Рішення

від 05.02.2013 по справі 21/147-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р. Справа № 21/147-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-Логістика», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Є-Інжинірінг», Київська обл., с. Чайки

про стягнення 142 720,34 гривень

за участю представників:

від позивача: Яценко В.С. (довіреність №9 від 22.12.2011р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.11.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс-Логістика» (далі-ТОВ «Онікс-Логістика»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Є-Інжинірінг» (далі-ТОВ «Є-Інжинірінг»/відповідач) про стягнення 151 760,05 грн., з яких: 123 092,20 грн. заборгованості за актом прийому-передачі виконаних послуг від 31.10.2012р., 16 800,62 грн. заборгованості за актом прийому-передачі виконаних послуг від 28.09.2012р., 9 039,51 грн. заборгованості за актом прийому-передачі виконаних послуг від 31.10.2012р. за договором про надання послуг з відповідального зберігання та додаткових послуг №14/11-2011-п від 14.11.2011р., 2 239,86 грн. пені, 447,97 грн. 3% річних та 139,89 грн. інфляційних витрат.

Відповідач позов визнав в частині 121 077,33 грн. заборгованості за спірним договором з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. У задоволенні решти позовних вимог відповідач просив суд відмовити.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2012р. порушено провадження у справі №21/147-12 та призначено справу до розгляду на 11.12.2012р.

10.12.2012р., 25.12.2012р. та 08.01.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надходили клопотання про відкладення розгляду даної справи. Аналогічні клопотання були подані також і позивачем 25.12.2012р. та 08.01.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області. Зазначені клопотання судом задоволені.

Ухвалами господарського суду Київської області від 11.12.2012р., 25.12.2012р., 08.01.2013р. та 22.01.2013р. розгляд даної справи відкладався на 25.12.2012р., 08.01.2013р., 22.01.2013р. та 05.02.2013р. відповідно.

В судовому засіданні 05.02.2012р. представником позивача була подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив розмір заявленої до стягнення заборгованості за спірним договором до 139 892,62 грн., з яких: 123 092,20 грн. заборгованості за актом прийому-передачі виконаних послуг від 31.10.2012р., 16 800,62 грн. заборгованості за актом прийому-передачі виконаних послуг від 28.09.2012р. Решта позовних вимог залишилась без змін. Зазначені уточнення судом прийняті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.11.2011р. між ТОВ «Онікс-Логістика» (далі-виконавець) та ТОВ «Є-Інжинірінг» (далі-замовник) укладено договір про надання послуг з відповідального зберігання та додаткових послуг №14/11-2011-п (далі-Договір), відповідно до якого виконавець зобов'язався організувати та забезпечувати зберігання на складі вантажів замовника, а також зобов'язався забезпечити надання додаткових послуг відповідно до умов цього договору та письмових вказівок і доручень замовника, а замовник, в свою чергу, зобов'язався оплатити надані за цим договором послуги виконавцю.

Приймання-передача наданих за цим договором послуг здійснюється сторонами шляхом підписання ними актів про надані послуги (п. 6.1 Договору).

Додатком №2 сторонами погоджено перелік та вартість послуг, що надають позивачем в рамках Договору.

Так, на виконання умов Договору протягом, зокрема, вересня-жовтня 2012р. відповідачу були надані послуги з відповідального зберігання вартістю 246 184,40 грн., а також додаткові послуги, передбачені Договором, вартістю 16 800,62 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах прийому-передачі виконаних послуг від 28.09.2012р. на суму 139 892,82 грн., від 31.10.2012р. на суму 123 092,20 грн.

01.10.2012р. позивачем було надіслано відповідачу лист про дострокове розірвання Договору починаючи з 01.11.2012р.

На зазначений лист відповідач відповів 02.10.2012р. листом №386/10-ЄН, відповідно до якого останній повідомив про розірвання Договору з 02.10.2012р. копії зазначених листів містяться в матеріалах справи.

З метою оплати відповідачем вартості наданих послуг за Договором, позивачем були виставлені, зокрема, рахунки №ОН-49 від 05.09.2012р. на суму 123 092,20 грн., №ОН-51 від 04.10.2012р. на суму 123 092,20 грн., №ОН-52 28.09.2012р. на суму 16 800,62 грн. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Водночас, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, сплативши лише 123 092,20 грн. (зберігання товару у вересні 2012р.), що підтверджується ПАТ «Універсал Банк» №057/953 від 26.11.2012р., внаслідок чого за ним утворилось 139 892,82 грн. заборгованості.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 139 892,62 грн. сукупної заборгованості за Договором, в тому числі: 16 800,62 грн. вартості додаткових послуг, наданих у вересні 2012р. та 123 092,20 грн. вартості послуг зберігання, наданих у жовтні 2012р.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами статей 936, 938, 627, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, пунктами 4.2.1, 7.2 Договору та пунктом 1 додатку №2 до додаткової угоди №2 від 01.05.2012р. до Договору передбачено, що замовник зобов'язується своєчасно сплачувати послуги виконавця.

Розрахунок за поточний календарний місяць здійснюється на підставі рахунку-фактури протягом 5-ти банківських днів з дати виставлення рахунку.

Замовник сплачує вартість послуг з відповідального зберігання в місяць до 13 числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків.

З огляду наведеного, підписання відповідачем актів прийому-передачі виконаних послуг за спірний період без будь-яких зауважень чи заперечить свідчить про прийняття останнім таких послуг, а виставлення позивачем рахунків на оплату породжує у відповідача обов'язок щодо оплати цих рахунків у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Що ж до посилань відповідача на наявність у нього обов'язку по оплаті вартості наданих за Договором послуг за спірний період лише у сумі 121 077,33 грн. з огляду на існування в останнього права грошової вимоги до позивача на суму 22 807,00 грн. на підставі договорів про відступлення права вимоги (цесії) №5 від 01.11.2012р., №6 від 01.11.2012р., а також у зв'язку з встановленням останнім факту недостачі товару, переданого на зберігання, вартістю 5 048,00 грн., слід зазначити наступне.

Приписами статей 598, 601 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні положення містяться у ст. 203 ГК України, якою встановлено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Водночас, оскільки відповідачем не надано доказів надіслання відповідачем позивачу заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 22 807,00 грн. та/або укладання між сторонами відповідної угоди, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань останнього на припинення його грошових зобов'язань за Договором на суму 22 807,00 грн. в порядку ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України.

Крім того, факт недостачі товару, переданого позивачу на зберігання за Договором вартістю 5 048,00 грн., у відповідності до наданих суду пояснень, став підставою для відмови відповідача від підписання акту прийому-передачі послуг від 31.10.2012р. на суму 9 039,51 грн., який лежить поза межами предмету даного спору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість наданих послуг за спірний період, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 139 892,62 грн. сукупної заборгованості за Договором, в тому числі: 16 800,62 грн. вартості додаткових послуг, наданих у вересні 2012р. та 123 092,20 грн. вартості послуг зберігання, наданих у жовтні 2012р. підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 2 239,86 грн. пені, нарахованої за періоди:

з 08.10.2012р. по 23.11.2012р на 16 800,62 грн. заборгованості за актом прийому-передачі виконаних послуг від 28.09.2012р.,

з 16.10.2012р. по 23.11.2012р. на 123 092,20 грн. заборгованості за актом прийому-передачі виконаних послуг від 31.10.2012р.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.4 Договору передбачено, у випадку несвоєчасної оплати послуг або несвоєчасного перерахування попередньої оплати, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період, з урахуванням положень Договору та вимог вищезазначених норм Закону, становить 2 291,08 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 239,86 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 447,97 грн. 3% річних та 139,89 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди:

з 08.10.2012р. по 23.11.2012р на 16 800,62 грн. заборгованості за актом прийому-передачі виконаних послуг від 28.09.2012р.,

з 16.10.2012р. по 23.11.2012р. на 123 092,20 грн. заборгованості за актом прийому-передачі виконаних послуг від 31.10.2012р.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період, з урахуванням положень Договору та вимог вищезазначених норм Закону, становить 459,47 грн., а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 447,97 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Натомість, вимога позивача про стягнення з відповідача 139,89 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягає з огляду на наявність протягом заявленого останнім періоду (жовтень-листопад 2012р.) деінфляції (0,999, 1,000 відповідно), що підтверджується величинами індексів інфляції у 2012 році за даними Державної служби статистики України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.04.2012р. у справі №22/5025/1702/11.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення позовних вимог.

З огляду наведеного, а також враховуючи подану в судовому засіданні 05.02.2013р. заяву позивача про уточнення (зменшення) позовних вимог, суд дійшов висновку про повернення позивачу сплаченого судового збору у розмірі 180,79 грн. в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

При винесенні даного рішення судом також враховані положення п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»», відповідно до якого питання повернення сплаченого судового збору в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 203, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 530, 598, 601, 625, 627, 629, 936, 938 Цивільного кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Є-Інжинірінг», (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Антонова, 8А, кім. 71, ідентифікаційний код 36125440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-Логістика» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5 Б, ідентифікаційний код 37141657) 139 892 (сто тридцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 62 коп. заборгованості, 2 239 (дві тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. 86 коп. пені, 447 (чотириста сорок сім) грн. 97 коп. 3% річних та 2 851 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят одну) грн. 61 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Онікс-Логістика» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5 Б, ідентифікаційний код 37141657) з Державного бюджету України 180 (сто вісімдесят) грн. 79 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №446 від 22.11.2012р. (отримувач ГУ ДКСУ в Київській області, рахунок №31214206783001, код 37955989, МФО 821018).

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 06.02.2013р.

Суддя В.А. Ярема