Ухвала

від 05.02.2013 по справі 703/5317/12

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Справа № 703/5317/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.2013 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого А.А.Надопта, при секретарі К.П.Чернянчук, за участю скаржника ОСОБА_1 та представника скаржника по дорученню ОСОБА_2, начальника відділу ДВС Виноградівського РУЮ Р.В.Андрійцьо, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиса» на дії державного виконавця відділу ДВС Виноградівського районного управління юстиції,

В С Т А Н О В И В:

Скарга мотивована тим, що на виконанні у відділу державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження відкрите за виконавчим листом виданим Виноградівським районним судом по справі №2-1523/11 щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме будівлі кафе - столової, що розташована за адресою Виноградівський район, с.Чепа, вул.Фогорош (вул. Леніна) - 45, що належить на праві власності TOB «Тиса» код ЄДРПОУ 22103384, яке виступає майновим поручителем за зобов»язаннями ОСОБА_1. 12.12.2012р. скаржник отримав повідомлення Директора Закарпатської філії приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» №4787\06 від 07.12.2012р. про призначення на 24.12.2012р. прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна належного ТОВ «Тиса», а саме будівлі кафе - столової, що розташована за адресою: Закарпатська область, Виноградівський район, с.Чепа, вул.Фогорош (вул. Леніна) - 45 з початковою ціною 235.600,00 грн. в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Райфайзен Банк Аваль».

Обгрунтовуючи свої вимоги скаржник вважає, що винесення даного об»єкту на прилюдні торги порушує вимоги Інструкції про проведення виконавчих дій від 27.10.1999р. та Тимчасового Положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, оскільки має місце невідповідність проведеної оцінки майна, вказана вартість майна не відповідає ринковій вартості об»єкта і є суттєво заниженою. Так, ДВС не надало інвентаризаційну справу на об»єкт - будівлі кафе-столової, що призвело до помилки в розмірі площі цього об»єкту. У висновку про вартість оцінюваного майна від 25.09.2012р. міститься запис про площу кафе-столової в розмірі 687,9 кв.м., хоча насправді площа даного об»єкту нерухомого майна складає 786,8 кв.м., що підтверджується інвентаризаційною справою, виготовленою 18.12.2007р. Виноградівським БТІ.

Крім того, оцінка даного об»єкту є явно заниженою, оскільки станом на 06.09.2010р. згідно повідомлення директора Закарпатські філії приватного підприємства «Спеціалізованого підприємство Юстиція» №2718/06 від 06.09.2010р. про призначення на 21.09.2010р. прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, належного TOB «Тиса»- будівлі кафе-столової загальною площею 687,9 кв.м., що знаходиться в с.Чепа, вул.Фогороші (вул. Леніна)-45 за початковою ціною 811.095,00 грн. в рахунок погашення заборгованості перед ВАТ «Ранфайзен Банк Аваль».

Такі дії державного виконавця скаржник вважає неправомірними, такими, що порушують Законів України «Про державну виконавчу службу», «Про проведення виконавчих дій» та Інструкцію про проведення виконавчих дій, а відтак просить суд визнати дії державного виконавця відділу ДВС Виноградівського РУЮ по зверненню стягнення на майно ТОВ «Тиса» неправомірними, припинити прилюдні торги з реалізації майна ТОВ «Тиса», призначенні на 24.12.2012р. та зняти майно з продажу у зв»язку з невиконанням правил проведення прилюдних торгів.

Скаржник та представник скаржника в судовому засіданні підтримали доводи скарги та просила таку повністю задоволити з підстав, наведених у скарзі.

Представник зацікавленої особи на стороні скаржника ПАТ «Райффайзен Банк України» в судове засідання не з»явився, проте подав письмову заяву від 05.02.2013р., в якій вимоги скарги скаржника підтримав в повному обсязі, а справу просив розглянути у його відсутності.

Представник відділу ДВС Виноградівського РУЮ в судове засідання з»явився, заперечував проти доводів скаржника, вважає дії державного виконавця та відділу ДВС законними та обгрунтованими, вчиненими відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки в матеріалах виконавчого провадження знаходиться інвентаризаційна справа, згідно якої експертом було визначено розмір площі спірного об»єкта. Окрім того, ДВС не відповідає за експертну оцінку об»єкта- це прерогатива експерта, який попереджається про кримінальну відповідальність за результати проведення експертизи. Також в матеріалах об»єднаного виконавчого провадження щодо стягнення, як із ОСОБА_1, так і з ТОВ «Тиса» боргу на користь стягувача є заява ДВС до торговельної організації на проведення торгів, а відтак вважає скаргу безпідставною.

Суд, заслухавши пояснення скаржника та його представника, заперечення представника ДВС, перевіривши матеріали скарги, Виконавчого провадження №7-132/13 та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв»язку, суд приходить до наступного.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.57-66 ЦПК України. У відповідності до вимог ст.ст.10,11,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Між тим, Державний виконавець (ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу») є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів, (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку передбаченому законом.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців, оскарження яких має відбуватися згідно із ст.13 Закону України «Про виконавчу службу», ч.3 ст.6, ч.1 ст.12, ст.82 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ст.13 Закону України «Про державну виконавчу службу» дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом, згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до частини першої ст.12 цього-ж Закону сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Відповідно до ч.2 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Зокрема, відповідно до вимог ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, діє або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду (ст.384 ч.2 ЦПК України), який видав виконавчий документ. Так, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ.

