Ухвала

від 29.01.2013 по справі 2а-13310/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13310/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Української державної корпорації з іноземного туризму «Укрзовнішінтур» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації до Української державної корпорації з іноземного туризму «Укрзовнішінтур» про визнання недійсною державної реєстрації та припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити його; визнати недійсною державну реєстрацію юридичної особи Української державної корпорації з іноземного туризму «Укрзовнішінтур»; припинити Українську державну корпорацію з іноземного туризму «Укрзовнішінтур» як юридичну особу; зобов'язати Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію вжити заходи щодо реєстрації припинення Української державної корпорації з іноземного туризму «Укрзовнішінтур» відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно наказу Української акціонерної компанії «Укрінтур» від 28 липня 1991р. №15 з 01 липня 1991р. в системі УАК «Укрінтур»утворене виробничо - торгове зовнішньоекономічне об'єднання «Укрінтурторг».

Вказане об'єднання зареєстроване рішенням виконкому Радянської Ради народних депутатів м. Києва №990 від 22 липня 1991р. та перереєстровано Київською міською державною адміністрацією за №115-627об від 22 червня 1992р.

Українське зовнішньоекономічне виробничо - торгове об'єднання «Укрзовнішінтур» створене 01 червня 1992р. Київським державним валютним підприємством №1; Донецьким підприємством №1 «Валентино»; Кіровоградським державним підприємством; Євпаторійським підприємством «Світлана»; Чернігівським державним підприємством; Київським підприємством №2; Сумським валютним магазином; Волинським валютним підприємством; Львівським підприємством магазином; Чернівецьким державним підприємством; Коломийським спільним малим торгово - комерційним підприємством «Хрестина»; Запорізьким підприємством «Ганна - Марія»; Краматорським валютним підприємством; Бердянським валютним підприємством; Автотранспортним підприємством №13031; Українською акціонерною компанією «Укрінтур»; Державним мисливським господарством «Белоозерское»; Українською акціонерною компанією «Укрінтур», відповідно до Закону УРСР «Про підприємства в Українській РСР»договором про створення і діяльність державного Українського зовнішньоекономічного виробничо - торгового об'єднання «Укрзовнішінтур».

Відповідно до п. 8.1 Статуту об'єднання «Укрзовнішінтур»є правонаступником Українського зовнішньоекономічного виробничо - торгового об'єднання «Укрінтурзовнішторг».

Корпорація «Укрзовнішінтур» 06 квітня 1993 року зареєстрована Реєстраційною палатою м. Києва під реєстраційним №115-627 КП.

Згідно договору про створення і діяльність державного Українського зовнішньоекономічного виробничо - торгового об'єднання «Укрзовнішінтур» від 12 березня 1993р. та статуту зареєстрованого Київською міською державною адміністрацією 06 квітня 1993р., зазначена корпорація створена у формі суб'єкта приватного права, тобто статусу державної корпорації вона не набула, а утворювалась у формі юридичної особи (п. 1.1 Статуту). Статут не містить посилання на те, що майно корпорації є державною власністю, а сама корпорація має статус державної. Статутний капітал створений за рахунок внесків 16 учасників в розмірі 2,6 млн. карб. При цьому державні кошти для формування статутного капіталу не використовувались.

20 березня 1996 року корпорація «Укрзовнішінтур» звернулась до державної адміністрації Старокиївського району м. Києва із заявою про проведення державної реєстрації нової редакції Статуту корпорації «Укрзовнішінтур», який був затверджений Протоколом зборів учасників від 22 лютого 1996р. вже державної корпорації «Укрзовнішінтур».

Матеріали реєстраційної справи корпорації «Укрзовнішінтур»не містять документів на підтвердження законності набуття 22 лютого 1996р. корпорацією «Укрзовнішінтур» статусу державної.

Відповідно до статуту корпорації «Укрзовнішінтур» в редакції затвердженій зборами учасників від 22 лютого 1996 року, корпорація визнавалась державним господарчим об'єднанням, яке утворено відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 року №210 «Про корпоратизацію підприємств». Саме у такій редакції статут корпорації «Укрзовнішінтур» був зареєстрований Старокиївською районною державною адміністрацією м. Києва 28 березня 1996 року за №3383.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 15 червня 1993 року № 210 «Про корпоратизацію підприємств» корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш ніж 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством, у відкриті акціонерні товариства.

Корпоратизації підлягали підприємства, балансова вартість основних фондів яких станом на 01 січня 1993 року становила не менш як 20 млн. карбованців.

Засновниками відкритих акціонерних товариств, що створювались на базі загальнодержавної власності, з боку держави були органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації (стаття 2 Указу).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що корпорація не відповідає вимогам до підприємств та об'єднань, які могли бути корпоратизовані за цим Указом. Перетворення корпорації «Укрзовнішінтур» у відкрите акціонерне товариство здійснено не було, а відтак, посилання у статуті корпорації на Указ Президента України від 15 червня 1993 року №210 «Про корпоратизацію підприємств» як на підставу утворення і набуття статусу державної, є незаконним. При державній реєстрації змін до установчих документів Старокиївська районна державна адміністрація м. Києва не витребувала у корпорації «Укрзовнішінтур» доказів її корпоратизації, хоча із поданих документів вбачалось, що корпоратизація цієї корпорації не проводилась.

Слід також зазначити, що корпорацією «Укрзовнішінтур» у статуті в редакції від 07 листопада 2011 року вказано, що вона є правонаступником державного виробничо-торгового зовнішньоекономічного об'єднання «Укрінтурторг» (створеного наказом №15 від 28 липня 1991 року) та «Укрінтурзовнішторг» (реорганізована 22 червня 1992 року реєстр.№115-627 об), Української зовнішньоекономічної корпорації з іноземного туризму «Укрзовнішінтур» (реорганізована 28 березня 1996 року, свідоцтво №14286299) та Української корпорації з іноземного туризму «Укрінтур» (реорганізована 03 грудня 2003 року, свідоцтво № 14831).

Матеріали реєстраційної справи корпорації «Укрзовнішінтур» не містять будь-яких відомостей про прийняття уповноваженими державними органами або керівними органами об'єднань і корпорації рішень щодо їх реорганізації, зокрема, щодо злиття, приєднання, поділу, виділення або перетворення. Вказані у статуті відомості про начебто реорганізацію корпорації, яка мала місце у 1992, 1996 та 2003 роках є звичайними реєстраційними діями по внесенню змін до установчих документів і не дають підстав для твердження про проведення реорганізації.

Відповідно до положень чинного законодавства України, зокрема ст.19 Закону України «Про господарські товариства», ст.104 Цивільного кодексу України, ст.59 Господарського кодексу України, реорганізація є формою припинення діяльності будь-якого підприємства і здійснюється шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.

Перехід прав та обов'язків від суб'єкта господарювання до його правонаступників здійснюється саме шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється лише за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів

Відповідно до ч.1 статті 110 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що юридична особа ліквідується (припиняється) за рішенням суду у разі визнання недійсною державної реєстрації через порушення Закону, допущеного при створенні юридичної особи, які не можна усунути, а також провадження нею діяльності, що заборонена Законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.110 Цивільного кодексу України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, відповідним органом державної влади у випадках, встановлених законом.

Доводи апеляційної скарги про те, що Шевченківська районна у м. Києві державної адміністрації не має права звертатися до суду з даним позовом, спростовуються вищенаведеним.

Статтею 247 Господарського кодексу України також передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Згідно з частинами 1 та 6 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його ліквідації за рішенням суду з підстав скасування державної реєстрації такого суб'єкта господарювання.

Проаналізувавши наведені норми колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість адміністративного позову. Отже, Українську державну корпорацію з іноземного туризму «Укрзовнішінтур» слід припинити та призначити ліквідаційну комісію.

Така ж позиція викладена і в листі Вищого адміністративного суду України від 12 вересня 2012р. №1999/12/13-12.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення про повне задоволення адміністративного позову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Української державної корпорації з іноземного туризму «Укрзовнішінтур» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 04.02.13р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.