Ухвала

від 28.01.2008 по справі 22ц-147/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-147/2008 року

Справа №22ц-147/2008 року           

Головуючий по

1-й інстанції: Нестеренко С.Г.

Суддя-доповідач:

Гасій Ю.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

2008 року

січня   місяця 28 дня м.Полтава Колегія

суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області

в складі:

Головуючого: Гасія Ю.В.

Суддів: Обідіної О.І., Карнауха П.М.

при секретарі :            Гнатюк О.С.

розглянула у

відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за

апеляційною      скаргою       ОСОБА_1на      рішення

Автозаводського

районного суду м.Кременчука від 29 жовтня 2007 року по

справі за

позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_4про стягнення боргу   за

договором позики

та зустрічним позовом   ОСОБА_1, до

ОСОБА_2про

визнання договору  позики від 25

жовтня 2004 року

недійсним

Колегія суддів,

заслухавши   доповідь судді-доповідача, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому

2005 року ОСОБА_2звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3про стягнення боргу за

договором позики. Вказував , що 21 березня 2004 року між ним та ОСОБА_3. був

укладений договір позики, згідно якого він передав останньому 300 доларів США,

що підтверджується розпискою, яку надав ОСОБА_3., також 25 жовтня 2004 року він

передав відповідачу 6000 доларів США без плати за користування.

У червні

2007 року ОСОБА_2уточнив позовні вимоги і просив стягнути з ОСОБА_3. борг за

договором позики від 21 березня 2004 року на суму 1515 грн. відсоток за

користування грошима до договором позики від 21 березня 2004 року на суму 4135,

95 грн., борг за договором позики від 25 жовтня 2004 року на суму 30 300 грн.,

всього богу за договорами позики на суму 35 950 грн. та витрати понесені у

зв»язку з оплатою судового збору 359, 51 грн.

В липні

2007 року ОСОБА_1, діючи в інтересах ОСОБА_3, подала позов до ОСОБА_2. про визнання

договору позики від 25 жовтня 2004 року недійсним.

Рішенням

Автозаводського районного суду м.Полтави від 29 жовтня 2007 року позов

ОСОБА_2задовольнити частково.

Стягнуто     з    

ОСОБА_3    на користь ОСОБА_2борг

за договором позики від 21 березня 2004 року на суму 1515 грн., відсоток за

користування грошима за договором позики від 21 березня 2007 року на суму 4

135, 95 грн. , борг за договором позики від 25 жовтня 2004 року на суму 30 300

грн., та витрати понесені у зв»язку з оплатою судового збору 259, 51 грн., та

на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду

справи в розмірі 30 грн.

Відмовлено    ОСОБА_2у задоволенні позову до ОСОБА_4про

стягнення боргу за договором позики.

Відмовлено

ОСОБА_3, ОСОБА_4у задоволенні позову до ОСОБА_2про визнання договору позики від

25 жовтня 2004 року недійсним.

В

апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохає частково скасувати рішення суду і ухвалити

нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. про стягнення з

ОСОБА_3. процентів за користування грошима за розпискою від 21.03.2004 року в

сумі 4 135, 95 грн. про стягнення боргу в сумі 30 300 грн. за розпискою від

25.10.2004р.

Вважає,

що оскаржуване рішення є незаконним та упередженим, таким, що суперечить

чинному законодавству, крім того, висновки суду   не відповідають обставинам справи.

Перевіривши

матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона

підлягає   відхиленню.

Згідно

ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає

рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням

норм матеріального і процесуального права.

Судом

першої інстанції встановлено, що 21 березня 2004 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_3.

укладено договір позики, на підставі якого позивач передав відповідачу 300

доларів США. Істотні умови договору сторони виклали в розписці, згідно якої

відповідач зобов»язався повернути зазначену суму до 5 вересня 2004 року, зі

сплатою 7 процентів у місяць, виходячи з суми позики.(а.с.28).

В

судовому засіданні сторони не заперечували зазначених обставин.

Також

судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 25 жовтня 2004 року між

сторонами укладено договір доручення, згідно якого ОСОБА_2 доручив

ОСОБА_3здійснити операції продажу і купівлі 6000 доларів США через відділення

банку, в якому працювала дружина відповідача , з метою збільшення зазначеної

суми (матеріали перевірки Автозаводського РВ УМВС України в Полтавській

області, а.с. 96)

Зазначений

договір, за домовленістю сторін, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визначили у формі

безвідсоткової позики, на підставі якої позивач передав відповідачу 6000

доларів США в борг на строк один місяць у відповідній розписці.(а.с.29)

За таких

обставин, , зважаючи на невиконання ОСОБА_3. зобов»язань перед ОСОБА_2., наявність

доказів, які підтверджували вказані вище обставини, суд першої інстанції

обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2, застосувавши норми §1

глави 71 ЦК України,

що регламентують укладення та виконання договору позики.

Доводи

апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_1. про завищений розмір

відсотків за договором позики від 21 березня 2004 року та заперечення щодо

неіснування договору позики від 25 жовтня 2004 року, суд апеляційної інстанції

відхиляє з тих підстав, що сторони у відповідності з вимогами закону визначили

розмір процентів за користування позикою. При цьому , нормами ст. 1048 ЦК України розмір

процентів встановлюється на певному рівні лише у разі відсутності в договорі

позики домовленості про розмір процентів.

Матеріали

справи, доводи апеляційної скарги також не містять доказів, які б спростували

вимоги ОСОБА_2 та висновки суду першої інстанції щодо отримання і неповернення

ОСОБА_3м 6000 доларів США ОСОБА_2, в тому числі відсутні докази наявності

фактів примусу з боку позивача на відповідача щодо складання розписки про

отримання 6000 доларів США від 25 жовтня 2004 року.

Обставини,

встановлені судом, спростовують доводи ОСОБА_1. про нелогічність і відсутність

події отримання ОСОБА_3. 6000 доларів США від ОСОБА_2. 25 жовтня 2004

року.

Крім

того, апеляційна скарга не заперечує рішення суду по іншим позовним вимогам,

вирішеним в процесі розгляду даної цивільної справи.

Тому

апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням

норм матеріального і процесуального права, в зв»язку з чим апеляційна скарга

підлягає відхиленню.

Керуючись

ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну

скаргу представника ОСОБА_3. - ОСОБА_1відхилити.

Рішення  Автозаводського районного суду

М.Кременчука    від 29 жовтня 2007 року

залишити без змін.

Ухвала

апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути

оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі

касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.