Постанова

від 30.01.2013 по справі 2а-14034/12/0170/2

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2013 р. Справа №2а-14034/12/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Республіканського підприємства «Кримська комплексна архітектурно-реставраційна майстерня «Укрпроектреставрація»

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Гірін К.С. - пред-к, дов. від 28.09.2012 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Республіканське підприємство «Кримська комплексна архітектурно-реставраційна майстерня «Укрпроектреставрація» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача 12.11.2012 р. № 0009202204 та № 0009212204. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість", ПК України.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні , яке відбулось 09.01.2013 р., надав заперечення на позов , в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позову, на його думку висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на дійсних обставинах справи.

За клопотанням представника позивача розгляд справи відкладався для підготовки додаткових доказів.

У судовому засіданні 30.01.2013 р. відповідач явку свого представника не забезпечив , про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином , клопотань про відкладення розгляду справи не надав, представник позивача наполягав на задоволенні позову , розгляду справи на підставі залучених до неї документі.

Суд, вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги участь представника відповідача у минулих судових засіданнях, відсутність клопотання про відкладення розгляду справи, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити її розгляд на підставі залучених документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй» та ПП «Сіті Буд» за період 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. , за результатами якої 05.10.2012 р. був складений акт № 7046/22-8/16505570.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 44.1 ст.44 , п. 138.1, п. 138.2, п.138.6,п.138.8 ст.138 , п.п. 139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податок на прибуток на суму 420595 грн. , порушення п.п. 3.1.1 п.3.1. ст. 3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п. 7.4. , п.п.7.7.1. п. 7.7., ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1, ст.185.п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України ,в наслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 359902 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 12.11.2012р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0009212204, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 420595 грн. , застосовані штрафні санкції у розмір 21670 грн., та № 0009202204 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 359902 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 72803 грн.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На час проведення позивачем господарської діяльності у липні 2009 р.- грудні 2010 р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".

У п.1.4. ст.1 цього Закону вказувалось, що під поставкою послуг визначались будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим зобов'язанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

На час проведення позивачем господарської діяльності у січні 2011 р. - червні 2012 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено,що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Приймаючи до уваги те,що відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток в тому числі за липень 2009 р.- червень 2012р. , суд вважає,що підлягають застосуванню норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» та ПК України.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» було вказано, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку мав право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки № 7046/22-8/16505570 від 05.10.2012 р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені ТОВ «Бренд Строй» та ПП «Сіті Буд» при проведенні розрахунків за надані ними послуги. На думку податкового органу, на чому наполягав представник відповідача під час розгляду справи, діяльність зазначених суб'єктів господарювання була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та укладені з ними договори не мали реального характеру.

Згідно довідки АА №234376 з ЄДРПОУ , виданої Головним управлінням статистики в АРК (копія якої залучена до матеріалів справи), основними видами діяльності позивача є діяльність у сфері інжинірингу, будівництво будівель , реставраційна діяльність .

Матеріали справи свідчать про те, що в період часу,що перевірявся , позивач, здійснюючи свою статутну діяльність, уклав з низкою установ та організації договори , предметом яких було проведення робіт по реставрації будівель та споруд, підготовки документів для проведення ремонтних робіт.

На вимогу суду позивачем надані докази того, що позивач уклав з ТОВ «Акар» 12.01.2010 р. договір на розробку історіко - міскобудівельного обґрунтування можливостей розміщення об'єктів, 14.05.2010р. з ТОВ «Стройпроект-Искусство» договір № 42 на складання проекту реставрації фасадів та усилення конструкцій споруди , розташованої за адресою м. Євпаторія, вул.Санаторна, 6, з ПАТ «ДБ «Сбербанк Росії» 07.05.2010р. та 1509.2011 р. уклав договори №34 та № 15/110 від 15.09.2011р., предметом яких було проведення реставраційних робіт будівель , розташованих відповідно з адресами м.Ялта вул. Леніна 15 та м. Сімферополь вул. К.Марска/ вул.Пушкіна 12/7.

