Постанова

від 22.01.2013 по справі 5010/528/2011-б-13/12-25/19

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. Справа № 5010/528/2011-Б-13/12-25/19 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., - доповідач у справі суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С. В. Кар" на ухвалугосподарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2012 та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 у справі№ 5010/528/2011-Б-13/12-25/19 господарського суду Івано-Франківської області

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "С. В. Кар" провизнання банкрутом, - за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" - Тарасенко Н.В.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2012 року у справі № 5010/528/2011-Б-13/12-25/19 припинено провадження у справі № 5010/528/2011-Б-13/12-25/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "С.В. Кар" на підставі п.1-1ч.1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року у справі № 5010/528/2011-Б-13/12-25/19 ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2012 року у справі № 5010/528/2011-Б-13/12-25/19 залишено без змін, апеляційну скаргу ТОВ "С.В. Кар" залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "С.В. Кар" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2012 року і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року, та направити справу на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області в іншому складі суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 4-2, 32, 34, 43, 80 ГПК України, ст.ст. 1, 6, 5, 40, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 1071 ЦК України, ст.ст. 87, 88, 90 Закону України "Про нотаріат" та ст.ст. 17, 52, 65 Закону України "Про виконавче провадження".

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.03.2011 року за заявою ТОВ "С.В. Кар" порушено провадження у справі № 5010/528/2011-Б-13/12 про банкрутство ТОВ "С.В. Кар", в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2011 року ТОВ "С.В. Кар" визнано банкрутом, введено щодо нього процедуру ліквідації, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Юрківа В.В..

07.04.2011 року в газеті "Урядовий кур'єр" № 63(5063) було опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом, введення ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника Юрківа В.В..

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2011 року відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Український промисловий банк" про продовження строків ліквідаційної процедури, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, припинено провадження у справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року апеляційну скаргу ТОВ "Укрпромбанк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2011 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2012 року касаційну скаргу ТОВ "Укрпромбанк" задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 18.10.2011 року у справі № 5010/528/2011-Б-13/12 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області на стадію ліквідаційної процедури.

Направляючи справу на новий розгляд на стадію ліквідаційної процедури, колегія суддів касаційної інстанції вказала на те, що при новому розгляді справи суду першої інстанції належить розглянути скаргу на дії ліквідатора боржника, зобов'язати ліквідатора боржника вчинити всі дії, пов'язані з виявленням активів боржника (дебіторської заборгованості, корпоративних прав), зобов'язати ліквідатора надати суду реєстр вимог кредиторів боржника, визнаних в ході проведення ліквідаційної процедури, ліквідаційний баланс з усіма передбаченими законом про банкрутство додатками, за відсутності інших підстав для припинення провадження у справі про банкрутство.

При новому розгляді справи, суд першої інстанції встановив, що ТОВ " С.В.КАР" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та просило суд ввести щодо ТзОВ " С.В. Кар" ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначити арбітражного керуючого Юрківа В.В. , тобто, застосувати спрощену процедуру банкрутства, з особливостями, що передбачені вказаною статтею спеціального Закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до заяви про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 спеціального Закону заявником (боржником), окрім установчих документів боржника, був доданий баланс боржника станом на 01.01.2011 року, аудиторський висновок від 19.01.2011 року та протокол загальних зборів учасників боржника від 25.01.2011 року № 1-2011.

Проте, суд зазначив, що заявником (боржником) не було надано суду будь-які докази виконання вимог, передбачених ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України, щодо здійснення добровільної ліквідації, зокрема:

- рішення власника майна боржника про ліквідацію юридичної особи та створення ліквідаційної комісії або призначення ліквідатора;

- формування активу боржника (здійснення інвентаризації майна боржника та його оцінки);

- формування пасиву боржника (здійснення публікації повідомлення про ліквідацію (припинення) юридичної особи з метою виявлення кредиторів; повідомлення органу державної податкової служби, в якій зареєстрована така особа, як платник податків; розгляд заяв кредиторів упродовж строку, передбаченого ст. 105 ЦК України);

- проведення аналізу даних активу і пасиву боржника та складання і затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що, оскільки до заяви про порушення справи про банкрутство за правилами ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не додані документи, які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та які не можуть бути витребувані судом після порушення справи про банкрутство, а також, боржником не дотриманий порядок добровільної ліквідації (самоліквідації), то правові підстави для порушення справи про банкрутство боржника, визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 51 Закону відсутні, а безпідставно порушене провадження у справі підлягає припиненню.

Колегія суду апеляційної інстанції в постанові в повному обсязі погодилась із відсутністю підстав для здійснення провадження у справі про банкрутство та необхідність припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування судових актів попередніх інстанцій відсутні враховуючи таке.

Відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву" Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 51 вказаного Закону, за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора, здійснює офіційне оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Суд першої інстанції при новому розгляді справи врахував вказівки суду касаційної інстанції, що викладені у постанові від 15.05.2012 року, та встановив, що правові підстави для порушення провадження у справі про банкрутство з особливостями, що передбачені ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" були відсутні.

Судом першої інстанції встановлено, що заявником не було надано суду до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство будь-яких доказів виконання передумов, передбачених ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України які регулюють процедуру добровільної ліквідації підприємства, а також, не надано, зокрема, доказів формування активу боржника (здійснення інвентаризації майна боржника та його оцінки);

- формування пасиву боржника (здійснення публікації повідомлення про ліквідацію (припинення) юридичної особи з метою виявлення кредиторів; повідомлення органу державної податкової служби, в якій зареєстрована така особа, як платник податків; розгляд заяв кредиторів упродовж строку, передбаченого ст. 105 ЦК України);

- проведення аналізу даних активу і пасиву боржника та складання і затвердження проміжного ліквідаційного балансу, що свідчить про те, що боржником не було надано належних та допустимих доказів того факту, що вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди дійшли правомірного висновку, що заявником на момент звернення з заявою та порушення провадження у справі про банкрутство не надано доказів існування правових підстав для порушення справи за спрощеною процедурою з особливостями, які передбачені ст. 51 спеціального Закону, а також , відкриття ліквідаційної процедури.

Крім того, суд першої інстанції обгрунтовано в ухвалі , врахувавши вимоги ст.4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, ,передбаченому цим Кодексом з урахуванням особливостей, встановлених Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звернув увагу на те, що вказані докази повинні бути надані на момент звернення з заявою і витребування їх судом після порушення справи про банкрутство є неприпустимим.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій правильно застосовано норми матеріального та процесуального права , спеціального Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в зв'язку з чим, правові підстави для скасування ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2012 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року у справі № 5010/528/2011-Б-13/12-25/19 відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "С. В. Кар" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 у справі № 5010/528/2011-Б-13/12-25/19 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.І. Хандурін