Рішення

від 23.01.2013 по справі 5006/23/147/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.01.13 р. Справа № 5006/23/147/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство "Донспецстрой" м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства "Метстрой" м. Донецьк

про стягнення 116 933, 54 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Жаботинський С.І. - директор, Жаботинський В.С. - за довіреністю

Від відповідача: Филимонов С.М. - за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство "Донспецстрой" м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, приватного підприємства "Метстрой" м. Донецьк, про стягнення 37 671, 35 грн. боргу, 14 559, 97 грн. пені та 56 842, 01 грн. штрафу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором комісії № 15 від 25.06.2012р. щодо оплати боргу в сумі 37 671, 35 грн.;

- неприйняття відповідачем акту виконаних робіт за вересень 2012р., про що зазначено відповідачем у його претензії до позивача на суму 746 901, 19 грн.;

- не підписання і не повернення відповідачем позивачу - акта виконаних робіт за вересень 2012р., акта звіряння взаємних розрахунків станом на 10.10.2012р., звіту щодо організації перевезень за вересень 2012р., корегування вартості послуг до звітів щодо організації перевезень вантажів за липень та серпень 2012р.;

- використання відповідачем, без згоди позивача, кодів платника транспортних послуг, про що позивачу стало відомо з повідомлення експедитора - ТОВ «Транс Систем Лоджистікс»;

- ст.ст. 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: позивач не надавав послуг за договором № 15 від 25.06.2012р. в частині оплати вартості перевезення вагонів, завантажених в період з 3 по 23 липня 2012р.; за висновками аудиторської фірми позивач завищив обсяг наданих ним послуг за серпень і вересень місяці 2012р. на 288 774, 92 грн., у зв'язку повторного застосування корегуючого коефіцієнту до розміру тарифу, раніше вже відкорегованих у складі розрахунків ТОВ «Транс Систем Лоджистікс» та неправомірного включення до складу витрат комісіонера вартості перевезення вагонів, фактична організація перевезення яких у рамках зазначеного договору не здійснювалось, що підтверджено звітами експедитора - ТОВ «Транс Систем Лоджистікс»; договором не встановлено конкретного розміру авансу; позивач не виставляв йому рахунків; договором не передбачено нарахування пені; позивач не надав доказів надання відповідачу коду та його позадоговірного використання; відповідальність за правильність заповнення накладної несе вантажовідправник, згідно ст. 24 Статуту залізниць України (далі - Статут).

Позивач 16.01.2013р. подав суду заяву про зменшення розміру пені до суми 14 522, 24 грн. та про збільшення суми боргу до суми 37 738, 78 грн.

Позивач 23.01.2013р. подав до суду заяву про збільшення розміру пені до суми 22 352, 75 грн.

Клопотання позивача про витребування доказів від 23.01.2013р. суд відхилив тому, що: інформація не є доказом в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України; які саме докази слід було витребувати у ТОВ «Донцем - 11» позивач не зазначив; не подано доказів того, що діяльність відповідача пов'язана з діяльністю ТОВ «Донцем - 11»; строки розгляду справи закінчуються 29.01.2013р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір комісії № 15 від 25.06.2012р. (далі - договір № 15) згідно якого Комітент (відповідач) доручає, а Комісіонер (позивач) зобов'язується від свого імені, але за рахунок Комітента здійснити дії з організації перевезень вантажів Комітента залізничним рухомим складом і пов'язаними з цим послугами, здійснення розрахунків за надані послуги (п. 1.1 договору). Цим договором було також встановлено, що:

- Комісіонер згідно даного договору, що є дорученням Комітента, на підставі заявок Комітента за його рахунок та за винагороду (плату) укладає договори на організацію перевезення вантажів в залізничному рухомому складі, пов'язані з цим послуги з підприємствами, повноважними здійснювати перевезення або організацію перевезення вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а Комітент сплачує і приймає надані Комісіонером послуги (п. 1.2);

- Комітент зобов'язався: а) пред'являти Комісіонеру... плани перевезень та заявки на організацію перевезень...(п. 2.2.1); б) використовувати надані вагони для перевезень вантажів за узгодженими планами і заявками (п. 2.2.5); в) забезпечувати належне заповнення перевізних документів вантажовідправниками; в провізних документах має бути вказаний код платника транспортних послуг, наданий Комісіонером, та найменування підприємства - власника вантажу (п. 2.2.7); г) у терміни, встановлені договором, підписувати акти звірки розрахунків, інші документи, які потребують підпису Комітента (п. 2.2.17);

- Комісіонер зобов'язався не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, надавати Комітенту рахунки, податкові накладні за надані послуги та звіти Комісіонера про виконання доручень Комітента (п. 2.4.6);

- Комітент для організації перевезень вантажів і пов'язаних з цим послуг та для відшкодування витрат Комісіонера здійснює авансові платежі; авансові платежі мають бути здійснені до початку кожного місяця здійснення перевезень; авансові платежі здійснюються на вартість перевезень, інших послуг та витрат Комісіонера, що плануються впродовж кожного місяця надання послуг (п. 3.1);

- винагорода (плата) Комісіонеру встановлюється в розмірі 1, 01 % вартості організації перевезень вантажів (без ПДВ) та сплачується Комітентом впродовж 3-х робочих днів після надання послуг на підставі рахунків Комісіонера або утримується Комісіонером самостійно з авансових платежів Клієнта... (п. 3.3);

