Постанова

від 29.01.2013 по справі 2а/0570/16559/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                 29 січня 2013 р.                                                     Справа № 2а/0570/16559/2012 приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17 Постановлено у нарадчій кімнаті Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянув в  порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки (м. Горлівка) до Державного підприємства «Шахта «Комсомолець» (м. Горлівка) про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 476941031,20 грн.   Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Шахта «Комсомолець» про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 476941031,20 грн.. Представник позивача через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав заяву у якій просив розглянути адміністративну справу без його участі у письмовому провадженні. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заяв або заперечень не надав, був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про отримання, наявні в матеріалах справи. Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справи у відсутність відповідача. Дослідивши наявні в матеріалах справи  докази, суд –                                                      ВСТАНОВИВ: 04 грудня 2012 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області звернулось до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Шахта «Комсомолець» про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 476941031,20 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765. Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача капіталізовані платежі у розмірі 476941031,20 грн. Оскільки позивачем здійснюються страхові виплати постраждалим, які ушкодили здоров'я під час роботи на підприємстві, а відповідач так і не відшкодував заборгованість шляхом капіталізації страхових виплат, позивач вважає, що має право на стягнення з відповідача капіталізованих платежів, які за його підрахунками становлять 476941031,20 грн. Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав. Судом встановлено, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівки є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України  «Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування від  нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Відповідач – Державне підприємство «Шахта «Комсомолець» відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців, є юридичною особою (ЄДРПОУ № 35626746), зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівки  як платник страхових внесків. 25.10.2012 року до Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб був внесений запис про припинення юридичної особи Державного підприємства «Шахта «Комсомолець» на підставі рішення засновників. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наданих актів про нещасні випадки за період існування Державного підприємства «Шахта «Комсомолець» з співробітниками підприємства ставалися нещасні випадки. Висновками МСЕК цим співробітникам визначені ступені втрати професійної працездатності. Постановами про призначення потерпілим перерахованої щомісячної страхової виплати позивач призначив потерпілим щомісячні страхові виплати з 01.03.12р. безстроково. 05 листопада 2012 року позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій просив визнати грошові вимоги Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки на суму капіталізованих платежів у розмірі 476941031,20 грн. Проте відповіді від відповідача на це звернення не надійшло. Сума капіталізованих платежів була розрахована на підставі інформації Державної служби статистики України щодо середньої очікуваної тривалості життя чоловіків та жінок в Україні у 2011 році, оскільки згідно плану статистичних спостережень показник фактичної середньої тривалості життя чоловіків та жінок Державною службою статистики не розраховується. Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фінансування Фонду здійснюється, зокрема за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначеною нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю». Статтею 1205 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами. На сьогоднішній день відсутній механізм капіталізації платежів для задоволення вимог, виниклих із зобов'язань підприємства, яке ліквідується на підставі рішення засновників та дані відносини подібні між собою у своїх рисах та ознаках, тобто вирішуються однаково і необхідно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 (надалі Порядок). Відповідно до п. 1 Порядку  капіталізація  платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Пункт 2 Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації. У відповідності до вимог п. 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації. Іншого нормативно-правового акту, який визначав би порядок капіталізації платежів, Кабінетом Міністрів України прийнято не було. Крім цього, своєю постановою від 26.06.2012 року Верховний суд України визначив, що вимоги Порядку поширюються на правовідносини щодо стягнення заборгованості по капіталізації платежів з підприємств, які ліквідуються поза процедурою банкрутства. У відповідності до вимог ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу. Згідно ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. За таких обставин, до спірних правовідносин слід застосовувати положення Постанови Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000 року. Положеннями п.5-1 Порядку затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06 травня 2000 року №765 передбачено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому, суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку. Сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів №201-03/08-1593 від 27.11.2012 року, долученим до матеріалів справи. Враховуючи вищезазначене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача сум капіталізованих платежів правомірними. З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівки до Державного підприємства «Шахта «Комсомолець» про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 476941031,20 грн. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 33, 51, 69-72, 86, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254  КАС України, суд,,-                                                      П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки до Державного підприємства «Шахта «Комсомолець» про стягнення суми капіталізованих платежів у розмірі 476941031,20 грн.  – задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Державного підприємства «Шахта «Комсомолець» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Микитівському районі м. Горлівки суму капіталізованих платежів у розмірі 476941031 (чотириста сімдесят шість мільйонів дев'ятсот сорок одна тисяча тридцять одна) гривня 20 копійок.   У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.                      Суддя                                                                            Троянова О.В.