Крім того, до матеріалів справи залучені докази укладення з Представництвом ДУП «Медичний центр -Санаторій «Меллас» 31.03.2011р. договору №31/03-2011 , предметом якого було обстеження несучих конструкцій буділі з басейном, ТОВ «Интекс» 04.06.2010р. договору на ремонтно-будівельні роботи щодо встановлення мансардного поверху за адресою м.Ялта вул.Чехова/Морська 2/8, ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» договору №911/89 , предметом якого були проектні роботи по підготовки паспорту відділки, картограми, з ПАТ КБ «Правексбанк» договору №42/30-01/29 від 23.08.2011 р. , предметом якого було складання проекту підготовки нежитлових приміщень, з ДП МДЦ «Артек» 25.07.2011р. договору №83 на розробку історіко - міскобудівельного обґрунтування можливості реконструкції будівель, ПАТ «ГК «Ялта-Інтурист» 22.06.201р. договору №72 про надання послуг по розробки історіко - міскобудівельного обґрунтування розміщення котельної на території готелю.

Судом також встановлено, що в період часу,що перевірявся, позивачем укладені з Партенитською селищною радою договір №68 від 21.06.2011р. щодо розробки історіко - архітектурного опорного плату, з Советської селищною радою укладений договір №95 від 05.11.2010 р. , предметом якого було проведення поточного ремонту братського поховання, з Рескомітетом АРК по охороні культурної спадщини 05.05.2011 р. укладений договір щодо проведення протиаварійних реставраційних робіт будівлі колишнього житлового будинку Кесслера , з УКБ Рескомнаца 02.12.2011р.був укладений договір №120 , предметом яко о було проведення проектно- винахідних робіт по будівництву дитячого садочку в мікр-не Фонтани.

Позивачем до матеріалів справа залучені докази того,що наведені вище договори були ним виконані , роботи прийняти замовниками , частково сплачена їх вартість.

Надані позивачем документи свідчать про те,що з метою повного та своєчасного виконання умов вказаних вище договорів, для дотримання строків проведення робіт з причин завантаженості його працівників, також в умовах відсутності необхідних фахівців він був вимушений укласти в період час , що перевірявся, з ТОВ «Бренд Строй» та ПП «Сіті Буд» договори субпідряду, предметом яких було часткове виконання робіт , надання послуг , обумовлених договорами, укладеними з платником податків.

На вимогу суду позивачем до матеріалів справ залучені документи його бухгалтерської та податкової звітності , яки свідчать про те,що укладені в період часу, що перевірявся, з ТОВ «Бренд Строй» та ПП «Сіті Буд» договори субпідряду були виконані , роботи прийняти та ним оплачена їх вартість.

Ані в акті перевірки , ані під час розгляду справи не надані докази того,що у позивача була відсутня необхідність укладення договорів субпідряду з ТОВ «Бренд Строй» та ПП «Сіті Буд» , він мав достатні можливості для виконання умов укладених договорів підряду.

Відповідачем також не надано доказів того,що в період часу, що перевірявся, виконані ТОВ «Бренд Строй» та ПП «Сіті Буд» роботи не були пов'язані з виконанням позивачем умов договорів , укладених з ТОВ «Акар», ТОВ «Стройпроект-Искусство» , ПАТ «ДБ «Сбербанк Росії» , Представництвом ДУП «Медичний центр -Санаторій «Меллас» , ТОВ «Интекс» , ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», ПАТ КБ «Правексбанк» , ДП МДЦ «Артек» , ПАТ «ГК «Ялта-Інтурист» , Партенитською селищною радою , Советської селищною радою, з УКБ Рескомнаца .

Вивчивши наведені вище документи, приймаючи до уваги відсутність в акті перевірки відомостей щодо спростовування зазначених вище тверджень позивача , суд, приймаючи до уваги,що основним видом діяльності платника податків була діяльність у сфері інжинірингу, реставрації, будівництво будівель, вважає доведеним факт виконання ТОВ «Бренд Строй» та ПП «Сіті Буд» в період часу,що перевірявся , робіт в обсягах , відображених позивачем у бухгалтерської звітності, правомірності віднесення сплаченої їх вартості до складу валових витрат платника податків, в наслідок чого висновки податкового органу щодо взаємовідносин з цими контрагентами, викладені в акті перевірки акті перевірки № 7046/22-8/16505570 від 05.10.2012 р. , не відповідають дійсним обставинам справи, у нього були правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди, зарахування сплачених ним коштів до складу валових витрат.

За таких обставин існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.01.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 06.02.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби від 12.11.2-12 р. № 0009202204 та № 0009212204 .

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби , на користь Республіканського підприємства «Кримська комплексна архітектурно-реставраційна майстерня «Укрпроектреставрація» ( юр. Адреса: м.Сімферополь, вул.. Радіщева 82, факт.адреса: м.Сімферополь, ул.Ялтинська 2, код ЄДРПОУ 16505570) 2146 грн. судового збору.

.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.