Рішення

від 07.02.2013 по справі 920/27/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.13 Справа № 920/27/13.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Даніловій Т.А. розглянувши матеріали справи № 920/27/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП-Машпром», м.Дніпропетровськ

до відповідача: Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради, м.Суми

про стягнення 32623,70 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кісіль А.В.

Суть спору: позивач подав позовну заяву відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 20200,10 грн., 3% річних в сумі 12423,60 грн., а також судові витрати пов'язані з розглядом справи.

29.01.2013р. відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на норми ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України та позицію Вищого господарського суду України викладену в листі від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012, де зазначено, що чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення, діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу, за період примусового виконання відповідного судового рішення. На думку відповідача, позивач мав право заявляти позовні вимоги до його підприємства щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період виникнення обов'язку відповідача сплатити грошові кошти , тобто з 27.07.2010р. Оскільки позивач зазначеним правом не скористався, тому відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Позивач 06.02.2013р. направив факсограму з письмовим поясненням від 05.02.2013р. № 20130205 на заперечення відповідача проти позову , де зазначає, що грошове зобов'язання відповідача - КП «Шляїрембуд» Сумської міської ради перед позивачем - ТОВ «НПП-Машпром» у розмірі 148 545,88 грн. існувало до винесення рішення господарського суду Сумської області від 24.09.2012р. у справі № 5021/1213/12, тобто КП «Шляхрембуд» Сумської міської ради повинен був сплатити на користь ТОВ «НПП-Машпром» певну суму коштів, але ухилявся від виконання свого обов'язку протягом більш ніж двох років, тому позивач правомірно в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України звернувся до господарського суду щодо стягнення відсотків річних та інфляційних збитків, зокрема, також за період після прийняття судом відповідного рішення, тому позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та наполягає на їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача , дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 24.09.2012р. господарським судом Сумської області було завершено розгляд справи № 5021/1213/12 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП-Машпром", м. Дніпропетровськ, до відповідача: Комунального підприємства « Шляхрембуд» Сумської міської ради , м. Суми, про стягнення 148545,88 грн. грн. та стягнуто з Комунального підприємства « Шляхрембуд» Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП-Машпром", м. Дніпропетровськ 148 545,88 грн. боргу та 2971 грн. судового збору.

Вищезазначене рішення господарського суду Сумської області було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушені зобов'язання по своєчасній оплаті товару у розмірі 148 545,88 грн., поставленого позивачем згідно видаткової накладної № 10072701 від 27.07.20101р., оскільки заборгованість в розмірі 148 545,88 грн. погашена ним лише 18.12.2012р. Дані обставини встановлені рішенням господарського суду Сумської області від 24.09.2012р. та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2012р. у справі № 5021/1213/12.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України ,зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати за отриманий товар, є підставою для нарахування та стягнення з нього трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимову кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наведена правова позиція відображається в судовій практиці Вищого господарського суду України, Верховного суду України, інформаційних листах Вищого господарського суду України тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 0106/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» підписання покупцем видаткової накладної , яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, ст..9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин , є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою ст. 692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання , яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, в якій зазначається про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується ( постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012р. № 5002-8/481-2011).

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог позивача у справі № 5021/1213/12 , яке не було виконано відповідачем до 18.12.2012р. включно, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін , не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє позивача права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивач вважає правомірним нарахування інфляційних та 3% річних та звертає увагу суду, що нарахування знаходяться за межами періодів нарахувань, які проводив позивач при розгляді справи № 3/105-10.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 20200,10 грн. -інфляційних, 12423,60 грн. -3% річних підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1609,50 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Шляхрембуд» Сумської міської ради ( 40011, м.Суми, вул. Лебединська,3, код 05433057 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НПП-Машпром» ( 49125, м.Дніпропетровськ, вул.. Богомаза,202, код 21858649) 20200,10 грн. інфляційних збитків, 12423,60 грн. 3% річних, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.02.2013р.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО