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Футурама» підприємствам-покупцям, у тому числі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 (том 2 арк. справи 57-62).

У зв'язку з виявленням фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства та не наданням ФО-П ОСОБА_5 пояснень, а також наданням не у повному обсязі витребуваних документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Футурама» на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (том 2 арк. справи 55), наказом виконуючого обов'язки начальника Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 11 вересня 2012 року № 724 (том 2 арк. справи 52-54) призначено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань дослідження господарських відносин з ТОВ «Футурама» та правомірності нарахування податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік та податку на додану вартість за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011року.

На підставі наказу Слов'янської ОДПІ Донецької області ДПС від 11 вересня 2012 року № 724 та згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України Слов'янською ОДПІ Донецької області ДПС з 13 по 19 вересня 2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 з питань дослідження господарських відносин з ТОВ «Футурама» та правомірності нарахування податку з доходів фізичних осіб за 2011 рік та податку на додану вартість за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011року.

Повідомлення про початок перевірки від 13 вересня 2012 року № 68/17-2 (том 1 арк. справи 11) та копія наказу органу Державної податкової служби вручені під розписку 13 вересня 2012 року особисто ФО-П ОСОБА_5 (том 2 арк. справи 54).

За наслідками перевірки складено акт від 19 вересня 2012 року № 4490/17-211-3-2777517244 (том 1 арк. справи 14-25).

У висновках акта перевірки зазначено, що документальною позаплановою невиїзною перевіркою ФО-П ОСОБА_5 встановлені порушення:

1) пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України у вигляді неналежного ведення обліку витрат, у результаті чого завищено витрати на суму 102 130,00 грн. за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року;

2) пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 15 677,12 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року;

3) пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 20 426,00 грн. за серпень 2011 року (арк. справи 24).

На підставі вказаних висновків акту перевірки та згідно з підпунктами 54.3.2 та 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби прийняті податкові повідомлення-рішення від 20 вересня 2012 року:

1) № 0001781740, яким за порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25 532,50 грн., у тому числі за основним платежем - 20 426,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 106,50 грн. (том 1 арк. справи 12);

2) № 0001911740, яким за порушення пункту 177.2 статті 177 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 19 596,40 грн., у тому числі за основним платежем - 15 677,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 919,28 грн. (том 1 арк. справи 13).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями 28 вересня 2012 року позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20 вересня 2012 року № 0001781740 та № 0001911740.

Прийняті відповідачем рішення є правовими актами індивідуальної дії, правомірність винесення яких здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини 1 статті 9 КАС України.

Спірними обставинами у справі є правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту у серпні 2011 року суми податку на додану вартість у розмірі 20 426 грн. з придбання у ТОВ «Футурама» товарно-матеріальних цінностей та правомірність нарахування податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 15 677,12 грн. за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

Стосовно правомірності нарахування податку на додану вартість суд зазначає наступне.

В акті перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0001781740 від 20 вересня 2012 року, вказується про порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у вигляді завищення суми податкового кредиту за серпень 2011 року на 20 426,00 грн. та, як наслідок, заниження податку на додану вартість у цьому ж розмірі.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до положень підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судом встановлено, що 01 серпня 2011 року між ТОВ «Футурама» (продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 32, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари в асортименті на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до пунктів 2, 3, 4 та 5 зазначеного договору товар поставляється покупцю відповідно до заявок. Оплата може здійснюватися у безготівковій формі розрахунку. Ціна договору встановлюється відповідно до виписаних продавцем накладних чи рахунків, що є невід'ємною частиною цього договору. Поставка здійснюється автотранспортом покупця за рахунок коштів покупця. Передача товару здійснюється у пункті поставки. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, передбаченому діючим законодавством (том 1 арк. справи 109).

Із пояснень представників позивача, що підтверджені матеріалами справи, судом встановлено, що предметом договору є товар у вигляді продуктів харчування, який отримувався за домовленістю між сторонами договору у м. Алчевську.

Фактичне виконання зазначених умов цього договору підтверджено наданими до матеріалів справи накладними: № 16 від 01 серпня 2011 року на суму 3 499,20 грн. з урахуванням ПДВ 583,20 грн.; № 17 від 01 серпня 2011 року на суму 1 249,61 грн. з урахуванням ПДВ 208,27 грн.; № 18 від 01 серпня 2011 року на суму 11 454,67 грн. з урахуванням ПДВ 1 909,11 грн.; № 19 від 01 серпня 2011 року на суму 6 737,74 грн. з урахуванням ПДВ 1 122,96 грн.; № 20 від 01 серпня 2011 року на суму 613,44 грн. з урахуванням ПДВ 102,24 грн.; № 21 від 01 серпня 2011 року на суму 1664,32 грн. з урахуванням ПДВ 277,39 грн.; № 22 від 01 серпня 2011 року на суму 7 800,38 грн. з урахуванням ПДВ 1 300,06 грн.; № 57 від 01 серпня 2011 року на суму 1 291,09 грн. з урахуванням ПДВ 215,18 грн.; № 58 від 01 серпня 2011 року на суму 12 636,49 грн. з урахуванням ПДВ 2 106,08 грн.; № 59 від 01 серпня 2011 року на суму 5 590,46 грн. з урахуванням ПДВ 931,74 грн.; № 60 від 01 серпня 2011 року на суму 1 256,36 грн. з урахуванням ПДВ 209,39 грн.; № 61 від 01 серпня 2011 року на суму 385,20 грн. з урахуванням ПДВ 64,20 грн.; № 62 від 01 серпня 2011 року на суму 1 507,24 грн. з урахуванням ПДВ 251,21 грн.; № 188 від 08 серпня 2011 року на суму 4 276,80 грн. з урахуванням ПДВ 712,80 грн.; № 189 від 08 серпня 2011 року на суму 2 632,66 грн. з урахуванням ПДВ 438,78 грн.; № 190 від 08 серпня 2011 року на суму 8 307,94 грн. з урахуванням ПДВ 1 384,66 грн.; № 191 від 08 серпня 2011 року на суму 2 764,00 грн. з урахуванням ПДВ 460,67 грн.; № 207 від 08 серпня 2011 року на суму 963,00 грн. з урахуванням ПДВ 160,50 грн.; № 293 від 15 серпня 2011 року на суму 4 218,48 грн. з урахуванням ПДВ 703,08 грн.; № 294 від 15 серпня 2011 року на суму 946,66 грн. з урахуванням ПДВ 157,78 грн.; № 295 від 15 серпня 2011 року на суму 3 914,81 грн. з урахуванням ПДВ 652,47 грн.; № 296 від 15 серпня 2011 року на суму 3 486,67 грн. з урахуванням ПДВ 581,11 грн.; № 312 від 15 серпня 2011 року на суму 2 652,66 грн. з урахуванням ПДВ 442,11 грн.; № 316 від 15 серпня 2011 року на суму 9 400,97 грн. з урахуванням ПДВ 1 566,83 грн.; № 317 від 15 серпня 2011 року на суму 7 027,24 грн. з урахуванням ПДВ 1 171,21 грн.; № 318 від 15 серпня 2011 року на суму 2 790,96 грн. з урахуванням ПДВ 465,16 грн.; № 319 від 15 серпня 2011 року на суму 2 311,20 грн. з урахуванням ПДВ 385,20 грн.; № 397 від 22 серпня 2011 року на суму 5 203,80 грн. з урахуванням ПДВ 867,30 грн.; № 188 від 08 серпня 2011 року на суму 4 276,80 грн. з урахуванням ПДВ 712,80 грн.; № 398 від 22 серпня 2011 року на суму 561,78 грн. з урахуванням ПДВ 93,63 грн.; № 399 від 22 серпня 2011 року на суму 2 965,68 грн. з урахуванням ПДВ 494,28 грн.; № 400 від 22 серпня 2011 року на суму 1 370,02 грн. з урахуванням ПДВ 228,34 грн.; № 419 від 22 серпня 2011 року на суму 269,64 грн. з урахуванням ПДВ 44,94 грн.; № 500 від 29 серпня 2011 року на суму 803,52 грн. з урахуванням ПДВ 133,92 грн. (том 1 арк. справи 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97, 99, 101, 103).

