Ухвала

від 08.09.2015 по справі 13385/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 р.Справа № 13385/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

за участю представника відповідача Полежаки О.А.,

за участю представника позивача Грінцова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2015р. по справі № 13385/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Парфюм"

до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Парфюм", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати протиправними дії Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 30.08.2012 року № 0000972212, № 0000982212 від 30.08.2012 р., в частині віднесення до складу податкового кредиту податкових накладних на суму 19000,00 грн. та скасувати податкові повідомлення рішення від 30.08.2012 року №0000982212, №0000972212.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2015 року у справі № 13385/12/2070 позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 30.08.2012 року №0000972212, № 0000982212, прийнятих щодо приватного підприємства "Парфюм". В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, 10 липня 2012 року по 06 серпня 2012 року фахівцями Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова відповідно до наказу "Про проведення документальної планової перевірки ПП "Парфюм" від 26.06.2012 року № 563 та направлень від 10.07.2012 року №№ 595, 597, 591, 589, 590, 600 від 10.07.2012 року проведено документальну планову перевірку приватного підприємства "Парфюм" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р., термін дії перевірки було продовжено на підставі наказів: № 682 від 23.07.2012 року "Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "Парфюм" на 5 робочих днів з 24.07.2012 року та № 720 від 30.07.2012 року на 5 робочих днів з 31.07.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 1350/22-104/30236144 від 06.08.2012 року, яким було встановлено наступні порушення.

1. Заниження податку на прибуток в сумі 123230,0 грн., у тому числі за 1 кв. 2010 року на 8608,0 грн., за 2 кв.2010 року на 38042,0 грн., за 3 кв.2010 року на 51731,0 грн., за 4 кв.2010 року на 24849,0 грн. за рахунок:

1.1. неправомірного віднесення до складу валових витрат в декларації по податку на прибуток (рядок 04.1) витрат по вантажно-розвантажувальним роботам, які були надані ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_3) за 1 кв.2010 року у сумі 34431,0 грн., за 2 кв.2010 року у сумі 152169,0 грн., за 3 кв.2010 року у сумі 206922,0 грн., за 4 кв.2010 року у сумі 99396,0 грн. на підставі договору №1ГР-07 від 03.01.2007 року згідно актів виконаних робіт: №1 від 31.01.2009р. у сумі 11916,43 грн., № 12 від 31.12.2009 р. у сумі 34431,49 грн., № 1 від 29.01.2010 року у сумі 28612,95 грн., № 2 від 26.02.2010 року у сумі 34849,67 грн., № 3 від 31.03.2010р. у сумі 42742,50 грн., № 4 від 30.04.2010 року у сумі 34047,36 грн., № 5 від 31.05.2010 р. у сумі 34827,80 грн., № 6 від 30.06.2010р. у сумі 41585,47 грн., № 7 від 31.07.2010 року у сумі 55649,06 грн., № 8 від 31.08.2010 року у сумі 37169,22 грн., № 9 від 30.09.2010 року у сумі 37690,30 грн., № 10 від 31.10.2010 р. у сумі 37331,94 грн., № 11 від 30.11.2010 року у сумі 41910,83 грн., № 12 від 24.12.2010 року у сумі 20153,79 грн., по яким не підтверджено зв'язок з фінансово-господарською діяльністю підприємства, що є порушенням пп.5.2.1 п.5.2. ст.5, п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за №334/94 - ВР зі змінами та доповненнями.

2. Порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6., п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI та «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. № 1401/18696:

2.1. завищення податку на додану вартість на суму 127171,0 грн., за рахунок у т.ч. грудень 2011 р.-127171 грн.;

2.2. зменшення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню (ряд.24,26 Декларації) всього в сумі 111732,0 грн., у т.ч. за грудень 2011 року у сумі 111732,0 грн. в результаті:

2.2.1 безпідставного віднесення до складу податкового кредиту податкові накладні, які були оформленні неналежним чином на суму 19000,00 грн., а саме:

- податкові накладні від ТОВ ВП «Технолог» (код ЄДРПОУ 21173466) № 13 від 15.11.2011 року на загальну суму 50546,0 грн., у т.ч. ПДВ-8424,0 грн., № 14 від 16.11.2011 року на загальну суму 29748,0 грн., у т.ч. ПДВ-4958,0 грн., № 14 від 20.12.2011 року на загальну суму 29748,0 грн., у т.ч. ПДВ-4958,0 грн.;

- податкова накладна від ТОВ ВКФ «Золоте руно» № 39 від 31.12.2011 року на загальну суму 3509,0 грн., у т.ч. ПДВ - 585,0 грн.;

- податкова накладна від ПП «Регіональна реклама» № 139 від 20.12.2011 року на загальну суму 446,0 грн., у т.ч. ПДВ - 75,0 грн.;

2.2.2. безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суму по погашеним податковим векселям у загальній сумі 219903,0 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником відповідача були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.08.2012 року № 0000982212, від 30.08.2012 року №0000972212, згідно яких ПП "ПАРФЮМ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 127171,00 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 31793 грн.; збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 123230 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 3080,00 грн. відповідно.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит за належно оформленими податковими накладними та правомірно було віднесено до складу валових витрат витрати, пов'язані з договором № 1ГР-07 укладеним 03.01.2007 року між ПП "Парфюм" та ФОП ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 201.11 Кодексу.

П.п. 201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу ) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця товарів/послуг;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставку податку та відповідна сума податку у цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) вид цивільно-правового договору.

В п. 201.6 ПКУ зазначено, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.7 ПКУ податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно п. 201.10 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові накладні від ТОВ ВП «Технолог» (код ЄДРПОУ 21173466) № 13 від 15.11.2011 року на загальну суму 50546,0 грн., у т.ч. ПДВ 8424,0 грн., № 14 від 16.11.2011 року на загальну суму 29748,0 грн., у т.ч. ПДВ 4958,0 грн., № 14 від 20.12.2011 року на загальну суму 29748,0 грн., у т.ч. ПДВ 4958,0 грн.; податкова накладна від ТОВ ВКФ «Золоте руно» № 39 від 31.12.2011 року на загальну суму 3509,0 грн., у т.ч. ПДВ 585,0 грн.; податкова накладна від ПП «Регіональна реклама» № 139 від 20.12.2011 року на загальну суму 446,0 грн., у т.ч. ПДВ 75,0 грн. оформлені належним чином відповідно до вимог законодавства.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно ненадання позивачем квитанції про прийняття податкових накладних до ЄРПН, що в свою чергу не дає права позивачу формувати податковий кредит, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Разом з тим, відповідно до п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вище викладено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит за належно оформленими податковими накладними, а отже податкове повідомлення - рішення № 0000982212 від 30.08.2012 року винесено Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС з порушенням норм чинного законодавства України.

Що стосується порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2. ст.5, п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94 - ВР зі змінами та доповненнями, а саме: віднесення до складу валових витрат в декларації по податку на прибуток (рядок 04.1) витрат по вантажно-розвантажувальним роботам, які були надані ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_3) за 1 кв. 2010 року у сумі 34431,0 грн., за 2 кв.2010 року у сумі 152169,0 грн., за 3 кв.2010 року у сумі 206922,0 грн., за 4 кв.2010 року у сумі 99396,0 грн. на підставі договору №1ГР-07 від 03.01.2007 року згідно актів виконаних робіт: №1 від 31.01.2009 р. у сумі 11916,43 грн., № 12 від 31.12.2009 р. у сумі 34431,49 грн., № 1 від 29.01.2010 року у сумі 28612,95 грн., № 2 від 26.02.2010 року у сумі 34849,67 грн., № 3 від 31.03.2010р. у сумі 42742,50 грн., № 4 від 30.04.2010 року у сумі 34047,36 грн., № 5 від 31.05.2010р. у сумі 34827,80 грн., № 6 від 30.06.2010р. у сумі 41585,47 грн., № 7 від 31.07.2010 року у сумі 55649,06 грн., № 8 від 31.08.2010 року у сумі 37169,22 грн., № 9 від 30.09.2010 року у сумі 37690,30 грн., № 10 від 31.10.2010р. у сумі 37331,94 грн., № 11 від 30.11.2010 року у сумі 41910,83 грн., № 12 від 24.12.2010 року у сумі 20153,79 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на момент перевірки) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» додаткових обмежень, щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі не дозволяється.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно до визначення, наведеного у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2007 року між ПП "Парфюм" та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір № 1ГР-07 про надання вантажно-розвантажувальних послуг.

Згідно п.1.1. предметом даного договору є надання виконавцем вантажно-розвантажувальних послуг замовнику. Відповідно до п. 2.2. вищевказаного договору вартість послуг за даним договором визначається з розрахунку фактично наданих послуг. Вартість послуг Виконавця по навантаженню та розвантаженню вантажу зазначається в рахунку-фактурі, який складається після закінчення даного договору на підставі акту здачі-прийому послуг.

Факт надання послуг підтверджується актами виконаних робіт та додатках до них: №1 від 31.01.2009 р. у сумі 11916,43 грн., № 12 від 31.12.2009 р. у сумі 34431,49 грн., № 1 від 29.01.2010 року у сумі 28612,95 грн., № 2 від 26.02.2010 року у сумі 34849,67 грн., № 3 від 31.03.2010 р. у сумі 42742,50 грн., № 4 від 30.04.2010 року у сумі 34047,36 грн., № 5 від 31.05.2010 р. у сумі 34827,80 грн., № 6 від 30.06.2010 р. у сумі 41585,47 грн., № 7 від 31.07.2010 року у сумі 55649,06 грн., № 8 від 31.08.2010 року у сумі 37169,22 грн., № 9 від 30.09.2010 року у сумі 37690,30 грн., № 10 від 31.10.2010 р. у сумі 37331,94 грн., № 11 від 30.11.2010 року у сумі 41910,83 грн., № 12 від 24.12.2010 року у сумі 20153,79 грн. Зазначені документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підприємством правомірно було віднесено до складу валових витрат витрати, пов"язані з договором № 1ГР-07 укладеним 03.01.2007 року між ПП "Парфюм" та ФОП ОСОБА_4, а отже податкове повідомлення-рішення від 30.08.2012 року № 0000972212 винесено відповідачем всупереч до вимог чинного законодавства України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено всі обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2015р. по справі № 13385/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 14.09.2015 р.