Судом встановлено, що на виконанні у відділу ДВС Виноградівського РУЮ знаходиться Виконавче провадження, відкрите за виконавчим листом Виноградівського районного суду по справі № 2-1523/11 щодо звернення стягнення на нерухоме майно- будівлю кафе - столової за адресою с.Чепа, вул.Фогорош (вул. Леніна)- 45, Виноградівський район, що належить на праві власності TOB «Тиса» код ЄДРПОУ 22103384, яке виступає майновим поручителем за зобов»язаннями ОСОБА_1.

Обгрунтовуючи свої вимоги скаржник вважає, що має місце невідповідність законодавству проведеної оцінки майна, оскільки вказана вартість майна (235.600,00 грн.) не відповідає ринковій вартості об»єкта і є суттєво заниженою; ДВС не надало експерту інвентаризаційну справу на об»єкт - будівлі кафе-столової, що призвело до помилки в розмірі площі цього об»єкту.

Проте суд не може погодитись з такими доводами скаржника, оскільки вони спростовані матеріалами справи та Виконавчого провадження.

Суд, вирішуючи даний спір, виходить з вимог ст.19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст.7 цього-ж Закону України «Про виконавчу службу» держвиконавець зобов»язаний використовувати надані йому права в точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

З урахування наведеного, держвиконавець при проведенні виконавчих дій зобов»язаний діяти не лише у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», але і дотримуватися інших законів України.

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених законом, здійснювати необхідні міри для своєчасного і повного виконання рішення способом і в порядку, передбаченому виконавчим документом. Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони мають право брати участь у провадженні виконавчих дій.

У відповідності до п.5 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» нереалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків.

Відповідно до абзацу 2 п.5.12.2. «Інструкції про проведення виконавчих дій» затвердженої наказом Міністерства юстиції України за №74/5 від 15.12.1999р. (з змінами та доповненнями) -державний виконавець переоцінює майно за участю представника торговельної організації у присутності стягувача і боржника чи їх представників. Неявка стягувача або боржника не є підставою для припинення дії державного виконавця з переоцінки майна.

Отже завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне, неупереджене виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Так, з матеріалів виконавчого провадження №7-132/13 вбачається, що на вимогу чинного законодавства державний виконавець відділу ДВС Виноградівського РУЮ Гошта повідомив належним чином стягувача та боржника-скаржника по справі, про час та дату проведення експертизи вартості майна будівлі кафе за адресою с.Чепа, вул.Фогорош (вул. Леніна)-45, що, зокрема, стверджено даними квитанцій Укрпошти \а.с.28 Виконавчого провадження\. Також державний виконавець належним чином повідомив скаржника та представника банку \а.с.27,28\ та надіслав на їх адресу і копії висновку експерта.

Отже, суд приходить до переконання, що дії як державного виконавця так і начальника ДВС є законними та обгрунтованими, вчиненими відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки в матеріалах виконавчого провадження знаходиться інвентаризаційна справа, згідно якої експертом було визначено розмір площі спірного об»єкту.

Так, доводи скаржника про невідповідність площі спірного майна спростовуються матеріалами Виконавчого провадження \а.с.3\, а саме п.1.2. Договору іпотеки, наданого виконавцю банком-стягувачем, з якого вбачається, що предмет іпотеки складається з будівлі кафе-столової, загальною площею 687,9 кв.м.; така-ж площа спірного приміщення зазначена і в Свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 25.07.2003р. \а.с.8\ та зазначена в Інвентаризаційній справі на об»єкт №237, яка була надана експерту. Така площа зазначена і в повідомленні директора Закарпатські філії приватного підприємства «Спеціалізованого підприємство Юстиція» №2718/06 від 06.09.2010р. про призначення на 21.09.2010р. прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна належного TOB «Тиса»- будівлі кафе-столової загальною площею 687,9 кв.м. в с.Чепа, вул.Фогороші (вул. Леніна)-45.

З цих же підстав суд не може взяти до уваги надану скаржником Інвентаризаційну справу - без номера, де зазначена площа спірного майна 786,8 кв. м., оскільки дана Інвентаризаційна справа без номера та не відповідає вимогам з діловодства.

Між тим, при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд має врахувати те, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, в у ст.14 ЦПК України визначенні ознаки обов»язковості судових рішень, крім того- виконання рішення суду - є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого ст.6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод.

Окрім того, виконання судових рішень- це заключна стадія цивільного процесу, тобто заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у цьому разі прав стягувача, так і банку, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи враховується період із надходження до суд позовної заяви й до виконання рішення суду.

Так, у відповідності до приписів ст.ст.1,5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов»язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії.

Таким чином суд не знаходить підстав для задоволення вимог скаржника, оскільки державним виконавцем в повній мірі було забезпечено право стягувача та боржника прийняти участь у проведенні оцінки спірного майна, окрім того оскаржувані дії були прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, а відтак права чи інтереси, свободи заявника не були порушені.

Судові витрати, пов»язані з розглядом скарги, відповідно до вимог ст.388 ЦПК України, поданої на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено ухвалу про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.1,7 Закону України «Про виконавчу службу», ст.ст.1,5,12,50,52 Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст.ст.10,11,14,79,81,210,386-389 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиса» ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу ДВС Виноградівського районного управління юстиції по зверненню стягнення на майно ТОВ «Тиса» - будівлю столової-кафе в с.Чепа, вул.Фогорош (вул.Леніна)-45, Виноградівського району неправомірними, припинення прилюдних торгів з реалізації майна ТОВ «Тиса», призначених на 24.12.2012р. та зняття майна з продажу у зв»язку з невиконанням правил проведення прилюдних торгів- відмовити.

Заходи забезпечення позову, зазначені в ухвалі суду від 14.01.2013р. - скасувати.

Судові витрати по справі 107,30 грн. - стягнути з скаржника ОСОБА_1.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвало було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий А. А. Надопта