Також, позивачем суду надано сертифікати відповідності, свідоцтва про визнання з додатками до них на фрукти свіжі, рибу свіжозаморожену минтай, філе риби замороженої пангасіус, путасу, мойви, хек, маргарин столовий, жири, соки та нектари, повидло, дріжджі хлібопекарські, пасти томатні, олію соняшникову, чай, напої розчинні та квасові суміші, цукерки, зефір, вафлі, сіль, цукор білий, печиво-сандвіч, батончики, шоколад, консерви м'ясні та м'ясорослинні, паштети, банани свіжі, молоко згущене з цукром, плоди кактуса; свідоцтва про якість на олію рослинну, макаронні вироби, масло та спред солодковершковий, десерт сирковий, кам'яну сіль; декларації виробника на курок-бройлерів, сири; висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи на ковбасні вироби, огірки консервовані, продукти переробки бобових культур, крупи фасовані, пластівці швидкого приготування, оцет столовий, виноград сушений; паспорти якості на яйця столові; посвідчення якості на крупу відбірну гречану, сухарі панірувальні, олію соняшникову, спеції, желе, кисіль, майонез, лаврове листя, крупу ячну, оцет столовий; санітарно-гігієнічний висновок на борошно пшеничне вищого ґатунку, що доводять виконання сторонами умов договору щодо якості товару (том 2 арк. справи 130-187).

Перевезення вищезазначеного товару відбулося за рахунок позивача автомобілями, користування якими здійснюється ним на підставі договорів оренди. Відповідно до договору оренди вантажного автомобіля з наданням послуг по управлінню (з екіпажем), укладеного 14 квітня 2010 року між ФО-П ОСОБА_5 (орендар) та ФО-П ОСОБА_6 (орендодавець), орендодавець надає, а орендар приймає у тимчасове користування автомобіль - вантажний фургон малотоннажний марки ИЖ 2717 230 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_4, з метою перевезення вантажів; керування автомобілем здійснює за довіреністю особа, обрана орендодавцем з числа співробітників, або орендодавець (том 2 арк. справи 77-79). Згідно договору оренди вантажного автомобіля, укладеного 29 березня 2011 року між ФО-П ОСОБА_5 (орендар) та ОСОБА_7 (власник), власник передає, а орендар приймає у тимчасове користування вантажний фургон ізотермічний марки ГАЗ Т95-3302 КФУ2 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_5, з метою перевезення вантажів (том 2 арк. справи 80-82).

Факт перевезення підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля від 01 серпня 2011 року та 15 серпня 2011 року, відповідно до яких водієм ОСОБА_6 здійснювався виїзд із м. Слов'янська до м. Алчевська на автомобілі з реєстраційним номером НОМЕР_8 (том 2 арк. справи 107-108). Із подорожніх листів від 01 серпня 2011 року, 02 серпня 2011 року, 03 серпня 2011 року, 04 серпня 2011 року, 05 серпня 2011 року, 08 серпня 2011 року, 09 серпня 2011 року, 10 серпня 2011 року, 12 серпня 2011 року, 15 серпня 2011 року, 16 серпня 2011 року, 17 серпня 2011 року, 18 серпня 2011 року, 19 серпня 2011 року, 22 серпня 2011 року, 23 серпня 2011 року, 25 серпня 2011 року, 26 серпня 2011року, 29 серпня 2011 року, 30 серпня 2011 року та 31 серпня 2011 року вбачається, що на автомобілі з реєстраційним номером НОМЕР_5 здійснювався виїзд із м. Слов'янська до м. Алчевська, водієм ОСОБА_8 (том 2 арк. справи 109-129) та поясненнями останнього, який з 01 серпня 2011 року перебуває у трудових відносинах з ФО-П ОСОБА_5, що підтверджується копією трудової книжки, трудовим договором від 01 серпня 2011 року, наданих представниками позивача суду для приєднання до матеріалів справи (том 2 арк. справи 207-208, 89).

Позивач користується складськими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_2, на підставі договору про надання послуг № 318 від 02 листопада 2010 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «НИВА» (виконавець) та ФО-П ОСОБА_5 (замовник), відповідно до якого виконавець приймає на себе виконання робіт по зберіганню майна, надає приміщення, копія якого наявна в матеріалах справи (том 2 арк. справи 188-189).

