Постанова

від 31.01.2013 по справі 13385/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" січня 2013 р. № 2-а-13385/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Парфюм"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області

Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП " Парфюм ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 30.08.2012 року № 0000982212, № 0000972212; стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Парфюм" грошові кошти в розмірі 154038,00 грн.

В обґрунтування позову вказано, що Фактичні обставини справи та наведені вище норми, вказують про те, що наявність у Позивача належно оформлених первинних документів, які відповідно до вищенаведених Законів необхідні для віднесення певних сум до складу валових витрат та податкового кредиту, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту, а нараховане Позивачу податкові зобов'язання належним чином податковими інспекторами не доведені.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що з 10 липня 2012 року по 06 серпня 2012 року співробітниками Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова відповідно до наказу «Про проведення документальної планової перевірки ПП «Парфюм»» від 26.06.2012 року № 563, та направлень від 10.07.2012 року №№ 595, 597, 591, 589, 590, 600 від 10.07.2012 року проведено документальну планову перевірку Приватного підприємства «Парфюм» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р., термін дії перевірки було продовжено на підставі наказів: № 682 від 23.07.2012 року «Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «Парфюм»» на 5 робочих днів з 24.07.2012 року та № 720 від 30.07.2012 року на 5 робочих днів з 31.07.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 1350/22-104/30236144 від 06.08.2012 року яким було встановлено порушення позивачем;

1. Заниження податку на прибуток в сумі 123230,0 грн., у тому числі за 1 кв.2010 року на 8608,0 грн., за 2 кв.2010 року на 38042,0 грн., за 3 кв.2010 року на 51731,0 грн., за 4 кв.2010 року на 24849,0 грн. за рахунок:

1.1. неправомірного віднесення до складу валових витрат в декларації по податку на прибуток (рядок 04.1) витрат по вантажно-розвантажувальним роботам, які були надані ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_3), не є платником ПДВ), за 1 кв.2010 року у сумі 34431,0 грн., за 2 кв.2010 року у сумі 152169,0 грн., за 3 кв.2010 року у сумі 206922,0 грн., за 4 кв.2010 року у сумі 99396,0 грн. на підставі договору №1ГР-07 від 03.01.2007 року згідно актів виконаних робіт: №1 від 31.01.2009р. у сумі 11916,43 грн., № 12 від 31.12.2009 р. у сумі 34431,49 грн., № 1 від 29.01.2010 року у сумі 28612,95 грн., № 2 від 26.02.2010 року у сумі 34849,67 грн., № 3 від 31.03.2010р. у сумі 42742,50 грн., № 4 від 30.04.2010 року у сумі 34047,36 грн., № 5 від 31.05.2010р. у сумі 34827,80 грн., № 6 від 30.06.2010р. у сумі 41585,47 грн., № 7 від 31.07.2010 року у сумі 55649,06 грн., № 8 від 31.08.2010 року у сумі 37169,22 грн., № 9 від 30.09.2010 року у сумі 37690,30 грн., № 10 від 31.10.2010р. у сумі 37331,94 грн., № 11 від 30.11.2010 року у сумі 41910,83 грн., № 12 від 24.12.2010 року у сумі 20153,79 грн., по яким не підтверджено зв'язок з фінансово-господарською діяльністю підприємства, що є порушенням пп.5.2.1 п.5.2. ст..5, п.п.5.3.9. п.5.3. ст..5 Закону України «Про оподатковування прибутку підприємств від 28.12.1994 року за № 334/94 - ВР зі змінами та доповненнями.

2. порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6., п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI та «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р. зареєстрованих в міністерстві юстиції України 29.12.2010р. № 1401/18696:

2.1. завищення податку на додану вартість на суму 127171,0 грн., за рахунок у т.ч. грудень 2011р.-127171 грн.

2.2. зменшення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню (ряд.24,26 Декларації) всього в сумі 111732,0 грн., у т.ч. за грудень 2011 року у сумі 111732,0 грн. в результаті:

2.2.1 безпідставного віднесення до складу податкового кредиту податкові накладні, які були оформленні неналежним чином на суму 19000,0 грн., а саме:

- податкові накладні від ТОВ ВП «Технолог» (код ЄДРПОУ 21173466) № 13 від 15.11.2011 року на загальну суму 50546,0 грн., у т.ч. ПДВ-8424,0 грн., № 14 від 16.11.2011 року на загальну суму 29748,0 грн., у т.ч. ПДВ-4958,0 грн., № 14 від 20.12.2011 року на загальну суму 29748,0 грн., у т.ч. ПДВ-4958,0 грн.

- податкова накладна від ТОВ ВКФ «Золоте руно» № 39 від 31.12.2011 року на загальну суму 3509,0 грн., у т.ч. ПДВ - 585,0 грн.

- податкова накладна від ПП «Регіональна реклама» № 139 від 20.12.2011 року на загальну суму 446,0 грн., у т.ч. ПДВ - 75,0 грн.

2.2.2. безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суму по погашеним податковим векселям у загальній сумі 219903,0 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником відповідача були виписані податкові повідомлення-рішення від 30.08.2012 року № 0000982212, від 30.08.2012 року № 0000972212, згідно яких ПП «ПАРФЮМ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 127171,00 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 31793 грн.; збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 123230 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 3080,00 грн. відповідно.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Що стосується порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6., п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI та «Порядку заповнення податкової накладної», то з зазначеним порушенням суд не погоджується.

Згідно п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 201.11 Кодексу.

п.п. 201.1 ст.201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу ) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця товарів/послуг;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставку податку та відповідна сума податку у цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) вид цивільно-правового договору.

В п. 201.6 Податкового кодексу України зазначено, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.7 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно п. 201.10 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що податкові накладні від ТОВ ВП «Технолог» (код ЄДРПОУ 21173466) № 13 від 15.11.2011 року на загальну суму 50546,0 грн., у т.ч. ПДВ 8424,0 грн., № 14 від 16.11.2011 року на загальну суму 29748,0 грн., у т.ч. ПДВ 4958,0 грн., № 14 від 20.12.2011 року на загальну суму 29748,0 грн., у т.ч. ПДВ 4958,0 грн.; податкова накладна від ТОВ ВКФ «Золоте руно» № 39 від 31.12.2011 року на загальну суму 3509,0 грн., у т.ч. ПДВ 585,0 грн.; податкова накладна від ПП «Регіональна реклама» № 139 від 20.12.2011 року на загальну суму 446,0 грн., у т.ч. ПДВ 75,0 грн. оформлені належним чином.

Суд зазначає, що а ні в акті перевірки, а ні в судовому засіданні відповідачем не зазначено підстави визнання податкових накладних як оформлених неналежним чином, тобто не зазначено конкретно які саме вимоги порушено п.п.201.1 ст.201 Кодексу, які саме обов'язкові реквізити не внесено, або не вірно внесено до податкових накладних.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит за належно оформленими податковими накладними, а отже податкове повідомлення - рішення № 0000982212 від 30.08.2012 року винесено Західною МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з порушенням норм чинного законодавства України

Що стосується порушення позивача, а саме: віднесення до складу податкового кредиту суми по погашенню податковими векселями в загальній сумі 219 903,00 грн., оскільки в ході перевірки позивача не встановлено отримання та погашення податкових векселів, то в цій частині позивач свого порушення не заперечував.

Що стосується порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2. ст..5, п.п.5.3.9. п.5.3. ст..5 Закону України «Про оподатковування прибутку підприємств від 28.12.1994 року за № 334/94 - ВР зі змінами та доповненнями, а саме віднесення до складу валових витрат в декларації по податку на прибуток (рядок 04.1) витрат по вантажно-розвантажувальним роботам, які були надані ФОП ОСОБА_1 (код НОМЕР_3), не є платником ПДВ), за 1 кв.2010 року у сумі 34431,0 грн., за 2 кв.2010 року у сумі 152169,0 грн., за 3 кв.2010 року у сумі 206922,0 грн., за 4 кв.2010 року у сумі 99396,0 грн. на підставі договору №1ГР-07 від 03.01.2007 року згідно актів виконаних робіт: №1 від 31.01.2009р. у сумі 11916,43 грн., № 12 від 31.12.2009 р. у сумі 34431,49 грн., № 1 від 29.01.2010 року у сумі 28612,95 грн., № 2 від 26.02.2010 року у сумі 34849,67 грн., № 3 від 31.03.2010р. у сумі 42742,50 грн., № 4 від 30.04.2010 року у сумі 34047,36 грн., № 5 від 31.05.2010р. у сумі 34827,80 грн., № 6 від 30.06.2010р. у сумі 41585,47 грн., № 7 від 31.07.2010 року у сумі 55649,06 грн., № 8 від 31.08.2010 року у сумі 37169,22 грн., № 9 від 30.09.2010 року у сумі 37690,30 грн., № 10 від 31.10.2010р. у сумі 37331,94 грн., № 11 від 30.11.2010 року у сумі 41910,83 грн., № 12 від 24.12.2010 року у сумі 20153,79 грн., то суд погоджується з висновками акту перевірки.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на момент перевірки) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» додаткових обмежень, щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі не дозволяється.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно до визначення, наведеного у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Судом встановлено, що 03.01.2007 року між ПП «Парфюм» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір № 1ГР-07 про надання вантажно-розвантажувальних послуг.

Згідно п.1.1. предметом даного договору є надання Виконавцем вантажно-розвантажувальних послуг Замовнику. Відповідно до п. 2.2. вищевказаного договору вартість послуг за даним договором визначається з розрахунку фактично наданих послуг. Вартість послуг Виконавця по навантаженню та розвантаженню вантажу зазначається в рахунку-фактурі, який складається після закінчення даного договору на підставі акту здачі-прийому послуг.

Факт надання послуг підтверджується актами виконаних робіт та додатках до них: №1 від 31.01.2009р. у сумі 11916,43 грн., № 12 від 31.12.2009 р. у сумі 34431,49 грн., № 1 від 29.01.2010 року у сумі 28612,95 грн., № 2 від 26.02.2010 року у сумі 34849,67 грн., № 3 від 31.03.2010р. у сумі 42742,50 грн., № 4 від 30.04.2010 року у сумі 34047,36 грн., № 5 від 31.05.2010р. у сумі 34827,80 грн., № 6 від 30.06.2010р. у сумі 41585,47 грн., № 7 від 31.07.2010 року у сумі 55649,06 грн., № 8 від 31.08.2010 року у сумі 37169,22 грн., № 9 від 30.09.2010 року у сумі 37690,30 грн., № 10 від 31.10.2010р. у сумі 37331,94 грн., № 11 від 30.11.2010 року у сумі 41910,83 грн., № 12 від 24.12.2010 року у сумі 20153,79 грн. .

Суд аналізуючи вище зазначені акти виконаних робіт та додатки до них приходить до висновку, що вони не містять у собі, характеристики вантажно-розвантажувальних робіт, місце їх проведення , характеристики вантажу, кількість працівників ФОП ОСОБА_1 які виконували вантажно-розвантажувальні роботи.

Крім цього позивачем не надано даних щодо виклику працівників ФОП ОСОБА_1 для проведення вантажно-розвантажувальних робіт та ознайомлення їх з технікою безпеки тощо.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що підприємством неправомірно вище зазначені суми було віднесено до складу валових витрат, а отже податкове повідомлення-рішення від 30.08.2012 року № 0000972212 винесено відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Парфюм" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000982212 від 30.08.2012 року.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Парфюм", код. 0952599589 суму сплачених судових витрат з урахуванням часткового задоволення позову в розмірі 715,33 грн. (сімсот п'ятнадцять гривень тридцять три копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04 лютого 2013 року.

Суддя Спірідонов М.О.