- не рідше одного разу на місяць Комісіонер та Комітент проводять звірку повноти розрахунків, результати якої оформлюються актами; підписаний та скріплений печаткою Комісіонера акт звірки має бути розглянутим Комітентом впродовж 3-х робочих днів, підписаним, скріпленим печаткою Комітента та наданий Комісіонеру; у випадку заперечень з боку Комітента стосовно будь - яких згаданих Комісіонером документів, які потребують підписання або узгодження їх Комітентом. Комітент впродовж 2-х робочих днів має повідомити Комісіонера, про свої мотивовані заперечення в письмовій формі; якщо впродовж даного терміну не поступить письмових заперечень Комітента, документи будуть вважатись прийнятими сторонами; заборгованість Комітента, виявлена у процесі звірки вказується у акті і погашається протягом 2-х робочих днів з моменту його підписання... (п. 3.4);

- Комітент несе відповідальність за використання наданих експедитором кодів платника транспортних послуг, та у випадку використання кодів без згоди Комісіонера сплачує по всім документам, в яких вказаний наданий Комісіонером код платника транспортних послуг на умовах та в порядку, передбачених розділом 3 даного договору, та штраф в розмірі 50 % провізної плати (п. 4.4);

- у випадку прострочення строків оплати, Комітент сплачує Комісіонеру неустойку в розмірі 2-ї облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 4.5);

- договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2012р. включно (п. 9.1).

Сторони без заперечень підписали акти виконаних робіт за липень та серпень місяці 2012р. в сумі 2 140 892, 02 грн.

Позивач надіслав відповідачу з листом № 543 від 10.10.2012р. проект акту виконаних робіт за вересень 2012р. на суму 677 294, 59 грн. Цей акт зі сторони відповідача підписаний не був. Третій абзац п. 3.4 договору № 15 не зазначає від якої дати, події чи дії слід відраховувати 2 робочих дні. Тому суд дійшов до висновку, що акт за вересень місяць 2012р. сторонами не узгоджено.

Позивач не довів суду, що він надіслав (передав) відповідачу акт звірки взаєморозрахунків. Представник відповідача не підтвердив факту отримання відповідачем цього акту. Тому суд вважає, що умови 4 - го абзацу п. 3.4 договору № 15 щодо строків оплати використані бути не можуть.

Пунктом 3.1 договору № 15 не встановлено конкретного розміру авансових платежів. Позивач не довів того, що відповідач знав або повинен був знати вартість перевезень, інших послуг та витрат Комісіонера, що плануються впродовж кожного місяця надання послуг. Оскільки аванс, як певна, конкретизована частина вартості послуг, які надались або будуть надаватися у майбутньому, не визначена сторонами, суд дійшов висновку, що і п. 3.1 договору № 15 не визначив конкретні строки і розміри платежу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що умови договору № 15 не містять чітких умов строків оплати послуг. Тому сторони повинні керуватися приписами ч. 2 ст. 530 ЦК. Вимогою в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК суд вважає претензію № 570 від 24.10.2012р. направлену відповідачу 25.10.2012р. Тобто, строк оплати боргу за актами виконаних робіт за липень - вересень місяці 2012р. був встановлений до 07.11.2012р.

Суд не приймає до уваги посилання, відповідача на звіти виконані ТОВ «Аудиторська фірма «Донбас Аудит Сервіс», оскільки суд не призначив проведення судової експертизи цьому підприємству і не залучав його до участі у справі.

Позивач додав до позову лист ТОВ «Транс Систем Лоджистікс» м. Донецьк (далі - ТОВ «ТСЛ»), на звіти якого позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, № 2663 від 09.10.2012р. у якому було зазначено, що: за накладними № 49873706, № 50565274, № 50581834, № 50702919, № 50714260, № 50803048, № 50819879, № 50616168 позивач не є платником залізничного тарифу; корегування особистого рахунку 9613251 проведено у вересні і відображено у звітах №№ 04100177800, 04100177801, 04100177802, 04100177803, 04100177804 та 30050147500 від 03.10.2012р. При вирахуванні суми боргу позивач застосував вартість цих перевезень, за які він нібито надав відповідачу послуги, сплативши вартість цих перевезень (залізничний тариф), що не відповідає змісту цього листа ТОВ «ТСЛ». Не довів позивач первинними фінансовими документами того, що він все - таки оплатив ці перевезення. Крім того, позивач зазначив у позові, що він надав відповідачу послуг на загальну суму 2 818 186, 60 грн., сплачено було йому відповідачем 2 780 514, 85 грн., різниця між цими показниками і є ціна позову. Однак розрахунки позивача, надані суду 10.01.2013р. та 17.01.2013р., фіксують, що за липень - вересень надано послуг на суму лише 2 790 073, 88 грн.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення боргу недоведені. Тому суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення боргу та пені.

Позивач не надав суду накладних в яких зазначено його код платника транспортних послуг, але за якими позивач не повинен був оплачувати вартість перевезення.

Листи ТОВ «Оксавіт Укрпоставка» не містять переліку номерів накладних з яких видно вказання коду позивача, який не повинен бути проставлений в цих документах. Частиною 1 ст. 24 Статуту залізниць України визначено, що саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності і неточності відомостей, зазначених ними у накладній. Згідно п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів (затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р.) - накладна заповнюється відправником. Не доведено суду і причино - наслідкового зв'язку між можливо неправильними діями відправників при заповненні накладних і діями чи бездіяльністю відповідача. Крім того, позивач не надав суду розрахунків, які б містили обґрунтування вартості перевезень за певними накладними від вартості чого і слід було вираховувати штраф. Зважаючи на викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення штрафу з відповідача необґрунтованими і відмовляє позивачу у позові і в цій частині його вимог.

Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), визначений ст.38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст.129 Конституції України.

На підставі ст.ст. 20, 173, 175, 193, 230, 316 Господарського кодексу України, ст.ст. 9, 530 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В:

Позивачу у позові відмовити

В судовому засіданні 23.01.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28 .01.2013р.

Суддя Забарющий М.І.