Оплата за товар здійснювалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Футурама», а також ТОВ «Оріал» та ПП «Інтенція», з якими ТОВ «Футурама» укладено договори про відступлення права вимоги боргу № 04/04 від 04 серпня 2011 року та № 8 від 04 серпня 2011 року, відповідно до яких кредитор, ТОВ «Футурама», поступається новим кредиторам, ТОВ «Оріал» та ПП «Інтенція», право вимоги виконання зобов'язань ФО-П ОСОБА_5 (боржник), а нові кредитори приймають та вступають у правовідносини, визначені повідомленнями боржнику. ТОВ «Оріал» одержало право вимоги належного виконання зобов'язань до боржника на загальну суму 74 472,18 грн., у тому числі ПДВ 12 412,03 грн., ПП «Інтенція» одержало право вимоги належного виконання зобов'язань до боржника на загальну суму 48 082,51 грн., у тому числі ПДВ 8 013,75 грн. (том 2 арк. справи 110-116).

Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями № 29 від 08 серпня 2011 року, № 31 від 12 серпня 2011 року, № 32 від 12 серпня 2011 року, № 38 від 02 вересня 2011 року, № 43 від 14 вересня 2011 року, № 42 від 14 вересня 2011 року (том 2 арк. справи 74-76); виписками по рахунку ФО-П ОСОБА_5, відкритого у ПАТ «Укрсоцбанк» (том 1 арк. справи 105-108, том 2 арк. справи 69-73); журналами-ордерами та відомостями по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (том 2 арк. справи 203-204).

За наслідками господарських операцій поставки ТОВ «Футурама» видало позивачу податкові накладні:

- № 16 від 01 серпня 2011 року на суму 3 499,20 грн., з урахуванням ПДВ 583,20 грн. (том 1 арк. справи 40);

- № 17 від 01 серпня 2011 року на суму 1 249,61 грн., з урахуванням ПДВ 208,27 грн. (том 1 арк. справи 42);

- № 18 від 01 серпня 2011 року на суму 11 454,67 грн., з урахуванням ПДВ 1 909,11 грн. (том 1 арк. справи 44);

- № 19 від 01 серпня 2011 року на суму 6 737,74 грн., з урахуванням ПДВ 1 122,96 грн. (том 1 арк. справи 46);

- № 20 від 01 серпня 2011 року на суму 613,44 грн., з урахуванням ПДВ 102,24 грн. (том 1 арк. справи 48);

- № 21 від 01 серпня 2011 року на суму 1664,32 грн., з урахуванням ПДВ 277,39 грн. (том 1 арк. справи 50);

- № 22 від 01 серпня 2011 року на суму 7 800,38 грн., з урахуванням ПДВ 1 300,06 грн. (том 1 арк. справи 52);

- № 57 від 01 серпня 2011 року на суму 1 291,09 грн., з урахуванням ПДВ 215,18 грн. (том 1 арк. справи 54);

- № 58 від 01 серпня 2011 року на суму 12 636,49 грн., з урахуванням ПДВ 2 106,08 грн. (том 1 арк. справи 56);

- № 59 від 01 серпня 2011 року на суму 5 590,46 грн., з урахуванням ПДВ 931,74 грн. (том 1 арк. справи 58);

- № 60 від 01 серпня 2011 року на суму 1 256,36 грн., з урахуванням ПДВ 209,39 грн. (том 1 арк. справи 60);

- № 61 від 01 серпня 2011 року на суму 385,20 грн., з урахуванням ПДВ 64,20 грн. (том 1 арк. справи 62);

- № 62 від 01 серпня 2011 року на суму 1 507,24 грн., з урахуванням ПДВ 251,21 грн. (том 1 арк. справи 64);

- № 188 від 08 серпня 2011 року на суму 4 276,80 грн., з урахуванням ПДВ 712,80 грн. (том 1 арк. справи 66);

- № 189 від 08 серпня 2011 року на суму 2 632,66 грн., з урахуванням ПДВ 438,78 грн. (том 1 арк. справи 68);

- № 190 від 08 серпня 2011 року на суму 8 307,94 грн., з урахуванням ПДВ 1 384,66 грн. (том 1 арк. справи 70);

- № 191 від 08 серпня 2011 року на суму 2 764,00 грн., з урахуванням ПДВ 460,67 грн. (том 1 арк. справи 72);

- № 207 від 08 серпня 2011 року на суму 963,00 грн., з урахуванням ПДВ 160,50 грн. (том 1 арк. справи 74);

- № 293 від 15 серпня 2011 року на суму 4 218,48 грн., з урахуванням ПДВ 703,08 грн. (том 1 арк. справи 76);

- № 294 від 15 серпня 2011 року на суму 946,66 грн., з урахуванням ПДВ 157,78 грн. (том 1 арк. справи 78);

- № 295 від 15 серпня 2011 року на суму 3 914,81 грн., з урахуванням ПДВ 652,47 грн. (том 1 арк. справи 80);

- № 296 від 15 серпня 2011 року на суму 3 486,67 грн., з урахуванням ПДВ 581,11 грн. (том 1 арк. справи 82);

- № 312 від 15 серпня 2011 року на суму 2 652,66 грн., з урахуванням ПДВ 442,11 грн. (том 1 арк. справи 84);

- № 316 від 15 серпня 2011 року на суму 9 400,97 грн., з урахуванням ПДВ 1 566,83 грн. (том 1 арк. справи 86);

- № 317 від 15 серпня 2011 року на суму 7 027,24 грн., з урахуванням ПДВ 1 171,21 грн. (том 1 арк. справи 88);

- № 318 від 15 серпня 2011 року на суму 2 790,96 грн., з урахуванням ПДВ 465,16 грн. (том 1 арк. справи 90);

- № 319 від 15 серпня 2011 року на суму 2 311,20 грн., з урахуванням ПДВ 385,20 грн. (том 1 арк. справи 92);

- № 397 від 22 серпня 2011 року на суму 5 203,80 грн., з урахуванням ПДВ 867,30 грн. (том 1 арк. справи 94);

- № 398 від 22 серпня 2011 року на суму 561,78 грн., з урахуванням ПДВ 93,63 грн. (том 1 арк. справи 96);

- № 399 від 22 серпня 2011 року на суму 2 965,68 грн., з урахуванням ПДВ 494,28 грн. (том 1 арк. справи 98);

- № 400 від 22 серпня 2011 року на суму 1 370,02 грн., з урахуванням ПДВ 228,34 грн. (том 1 арк. справи 100);

- № 419 від 22 серпня 2011 року на суму 269,64 грн., з урахуванням ПДВ 44,94 грн. (том 1 арк. справи 102);

- № 500 від 29 серпня 2011 року на суму 803,52 грн., з урахуванням ПДВ 133,92 грн. (том 1 арк. справи 104).

Зазначені податкові накладні містять усі передбачені законодавством реквізити та відповідають вимогам щодо їх оформлення, а також відображені в реєстрі виданих та отриманих позивачем податкових накладних за серпень 2011 року (том 1 арк. справи 34-38).

Придбаний товар використовувався виключно у межах господарської діяльності позивача у розумінні вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, що підтверджено договорами № 3 від 21 квітня 2011 року, № 4 від 21 квітня 2011 року, № 5 від 21 квітня 2011 року, № 6 від 21 квітня 2011 року, № 7 від 21 квітня 2011 року, № 8 від 28 квітня 2011 року, № 3/6-127 від 13 травня 2011 року, № 7 від 18 травня 2011 року, № 15 від 01 червня 2011 року, укладеними між позивачем, як продавцем, та покупцями - Комунальним підприємством «Обласний дитяче-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс «Перлина Донеччини», товариством з обмеженою відповідальністю «Галлаор» (ЄДРПОУ 31205327), товариством з обмеженою відповідальністю «Лісовий пролісок» б/о «Металург» (ЄДРПОУ 31568817), товариством з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчо-спортивний комплекс «Зевс-Норд» (ЄДРПОУ 30847634) (том 1 арк. справи 119-139, 141-144), а також асортиментом харчових продуктів, що поставляються в 2011 році в установи освіти та санаторно-оздоровчі установи (том 1 арк. справи 140, 145) та видатковими накладними разом з податковими накладними, виданими позивачем вказаним контрагентам (том 1 арк. справи 146-250, том 2 арк. справи 1-31). Факт оплати за вищевказаними договорами підтверджується журналами-ордерами та відомостями по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» (том 2 арк. справи 205-206) та виписками по рахунку ФО-П ОСОБА_5, відкритого у ПАТ «Укрсоцбанк» (том 3 арк. справи 80-109).

Аналізуючи наведені вище документи, суд прийшов до висновку, що ними у повному обсязі підтверджено факт здійснення господарських операцій на виконання умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Футурама».

На момент укладення та виконання зазначеного договору контрагент позивача, ТОВ «Футурама», здійснював господарську діяльність, що вбачається із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 2 арк. справи 104-106).

Дослідженням обставин формування позивачем податкового кредиту у розмірі 20 426,00 грн. встановлено, що податковий кредит було сформовано ним на підставі вище перелічених податкових накладних, виданих ТОВ «Футурама».

Суми податку на додану вартість відповідно до цих податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту серпня 2011 року у розмірі 20 426,00 грн., що відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року (том 1 арк. справи 30-33). У вказаній податковій декларації позивач визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет, у розмірі 21 659,00 грн.

В акті перевірки, на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення, зазначено, що діяльність ТОВ «Футурама» спрямована на «ймовірне» здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а податкові зобов'язання, (задекларовані в деклараціях з податку на додану вартість за червень 2011 року - серпень 2011 року) за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців на загальну суму 11 800 447 грн., сформовано «ймовірно» безпідставно.

Як зазначалося вище, законодавством визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів, в тому числі і податку на додану вартість та факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів, в якій зазначено суми податку на додану вартість. Таким чином, покупець сплачує суму податку на додану вартість у ціні товару безпосередньо продавцю, тому не може в подальшому впливати на надходження цих сум податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Суд вважає неправомірним пов'язання відповідачем описаного в акті перевірки «ймовірно» безпідставного формування податкового зобов'язання контрагентом позивача з діями самого позивача. Суд звертає увагу, що Податковий кодекс України не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), за правильність визначення платником податку - продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше. Проте, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вказана правова позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, якою з огляду на положення частини 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні адміністративної справи повинен керуватися.

Так, у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Також, Суд зауважив на наступному: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. У вказаній справі Суд не прийняв зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Необхідно також зазначити, що при винесенні рішення у справі «Інтерсплав» проти України» (2007 рік, заява № 803/02) Європейський суд з прав людини, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу № 1, застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання «справедливого балансу» між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави. Провівши відповідну оцінку, Європейський суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем будь-яких доказів на предмет того, що позивач був залучений до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування (формування податкового кредиту), чи доказів того, що йому було відомо або ж повинно було бути відомо про таку діяльність його постачальника не надано, а судом таких доказів не встановлено.

Також, в акті перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що проаналізований вище договір № 32 від 01 серпня 2011 року, укладений позивачем з ТОВ «Футурама», є нікчемним. Суд вважає вказаний висновок податкового органу необґрунтованим з огляду на таке.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (стаття 228 Цивільного кодексу України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив в акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення Цивільного кодексу України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочину - договору, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Футурама». Також, вказаний правочин не визнавався недійсним у судовому порядку.

В акті перевірки в якості доказів нікчемності правочину - договору, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Футурама», зазначені такі обставини: відсутність у ТОВ «Футурама» трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

Вказані обставини відповідач підтверджує актом документальної невиїзної позапланової перевірки контрагента позивача. Так, суду відповідачем надано лист ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС за № 6202/7/23-319 від 30 листопада 2011 року щодо надання інформації та матеріалів щодо встановлених нікчемних правочинів (том 2 арк. справи 57) та акт про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Футурама» (ЄДРПОУ 34564773) від 30 листопада 2011 року № 1214/23-3/34564773 з питань дотримання вимог податкового законодавства за червень, липень, серпень 2011 року (том 2 арк. справи 57-62), в якому зазначено, що в ході проведення перевірки з'ясовано, що ТОВ «Футурама» здійснювало діяльність спрямовану на «ймовірне» здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Таким чином, товариством «ймовірно» безпідставно сформовано податкові зобов'язання (задекларовані в деклараціях з податку на додану вартість за червень 2011 року - серпень 2011 року), за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців на загальну суму 11 800 447 грн. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) підприємствам-покупцям за червень - серпень 2011 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Футурама» та підприємствами-покупцями «ймовірно» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правовідносини відповідно до положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України «ймовірно» є нікчемними, і в силу статті 216 цього Кодексу «ймовірно» не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Дослідивши вищезазначений акт, суд встановив, що до нього не додано відповідних документів податкової та фінансової звітності, первинних документів бухгалтерського обліку підприємств, з огляду на що суд приходить до висновку про відсутність належного документального обґрунтування фактів, зазначених в акті перевірки.

Також суд зазначає, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень у контрагента позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених договорів саме з позивачем на підставі частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності у контрагентів підприємства та їх постачальників.

Враховуючи вищевикладене, на думку суду, вказані відповідачем обставини не можуть вважатися доказами нікчемності договору, укладеного позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Футурама», оскільки ці висновки податкового органу не знайшли свого обґрунтування.

З огляду на викладене та враховуючи наявність у позивача первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено правомірність формування сум податкового кредиту за перевіряємий період та вірно визначено його розмір - 20 426,00 грн. за податковими накладними, що отримані від ТОВ «Футурама». Отже, податок на додану вартість, зазначений у податковій декларації за серпень 2011 року, є правильно визначеним.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача порушень вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, та, як наслідок, про відсутність підстав у податкового органу для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20 426,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 106,50 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням.

Щодо правомірності нарахування позивачем податку на доходи фізичних осіб суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося, в акті перевірки встановлені порушення пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України у вигляді неналежного ведення обліку витрат, у результаті чого завищено витрати на суму 102 130,00 грн. за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, та пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 15 677,12 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

Відповідно до абзацу 4 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно пункту 176.1 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані: вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку; отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку; подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Пунктом 177.2 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

У пункті 177.3 Податкового кодексу України визначено, що для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 177.4 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

В акті перевірки, на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення, зазначено, що перевіркою повноти визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в частині господарських відносин ФО-П ОСОБА_5 з ТОВ «Футу рама» за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року не встановлено його заниження або завищення, проте не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Футурама» до ФО-П ОСОБА_5, що свідчить про завищення платником витрат на суму 102 130,00 грн.

У судовому засіданні представники позивача пояснили та не заперечувалося представниками відповідача, що зазначена сума витрат виникла в наслідок придбання ФО-П ОСОБА_5 продуктів харчування у ТОВ «Футурама», що підтверджується податковими накладними та накладними. ФО-П ОСОБА_5 є платником податку на додану вартість, тому до суми витрат не включається розмір сплаченого нею податку на додану вартість, що включена в ціну товару.

Як вже зазначалося, судом встановлено дійсність укладеного правочину між позивачем та ТОВ «Футурама», а отже витрати, понесені при придбанні товару, мали місце.

Таким чином, суд приходить до висновку, що валові витрати у періоді з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року на суму 102 130,00 грн. завищено не було, отже оподатковуваний дохід не занижено. Виходячи з викладеного, розмір податку з доходів фізичних осіб позивачем визначено у відповідності до податкового законодавства.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача також порушень вимог пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, та, як наслідок, про відсутність підстав у податкового органу для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 15 677,12 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 919,28 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001911740.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби не довела правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, таким чином позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20 вересня 2012 року № 0001781740 та № 0001911740 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі статті 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, тобто у розмірі 451,29 гривень (арк. справи 2).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20 вересня 2012 року № 0001781740 та № 0001911740, - задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 20 вересня 2012 року № 0001781740.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 20 вересня 2012 року № 0001911740.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 451 (чотириста п'ятдесят одна) гривня 29 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 листопада 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 28 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.